: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.05.2012
Стихи писал я не чернилом,
Они не значат ничего,
Во вдохновении вся сила!
Вот что в стихах важней всего.
Когда услышав шепот музы,
Рифмуешь строки о любви,
И о проблемах ставшим грузом,
Про все свершения свои…
И образ дивный подбирая,
Вложив идею, записав,
Все это людям открывая,
Я понимаю, кто был прав!
Стихи не пишутся спонтанно,
Нельзя лишь просто захотеть,
И как бы ни было-то странно,
Рифмуя, что-либо воспеть!
Все мы, поэты, только слуги,
А правят нами музы, да,
Наши волшебные подруги,
Мы им обязаны всегда!
Но не всегда бывает гладко,
Уходят музы иногда,
Стремительно или украдкой,
И все кончается тогда.
Не можешь написать хоть что-то,
Комки бумаг бросая прочь,
Себя считаешь идиотом,
Но тут уж некому помочь…
Перо мокая в вдохновенье,
Последней каплей я пишу.
В душе сорвался лист осенний…
Не осуждайте, я прошу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305195
дата надходження 08.01.2012
дата закладки 27.04.2012
Онуки славного Тараса
Живуть на берегах Дніпра...
Причали, пляжі і тераси,
Полюють у лісах вепра,
Високий тин, маєтки видно,
Поважний вохор нагляда,
Оце живуть внучата, гідно!
Й Тараса думку спомина!
В країні незалежній, вільній,
А мова щира як звучить!
Вони на ній закони спільно
Складають, щоб ще краще жить,
Щороку в Канів приїжджають,
Аж до землі низький уклін,
Й Тарасу там розповідають
Як підіймались із колін!
Як здобували свої статки
Тяжкою працею вночі,
Тому чубаті їх нащадки
Сидять віднині на печі
Й жиріють в кам'яних світлицях,
У церкву ходять до Різдва...
Чому ж в твоїх, Тарас, зіницях
Похмура й досі ще жива?
Чому не встанеш, щоб побачить
Країну мрій своїх гучних?
Можливо треба все пробачить?
Нехай і далі Сон страшний
Усім нам сниться? Може досить,
І псевдогетьманам ганьба!
Не той, що вишиванку носить,
Є патріот... Одна хвальба!
А справжній син свого народу
Працює в полі день і ніч,
У шахті кам'янить породу
Й мартенівську ладнує піч,
Він Конституцію шанує
Й освіту чесно здобува...
Чому ж те панство так жирує?
Забуло де його права!
Тарас насупився бровами...
Не хочеш бачити цього?
Чи, може, тихими словами
Й незло забули вже й його?
Та ні, повір, ми не забули,
Бо вража кров - то не вино...
Бодай політики збагнули,
Що скоро кінчиться кіно!
10.03.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176774
дата надходження 11.03.2010
дата закладки 26.04.2012
Все в жизни познаем в сравненьях…
Из вида пройденных дорог,
На вещи смотрим с изумленьем
В объятьях радости й тревог…
И видя истину не сразу,
Лаская лишь свои мечты,
Одно и то же видим разным
Из-за превратности судьбы.
Ведь даже самое простое –
«Полунаполненый стакан».
Одни считают полу полным,
Другим – полу пустым он стал…
Или кому-то в ресторане
Коньяк безбожно прет клопом…
А оптимистам даже клоп
Надежно пахнет коньяком.
Все в мире тленно… бесконечно…
Ведь жизнь спираль… круговорот.
Конец чего-то - есть начало,
Других, божественных забот.
И жизнь как миг… как бесконечность…
Полунаполненый стакан…
Одним - там жизнь, там счастье, вечность
Другим – пустым давно он стал.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332394
дата надходження 22.04.2012
дата закладки 25.04.2012