Здравствуй! Я вернулся!
Завари мне чаю
Так, как ты умеешь,
С каплей доброты.
Где бродил? Не знаю...
В бурном океане
Грёз и сновидений
Я ловил мечты...
Птицей перелетной
В облаках скитался
Таял льдом под солнцем,
Выпадал дождём.
Шел по тонкой грани
Ветром полем мчался
Для того, чтоб только
Быть с тобой вдвоём.
На исходе ночи
Месяц угасает
Исчезают звёзды
В полдень тает тень
Вот и я проснулся
И к тебе вернулся
Здравствуй, лучик яркий!
Здравствуй, новый день!
Может быть разбитых
Двух зеркал осколки
Вместе нам под силу
В целое сложить?
Иль людская зависть,
Зло и кривотолки
Острием кинжала
Оборвали нить?
Если же остались
Лишь воспоминанья,
Если без полива
Высохла земля,
Зыбкой тенью стану
В уголке сознанья,
Не встревожу, молвив:
,,Здравствуй, это я..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500535
дата надходження 22.05.2014
дата закладки 20.08.2014
Ти сонця променем лягаєш на вуста
І вітру подихом так ніжно обіймаєш.
Знов крізь виткі дороги і сумні міста
Весняним ароматом серце наповняєш.
Ти краплями дощу вмиваєш мої очі
І листям восени нашіптуєш слова,
А я крізь тихі дні й самотньо-сірі ночі
Так віддано несу кохання почуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416850
дата надходження 08.04.2013
дата закладки 20.08.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.08.2014
Коли прокинешся ранковою порою,
ще сонний вийдеш в двір.
Темніє небо,та уже світає
і добрий ранок з новим днем вітає.
Коли піднімиш голову у небо-
побачиш зірку-місяць біля неї.
Світанок тихо на мягеньких лапках
прийшов на землю,тулиться до тебе.
Такий ще свіжий,росами умитий,
як котенятко лащиться до ніг.
І так спокійно на душі у тебе
і совість чиста й серце не болить.
Співає півник-радо зустрічає
проміння першим літньої пори.
І тільки ранками він гарно так співає
до місяця й ранкової зорі.
Вже скоро-скоро розфарбує сонце
все небо фарбами-чарівний дивоцвіт.
Сміється небо синіми очима,
ласкаво усміхається-привіт.
Росою упадеш в зелені трави,
в живі і ще не скошені хліба.
І з вітром будеш шепотіть в дубравах
про дивний ранок в променях тепла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518432
дата надходження 20.08.2014
дата закладки 20.08.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.08.2014
Ти підняв на брата руку,
З легкістю натиснув на курок,
А в очах не було смутку,
Ніби Ворошиловський стрілок.
Куля ж волі не зламає,
Навіть смерть страшна не зможе це.
Все тому, що нас єднає
Доньки й сина зболене лице.
Серце дивно кровоточить -
Маки розцвітають на снігу,
А у мами плачуть очі
Через демократію таку.
І в січневі ці морози
Ллють дощі (на диво),мов з відра.
Не лякають! Бо в прогнозах
Мрія в нас залишилась одна.
Розцвіте моя країна,
Як весною щастя первоцвіт.
Я горджусь, що українець,
І кричу про це на цілий світ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475789
дата надходження 29.01.2014
дата закладки 20.08.2014
Ты - капля росы, отразившая небо и землю.
Ты - первый подснежник. Ты - солнечный блик на реке.
Ты - шёпот акаций, что бризу вечернему внемлют.
Ты - пламя костра. Соловьиная трель в лозняке.
Ты там, где бездонное небо сливается с лесом.
Ты в песне ручья. В спелом золоте русских полей.
Ты в радугах ярких. В туманах молочно-белесых.
Ты в ветре весеннем, срывающем пух с тополей.
Ты в иве плакучей, склонившейся утром над прудом.
Ты в шуме прибоя. В лежащем на дне голыше.
Ты в запахах роз. Ты в глазах голубых незабудок.
Ты в хрупкой снежинке. Во сне наяву. Ты в душе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501315
дата надходження 26.05.2014
дата закладки 20.08.2014
А дощ іде сьогодні цілий день,
Полоще коси золотава осінь,
Вслухаюсь мовчки у слова пісень,
Що вітер за моїм вікном розносить,
А дощ іде сьогодні цілий день.
Співає вітер про любов свою,
Яка згубилась у далекім краю.
З тих пір він ,бідний, спокою не має,
З тих пір усюди він її шукає,
Співає вітер про любов свою.
І рве та пісня груди, наче крик,
Летить вона за хмари синьо-білі,
Туди, де вчора журавлиний клин,
І гурт качок у вирій відлетіли,
І рве та пісня груди, наче крик.
Якби вона почула жаль його,
Якби вона його почула тугу,
То знов би повернулась у село,
Вона би прилетіла знов до лугу,
Якби вона почула жаль його.
Вони б обоє пестились в житах,
Для неї сплів би він вінок із м”яти,
Її у ноги все життя б поклав.
Ну хто ще так буде її кохати
Як він кохав її у тих житах?
-Вернись ,кохана веснонько,вернись,
Бо лиш удвох ми будемо щасливі,
Лив сльози вітер у небесну вись,
Кричав від горя у тумани сиві,
Вернись, кохана веснонько, вернись.
А осінь посміхалася в уста:
-Тепер прийшла пора мене кохати,
Ще довго не прийде сюди весна!
І одягнувши із туману шати,
До вітру пригорнулася вона...
Н.Хаммоуда
20.08.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518461
дата надходження 20.08.2014
дата закладки 20.08.2014
Выбирали кошке имя:
- Кэнди, - предложила Ира.
- Не годится, - брат в ответ ей, -
Соня, Дина или Света.
Лучше точно не найдёшь!
- Имена подруг не трожь!
Эсмеральда... Правда чудо?!
- Нет.
- Кассандра? ... Вот зануда!
Всё тебе не так, не то...
- Назови её Батон! )))
- Сам батон ты бестолковый,
Нету имени такого!
Долго брат с сестрой старались:
- Лика, Буся или Алекс?
- Может Симба, Лола, Дэми?
В спорах проходило время,
А к концу недели в муках
Поняли, что кошка – Мурка...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518467
дата надходження 20.08.2014
дата закладки 20.08.2014
[img]https://pp.vk.me/c619621/v619621008/13e9e/mYFdv3zyxoc.jpg[/img]
Закрию очі і не віриться:
Твої вуста ціловані вже ним.
Не визнаю! Але у дійсності -
Ти все життя хворітимеш одним.
В поривах хибної могутності
Я підривав всі зведені мости,
І не важливо, що посутності,
Лише з тобою розпочав цвісти.
Тепер я став затятим мрійником
І у житті щось значать небеса,
Але ніколи вже не змінюся
І моя вірність, зовсім не роса.
Бо не розвіється туманами
І не промиється потоком злив,
Ти стала ближча некоханою,
Тому для мене ще існує «ми».
Нехай думки стають поганими,
Нехай мій біль нікого не пече,
Ти знаєш, а мені однаково -
Я підкладу не раз своє плече…
Одного дня усе забудеться
І твої очі кольору весни,
І навіть та безлюдна вулиця...
Але не присмак підлої війни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514407
дата надходження 30.07.2014
дата закладки 20.08.2014
[img]http://cs320116.vk.me/v320116008/522d/YsSAfEdqE7w.jpg[/img]
Певним чином тобі заздрю,
Що змогла тоді піти.
Яким дивом, я не знаю,
Ти позбулась самоти.
А зі мною, мов прокляття,
Хоч шукав нові шляхи,
Тільки серце своє в шмаття
Я розбив під три чорти.
Позбирати не проблема
І зустріти іншу теж,
Як спростити теорему -
Що любов не має меж?!
Не росте трава в камінні,
Риби гинуть без води,
Коли дні передосінні -
Всі прощаються сади.
Не можливо в світі жити,
Коли сенсу вже нема,
А кохання оповите
У приречені пута.
Посивіло вже волосся -
Не хвилююсь я за це,
Шкода лиш – надворі осінь,
А в душі - те, що без меж.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454080
дата надходження 12.10.2013
дата закладки 14.11.2013
Осіннє листя під ногами,
А на душі давно зима,
Якось зустріла тебе днями,
Ти був із нею...я-одна.
Ти обіймав її ласкаво,
І ніжно руки цілував,
А моє серце розривалось,
Якби ти тільки про це знав.
Можливо б все тоді змінилось,
І обіймав би ти мене,
І гіркі сльози не котились,
Коли я бачила тебе.
Та я сама все ж винувата,
Що поруч інша зараз йде,
Хотіла я "в руках тримати",
Усе навколо....і тебе.
Сказала,дуже гордовито:
"Таких,як ти,у мене "тьма."".......
Та пізно щось уже змінити,
Ти йдеш із нею....я-одна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315291
дата надходження 19.02.2012
дата закладки 14.11.2013
[img]https://pp.vk.me/c310218/v310218008/49ff/2U_UhTrbVPY.jpg[/img]
Тихим шепотом дібров проводжаю осінь,
Проводжаю журавлів і ти теж в дорозі.
Всі покинули мене, і душевний спокій.
За два кроки до зими став я одинокий.
І в самотності своїй, так як і в торішній,
Винен сам, бо зрозумів, що цінив щось інше
Надлишкова пустота поглинає вперше,
Може, й спогади візьме - знаю буде легше.
Прохолодою вітрів серце не остигне,
Та й зимові палачі будуть тут безсильні.
Не погасить мій вогонь і сибірський холод,
Тільки я боюся твій… твій холодний погляд.
Руки зціпивши в кулак, проводжав я осінь,
Та прощатись не хотів, бо і ти в дорозі…
Знаю - осінь вернеться, журавлі – мабуть,
Лиш не повертаються – в кого інша путь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458519
дата надходження 04.11.2013
дата закладки 14.11.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.11.2013
Згубили цвіт замріяні дерева,
Потроху поклубились спориші,
Вона була закохана у літо,
А він був літом у її душі.
Коли сп'яніли ночі від любові
Солодкими медами до межі
Зійшлися в танці літо із весною,
Але поснули дуже скоро мов чужі.
Окуталась вона цвітінням яблунь,
Його не ждала - тихо одцвіла,
Затьмарена безумством ошалілим,
Було то мліла часом, то жила.
Вона безтями полюбила літо,
Жаркі самозакохані вуста ,
Але відходила помалу в безвість
Ще юна і закохана весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368778
дата надходження 05.10.2012
дата закладки 16.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.04.2013
Что ты в жизни моей – нежность,
Рук прохладных замедленный бег,
Неразменянная неизбежность,
Мой нечайный Серебряный век.
Что ты в жизни моей – шёпот
Губ горячих. Восторженный смех.
Детских ног торопливый топот
И бледнеющий призрак утех.
Что ты в жизни моей – бегство
От предавших друзей и врагов
В беззаботное пешее детство,
Где жалел и прощал дураков.
Что ты в жизни моей – берег,
Мачты срублены на корабле,
Штормы множили яркость Америк,
Но вернули к родимой земле.
Что ты в жизни моей – счастье,
Незаслуженно даренный свет,
Чтоб услышать в том бархатном «здрасьте!»
Все ответы – за множество лет.
Ты меня от беды укрывала,
Терпеливо шептала – дождись
И давала начать всё сначала…
Что ты в жизни моей? Жизнь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407851
дата надходження 10.03.2013
дата закладки 16.04.2013
[img]http://cs309229.vk.me/v309229008/66a5/7LWVOccBWpw.jpg[/img]
В нічному небі погасли ліхтарі
І місяць лиш торкається смереки,
В своїй печалі самотньо занімів,
Бо час прощання серцю так нелегкий.
Вона ще юна, а він не молодий,
Роки в коханні зовсім непомітні,
Та невідривно їх зв’язані вузли
Розтанули, як сніг позаторішній.
А голос півнів сьогодні не зумів
Торкнутись тих, кого серця любили.
І не знайти їм в полоні навіть снів,
Що втратили - забути нема сили.
Вогонь у грубці іще не догорів -
Із димарів щось біле вгору в’ється
І місяць досі шукає берегів…
А там не ждуть, а там невірні серцю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416713
дата надходження 08.04.2013
дата закладки 16.04.2013
А тучами серыми небо одето
И мрачный пейзаж все окутал вокруг,
Но знаю, что в небе, за тучами где-то,
Скрывается ласковый солнечный круг.
А дождик все брызжет и брызжет упрямо
И кажется нет непогоде конца,
И мчат по дорогам ручьями устало:
Печаль и тоска - два незваных гонца.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415528
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 16.04.2013
Моє бентежне весняне кохання!
Ти, ніби цвіт, в засніженім саду.
Ти - ніжний світ рожевого світання.
Які ще порівняння я знайду?
Як тихе море, твої сині очі.
Вони до тебе тягнуть, як магніт.
Їх не любить, це буде просто злочин.
Ти мрій моїх нечуваний політ.
Нелегко зберегти було кохання:
Морози, сніг і проливні дощі.
Всі сумніви і нетривкі вагання,
Все довелось відчуть моїй душі.
Та все пройшло, і я в твоїм полоні!
Нелегким був екзамен цей життя.
Моя рука лежить в твоїй долоні.
І ти радієш, мов мале дитя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416739
дата надходження 08.04.2013
дата закладки 16.04.2013
Не питай мене нащо любила,
Не питай, я не знаю й сама.
Я б летіла, та зламані крила,
Йшла б – землі під ногами нема…
І буденності сірі картини
Світ розмішують в сум безнадій,
А я знову любові хвилини
Хороню в своїм серці на дні…
Відболіти б давно вже повинно,
Переплакати, перецвісти,
То чому ж тоді в сни безупинно
Все одно повертаєшся ти?
Не приходь в мої сни! Вже несила
Стільки пити тривог і жалЮ.
Не питай мене нащо любила,
Не питай мене нащо… люблю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254021
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 16.04.2013
Ця зима вже лихоманить -
Сніг іде, а радості нема.
І ніхто вже не запалить
Мого серця так, як ти змогла.
Руки у тепло не вірять,
Бо мороз не раз їх обпікав.
Вже весна. Чому ж зневіра
В те, що ти будеш колись моя?
Не моя. І я це знаю.
Холод твій лютіший за мороз.
Я присяду, хоч би скраю,
Там, де в мріях ми були разом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412668
дата надходження 26.03.2013
дата закладки 26.03.2013
Так боляче, так ніжно любити не тебе,
І ці метелики ловити безнадійно.
Коли погасло світло, залишилось одне -
Ховати свої сльози у посмішці постійно.
І очі твої знову шукати уві сні,
Благати Бога, щоб на мить скоріш забути.
Думки про тебе, як у гарячому вині,
П'яніють так, що ніби випив я отрути.
Я не чекатиму! Навіщо? Любов пройшла!
Твоя… Моя… З'явилася потрібна, інша.
На диво, вистачає усім сповна тепла,
Якщо чужа для мене стала наймиліша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410965
дата надходження 21.03.2013
дата закладки 24.03.2013
Навіяне віршем автора Тетяни Луківської *Я ж навіщось іду…*
Ідіть… Хіба я Вас держав?..
Вже ж, плакати не буду.
В небеснім сяйві вітража
Прощу Вас і забуду.
Спиніться! Хоч на мить, на дві...
Затримайте свій подих...
Бо почуття іще живі,
Без перепонів гордих.
Не слухайте мене... Ідіть!
Не буду Вас благати.
Лиш спогад в пам’яті лишіть,
Бо хочу Ва́с кохати. 2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396075
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 24.03.2013
Як довго ж на неї чекав,
Малюючи образ тендітний,
Щоразу, зітхаючи ждав,
В уяві цілуючи ніжно.
Цей образ для тебе святий,
Що в серці, пронісши з роками,
І вірив вже, мріючи, ти -
Обіймеш вже скоро кохану.
Зустрівши не вірив очам:
"Невже це вона та жадана?"-
У долі щоразу питав:
"Чужа? Чи моя вже кохана?"
Й, проживши щасливі роки,
Забув, як чекав довгожданно,
Все з пам'яті стер, мов з руки,
Образивши словом кохану.
Забув, як в розлуках зітхав,
Благаючи щастя в любові.
Чи може ти образ кохав?
Тепер відпускаєш без болю.
Чи це вже з буденністю днів,
Згасає щоденно кохання?
Чи може ти іншу хотів,
І маєш не ті вже бажання?
Коли ще не мав, а хотів,
Прагнувши, ту світлооку,
Ти мріяв, молив і зустрів,
Образив тепер ненароком.
Ти знай же, що всі ми в собі,
Малюємо образ коханих,
Й не кожному дано зустріть,
Свій ідеал довгожданний.
Коли ж вже складеться життя,
Й поглине буденність кохання,
Згадай, як без неї страждав,
Все мріяв, лишень у бажаннях.
І душу зігрієш теплом,
Життям про щасливе минуле,
У серці росквітне все знов,
В тендітній любові поринеш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409967
дата надходження 17.03.2013
дата закладки 24.03.2013
Времени нет, а жизнь убегает.
Линия жизни становится точкой.
Как не беги, а смерть догоняет,
а мне бы любви хотя бы глоточек!
Кто не любил – впустую прожил,
ну а любил – измаялся только.
Если любовь на потом отложил, -
ты - существо и не стоишь нисколько!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374473
дата надходження 31.10.2012
дата закладки 24.03.2013
Хоч юність ніби за плечима,
Але чомусь соромлюсь Вас.
Дивлюсь квітучими очима -
Вогонь в душі моїй не згас.
А я боюсь торкнутись губи,
Хоч цілував до Вас не раз,
Ті очі - дві краплинки згуби…
Я все відав би без вагань.
Боюсь зізнатись, що кохаю,
Хоч я кохав уже… кохав,
Але тепер чомусь чекаю,
Мов я його не зустрічав.
А в серці тріснуло каміння -
То все вона... Любов одна,
Я бачив в ній своє спасіння,
Як і вона ... в мені життя.
Закрию очі – задихаюсь,
Чи справді Ви на світі є?
Я тут вагаюсь... Ви ж ... натомість -
Віддано кохаєте мене.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359171
дата надходження 22.08.2012
дата закладки 01.03.2013
По шибці краплі... То стікають сльози -
Душі моєї кришталевий сум.
Я знаю - заблукав ти десь в дорозі
Між важкості гнітючих сірих дум.
Самотнім вітром ти літа над містом
У пошуках душевного тепла,
Щоб осені останнім жовтим листом
Прилинути до мене іздаля.
Тобі обійми щирі відкриваю,
Любов пускаю у блакитну вись,
Почуєш ніжне серце моє - знаю,
Що тихо прошепоче: "Повернись!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385831
дата надходження 18.12.2012
дата закладки 01.03.2013
В останні дні свого життя,
Мабуть, я думав би про тебе.
Та зайвим буде каяття,
Коли запізно та й не треба.
У тебе буде вже сім’я,
І дітлахи такі веселі
В саду зовуть твоє ім’я
(маленькі мамині моделі).
Та все ж згадаю наші дні,
Коли так віддано кохали.
Які ж ми були молоді -
Наївно вірили, прощали.
Мабуть, ми виросли уже,
Чи щось змінилось поміж нами,
Що так горіло - не пече,
Ми вбили власними руками.
І не знайти нам новий шлях,
Поки блукаємо ще стАрим.
Ну як зійти, якщо в очах,
Ще досі липи розцвітають.
В останні дні свого життя
Я розумію, що кохаю,
І маю дивне відчуття…
Невже і ти мене кохаєш?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401093
дата надходження 14.02.2013
дата закладки 01.03.2013
А я живу заради зустрічі з тобою,
Заради ніжності,любові,теплоти,
Щоб ти торкнувся ніжно так рукою
Й подарував промінчик доброти.
Заради ласки,ніжного цілунку,
заради щастя і майбутнього краси,
заради вічного кохання - подарунку
Який не зможуть відібрати в нас роки.
Я хочу бачити щодня і щохвилини
твою усмІшку,блиск очей твоїх,
І знати,що на світі є людина,
Яка є втіленням усіх надій моїх.
А я живу,заради зустрічі з тобою
щоб дарувати ніжність та любов тобі,
і щиро вірю,що лише зі мною
ти прагнеш поруч крокувати у житті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205862
дата надходження 14.08.2010
дата закладки 27.02.2013
Люблю, цілую, обнімаю,
Таку як є тебе кохаю.
І якщо в долі два крила
Одне це ти, а друге я.
Люблю коли мене бажаєш,
Чи непомітно віддаляєш,
Коли голубиш або мучиш
Ми вдвох здолаємо ці кручі.
Люблю за те що ти чекаєш,
Весь час мене оберігаєш,
За всі твої безсонні ночі
Люблю, цілую твої очі.
Люблю тому що надихаєш
І над буденним піднімаєш,
Найкращі почуття мої
Ти будиш з глибини душі.
Люблю, сподіваюсь і мучусь
Ти надійне моє джерело
І тому я завжди повертаюсь,
Щоб зі мною в житті не було.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404376
дата надходження 26.02.2013
дата закладки 27.02.2013
Мені страшенно холодно без тебе
В цілОму світі зла і самоти.
До теплої землі схилилось небо,
Вдивляючись зі мною у листи,
Яких ніколи не було ... А що, як будуть?
А що , як справдиться мій заповітний сон?
Якби осліпли разом усі люди,
Щоб не вбивали поглядом любов.
Якби закрити очі й знову опинитись
У тому часі, звідки помилки,
І виправити все, і залишитись,
І розлетітись від любові на шматки.
Усе змінилося б , незмінна тільки доля,
Яка й тепер дарує зустріч крізь роки,
А моє серце відтоді не зна спокою,
Воно благає битись поряд із тобою.
І я пишу невпинно вірші і листи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400987
дата надходження 14.02.2013
дата закладки 27.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.02.2013
Надежде Хартлиб
***
У тебя есть всё то, что мне нравится.
И прошу я, не слушай других.
Кто сказал тебе, ты – не красавица,
Тот не видел достоинств твоих!
Для меня ты во всём прекрасная!
И готов повторять я вновь:
Ты одна лишь, такая страстная,
Даришь мне
неземную любовь!
Эта ночь, опьянённая нежностью,
Драгоценна, как бриллиант.
Безнадёжною той неизбежностью
В волосах расплетается бант.
Я влюблён в твою грудь возбуждённую,
В твоё белое тело влюблён –
Счастья миг: стала жизнь окрылённою,
Да и сам
от любви окрылён!
Так и смотрит в окно, что я делаю
Тусклый свет от ночных фонарей.
И тебя, мою розочку белую,
Прижимаю к себе лишь сильней…
Ему тоже, наверное, нравятся
Твои страстные ласки в ночи…
Только знай, что сегодня, красавица,
Нас не сможет
никто разлучить!
Апрель 2007 года.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87890
дата надходження 07.08.2008
дата закладки 27.02.2013
Нічна тепер самотність … і в дощ я під вербою,
Там згадую миттєвість, несказані слова,
І знову хочу бути обманутим тобою,
Бо щось не гріє серце осіння ця журба.
Замерзли мої руки, потерпли мої щоки,
Від холоду такого замерзла і любов,
Словами не зігрієш, бо стільки то мороки -
Вже тисячі відбулись пустих отих розмов.
В обмані важко жити, і знати чи не знати,
Де гола твоя правда, а де густий туман,
Та я не розумію, бо може і не вартий,
Відчути ще раз присмак гарячий на губах.
Мені хоча б хвилинку побути біля тебе,
Повірити у мудрість миттєвості життя,
Я знаю ти зуміла б, злетіла би до неба,
Та не замінить щастя звичайне співчуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381646
дата надходження 01.12.2012
дата закладки 29.01.2013
Красоты-то в Вас собственно нет,
Вы не маните пьяной усладой,
И скорее в палящее лето,
Мне покажитесь томной прохладой.
Вы подобно зиме со снегами,
Ваше сердце холодно как лед,
Вы все больше продажны с годами,
Блудный взгляд беззастенчиво врет.
Вы умны, грациозны, игривы,
С долей шарма Ваш стиль, а ля вамп,
Только знайте, Вы насквозь фальшивы,
В бледном свете неоновых ламп.
Вы умеете быть всегда разной,
Ваша мина иль легкое па,
Для любви так порочно заразна,
Так доверчиво сводят с ума.
Вы актриса с талантливым даром,
Вы игрою пленяли мужчин,
Ваша роль в алкогольном угаре,
Приплюсует Вам пару морщин.
Только знайте, придут перемены,
Как бы Вы не жалели себя,
Снизойдете бесшумно со сцены,
Никого никогда не любя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55244
дата надходження 20.01.2008
дата закладки 26.01.2013
[img]http://cs406417.userapi.com/v406417008/40f9/F9slRkvEF6c.jpg[/img]
Ти не любиш мене.
Я не люблю тебе.
Тільки знову здається ми в фальші.
Рік за роком іде,
а я знаю одне,
Що любов просто так не минеться.
Ти уже не одна,
але часто сумна,
Хоч смієшся на людях щоденно.
Уникаєш мене,
та і я тебе теж -
Боїмося зустрітись напевно.
А я втратив тебе,
хоч любив над усе,
І я знаю – любила не менше.
Тільки де та любов,
що була ніби сон,
Як дві краплі ранкового сонця.
Не змогли вберегти,
ці дві краплі води,
Що злилися колись випадково.
І збагнув лиш тепер –
(дощ так рясно іде)
Їх мільйони цих крапель навколо.
Пощастило обом.
Та не йшли напролом,
І ми здались так легко без бою.
Обійшли всі шляхи,
що тернисті були,
І знайшли, ніби кращу дорогу.
А на мОїх очах,
як у твОїх думках,
Тане сніг випадково в морози,
Я б повірити зміг,
але ж тане не сніг –
Це кохання прощається з нами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393090
дата надходження 16.01.2013
дата закладки 26.01.2013
Всі хочуть змінити світ
І завтра почати правильно харчуватись
Влітку, щоб на велосипеді, взимку – на лижах кататись
Все так, як пишуть на сторінках постмодерної преси
На шляху до красивого життя та прогресу.
Сто порад як правильно будувати стосунки
Як цілувати, щоб палкіше були цілунки
І як поводитись, щоб бути милою «кокеткою»
Й на чиємусь серці повісити нову етикетку.
Преса радить, як отримати більшу зарплатню,
Підкаже, коли не вчасно казати I LOVE YOU
Як вижити в суворому світі
Серед семи мільярдів без сонячного світла.
Наш модерний світ робить нас рабами
Та ми не визнаємо, снобізм не за нами
Ми ж не плутаємо картин Рембрандта та Далі
Це не допустимо, це ганьба взагалі!
Всі хочуть змінити світ і влаштувати своє життя
Вибрати на кращому пляжі шезлонг забуття
І, відпочиваючи сподіватись,
Що на тілі вигорять всі обмани, до яких доводилось вдаватись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392782
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 16.01.2013
Да, бывает иногда,
Вдруг накатится беда.
А вокруг толпа ликует,
О своих вещах толкует.
Над тобою тучи, дождь,
И кидает в жар и дрожь.
А толпе все нипочем,
Пусть толкаешь ты плечом.
Пусть стоишь среди дороги,
Пусть не ходят твои ноги.
Ведь толпа она безлика,
Судит всех и без вердикта.
Покарает и забудет,
То холит, а то лютует.
И бывает что в толпе,
Одиноко вдруг тебе.
Как бы люди все вокруг,
Вот приятель, этот друг.
Но как будто ты один,
И добавилось седин.
Опустились как-то плечи,
И в глазах потухли свечи.
Навалилось, придавило,
Ты забегал суетливо.
И к коллеге и к соседу,
В понедельник, вторник, среду.
Ты не нужен никому,
Только Дому своему.
Суть ребята такова,
Не разбрасывать слова.
Не сидеть и не бежать,
А семью оберегать
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392360
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 16.01.2013
Хочу, чтоб ты была счастливой,
Весёлой, ласковой, игривой...
Ты в моих мыслях! В сердце -
ты!
И на камнях растут цветы,
Над ними - бабочкой душа...
Кричу в молчаньи, чуть дыша:
,,Хочу я лишь твоей любви!
Ты рядом будь, не уходи!
Один останусь если, вдруг,
Возникнет пустота вокруг.
Чтобы с тобою быть повсюду,
Всем, чем захочешь в мире буду:
Дождём, песком, травою, снегом,
Парящей чайкою над брегом,
На небе тучкой, солнцем жарким,
В ночи звездою самой яркой.
Весной подснежником пробьюсь
Иль жаворонком обернусь,
Лучом, пылинкою, волной,
Незримой тенью я с тобой!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387333
дата надходження 24.12.2012
дата закладки 16.01.2013
Я жизнь люблю такой, как есть,
С улыбками и со слезой,
Не ,,там", ,,потом"... Сейчас
и здесь.
То, что сейчас передо мной.
Дрожащий на ветру листок,
Поток сбегающий с горы,
И распустившийся цветок
И звон вечерней мошкары.
Дождь проливной и гром с небес,
И ураган, что с ног сбивает,
Широкий дол, зелёный лес,
Снежинку, что в ладони тает.
Смешную рожу на стекле
Заиндевевшего окна.
Жару... И вьюгу в феврале.
Рассвет и пламенный закат.
Вороний грай и облака,
И золото поспевшей нивы...
Люблю, когда саднит рука,
Ожегшись в зарослях крапивы.
Степей ковыльных седину,
Туманов пасмурную взвесь,
Капелей звон и тишину...
Я мир люблю таким, как есть!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392872
дата надходження 16.01.2013
дата закладки 16.01.2013
Не хвилюйся, що надворі осінь,
На порозі лютая зима,
Хай тебе зігріють на морозі,
Ну хоча б скупі мої слова.
Осінь сипле золотом яскравим,
Голосом твоїм шумлять вітри,
Всі слова заплутаються в травах,
Затремтять краплинками роси.
Біль і щем у серці від розлуки,
Осінь ця закрила всі мости,
А скрипаль мінорно грає звуки,
Де щасливі були я і ти.
Ніби душі сплетені в акорди,
За вікном танцює листопад,
Тільки ми усе виводим ноти,
Ті, що разом вже не зазвучать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377997
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 13.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.12.2012
Тебе люблю хоча цілує інший…
Ім’я жадане в серці бережу –
Своє кохання приховаю чемно
Лиш, як молитву, потайки шепчу…
В житті насправді пристрасті не знала,
Бо нерозділені давались почуття –
Кого кохаю – тільки другом стала,
Там, де страждають – серця не дала…
Та ображатись на коханого не варто,
Бо не його провина в тім й вина,
Що не до тебе тягнеться відверто
І не тобою упивається сповна…
Кохання справді, мабуть, не буває,
Де не подільними і душі, і тіла,
Бо де одного пристрасть огортає –
У іншого на серці пилина…
Любити важко іноді дається,
Бо прагнем розуміння і тепла…
Примусити ж кохати ми безсилі
І в цьому істина єдина і проста!
Один кохає – інший терпить мовчки,
Та дозволяє, щоб кохали лиш його,
А сам в ту мить про іншу душу марить
І Бога молить про коханого свого…
Не піддавайся на казкові мрії,
Не ображай ти дружніх почуттів…
Люби-кохай допоки маєш сили –
Бо так Господь усім нам заповів.
Ніхто тобі нічого не повинен –
Так часто сам розбурхуєш вогонь!
То ж поважай коханої людини
Ти почуття, та й сам не охолонь!
Гірким життя нам іноді дається,
А ще важливіше кохання вберегти
Там де пустир й взаємності немає
То важко й розуміння віднайти!
Шануй, пильнуй і поважай кохання,
Оберігай смиренно почуття,
Бо де кохають, там нема бажання
Ввірватись болем у чуже життя.
Кохати вмієш – значить Божа Воля
Тобі дарована найвища на землі,
Згорати мовчки, щоб складалась доля
Того, хто навіть й не призначений тобі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312599
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 24.12.2012
Если дома висит картина,
А на улице мелкий дождик,
Если ты волосатый детина,
То не значит что ты художник...
Если любишь букашек мучить,
Если к мухе с газетой тянет,
Что-то ищешь в навозной куче,
То не значит что ты ботаник...
Если любишь царапать спину,
Если похоть в глазах искрится,
Если любишь ты сильно, сильно,
То не значит что ты тигрица...
Если дома стоят иконы,
С грязных стен теплый взгляд бросая,
Если честь ты блюла исконно,
То не значит что ты святая...
Но уж если не зная меры,
Сам устал от своих же придумок,
Если в пекло ломишся первый
Сто процентов что ты придурок...
© Паша Броский
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224583
дата надходження 26.11.2010
дата закладки 23.12.2012
Не плач, прошу, мале дитя,
Ти витри сльози ті печалі,
Візьми, ось і рука моя,
Бо серце ти давно тримаєш.
Приємно згадувати дні,
Як червоніли твої щоки,
Як ти ховала крижані,
Від лютого морозу руки.
А я соромлюся і ти
Все червонієш, як і завше,
Та як наважитись, змогти
Поцілувати тебе вперше.
(Христинці Рикмас)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383421
дата надходження 08.12.2012
дата закладки 23.12.2012
Суккуба(от лат. succuba, наложница) — в средневековых легендах демоница, посещающая ночью молодых мужчин и вызывающая у них сладострастные сны.
Самой интересной историей о суккубе является легенда о папе Сильвестре II (ок. 950 — 12 мая 1003). Согласно этой легенде ещё юный будущий папа встретил однажды девушку удивительной красоты по имени Меридиана, которая обещала молодому человеку богатство и свои магические услуги, если тот согласится быть с нею. Юноша согласился каждую ночь наслаждался он обществом своей таинственной любовницы, а между тем его социальное положение быстро менялось: юноша стал архиепископом Реймса, кардиналом, архиепископом Равенны, и, наконец, папой.
Я приду к тебе ночью, приблудившейся кошкой,
Я к тебе приласкаюсь, обниму твои сны,
Ты прижмешь меня нежно, своею ладошкой,
Под манящие запахи ранней весны.
Я приникну к тебе, я с тобой буду целым,
Ты вдохнешь меня всю, словно сладкий дурман,
Я хочу ощущать тебя сердцем и телом,
И чтоб ты был, лишь мною безудержно пьян.
Я разрушу все страхи, сорву все запреты,
Мы не будем вдаваться в причину и суть,
Мы доверим друг другу все наши секреты,
Обостренные чувства укажут нам путь.
А потом я уйду, для тебя буду тайной,
Ты вопросов задашь в пустоту миллион,
Ты захочешь узнать, а была я реальной?
Или я лишь далекий, расплывчатый сон?
Ты захочешь узнать мое имя и кто я,
Ты меня будешь мысленно звать и кричать,
И взирая на звездное, черное море,
Прижимаясь к стеклу, будешь трепетно ждать.
Я приду к тебе ветром, приду к тебе солнцем,
Я скачусь по щеке слезинкой из глаз,
Я тебя обниму, я к тебе приласкаюсь,
Словно все между нами у нас первый раз.
Я приду к тебе лучиком, прыгну в ладошку,
Я хочу в твоих снах всю себя растворить,
Но уже никогда не приду к тебе кошкой,
То, что было, не хочется мне осквернить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220934
дата надходження 08.11.2010
дата закладки 23.12.2012
Стоят в пустынном зале два рояля
Подняты крышки, словно два крыла
И пианисты что-то напевая
Усаживались - музыка звала.
Вот первые аккорды прозвучали
Соната отразилась от Луны
Весь зал они вдвоём околдовали
Под шорох набегающей волны
Руки четыре, а сердец пять сотен
Внимают переливам в темноте
Здесь каждый исполнитель бесподобен
Он чувствует Бетховена в себе
Фортепиано и дуэт людей
Похожие на чёрных лебедей.
Иллюстрация из Интернета.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385856
дата надходження 18.12.2012
дата закладки 23.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.12.2012
Сиджу, давлюся чаєм й плачу
так, все впорядку, звісно, йди
сиджу й клянусь собі, що все Тобі пробачу
і посмішку від вух до вух натягну як завжди.
Коли від болі з середини розриває,
коли не знаєш як й куди іти,
коли те почуття вже в вир літає,
хоча воно вже без мети,
а Ти іди, іди небійся, я це здолаю,
витримаю все це точно . Йди.
Хіба на світі так буває?
Та людство гине від цієї сліпоти!
Вони ж небачачи нічого
живуть і помирають, так убого...
А Ти іди. Ти, звісно, йди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339091
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 20.12.2012
Жизнь все также бесцельна
И я все также влюблен безнадежно
Из вечера перетекаю в вечер.
Из дня в день
И не сказать что однообразие проело кору головного мозга
Просто раньше кто-то говорил мне что делать
И было так приятно
Что кто-то похвалит что я пришел к цели
Что я кому-то нужен в этой беспросветной тьме
Теперь
Я вроде самостоятелен
Типа матерый волк
На самом деле ребенок
Потерявший родителей из-за собственного желания быть всегда несчастным
Потому что счастье всегда кто-нибудь да отберет
А несчастье
Оно всегда с тобой
И не покинет тебя когда тебе хорошо
И не покинет когда настанет самый херовый день
Впрочем
Все больше думаю о том чтобы затянуть петлю на горле
Нет - я боюсь смерти,
Но иногда хочется так сильно умереть,
Чтобы почувствовать себя хоть частично живым
Хотя знаю
Что глупость
Иногда так хочется ласки чьей то хотя бы почувствовать нужным для чего-нибудь
И поэтому так безнадежно пытаюсь помочь хоть кому-то
Но ощущаю лишь пустоту внутри себя
Которую хочется заполнить
Надеюсь что лаской
Ведь когда я рядом с ней казалось что нет всех этих бесполезных тревог
Как будто я снова в детстве
Но мне не говорят что надо делать
А просто мне ничего уже больше не нужно
Я как черепашка лежащая на солнце и греющаюся в ее лучах
Осень - скорее как весна в моем раненом рассудке
Пыль набивается в мои кости
Воздух одним своим существованием жжет легкие
Блин думаю побыстрее сдохнуть бы
И я себя чувствую таким уязвимым...
Что вижу день без тебя как день отданный смерти.
Иногда думаю выдрать тебя из сердца
Потому что ну нельзя же так наверное сильно привязываться
К тому кто также играет с тобой
А завтра уйдет
Не оставив
себя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368020
дата надходження 01.10.2012
дата закладки 18.12.2012
Я обіцяю, що з тобою буду ніжний,
Мов Півдня вітер, що несе тополі пух;
Як до калини диво-іній білосніжний,
Що в гіркоту її вселя солодкий дух.
Торкнуся тіла твого дотиком пір’їни:
Поглянь, на віях моїх ангели сидять.
Я шумовиння твоє із морської піни;
Фантазій втілення, що ночами не сплять.
Із шовко-ниток я зіткаю свою ніжність
І розгаптую, мов пелюстками троянд
Всю, поцілунками і всю твою тендітність –
Ознаменую, мов в оправу діамант.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373587
дата надходження 27.10.2012
дата закладки 18.12.2012
Міцніш мене за руку ухопи
І заведи у сонячний свій дім,
Де будемо не я і ти, а ми
Купатися у сяйві золотім.
Міцніш мене за руку ухопи,
Щоб я відчула силу і тепло,
Щоб я забула трунок самоти,
Що роки роз’їдав моє нутро.
Міцніш за руку ухопи мене.
Хай дощ періщить і гудять громи,
В той дім, де сонце під дашком живе,
Веселкою дорогу проклади.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376897
дата надходження 10.11.2012
дата закладки 16.12.2012
Она сидела у порога,
Разбитая, совсем одна,
Не помогла ей вера в бога,
Судьба жестока к ней была.
Отчаянье в ней поселилось,
Возможно, даже навсегда,
И, что бы с ней не приключилось,
Теперь бесчувственна она.
Благодарить стоит поэта,
Но виноват ли в этом он?
Что кроме чистого сонета
В другую пламенно влюбён.
Что поиграть хотел со страстью,
Но слишком далеко зашёл...
Она была его лишь частью,
Но в сердце наступил раскол.
Пред ней не ползал на коленях,
В слезах не целовал он руки,
Оставил лишь в холодных сенях
Свой аромат для вечной муки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379467
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 16.12.2012
Мне издавна всегда казалось,
Что твои руки, твои губы
Моя единственная слабость,
Что никогда не позабуду
Твой смех, улыбку и причуды,
И что волнения в душе
Навек останутся при мне.
Я свято верил в это чудо,
Я жил надеждою в душе,
Но, к сожалению, не буду
Тобою бредить в каждом сне,
Тобою вечно восхищаться,
Тобою жить и убиваться…
Я тоже горд, во мне душа
Была когда-то хороша,
Всё до тебя… не знал я боле
На этом жизненном просторе
Ни радостей, ни горестей, ни бед,
Всему тому – один ответ:
Я был бездушен, чёрств и грешен,
Всё до тебя…я был как леший
В том тёмном и густом лесу,
Где без тебя ловил тоску,
Где выл от скуки и рыдал,
Где звал тебя и вспоминал
Судьбу безликую свою…
О Господи! Дай мне в раю
Увидеть ту, о ком мечтал,
О ком стихи я сочинял,
И без кого никак не мог
Придумать даже пару строк…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375894
дата надходження 06.11.2012
дата закладки 16.12.2012
Я чувствовал, что вы любили,
Глаза мне это говорили,
А сердце тайно прошептало:
Одной лишь дружбы будет мало.
Я вам боялся написать,
Уж не хотелось признавать,
Что я влюбился так нелепо,
Так безнадёжно и так слепо.
Но сердце мучило меня,
И вот, когда взошла заря,
Дрожащей лёгкою рукою
Я взял листок перед собою.
Но строки сразу не легли,
Перо давно былО в пыли,
И я, казалось, позабыл
Свой стихотворный яркий пыл.
Пришлось повременить с посланьем,
Души ранимые терзанья
Мне вдохновенье разожгли,
И строчки сами поплылИ.
Я написал вам, ангел мой,
И чувства полились рекой,
Часы былой тоски, печали
Меня на время отпускали.
Теперь волнуюсь, моя радость,
Чтоб ваша ангельская сладость
Не испарилась в один миг -
Не в силах я забыть ваш лик.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383063
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 16.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.12.2012
«Если твои бывшие мужчины опять хотят быть с тобой: значит ты была лучше тех, кто был до тебя и намного лучше тех, кто был после.» - из сети
Всем, кто был рядом - вам пора уйти.
Исполнили свое предназначенье…
Кто рядом был года, а кто мгновенье,
Пора прощаться… разошлись пути.
Все бывшие… да кто ведет вам счет
И незачем за прошлое цепляться.
Жизнь движется и нам пора расстаться.
Быть может вам с другими повезет.
Я не вернусь. Не буду рядом… возле…
Дни и года проходят чередой.
Я лучше многих, кто у вас был «до»
Останусь лучше тех, кто будет «после»…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328624
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 04.12.2012