Благословляла мати… на війну
Єдиного улюбленого сина,
І холодом у серце жах війнув:
«Хіба ж для цього я тебе зростила?
Хіба ж на світі мало й так біди?
Хіба ж ти зайвий у моїй родині?
Не маю права я сказать – не йди,
Бо ти ще й України є дитина.
Які і де знайти такі слова,
Щоб ворога держави зупинити?
Жона твоя дитятко сповива,
Як їй сльози гіркої не зронити!
Якби всі сльози матерів зібрать
В одне велике і глибоке море
Й втопити там, ні, з Богом покарать
Того, хто війни шле й голодомори.»
Синок святий портрет поцілував,
А потім неньку у щоку, солону,
Дружину пригорнув з синком, що спав,
Й пішов, щоб мир принести у долонях.
10.03.2014.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586715
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 12.06.2015
Навесні під сонцем
Розквітають квіти,
І сумні ялини в задумі стоять…
А над ними зірка
В душу людям світить –
Вічним сном солдати
Тут в могилі сплять
В синім небі зорі
Гасить теплий ранок,
Під весняним вітром
Висохла роса.
Та горить на грудях
Зірка ветерана,
Та на обеліску
Зірка не згаса.
Скільки літ не чути
Як гримлять гармати.
Клином пролітають
В небі журавлі.
Воїна-афганця
Посивіла мати
Всім синам вклонилась
Низько до землі.
В материнськім серці
Роз’ятрилась рана
По щоках пекуча
Котиться сльоза.
В синім небі зорі
Гасить тихий ранок –
Та на обеліску
Зірка не згаса…
Під осіннім вітром
Листя опадає,
Знов сумні ялини
В задумі стоять, -
А на обеліску
Зірка Слави сяє
Вічним сном Герої
Тут в могилі сплять.
Сутінки спустились
На гранітні плити.
За селом, край неба
Сонце догоря…
Та на обеліску
В душі людям світить
Вічна, наче пам’ять
Не згаса зоря!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401672
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013
Вже памороззю вбралися покоси,
Згасає погляд втомлених очей…
За обрій завернула жовта Осінь,
Позолотивши дах оранжерей…
Вже відцвіли і айстри, і віоли;
Їх золотом закидав листопад…
Вдивляюсь у осінні суходоли,
Роздумую при сутінках лампад…
Вдивляючись у те, чого не сталось,
Шукаю те, що віднайти не зміг…
Пригадуючи те, що обірвалось,
Засмучуюсь про тих, що не зберіг…
Вже сивиною вбралися покоси,
Погаснув неповторний блиск очей…
За обрій завернула жовта Осінь,
Покривши сріблом дах оранжерей…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401539
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013
Моє життя, мов білий аркуш,
Який в болото десь упав.
Нічого вже воно не варте,
Бо хтось у бруд його втоптав.
Життя мене немов убило,
Як і колись... але тепер
Терпіти вже не маю сили,
Бо хтось життя моє роздер.
По клаптях аркуш розлетівся
І поділилося життя,
Весь світ для мене поділився
На біль й невірне почуття.
Я ходжу знов по горизонті,
Збираю долю - свій папір...
Моє життя - немов на фронті -
Сьогодні жиєш, завтра - ні.
//7.04.05//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401589
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013
Тяжёлых сумок повседневный быт,
Зимою, летом будит в сердце жалость.
Что б только - он! был ежедневно сыт
И спрашивал тревожно «Мам, устала?»
Что б на ночь целовал морщинки глаз,
Просил улыбку и «Спокойной ночи».
Читал невнятно заданный рассказ
И успевал шутить ещё меж строчек.
Взрослеет. Страшно. Вспомнит ли когда
Веселье детства, слёзы и победы.
И я спешу запомнить навсегда
Все будни, праздники и долгие беседы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401532
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013
Самотність – це константа. Присуд, мабуть,
Найвищої судової інстанції.
Позначено на долі дивній мапі,
Ще й з випискою (нащо це?) квитанції,
В якійсь хтось там зазначив: Винна! Винен!
І штамп поставив ще на пам”ять з гуркотом.
А кров фреоном у судинах стигне,
І час сховавсь в куток з мишачим шурхотом.
Колись – удвох. Та вже втомилось. Збігло.
Самотність вдвох – хіба то щастя зоряне?
А мужність мати тре” велику, бігме,
Щоб перейти це поле переоране,
І не страждати, вдвох чи поодинці
Подушці довіряти розпач. В сторони –
На схід і захід. Чистій щоб сторінці
Довірити СВОЮ самотність. Скорену.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401536
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013
Не заламывай руки, когда многоточье –
Между строк. Между губ. Между слов.
Когда ветер уносит в заоблачность строчки
Ненаписанных песен. Костров
Незатушенный пепел, в котором, сгорая,
Наши чувства покатятся в пыль,
И слова улетят – просто ласточек стая.
А за точками – сон или быль?
Не зови. Средь обломков разрушенной ночи
Потеряешь пристанище вновь.
…
Я придумаю все, что ты только захочешь,
В многоточье вплетая любовь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401538
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013
Як без зерна колосся – ми голодні,
В криницях порожньо без джерела,
Води нам не дістати із безодні,-
Якщо її нема - то і нема…
Безкрила птаха голосу немає,
Трава у лузі в’яне без дощу,
А мати сина вічно виглядає…
І завжди каже: « Я усе прощу!»
Душа народу прагне сповідатись,
І причаститись у Великий піст,
Добро людині має відізватись,
Щоб люди піднялись на повний ріст.
Без коренів не виросте калина,
Не вдягне навесні густий вельон,
Без предків, то істота - не людина,
Пристосуванець і хамелеон.
Без пісні соловей загине з туги,
Безструнна кобза - то німа душа.
Нещасний той, хто залишивсь без друга,-
Не вартий найдрібнішого гроша...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401496
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013
Навчіться критику сприймати
Яка пече мов в серці ніж
Згадайте як вас вчила мати
В росі гуляти босоніж
Не бійтесь ноги замочити
Об сльози радості землі
Не бійтесь цілувати жито
що хлібом стане на столі
Не бійтеся щасливо жити
Любити щиро увесь світ
Щоб слово мовби злата злиток
Чеканило у вічність слід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401479
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013
_
Часы на стенке
Разобран мир наш, на монографии,
добавить к ним бы - крутые тезисы,
за пунктуацией – орфографии,
да только жаль, что другие ценности...
автор: insolito
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401428
Часы на стенке тикают. И время
Уходит, как в песок течет вода…
На плечи давит постной жизни бремя,
Найти в которой можешь не всегда
Крутые тезисы, что на страницах мятых
Прописаны всеведущей рукой.
И время лишь в просторе необъятном
Течет по камням бурною рекой.
И не всегда известно – будет завтра?
И будет день? Созреет в поле рожь?
Часы идут. Они не скажут правду,
Куда, зачем, к кому и с кем идешь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401443
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 16.02.2013
Давай помолчим о любви по душам:
подробно и искренне, тихо и плавно.
Ты просто начни,- дальше я уже сам,
потом снова ты,- обо всем и о главном.
О том, что когда на душе холода
и трудно согреться одними словами,
и трудно не верить, что будет беда,
и верить, что мы виноваты в том сами.
О боли, что вдруг помешает сказать
как сильно, как много для нас это значит,
что страшно порой оглянуться назад -
увидеть, что все бы могло быть иначе.
О том, что простить - означает забыть,
что новая радость слабей старой боли,
о том, что козырные карты судьбы
не нам достаются... И кто нам позволит
уйти - и мучений таких избежать,
не думать, не плакать, примеривать маски.
Молчим... И молчанье острее ножа.
Как долго... как долго еще ждать развязки?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401473
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013
Моїй львівській колєжанці присвячую....
Не стойте, прошу Вас, у края платформы!
не то, проносящийся поезд любви,
возьмет, наплевав на приличия... нормы...
возьмет-полетит по дорогам своим...
он полетит... не заметив препятствия...
без остановок... в ночь бесконечную...
он унесет Вас в другие пространствия...
лихо минуя даже конечную
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401352
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 15.02.2013
Недолюблено, недоласкано,
Недосказано, недопето…
Догорел костер.
Звезды падали
В пепелище аж до рассвета.
Заросли плющом
Тропы давние,
И трава в росе – непримята,
Где сиренево
Стлалось чабрецом,
Где дурманяще пахла мята.
Соловьи – взахлеб,
И нам ноченьки,
Длинной ноченьки было мало.
Средь ветвей сова
Тихо спряталась
И так жалобно закричала…
Звезды падали,
И костер шипел
От их тел, таких раскаленных.
А луна взошла
И запуталась
В тонких кружевах листьев клена.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401370
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 15.02.2013
Я йому:
- Сьогодні, любий, свято-
Світлий день взаємного кохання...
Він мені:
- У тебе свят багато,
Припини всі примхи і старання.
Я йому:
- Ну хоч маленьку квітку...
Найдешевшу, можна вже зів'ялу...
Він мені:
Ну виростиш улітку,
Скільки схочеш, щоб не бу'ло мало.
Я йому:
- Ну може валентинку?
Он оту, за 50 копійок...
Він мені:
- Що користі з картинки?
Та я їх і вибирать не вмію.
Я йому:
- А я тобі дарую...
Ось, цукерки, зроблені сердечком...
Він мені:
- Ну знову гроші всує!
Подарунки не завжди доречні.
***
Так любенько з ним поговорили...
Сльози- в горлі, серце- в кулаці...
З диким тріском відірвала крила...
І тату сльозою на щоці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401259
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 15.02.2013
…ко Дню Святого Валентина…
Комплиментов лунные мотивы…
Звучных слов пленительный поток…
Голоском отнюдь неуязвимым
Дивным образом польщён висок…
…над ресницей крап ползёт немалый…
Ало-серым – поливает ход…
Холодок весьма нетривиальный
Либерально ставит в щёчку – чмок…
…крутизной изгиба шейной грани
Обольщённость движется вперёд,
Представляя всевозможность лани,
Встрепенуться в теле – как взбивок…
…вздрогом сольным окунуться в плавни…
Утонуть как бережной песок,
Но медлительный уход – едва ли
Нам позволит разгадать – Пин-код?!
14. 02. 13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401256
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 15.02.2013
Совокупление – когда на рандеву
Ты хочешь грех сей знойный совершить?
Конечно, нет! А только, если ты сову
Продать кому-то сможешь иль купить.
Чтоб что-то строить из себя,
Ей явно не хватало
Всех денег, выброшенных зря
На стройматериалы.
Когда мужа трясет от меня,
Как осину, что ветром привечена,
Понимаю тогда то, что я –
Потрясающая просто женщина!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399829
дата надходження 10.02.2013
дата закладки 15.02.2013
Вгорі у стійло місяць прямував
щоб мотузок із променя дістати.
В хмаринках білих люльку лаштував
щоб зірочок в перинці колихати.
Прикрив дитяток стомлених рядном,
зіграв аккордом ноту із кантати.
Махнув бувайте, нам обом ріжком
щоб в вишині до вечора розтати.
Ять обкурила розум дурманом,
десь положила за межею спати.
Терпким солодким впоєним вином,
Тебе бажав любити і ласкати.
Сич у ялині втомлений дрімав,
бриніло плесо у кінці загати.
Тебе п'янку до щему цілував.
Не відпускав, закоханий до хати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401107
дата надходження 14.02.2013
дата закладки 15.02.2013
Пусть день сверкает от улыбок!
В любви купается душа!
Прости меня за "сто" попыток...
Мне трудно без тебя дышать!
Кутасов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401161
дата надходження 14.02.2013
дата закладки 15.02.2013
Із римою, із ритмом, - без душі,
Без слів, що не зросли із серця,
Сухе бадилля, сіно, - не вірші.
(Хоч сердься ти, поете, хоч не сердься).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401103
дата надходження 14.02.2013
дата закладки 14.02.2013
Такі поети просто так не помирають,
Життя поета штука непроста –
Їх по звірячому, підступно убивають,
Щоб слід заплутати – підкидують шнурка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400797
дата надходження 13.02.2013
дата закладки 13.02.2013
Хто шукає, той завжди знайде.
Такими тішуся давно думками.
І манна каша нікому не впаде.
Тому із долею війну веду роками.
Дух не втрачаю я- вперед іду.
І стукаю з надією-відчинять.".
Місце моє під сонцем я знайду.
Надіюсь перешкоди не зупинять.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400388
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 13.02.2013
Застережи мене від болю,
Заколиши мою розпуку.
Можливо, я собі дозволю
В муку перемолоти муку.
Переспівай мої печалі,
Перешепчи мою молитву.
Можливо, вистою й надалі
Любовˈю виграю я битву.
Засяй світанком в небокраї,
Візьми мене ще раз за руку,
Ми кроки стишимо зухвалі…
І замалюємо розлуку.
На жаль, не білими снігами
У памˈяті ясніти буде…
Прощання чорними нитками
Рубцем залишить незабуте.
Переболи мої страждання,
Перечекай кохання сльози.
Прохання це моє останнє…
Сніги зітхали на морози.
В туман присіла зірка рання,
Думки перегортаю в слово.
Можливо, я у долі крайня
Й з тобою ми, позачасово…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400702
дата надходження 13.02.2013
дата закладки 13.02.2013
Моя кохана, обережно,
Тобі віддав своє я серце.
Воно мені вже не належить.
Всміхайся, ні на що не сердься. –
Що місяць лик ховає зранку,
Бо ти для мене – місяць ніжний.
Що зорі гаснуть на світанку,
Твої ж бо очі – яскравіші.
Моя єдина, обережно,
Щоб серце моє не розбила.
До нього б не пилилась стежка,
Бо лиш в коханні – твоя сила.
Моя кохана, із ромашки
Не рви пелюсток. Лиш з тобою
Разом ми будемо відважно
Творити нашу, власну долю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400696
дата надходження 13.02.2013
дата закладки 13.02.2013
Хотелось бы при жизни плакать,
Любить, смеяться, танцевать…
Да только пуст балетный лапоть…
Ему мазурку – не сплясать!
Хотелось в Гагры, в Крым, в Пицунде
На бреге дивном полежать…
Коснуться брилем гриля в дымке
И пивом с крилем совладать…
Хотелось чары вдохновенья
За жизнь текущую поднять,
Отпить, долить для возбужденья
У моря искренне скакать…
_______
Метаться по карману – глупо…
Наверно проще полистать
Архив безделий – посекундно
Кроить в конспектную тетрадь…
13. 02. 13
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400666
дата надходження 13.02.2013
дата закладки 13.02.2013
Два вздоха –
Не без искушенья
Три взгляда –
Солнце…Ты и Я
В экстазе
Южного искренья –
Прибрежный
Отпуск… Волн игра
В курсовке
Вольного плавленья –
В разгаре
Тропик и жара,
И персик
Сочного давленья
Резвится
Брызгами плода!!!
______
Бесспорно!
Грани наслажденья
Покорно
Солнцу… Проку дня,
Под фоном
Лунного сопенья
Ласкают
Credo: Ты и Я…
13. 02. 13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400638
дата надходження 13.02.2013
дата закладки 13.02.2013
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401182
Змучені рученьки, стомлені ніженьки
Годі турботи нести!
Час і поспати - вже котиться ніченька.
Спи, моя любонько, спи!
Тож закривай свої яснії віченька,
Я колихатиму сни,
Буде колискою темная ніченька.
Спи, моє серденько, спи!
Сам я всю ніч буревійну не спатиму,
Щоб не проспати весни,
Крила надій твоїх снами плекатиму.
Спи, моя зоренько, спи!
Буду всю нічку твій сон споглядати я,
Ти ж цю зухвалість прости.
Ранню зорю з нетерпінням я ждатиму.
Спи, моя ладонько, спи!
Буду з лиця твого пити водиченьку,
Та не порушу краси,
Свідком любові хай буде лиш ніченька.
Спи, моя доленько, спи!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400585
дата надходження 13.02.2013
дата закладки 13.02.2013
Слова сейчас совсем излишни,
Чего уж больше говорить?
Я из себя как будто вышел -
Так незаметно, покурить...
Передохнуть и оглядеться
Вокруг себя, по сторонам,
Сосредоточиться и с места
Вновь сделать старт к своим мечтам.
Вновь сделать старт к заветной цели,
Только теперь пойду один -
Без тех, тех, кто посмели
Предать без видимых причин...
Вдохну опять дым сигаретный,
Махну на это все рукой!
Против течения, против ветра
Я доберусь до той одной...
До той единственной и верной,
Что посмотрев в мои глаза
Мне скажет - "Пусть же ты не первый!...
Но однозначно навсегда!"
12 февраля 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400515
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 12.02.2013
Один сказал: «Ты – просто диво!
Тебя я сделаю счастливой.
Ты будешь жить не абы как,
Смотри – машина, особняк!»
(Для жизни вместе есть причина –
Кусок земли и дом с машиной).
Второй «жених» ушел от «ведьмы»,
Которая твердила бредни –
Иди, копай ей огород!
Но он – мужчина, не урод…
Ему б с работы – и лежать,
Не в огород, а на кровать!
Еще: « Ты – женщина на сто!»
На ней жениться он готов.
«Еще» - без дома половина,
И без работы. Но – мужчина.
Должна от счастия вопить,
Что он пришел руки просить.
Ведь женщина – очаг в огне.
О, как стоять тут в стороне?
Отдай то женщине, что хочешь
Взять от нее, где дни и ночи –
Без блеска, злата, но с душой.
И будет женщина с тобой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400393
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 12.02.2013
Мужчины никогда не плачут,
Боятся потерять удачу.
Она сквозь слезы не видна.
И так важна для них она!
Ведь слезы воину мешают,
Как роза в ухе - самураю.
Оружие – не для войны.
Мужчины плакать не должны.
Когда же плакать? – Бизнес, дети,
И вещи, важные на свете –
Построить дом, свой сад взрастить,
Везде успеть, бежать – спешить .
И мне поплакать нет причины.
Хоть я и леди, но – мужчина.
А шея у меня тонка,
Но мощная, как у быка.
И мужества не занимать.
Все. Побежала я опять
Детей растить, достроить дом…
Поплачу как-нибудь потом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400394
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 12.02.2013
Любови багато не буває!
Без неї спрага і порушене буття.
То джерело- душу напуває,
Ти подаруй у знак доцільності життя.
Не треба у криницю доливать води,
Вона на одній мірі височіє.
Та в любові не додаючи тепла,
Морозом серце,відносини міліють.
Опікою підставивши плече,
Відкритий погляд зігріва надію.
Упевненість, що мрія не пече,
Живим потоком напуває віру.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400355
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 12.02.2013
Вже все на так...Перегоріла,
В моїй душі тепла нема.
І холод оверложив тіло,
Покрив все інеєм сповна...
Думки полохають волосся:
- Не гри, любові я хотіла!
Летіла я...лиш Вам "здалося",
Та вуглем стали мої крила...
І ще дивилась до безтями,
У ніч, на темний оксамит
І думала: лише із Вами,
Це небо навпіл і весь світ...
Довіку бути вдвох гадалось,
Від мрій крутилася земля,
І вслід - жорстоке:"Вже так сталось,
Пробач, що більше не моя"...
Тепер не дміть на попелище,
Не зводьте вже святий вогонь!
Не чіркайте сірник, бо свище -
Там вітер, де була любов...
Все в темних кольорах навколо,
Торкає серце заметіль.
Замість "Прощай", кажу: "Ніколи",
Лишилась пам`ять, а в ній біль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400255
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 12.02.2013
Прийшла в думки мої,
сьогодні і зненацька.
Застала серце
рабом врозполох.
Збриніли струни
у душі юнацькій.
В долонях гріли
знову нас обох.
О, Боже милий,
скільки ж то не спито.
Із губ твоїх,
той хтось украв.
У часі десь
загубленим покрито.
Аби лихий
тоді його забрав.
А за віконцем
вітер хамовито,
печалі пісню
сумом вигравав.
Свою мерзенну,
стару сіру свиту,
комусь нещастям
знову одягав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400184
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 11.02.2013
Хай роки біжать без ліку –
Осінь у житті, зима.
У віршів немає віку.
І в поетів теж нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400120
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 11.02.2013
Кілька кроків. Всього кілька.
Та назустріч. Кілька слів,
Тільки добрих, гарних тільки.
Не як Пушкін. Як зумів.
Кілька поглядів. Лиш в очі.
В них – лиш правда, чесність лиш.
Та для тих, хто справді хоче
Крок назустріч. Десь облиш
Всі образи за порогом.
Викинь страхи у сміття.
Вибирай одну дорогу
Для обох. В одне життя.
Всього кілька, пару кроків.
Та назустріч. Кілька слів,
Хай несмілих і коротких,
Та назустріч сяйву днів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400119
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 11.02.2013
Надворі тихо... Навіть дощ замовк.
Думки у поля сповнені туману.
А ніч сховала місяць під замок,
І зорі щось не ловляться в лимані.
І налипає на моє лице
Ота тягуча павутинна тиша.
Щоб не пійматись у її сільце,
Біжу на світло, що у вікнах дише.
А ніч усе занурює мене
В якісь страхи, не зовсім зрозумілі...
Здається, хтось от-от наздожене...
Біжать мурашки натовпом по шкірі...
І я вриваюсь у твоє тепло-
Зцілуй туман з очей моїх і тіла!..
Тебе так довго поруч не було...
До тебе я скрізь вимір прилетіла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400024
дата надходження 10.02.2013
дата закладки 11.02.2013
…по следам творчества Николая Рубцова…
Ты – пройди усталые сугробы,
Черноту и талость обойди…
До весны очисти гладь, пороги
В новый дом, коль молод, заходи…
…путь непрост, извилиной постылой
От скользящей кромки, ото льда
Уж давно болят бока и ноги
От падений, плача, льёт слеза…
…и года – для вечности покоя,
Сам не зная, для какой любви,
Обязательно – у молодой истомы
Задержись и обоснуйся – Ты!!!
…в крещенские морозы – не храпи…
08. 02. 13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400091
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 11.02.2013
«Може й справді вся правда – мить,
Мертві факти й безсмертні міти…»
(Євген Плужник)
Визирнувши за вікно, я побачив гроно винограду, яке так і не достигнувши, замерзло під час першого нічного приморозку. Я подумав, що воно нагадує мені ірландських поетів початку ХХ століття, які так і не написавши своїх віршів полягли під час ірландського повстання 1916 року. І я подумав, що зимові дні в Дубліні завжди були сумними і меланхолійними відколи ірландці втратили під ногами землю і навчились придумувати такі приказки як: «Високої тобі шибениці у вітряний день!» або «Що в Коннахт, що в пекло!» І тоді я подумав, що зима 1917 року у Дубліні була такою ж сумною і безнадійною як і цей замерзлий кислий виноград за вікном і написав таке:
Спустошує холодний вітер слів
Мій Дублін сірий і мою кімнату
Збудовану з думок і світла ліхтарів.
Я істину намалював строкату
Між чайником і маривом Стожар,
Мій кіт нудьгує, за мізерну плату
Сізіф тутешній на імення Болівар
Тобі догляне твій нікчемний сад,
А під небесним дивом Оріона
У снах твоїх дозріє виноград
І глек наповнить трунком Посейдона
(Бо море теж п’янить), і бідний харизмат
(Той що студент і схимник) з білого сервізу
Візьме горня. Попросить в Бога візу
На тиждень-другий у банальний рай.
Він каву поважає. Хліб розкрай,
Бодлера прочитай отрути повний вірш
І в холоді нудьги згадай, що все пройшло
Вітчизну продали за срібняки, за гріш,
А ти все бавишся в нікчемне ремесло,
Естета зображаєш й скепсисом грішиш…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400064
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 11.02.2013
Мы - женщины, и что сказать?
Сначала слабая мы стать:
Такие нежные и хрУпки...
И уж потом диктатор в юбке.
***
Мы - женщины, как интернет -
Кому-то com, кому-то net,
Кому - "Ваш браузер не найти",
Кому - повсюду мы в сети.
***
Нам логики не занимать -
Мужчин мы можем называть:
"Поддонок, мерзость, хитрый лис"...
А после говорить: "Вернись!".
***
Это мужчинам лишь нужны
Покруче всех крутых машин -
Subaru, Lexus, Chevrolet...
А мы эффектны и на метле.
//11.02.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400080
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 11.02.2013
Щоб не побачив хто,
що я зиму впускаю
автор: Яна Бім
А я люблю запрошувать зи́мку у гості.
До каміна - наближу, візьму ручки в руки...
...Ці чарівні часи, коли ще боїмося,
Та вже тягне у квіти, на волю, на луки!
Те́пла, що там...гаряча внизу пуховина,
Від каміна і торків - й підлога парує!
Не гострить - біла, звільнена з пут цибулина,
Після жару і вогнищ, розкішна, - смакує...
31.01.13 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399798
дата надходження 10.02.2013
дата закладки 10.02.2013
На синем небе нарисую счастье
И радугой его позолочу…
Любуясь им, тебя я в одночасье
Одену в шелковистую парчу…
Пусть будет счастье сказочно-безбрежным,
Пусть в нем сверкают юные мечты…
Пусть станет и безоблачным, и нежным
Все то, о чем мечтаешь в жизни Ты…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399913
дата надходження 10.02.2013
дата закладки 10.02.2013
Не начинаю жизнь с нуля!
Меняю попросту дорогу!
Меняю жизнь , меняюсь я.
За то, что жив - спасибо Богу!
Воспоминания не хочу -
Они лишь держат нас на месте!
Они подобны палачу,
Что отсекает нас от действий!
Года летят! Пора спешить!
Спешить, ведь в жизни все внезапно!
Я разрываю с прошлым нить!
Бегу вперед, а не обратно!
10 февраля 2013 КУтасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399888
дата надходження 10.02.2013
дата закладки 10.02.2013
Свет от Света Света ищет.
Свет от Света – Свету пища.
Свет от Света – Свету Слово.
Свет для Света – за основу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399874
дата надходження 10.02.2013
дата закладки 10.02.2013
Автор: Евгений Кедров
Жанр: философская
Нет иной у нас Отчизны,
Кроме той, что только раз
Всем дается в этой жизни
Богом, каждому из нас…
31.05.2008г.
© Евгений Кедров, время публикации: 10.02.2013 г. в 12:24
Свидетельство о публикации: № 6963-301869/20130210
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399845
дата надходження 10.02.2013
дата закладки 10.02.2013
Не исчезай!
Придуманные мной черты
Вдруг стали жизнью.
Не исчезай!
Откуда же явился ты,
Зачем, скажи мне?
Не исчезай!
Всю жизнь перевернул за миг
Мою и мысли.
Не исчезай!
Я не хочу, чтобы затих
Источник жизни.
Не исчезай!
Ведь я тебя, как свет, нашла
В тоннеле темном.
Не исчезай!
Ведь я к тебе с молитвой шла
О самом добром!
(Стихотворение написано еще в юности)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399828
дата надходження 10.02.2013
дата закладки 10.02.2013
Не вчіть свою любов жебракувати,
Бо замість друга ви знайдете ката.
З підрізаним крилом птах не літає.
Щасливим раб в коханні не буває.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399790
дата надходження 10.02.2013
дата закладки 10.02.2013
Тебя ласкаю восторженным взглядом,
Рукой зазывно я ласкать тебя хочу.
И дарить себя всецело, быть кладом,
И обнимать, и чувствовать душой, лечу.
И быть тебе желанной, нежной рабой,
И упиваться жадностью твоей хочу.
А в ту ночь, где пляшут молнии с грозой,
Прижаться нежно слабой ласточкой к плечу.
Раскроет небо саквояж над нами,
Притихнет и накроет золотым зонтом.
И стражем любви станет под окнами,
Пусть хлещет хмеля страсть наши тела кнутом.
10.02.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399786
дата надходження 10.02.2013
дата закладки 10.02.2013
(Після прочитання твору Л.Ігнатової "Ринкові відносини")
Чоловік прийшов додому – зустріча його жона:
«В мене є для тебе, - каже, - дуже гарна новина.
З цього часу в домі вводжу ціни як на ринку:
Хочеш їсти – тридцять гривень, а ні – ковтай слинку.
Хочеш мати чистий одяг – двадцять гривень за прання,
За вологе прибирання по десяточці щодня!»
Ошелешений зненацька, чоловік таке сказав:
«Тоді, значить і у сексі ринковий момент настав!
За кохання в моїм домі встановлю я ціни теж –
В ліжку – тридцять, на дивані двадцять гривень принесеш.
Я не гордий, зроблю знижку, вартість виставлю таку:
Десять гривень – на підлозі прямо так, на килимку…»
Задоволений собою чоловік уклався спать,
А дружина усміхнулась і давай йому казать:
Ось, в сто гривень є купюра, глянь, тримаю у руці,
Я й не горда, хочу знижку і на килимку… на всі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399701
дата надходження 09.02.2013
дата закладки 10.02.2013
Почорніли сині хмари, люди наче тіні,
Збайдужілість і відлюддя, як у домовині.
Обідрали воріженьки, одягли в свитину.
За що маєм таку долю, за яку провину?
Защо ж довго так топтали нашу добру вдачу,
Душу їсти розпочали, гідність на додачу.
Та стривайте, зупинітесь, терплячка ввірвалась,
Бо вже в крові від наруги пам'ять обізвалась.
Обагрилось знемоглося, серденько терпляче,
В поковиллі в чистім полі сиротою плаче.
Знов настали гіркі днини, як в лиху годину,
Славу лицарів козацьких, кинуто на кпини,
Ой дай Боже хозарюгам це життя собаче,
Довело вже геть до ручки, плем’ячко щуряче.
Мало, мало предки били, гнали у три шиї,
Мо забулися іуди, - з Хозарату змії.
До страждання і до горя ви як пень глухії,
Вражі дітки Каганату, вороги лихії.
Йдіть по доброму вас просим, хату нам звільніте,
Щоб за вами навіть сліду не лишилось ніде.
Засвітило з горизонту, зове батько сина,
Кобзарі з могил повстали, проводжа дружина.
Стоїть коник вороненький, не встоїться грає,
Козаченько сокіл ясний, уже поспішає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399676
дата надходження 09.02.2013
дата закладки 10.02.2013
Как страшно... Одиночество вдвоём...
Один молчит, другой не понимает...
В одной постели... За одним
столом...
В иных мирах сердцами обитая.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399576
дата надходження 09.02.2013
дата закладки 09.02.2013
Зима, зима, замёрзли окна,
Я в них сижу и жду тебя.
И рукава от слёз промокли,
Как мокнет вся моя судьба.
Смотрю в окно - тебя всё нету.
Где ты исчез? Куда ушёл?
Приди и дай кусочек лета,
Уйми из сердца мою боль.
Метель рисует боль разлуки
В моей душе и навсегда
Твои запомню только руки,
Где не найти ни капли льда.
И помни - это я рыдала,
Любовь слезами берегла,
И твоё имя рисовала
На льду замерзшего стекла.
//5.01.05//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399568
дата надходження 09.02.2013
дата закладки 09.02.2013
"Ты извини, так получилось......."-
Приятно слышать еще раз...
Благодарю за эту милость!
Я-то прощу, но не сейчас.
Не первый раз уже такое!
Ты убегаешь с кем-то в даль.
Твое "спасибо" не живое
Уж горло реже словно сталь...
Терпение мое невечно!
Все, что хорошее во мне
Смогла убить одним словечком
И затаиться в тишине.
Да, промолчать конечно проще
И ждать - пройдет само собой...
Решать твои проблемы в общем
Не трудно мне! ТОлько на кой?!?!
Ты загоняешь себя глубже -
Я не всесилен ты пойми!
Я от тебя не вижу дружбы!
Не говоря уж о любви...
О чувстве том я не мечтаю.
Я лишь прошу открой глаза!
Не друг, не враг, а помогаю...
Только зачем? Скажи мне!!! А?...
Не я тогда сказал о чувствах!
Ты начала сей разговор!
Я заполнять стал там, где пусто...
А ты вдруг возвела забор.
В слова не веришь и поступкам!
"ВЗАИМНО" - помнишь ли слова,
Что ты сказала мне под утро
В день двадцать третий февраля?!?
Мне комом стали твои слезы
И понял я тогда всерьез,
Что отведу от тебя грозы,
Что ты дороже в небе Звезд!
Я понял, что кому-то нужен...
Но праздник сей не долго был...
Мои старания бросив в лужу
Ты обвинила, что любил...
Пусть виноват, что бывши другом
Я вдруг осмелился любить!
Я сохранил твой личный "угол",
В котором продолжаешь жить...
Прости, что я словами "грозный"
Тебя серьезней быть прошу!
Наверно сука я и подлый,
Коль о тебе зла не скажу...
Да, я плохой! Не отрицаю!
Ведь я ни разу не соврал!
Я ведь корыстно помогаю,
Как кто-то обо мне сказал...
Друзья-советчики нависли.
Я знаю все- наивны вы!
ДА МНЕ ПЛЕВАТЬ КТО С КЕМ! ИХ МЫСЛИ!
ПЛЕВАТЬ НА ПРОШЛОЕ! КАК ТЫ?!?!?!
Мне не понять сего молчания
И не пойму я никогда.
Твое туманное сознание,
Что между нами как стена!...
Старался я. Твой выбор сделан.
Прости, мне нужно дальше жить
Своею жизнью...Ты же смело
Можешь порвать сей связи нить!
И не жалей! Это пустое!
Жалеть о сделанном нельзя!
Забуть. Я правда не достоин...
Желаю счастья для тебя.
9 февраля 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399547
дата надходження 09.02.2013
дата закладки 09.02.2013
Хто він?
Супутник у потязі, тихий колега з роботи?
Блондин, чи жагучий, як літа коротка мить.
Водій вантажівки - торкає і тисне супротив,
Лікар, що відчуває де у мені болить.
Зростом високий? Ні, очі знаходять очі.
З холодними пальцями, ніби дзвінка струна,
Весь загадковий,як нерозкритий злочин,
Милий юнак, що й досі жінок не знав.
Хто ж він?
Мабуть безсоння з відвертими снами,
Плечі-твердиня, що створюють горизонт.
Серце велике, хоч і затерте місцями,
Пункт від довіри до щастя хмільних висот.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399562
дата надходження 09.02.2013
дата закладки 09.02.2013
Весь мир построен на обмане,
Деньгами полнятся карманы,
На всяк товар свои есть мерки,
А гуманизм припёртый к стенке.
Родную мать продать готовы
За тачки, дачи и хоромы.
Враньё, убийство и угоны -
Ведь таковы теперь законы.
Никто не борется с насилием,
Всем наплевать и все бессильны,
Мы сами в гроб себя же гоним,
Бесчеловечность - наш псевдоним.
Мы ищем правду среди вздора,
Помилования просим в Бога,
При том же дьяволу-злодейке
Продали душу за копейку.
//8.02.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399357
дата надходження 08.02.2013
дата закладки 09.02.2013
Ми грішимо і каємось не раз.
Надіємось, що все забудеться, зітреться.
Що бумеранг життя лишень для нас.
Вгору злетить, назад не повернеться.
Але боятись треба сліз чужих .
Хоча в житті по-всякому буває.
Хто плакав, з часом біль його затих.
Але Бог бачить все i пам'ятає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398997
дата надходження 07.02.2013
дата закладки 09.02.2013
Вдохновил стих Э.Листопадной "Не исчезай..."
Я не исчезну – я из крови, плоти.
И я вернусь, ты только ждать умей.
Такой как есть, без рамки в позолоте,
Еще любим после разлучных дней.
После разлучных дней я на колени
Перед тобой, родная упаду,
За все, за все я попрошу прощенья
И подарю счастливую звезду.
Счастливую звезду тебе в ладони –
Пусть блеск ее зажжет глаза твои,
Душа оттает, тело же утонет
В водовороте страсти и любви!
В водовороте страсти так хочу я
С тобой, как в невесомости кружить
И небу спеть как раньше «Аллилуйя!»
За то, что ты смогла меня простить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399295
дата надходження 08.02.2013
дата закладки 08.02.2013
Вы - критик, значит, я - Ваш дуэлянт.
Я здесь пишу для яркого излития души.
Быть может, глубоко зарыт мой поэтический талант.
По-вашему, возможно, он в глуши.
Я рад, что это так, и мне не нужен приз,
Я глуп - и пусть, зато я чувствую слова,
Которые читаю и пишу - и мой каприз,
Лишь в том, чтобы одна другая голова
Прониклась, углубилась, поняла
В переживание, в удачу, в восхищение.
А если вдруг таких людей найдется два,
То это вовсе будет яростным отмщением
Для Вас, чей текст технически насыщен,
Где рифма каждая с старанием подобрана.
Считаете, что я поверхностен, напыщен,
Что ж рвите лист - страница будет ся оторвана.
Меня поймут все те, чьих слов поток
Рождают мысли, чувства, музыка, друзья,
Любовь, сердечный стук, нерв сгусток, кровоток.
Падение, укор, непринятость, души свеча.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399004
дата надходження 07.02.2013
дата закладки 08.02.2013
Як змінилось усе від учора-
Сніг сріблястий все знову накрив…
Йде по ковдрі пухнастій сеньйора,
Мого серця квітучий порив…
Посміхається ніжно й ласкаво,
Десь блукає в казкових шляхах…
Філіжанкою чорної кави
Пригощає мене у думках…
Зачаровано й ніжно цілує…
І смакує гіркий шоколад.
За вікном сніг безумно чаклує,
На дворі сніговий маскарад…
Йде по ковдрі пухнастій сеньйора,
Все життя б Її боготворив…
Розрум’янена і яснозора…
Мого серця квітучий порив…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399258
дата надходження 08.02.2013
дата закладки 08.02.2013
Мамо пробач, що я знову напився
І головою об стІну побився.
НічОго не вдієш, таке вже життя,
Напевно немає назад вороття.
Завтра просплюсь і знов за своє,
Доля укотре об стінку поб'є.
Десь і компанія зразу візьметься,
Лишень допоки горілка ще ллється.
Далі я сам, нікомУ непотрібний -
В муках з сумлінням і з дОкором рідних
Де ж моя віра, і де ж моя воля?
Серце не має ніколи спокоЮ,
Де мої мрії, де справжні друзі,
Де опинивсь, на якому я крузі?
Як подивитись на власне лице,
І головне... - за що мені це?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399232
дата надходження 08.02.2013
дата закладки 08.02.2013
Мне с тобой хорошо и уютно.
Возрождаюсь я снова как будто.
И луна, что повисла на крыше,
Поднимаясь все выше и выше,
Светит нам. И на сердце – покой,
Пока рядом я, рядом с тобой.
За стеной – холод, ночь и дождливо.
Нам тепло. Этот вечер счастливый
Освещают мерцанием свечи.
Рядом ты, ты – со мной. Радость встречи
Расплескалась уже через край.
Не спеши. Будь со мною. Давай
Сохраним теплоту наших чувств.
И с тобой я дождей не боюсь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398949
дата надходження 07.02.2013
дата закладки 07.02.2013
Не можу, задихаюсь від мовчання,
Від осуду, що зморшками між брів.
Байдужих поглядів зів’яле поривання
У версіях скорочених листів.
Від подиху, крізь призму телефону,
Крізь стін не зупиняючий бар’єр,
Знаходить тиша тіло напівсонне
І мороком поміж сердець стає.
В пориві, від бажання діалогу,
Катую душу об колючу хвою.
Не викажу безсилля і знемогу,
Лише скажу: «Поговори зі мною».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398957
дата надходження 07.02.2013
дата закладки 07.02.2013
Вечірнє танго біля порохівки
Під кришталеві струни зір
Не треба слів , танцюєм тільки
Львівській грозі на перекір
Очі у очі , тіло до тіла
Миліше тебе годі знайти
Грозове танго бажала-хотіла
Темне волосся , місяць світи
Рухи твої і погляд наскрізний
Я по краплинах з тобою у такт
Грім й блискавиці , ми такі різні
Та цього танго любимо смак
Не описати , не розповісти
Ритми сердець зливались в один
Скоро засне вже Левове місто
А ми у танці сотні хвилин
Тепла волога і ніжні зорі
Нам віщують чарівну ніч
І не спинити миті казкові
Танго вечірнє , ми пліч-о-пліч
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398910
дата надходження 07.02.2013
дата закладки 07.02.2013
В тот зимний вечер за окном
Под серым каменным мостом
Был слышен плач, он ранил душу,
Но все прохожие в ту стужу
Старались подавить тревогу,
Ведь в состраданье мало проку.
В прекрасном платье на снегу
В холодном и сыром углу
Сидела девушка, рыдая,
Лицо руками закрывая,
Мороз не чувствовало тело -
В тот миг душа её кипела,
Лишь разум сдерживал желанье
С собой покончить на прощанье.
Мороз крепчал, а слёзы лились,
И даже боги не спустились,
Чтобы утешить и обнять,
И в руки ей надежду дать.
Всем было просто наплевать,
И время лишнее терять
На неизвестный жалкий плач
Не захотел бы даже врач.
На тот момент было немодным
Всем помогать, как братьям рОдным,
Лишь деньги правили в тот час,
Огонь любви давно погас…
В тот зимний вечер за окном
Прохожие с большим трудом,
Глотая воздух ледяной,
Не замечали плач людской.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394413
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 06.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.02.2013
Пока дышу –
живу поэтом,
не верю снам,
вторю судьбе.
И, странно, что при всем
при этом
я внемлю
все еще Тебе
Моя звезда – мой Белый Ангел,
Любви моей больная грусть.
Я помню: как взлетал, как падал,
Как обещал, что не вернусь,
но приходил
распятый мраком
с покрытой
пеплом головой.
И образ, Твой
так тихо плакал
святою, чистою
водой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398650
дата надходження 06.02.2013
дата закладки 06.02.2013
Заплакала відлига гірко,
Їй стало боляче до сліз.
І потекли струмочки дзвінко,
Під лоно лагідних беріз.
Мабуть весна не за горами,
Дарує сонечко тепло.
Проміння веселиться з нами
І зазирає через скло...
Вона застелить ніжний килим,
Поверне птахів в рідний край.
Додасть наснаги тілу сили,
З планети зробить цілий рай...
І заквітує все навколо,
В яскравих фарбах буде день.
Співати птахи будуть соло,
Своїх чаруючих пісень...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397929
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 06.02.2013
Пустеля в душі і на серці пустеля -
Лежу і дивлюся бездумно у стелю,
Піском засипає всі мрії, бажання,
Розкидане поруч життєве убрання.
Ще можна піднятись,
Ще можна устати
І рухатись, йти уперед -
Не лежати,
Але якась зла і невидима сила
Скосила мене та на спину вложила.
І ніби живий ще, і ніби при силах
Та кров зупинилась, застигла у жилах.
Не думає мозок,
Нічого не хоче,
Завмер увесь світ,
Лише в горлі лоскоче.
Життя пересохло, пустиня, як пастка,
Згоріло усе, закінчилася казка.
Пустеля поволі на нас наступає -
Мій світ поступово згорає, вмирає...
Але ж вона манить
Як справжня стихія,
Найбільша, яка вже
Півкулі накрила.
Ну що ж, у пісках є також розмаїття,
Життя тут палючому сонцю відкрите.
А ще у пустелях бувають оази,
До них я встаю і прямую одразу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396370
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 06.02.2013
Кохаю я, допоки б’ється серце.
Романтик невиправний... Знову й знов
Кричу я про кохання в мегагерцах
З-поміж рядків, віршуючи любов.
Я лірику в катрени заримую,
Із образів узори-почуття:
Словами нам кохання намалюю
У ритмі в унісон серцебиття.
Для більшості це просто гарні вірші
І думка паперова без промов...
Для мене ж римо-строфи – значно більше...
Допоки б’ється серце - це любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398636
дата надходження 06.02.2013
дата закладки 06.02.2013
Не вмирають поети... ніколи
Вони йдуть у небесні палати...
Щоб розмірено-тихо... поволі
Там поезії свої читати
Не вмирають поети...Злітають
їхні душі - святі і нетленні...
І рядками на аркуш лягають,
нам даруючи своє Натхнення...
Не вмирають поети...
Ніколи
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398605
дата надходження 06.02.2013
дата закладки 06.02.2013
До біса всю цю збочену реальність
Де вірш із матів видають за геніальність
Де "ясн" - половина діалогу
Та не в усіх ще, дякувати Богу
Книжки читають тільки диваки
Ті, що белькочуть під фанеру - співаки
Де ввічливість сприймається за флірт
А замість спорту в моді зараз спирт
Де сталась девальвація кохання
Де статуси замінюють зізнання
Не буду вже писати про любов
Вона як морфій отравляє кров
А ще чомусь всі моляться на гроші
І якщо ти їх маєш - ти хороший
Про тебе дбають, двері відчиняють
Про гордість і про чесність забувають
Тут у в'язницю саджають патріотів
Народом правлять ніби стадом ідіотів
Вони нам пропагують "рускій мир"
А перед виборами - ще й безплатний сир
Та плач не дав свободи ще нікому
Тож я не ставлю крапку, лише кому
Зміню свій лад мінорний на мажорний
А синьо-жовтий - на червоно-чорний
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398610
дата надходження 06.02.2013
дата закладки 06.02.2013
«Про те, як тиша всіх століть
безсмертних щастю вчить…»
(Вільям Батлер Єйтс)
У чорноті небес блукає білий кіт –
Такий самотній серед порожнечі
Муркоче коло Всесвіту воріт,
Самотність пророкує і, до речі,
Читає позабутий манускрипт
Написаний на камені дольмена.
Менгір мовчить, а в темних нішах крипт
Монахи написали про бої й знамена
Народів зниклих і літописи важкі
Де кожна літера тяжка й черлена –
Де королі Ірландії, де кланів ватажки?
Все зникло… І нащадок збайдужілий
На шибках пальцем вимальовує: «Нудьга!»
І нарікає, що життя марудне,
Марнує дні свої і в сірі будні
Відтінок буруватий додає вина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398601
дата надходження 06.02.2013
дата закладки 06.02.2013
Напиши мне письмо на тетрадном листочке,
Карандашиком острым черкни пару строчек.
Напиши как семья, как работа, как дети...
От руки напиши... Не строкой в интернете.
Как висит над трубой голубая звезда.
Как за дальним пригорком гудят поезда...
Напиши, как к ногам твоим ластится кошка,
Как в апреле бушует сирень под окошком...
Напиши чем живёшь... Что смешит... Что печалит...
Напиши, как ругается матом начальник...
Напиши о снегах, о дождях и о небе.
Напиши о душистом пекущемся хлебе...
Напиши мне письмо. Хоть одно напиши.
Ведь в бумажном конверте частичка души,
Рук тепло среди букв. В ровном бисере строчек
Подари мне себя! Напиши, что захочешь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398616
дата надходження 06.02.2013
дата закладки 06.02.2013
Что ты тыкаешь: "Спасибо!"-
Нет его среди валют,
Лучше дай мне, не в обиду,
Доллар, евро или фунт...
//4.02.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398418
дата надходження 05.02.2013
дата закладки 06.02.2013
Я захворіла на веснянку-
Така хвороба модна нині...
Не сплю до самого світанку,
Твої зціловую світлини...
Лежать забуті шоколадки,
Що від депресії лікують;
Немає у думках порядку-
Душа і тіло ворогують...
У парі веселіш хворіти-
Та в тебе є імунітети:
Вже не вражають перші квіти
І щойнописані сонети...
Ти зрозумій:далеко літо!
Тож наперед тобі покаюсь:
Як будеш далі так сидіти,-
Піду і в когось закохаюсь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398426
дата надходження 05.02.2013
дата закладки 06.02.2013
Моя ти мріє...Волошкове поле
І жайвір в небі, в купелі тепла.
У злеті думки рину в неозоре,
За край хмаринки, що у синь тіка.
Гарячим струмом калата у грудях
І подих обпіка кохання мить.
Стискаю серце, цицькаю на людях,
Бажання люто б’ються в тілі. Млість.
Тільки в твоїм безмежному полоні,
Віддам себе до краплі - осяйна.
Усе заховане в єства у схроні,
Усе, що лиш для тебе берегла.
06.02.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398585
дата надходження 06.02.2013
дата закладки 06.02.2013
Ці ситцеві мрії, легкі і вільні, дивні, пророчі, на небо схожі.
На білу птаху, на білокрилу, на теплий вітер, весняну днину.
Думка глибоко торкає серце, мов ясне сонце в мале люстерце.
І мружу очі від тих конфузій, зростає настрій, як квіти в лузі.
Стає приємно і лебедино, втікає лютий, зима безсила,
Диктує плани веселий ранок, рум'янить щічки і гріє ґанок.
День рукотворний сьогодні буде, відкриє прозу, а мої груди
вдихнуть повітря озонно-свіже, наповнять душу глибокі ві́рші.
Явлені мрії – цукати з медом, цілушка хліба і більш не треба.
Сьогодні день мій особливий – черпаю з неба удосталь сили.
Лукавить тільки зима, що буде. Авжеж, я знаю, жартують люди…
Які ж це мрії солодкі, милі... І ви помрійте, якщо у силі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398368
дата надходження 05.02.2013
дата закладки 05.02.2013
Завагітніло хмарами небо,
Циклонічним сповилось плющем;
Вічно юна красунечка Геба
Пролила свою чашу дощем.
І висвистує вітер кудлатий
На сопілці своїй там і тут;
І краплини дощу піцикато
Знов на скрипках своїх виграють.
І блукає брудне міжсезоння,
То сміється, то схлипує знов...
Та між листя торішнього дзвоном
Проростає підсніжна любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398133
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 05.02.2013
Она так бесстыдно... красивая...
Нежным лучиком зацелована...
То порой... откровенно стыдливая...
То по-женски робко взволнована...
А она ведь счастьем баюкана...
Он мечта ее долгожданная...
Воплотился сладкими муками
Прошептав... Ты такая желанная...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397651
дата надходження 02.02.2013
дата закладки 05.02.2013
Смакуючи ніжність,
Ти пестиш несміло...
У відповідь ─ сніжність
І лагідне тіло.
Із пристрастю очі
Вдихають чарівність,
Нестримність дівочу,
Питливу дослівність...
Жаданість палюча
Блукає повітрям.
Стрімка, неминуча,
Розквітне суцвіттям…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397930
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 05.02.2013
Спасибі за серця бездонність,
За очі твої голубі….
Спасибі за ніжність і скромність,
За все це cпасибі Тобі….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397944
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 04.02.2013
Футбольне поле вже відкрилось
І розпочався тайм, змагання,
На п'ять хвилин ми зупинили
Цей довгожданний матч кохання.
Десятком ніжних поцілунків
Ми у ворота гол забили.
Зрівняли ми усі рахунки
Та нашу гру ще не схвалили.
Трибуни нам кричали: "Гірко!",
Арбітри нам аплодували,
Та, хоч піддався нам голкіпер, -
Ми й не дійшли до чвертьфіналу.
Суддя вручив червону картку
(ми ж, наче, двічі прокололись),
Нам не пробачили тайм-ауту...
Гру не дограємо ніколи.
//3.02.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398058
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 04.02.2013
В бажанні жити мов у казці,
Омани і фантазії ведуть у пастку.
Попереду, низка розчарувань та зрад,
Тривкий процес без вороття назад.
Приємним лиш тоді життя буває,
Оглянешся, щасливі очі мами сяють.
Душевний спокій, без напнутих протиріч,
І серце щире не зачинене на ключ.
Коли ж постукають в ті двері,
Привітно навстіж серце відчини,
Зустріти радо, той поріг переступи,
Самітником не залишаючись в житті.
Життя - це книга де живуть думки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398040
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 04.02.2013
Збирати сніг на гребені вершин,
Затим спостерігать як плачуть хмари.
Їх сльози - бісер, вранішній туман
Впаде, на землю інеєм у трави.
***
Стирати подих , потьоками вікон,
Всі сварки у сільниці полічити.
Чисту попільницю на столі лишити,
Пам*ять тереблячи пожовклих сторінок.
*-*-*
Спостерігать,а чи братись зрозуміти,
Людини навики, характер,-де її думки?
Подякувати їй за крок і слово доброти
Для двох, що з*єднує розведені мости.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398065
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 04.02.2013
Ти зацілуй мене до забуття,
Запесть своєю ласкою й жагою…
Вдихни Любові ніжні відчуття
І помандруй до Вічності зі мною…
Ти в свої коси зорі заплети
Стань тихою молитвою в мінорі…
Замріяно зі мною полети
В світи: і дивовижні, і прозорі…
Вдихни Любові ніжні відчуття
Накрий мене Кохання пеленою…
І подаруй мені нове Життя…
І розтворись у Вічності зі мною…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398070
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 04.02.2013
Розкодувати б
Погляди людей
Коли простує день
Безбарвним клерком
Сто відтінків
Від кременів очей
Засвічені прихованим
Люстерком
У зеленавість
Вкраплена жура
І тягне в синь
Блакитна паволока
А карість (солов’їного
крила?)
приколисала вічність
однобоко
Розкодувати погляди –
Знялись з усіх
Зіниць
Магічні сателіти
Та новий день –
І знову заплелись
Примружено – непізнані
Орбіти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397780
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 04.02.2013
Слегка касаясь мыслями руки...
Тепло ее покрылось морозцами,
И чувствуешь моментные тиски,
Что воздух исплетают в оригами.
Чудесность состояния манит,
Красиво завлекает неизвестность.
И ожидаемое, как магнит...
Все намекает, выход ─ неизбежность!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398026
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 04.02.2013
Сьогодні дивний день – всі янголи на світі
Злетілися до нас і сіли на вікно.
А на столі стоять весняні ніжні квіти,
Й чекають на гостей вечеря і вино.
Сьогодні добрий день – всі янголи сміються.
Сидять, як горобці, щебечуть – гомонять.
Сьогодні всі вони – веселі однодумці.
Про добру новину, звичайно, сповістять.
Та залітайте вже, прошу, прошу до хати.
Бо радість є у нас – найкраща від усіх!
У цей лютневий день колись зумів пізнати
Мій син у перший раз цей світ, і сніг, і сміх.
Який щасливий день! Я любому синочку
Бажаю стільки див, як зір в Чумацькому.
Та тільки добрих див. І янголів весь почет
Мої бажання вже несе скоріш йому.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397817
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 04.02.2013
В кожушині зими заіскрило,
в білій шубі дзвіночком дзюрчить.
З кучугури пробилося шило,
по доріжці струмочком біжить.
Прийшло в гості вчорашнєє диво,
мабуть ходить за нами услід.
І коли нам вже зовсім немило,
розчищає від хмар краєвид.
Заплело у косу мою долю.
В юнь зелену її одягло.
Аби я був забувся від болю:
Що черешня моя відцвіла.
Весна в Межені Боже мій милий,
свою часточку, - серденька слід
в мою душу поклала під ноги:
Знову в серці промінням зорить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397832
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 04.02.2013
Февраль. Погода – переменна.
Сошли снега. Звенит капель.
И тут для рифмы непременно
Я напишу: почти апрель!
А вечером еще белело.
На градуснике – теплота.
Пусть - дождь. Пусть солнышко – несмело,
Погода хороша всегда.
Зима, конечно, не сдается, -
Крупинки сыпят небеса.
На землю дождиком прольется
Ее нежданная слеза.
Не плачь, зима. Еще с тобою
Не раз увидим снегопад.
Но все же ты смирись с судьбою
И гордо отступай назад.
Ты – славный воин. Но победа
Весны близка. Уже близка.
Бегущие на юг беседу
Ведут седые облака.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397751
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 03.02.2013
моя сильная, слабая женщина,
что листает жизни страницы.
та, что как бы небрежно и нехотя,
ожидает того что случиться,
ты конечно можешь с другими быть,
оставаясь критически честная,
никогда не забыв его имени,
и при этом вполне уместная,
ну конечно же страстно любимая.
можешь многое, так вот, запросто,
быть спокойно, в себе, без "этих всех"
появиться, исчезнуть знаково,
среди дней, что пройдут незаметными.
раствориться в пластмассовой мудрости,
чтоб казаться совсем уж сукою,
оставаясь при этом ласковой,
счастьем, ну или горем луковым,
зимовать можешь так вот запросто,
в одеяло совсем укутавшись.
можешь мир весь поджечь играючи,
принося за собой сумерки.
или жизнью взахлёб наслаждаться
и весны рисовать картину.
чтоб никто, никогда не надумал,
для печали искать причину.
моя сильная, слабая женщина,
что листает жизни страницы.
я к чему говорю это всё?
просто мне без тебя не спиться...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396889
дата надходження 31.01.2013
дата закладки 31.01.2013
Говорят, что прописана доля моя
До минут и секунд в книге судеб, -
Все, что в жизни свершится, от «А» и до «Я»,
То, что было и есть, то, что будет.
Но начертано «Бред» на страницах моих.
Каллиграфией там и «не пахнет».
Повезло мне не очень. Дурной ученик
Там карлякал мне с бухты-барахты.
И теперь он с пером смотрит с тучи своей.
Он вершит человечества сУдьбы.
В голове у него сто бредовых идей.
Но забыл – мы не мухи, а люди.
Говорят, что прописана доля моя
До минут и секунд в книге судеб.
Но «писаки» порою стараются зря –
Долю пишут не ангелы, - люди.
Пишут долю чужую. Диктует им текст
Жадность, алчность, не совесть, а деньги.
Оставляя в душе лишь кровавый порез.
Каждый день – как в аду, как последний…
Может, мне на странице напишут: «Возьми,
Вот тебе приготовлен подарок.
Что случилось, забудь. Кто обидел, прости.
Выбрось свечки сгоревшей огарок».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396722
дата надходження 30.01.2013
дата закладки 31.01.2013
Папір біліє біло на столі,
Погляд ляга на нього скоса.
Ну, де оті перлини золоті?
Скніє душа простоволоса.
Тремтить рука і літери криві
Виводить серце: зглянься, Доле,
Знайди слова та підкажи мені,
Ними засію тлусте поле.
Хай розмаїття барвами квітки
Милують всім скитальцям око.
Ти ж бачиш, Господи, із висоти,
Кому на світі одиноко.
Не обмини й покірну ти рабу,
Перед Тобою на колінах.
Хай скине всю бувалого журу
Та втішиться у нових змінах.
30.01.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396809
дата надходження 30.01.2013
дата закладки 31.01.2013
Сутулиться зими спина-осанка.
Під інеєм дерева – як воли…
Як найтемніша ніч перед світанком,
Так і кінець зими тріскуче злий.
А втім, чарівність ранку не підводить,
Багряний круг з холодним язиком,
І срібло снігу ще не скоро в воду
Обернеться, щоб ринути струмком…
Бо все тече. Зима холодним кроком
Недовго вже ітиме по мені…
Чи ж ти зі мною, ангел мій високий,
У ці кінцево-зимні, люті дні?
29.01.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396624
дата надходження 30.01.2013
дата закладки 30.01.2013
Вместе, жизнь пройти суждено,
Вместе, видеть не только кино,
С честью, преодолим пуд преград,
Вместе, будем искать счастья клад.
Верю, жизнь закончим в любви,
Знаю, верность в душе сохраним,
Повесть, кто-то напишет о нас,
Может, кто-то картину создаст....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396470
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 30.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.01.2013
Ты знаешь, а сегодня День метели…
Последний зимний Праздник января…
Стоят под снежным покрывалом ели,
В морозном небе спряталась заря…
Ты вновь мечтаешь о чудесной Сказке...
Увы, мечты наполнены не мной…
А герцогом в венецианской маске
С глазами, что блестят голубизной…
Ты веришь, что тебя я не ревную…
Ну разве что к снежинкам на щеках.
Я на снегу твой профиль нарисую
С граненой брошью в светлых волосах...
Ты чувствуешь, что сказки улетели
С дыханием и блеском января…
Что отбросались бисером метели
И отгорела в сумерках заря…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396197
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 28.01.2013
Когда судьба, казалось бы, свершила
Рисунок жизни... на ладонь - венец...
Случайность мне надежду подарила...
Начать сначала... там, где был конец...
И жизнь с нуля... Лишь только твои очи...
Увидела... и утонула навсегда...
Явь рисовала... жгучи наши ночи...
Твоя реальность приносила холода...
Могу тобою только любоваться...
Безмолвно-робко... как картиной Пикассо...
Но вопреки... желаю обжигаться...
Ведь мне любить тебя... судьбою суждено...
Неприкасаемый... ты мой шедевр Дали...
Боюсь дыханием я краски омрачить...
Пусть горько сердцу так любить... вдали...
Но счастье... о тебе с надеждой жить...
Хотя и за стеклом... тебя боготворю...
А ты любовь молчаньем режешь больно...
Свои стихи... к тебе с любовью я творю...
И посвящаю жизнь тебе... невольно...
Пока ты холоден... творение исскуства...
Но нежностью хочу картинной рамой стать...
И разбудить в душе твоей те чувства...
Что сердце оживят... заставят трепетать...
Я свято верю... что придёт еще тот час...
Когда губами ты согреешь мои руки...
Объединит весна любовью нас...
Под соловьину трель... желаний звуки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395948
дата надходження 27.01.2013
дата закладки 28.01.2013
У зимы твое лицо, твоя душа...
Лед и пламя перемешанные в споре;
Обреченность, то ли в счастье, то ли в горе,
Разъедающие сердце не спеша...
У зимы твои бездонные глаза...
Приносящие собою одержимость,
Раздающие тепло и свет, как милость,
Своей святостью рисуя образА...
У зимы твои холодные следы...
Утопающие не в моих объятьях...
Шорох ночи опадающего платья,
Не со мною перечитанные сны...
У зимы твои слова, твои стихи...
Она тоже умирает в серой прозе,
Пишет рифмы своим сердцем на морозе,
От любви..., от скуки... или от тоски...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396094
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 28.01.2013
«…я ж тут не просто собі, я ж навіщось» (Катка).
Я ж навіщось іду серед тисячі днів.
Ну, навіщось скресаю щоночі.
І чомусь у безмежжі серед безлічі слів
Я навіщось твої чути хочу.
Я навіщось обіруч тримаю дарма
Наше щастя, яке вже не з нами.
І навіщось в душі вистилає зима
Із чужої печаль мелодрами.
Я навіщось отут, в сокровенні жалю,
Винувато чекаю пробачень…
Паленіють долоні, а я долю молю,
Головних не впустити означень.
Я ж навіщось іду серед тисячі днів…
Серед тисячі…і до одного
Викладаю рядки з переможених слів,
Бо навіщось моя це дорога.
Я навіщось твої все чекаю слова.
До небесних вслухаюсь акордів.
Саме тут я душею відкриваю дива,
Не з чужих бо реклам із біг-бордів…
То ж , навіщось я тут, в перехресті доріг,
Все думки запрягаю в погоню.
Кажуть, знов переміг! Хтось любов переміг…
У кулак я, навіщось, долоню…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395371
дата надходження 25.01.2013
дата закладки 28.01.2013
Віднайду у своєму житті я незриму стежину
І довічну любов я у серці твоєму знайду…
Я до тебе втечу у морозну, засніжену зиму,
Замоливши гріхи перелюбства у вічність піду…
Я не знаю, чому ми на двоє серця розкололи ?!?..
Ти буяй, посміхайся та радісно й гордо цвіти…
Тільки, знай, що напевно не зможу я більше ніколи
Утекти від кохання в далекі, безмежні світи…
Ми підемо удвох у квітучу, задумливу весну;
Я тебе на руках у казкові поля понесу...
Задивлятимусь в світлих очей голубінь піднебесну
Й зустрічатиму разом з тобою прекрасну весну…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395836
дата надходження 27.01.2013
дата закладки 27.01.2013
Мы очень многое прошли!
Сквозь череду сплошных препятствий.
Друг друга мы с тобой нашли
Не для того, чтобы теряться!
Кутасов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395169
дата надходження 24.01.2013
дата закладки 24.01.2013
Якби я знав, як треба жити,
Тоді б я жив собі,- "як знав";
Де що казати... Що - робити...
І всіх би "на увазі" мав.
Ходив би фраєром пихатим
Без краплі совісті в очах;
Не вмів би плакати, прощати,
Не вІдав, що то - Божий страх?
Не мав би комплексів "нікчемних"...
Зате, багато б грОшей мав!
"Що таке скромність, чуйність, чемність?-
Не чув. Не бачив. Не жував..."
Одна проблема: що купити?
Ще що, до того, що купив?...
Якби я знав, як треба жити,-
Мабуть, тоді б я і не жив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369545
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 24.01.2013
Прости страна за век разрухи!
За долгих восемьдесят лет!...
Продали Честь и святость в духе
Уже давно сошла на "нет"...
Прости Российская Держава
За смерть, за головы церквей,
Которых срублено не мало...
Прости за смуту "красных" дней!...
Прости за то, что я последний -
Несу времен забытых крест!
Прости, что мир стал миром бедный...
Прости за все. Имею Честь.
23 января 2013 Граф Иван Владимирович Кутасов (Кутайсов)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394896
дата надходження 23.01.2013
дата закладки 24.01.2013
Все в перемешку. Сердце бьется
Грудь распирая от тоски!
Скучаю очень. Время льется
Бросая проседь на вески!...
Хм...Не по возрасту седею,
Глаза тускнеют каждый миг.
Ты знаешь - жду, ты знаешь - верю,
Что мир весь создан для двоих...
23 января 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394895
дата надходження 23.01.2013
дата закладки 24.01.2013
Немало сходинок з печаллю, болем, сльозами,
Незгодами життєвими та грозами
Ведуть наверх, до сонця, понад хмарами,
Де все заграє неземними барвами,
Де велич душ – як незворушшя скель,
Несхитна і незламна. І пастель
Відтінків відчуттів інакша, та збагненна
Так , наче враз побачиш достеменно
Опісля сліпоти кипучий цвіт садів
І так вражає – аж бракує слів!
А ті, що не дійшли, й кавалки мечуть глини –
Нехай собі! Живуть – і Бог із ними!
Хіба з вершини дивляться на те?
Та ні! Лишень на сонце золоте,
Блакить небес та каравели хмар,
І бірюзу морських солоних чар…
На те, що вічне… Щоб з’єднатись з ним,
Спитати: «Чи колись я був тут?.. Ким?..»
Знайти себе і те, що у тобі одвічне,
Вдається, лише злившись з вічним…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394802
дата надходження 23.01.2013
дата закладки 23.01.2013
Потуши свет,
Обхвати руками подушку
И приложи ее к сердцу.
Ты услышишь любимый голос,
Оставленный там когда-то.
Отпусти свои мысли,
И каждый раз будет неповторим,
Ведь это не морская ракушка,
А полуночная форма жизни -
Частичка меня в твоей памяти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394628
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 23.01.2013
Любви угоден длительный уход…
…ухаживай, целуй и обязуйся
Любить до гроба от бровей до ног
Родное самочувствие – у друга
Телесным образом таится спрут:
Раскинул, обнажив персты сцепленья
Он, с визгом рвенья в тормозящий путь,
Несётся в порт свободного скольженья…
_______
Любви угоден длительный поход…
…укачивай, рискуй и обязуйся
Дойти до Бога, но не в Новый год,
А в новую весну – с рожденьем чувства…
23. 01. 13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394762
дата надходження 23.01.2013
дата закладки 23.01.2013
…не дело…
Тянется лезвие – вдоль пьедестала
Руки свисали… судьбе поперёк
Тонкие кромки железного сплава
Рвали, кусали и мучили слог…
Лишь – возмутитель сложений устало
Понял, что муза не явится в срок,
Вновь потянул в намереньях кроваво
Свой безотказный старинный клинок…
Разве возможно сказать: Не пристало
Страсти житейские в кузнице слов
Нежить, ласкать иже… резать как сало
На пьедестале – без тела и ног?!
Крошится лезвие – в подиум гало
С неба спустился ответственный суд:
Будет – не будет – возможностей мало,
Муза рубить пиитический сук?!
22. 01. 13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394753
дата надходження 23.01.2013
дата закладки 23.01.2013
П'ю каву зранку та спілкуюся з тобою
У соцмережі, не виходячи за межі,
А подумки у хмарах десь гуляю
І уявляю як тебе кохаю.
Ось я підхожу, ось беру за руки,
Дивлюсь на них і очі піднімаю,
Губами губ твоїх палких шукаю
І все. Про все на світі забуваю,
В якімсь солодкім мареві літаю,
Тебе одну всім тілом відчуваю...
Та раптом пропадають інтернету межі
І ми спілкуємся уже не в соцмережі,
А наяву. Спочатку кави чашка,
Рук ніжний дотик і ... "Привіт Наташка"...
Так де ж ми справжні,
А де живем в уяві?
Ніхто не знає. І не треба,
Краще вип'єм за комп'ютером по каві!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394471
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 22.01.2013
Соседи слева… соседи справа…
По центру – отсветы Луны
Мирскую драму… микроном нрава
Совокупляют в плод любви…
Вселенским вея – нейтрино-семя
Ростком с изгибом красоты,
Мечтает – веря, наивность сея,
Цвести безгрешьем суеты…
21. 01. 13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394467
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 22.01.2013
Люблю ли я тебя, если хочу быть гордой?!
Не потерять себя, твой интерес ко мне…
В своих решениях быть смелой, твёрдой,
Но вместе с тем подобной быть Весне!
Люблю ли я тебя, если желаю перемен
В тебе, и в том, что с нами происходит?!
От одиночества попала я в твой плен,
Хотя и вход, и выход для меня свободен…
Но я бежать не стану, буду настоящей!
И чувствовать, как чувствуется каждый миг!
То приземлюсь, то стану вновь парящей,
И ты не думай, что меня давно постиг!
Люблю ли я тебя, если хочу быть гордой?!
Люблю. В Любви нет чётких предписаний.
В своих решениях я буду смелой, твёрдой,
И если нужно, то скажу я - До свиданья…
/ 21.01.2013г. /
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394236
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013
Поэт душою обреченный.
Заложник он своей любви,
Которой стал приговоренный
Считать до новой встречи дни...
Беседы вечные с тетрадью -
Односторонний разговор.
Стук сердца громче...Темной гладью
На небе беглых звезд узор.
Они уходят возвращаясь
Меняя циклы - ночь и день.
Они уходят не прощаясь,
Как в полдень исчезает тень...
Перо, чернильница, бумага,
Незавершенные стихи...
Опять, опять по кругу ада,
Чтобы любовь свою спасти!...
Есть страх и не без оснований!
Боюсь, боюсь я не успеть
Ей показать мир с чудесами!
Не смерти страшно! Не успеть...
Не жалко жизни! Правда, честно!
Не жаль и тысячи стихов!
Не жаль того, что бесполезно...
Не за себя страх - за любовь...
Я не умею жить бесцельно,
Не воплощая в жизнь мечты!
Конечно все и все предельно...
Но смысл есть, когда есть - МЫ!!!
Поэт душою обреченный...
Ну зачитай свой приговор!!!
На казнь идти? Иль я спасенный?
Готов и к выстрелу в упор!...
21 января 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394343
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013
Вклонюся учителю ніжно
За ласку його і тепло.
За мову його, ніби пісню,
За все, що між нами було:
За трепетні миті удачі,
Що вогником сяють в очах,
За промахи і за невдачі,
Що він мені завжди прощав.
Приспів:
Хай буде уклін мій незримий -
Відчуйте ви серцем його.
Мій мудрий учителю, милий,
Прийміть сердець наших тепло.
Вклонюся учителю радо
За те, що надію вселив.
За те, що всі роки ми разом,
Як друзі хороші жили.
За те, що черпали наснагу
Й знання, що нам користь дають.
І вдячність, і наша повага
Хай квітами завжди цвітуть.
Приспів.
Вклонюся учителю вдячно,
Як колос достиглий землі.
За те, що він завжди в нас бачив
Людей...А ми ж діти малі...
За те, що ходили в походи,
Екскурсії - радість для нас!
Нам з вами було завжди добре,
То ж пісня ця щира - для вас.
Приспів.
2000
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394222
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013
Цветы и камень… Дух и лёд…
…и в небе быстрый самолёт
Летит порой как журавли
Над кромкой каменной скалы,
Крутя винтом над тем бугром,
Где нет ни капельки воды,
Кричит незлобно журавлём:
Мы будем первенцем весны
Нести проталиной-тропой
В овраг, в долину, в мир живой
Водицу с дальних берегов
Для увлажненья рвов и ртов
Всех обитаемых в тени,
В прохладе, в холоде, в грязи,
Чтоб цветом выстлался покров
Для приземленья чудных слов…
21. 01. 13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394226
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013
Земний тратимо час
В перегонах за коштами,
Хто ж замислився з нас
Скільки дихання коштує?
Не хвилює невже ж
Ліміт вдихів і видихів,
Інтернет в нас без меж,
Хто ж обмежив нам дихання?
Невже Звістка про Дар,
Наших душ не торкається,
Що царів усіх Цар
Дати нам намагається?
Дати вічне життя,
Не різницю між днинами,
Божі щоб почуття
Стали в нас серцевиною...
Дух любові - Святий,
Яким Сам вічно дихаєш,
Дарував серцю Ти,
Щоб любов'ю я дихала!
З кожним подихом щоб
Серце билося з вірою:
Я без Тебе - ніщо,
Ти даєш Дух не мірою!
Прийми вдячність мою
За Дар райського дихання,
Яким з ритмом "люблю",
Серце в захваті дихає!
КОШТИ - гроші, капітал, матеріальні цінності.
СЕРЦЕВИНА - суть, основа чого-небудь.
##################
Спасибо за дыхание любви
Когда переполняется душа
Словами благодарности за чудо:
С сердечным ритмом "я люблю " дышать,
То праздниками чувствуются будни,
Тогда слова молитвы в небеса,
В тональности взлетают восклицанья,
Чтобы воздать хвалу за чудеса
Создателю счастливого дыханья!
Дыхание — сокровищ всех ценней,
Всех гор златых и скипетров всех царских,
В нём жизнь и для холопов и царей,
Создать его умы наши не властны.
Для нас оно — основа всех основ,
О нём чего-то не ведём мы речи,
Ведь суть у Духа Божьего — любовь,
И потому Он - любящий и вечный!
Он отдал в жертву Сына Своего,
Чтоб нас спасти из дьявольского рабства,
И Своей силой воскресил Его,
Явив нам всем, что смерть Ему подвластна!
И потому всем естеством своим,
Склоняясь, говорю пред Всемогущим:
Спасибо за дыхание любви -
Для душ - живую воду, хлеб насущный!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393560
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 18.01.2013
Знову зникли білі килими,
Що вкривали землю так вражаюче.
По калюжам теплої зими,
Ми йдЕмо з тобою посміхаючись.
І нехай все небо в сивині,
І панує осінь в дні січневі,
Ти даруєш посмішку мені,
Серед перехожих невеселих.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393510
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 18.01.2013
Я бачила,як ти ховаєш крила
Біля самих моїх воріт
Скажи,яка небесна сила
Тебе прислала у мій світ?
Я чула,ти зі мною розмовляв,
Хоча вуста твої мовчали
Цей голос в мому серці пролунав
-І я його впізнала.
Я знаю,ти приходив в мої сни
Це ти навчив мене літати
І так тривало щовесни
В твоїх обіймах я навчилася кохати.
А потім ти сказав,що мусиш йти
Там наверху тебе чекають
Я знала ти назавжди полетиш
Бо янголи ніколи не кохають.
Так я залишилася сама,
ніколи більше не літала
В душі моїй сміялася зима
-А я тебе чекала.
Пройшли роки-я все забула,
Сховала крила своїх почуттів
Та якось моє серце стрепенулось
Я чула,хтось до мене прилетів.
І я побачила,як ти ховаєш крила
Біля самих моїх воріт
Скажи,яка небесна сила
Тебе прислала у мій світ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393521
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 18.01.2013
Не грусти, моё солнце, полно те -
это просто мороз и холодно.
По ковровому полу комнаты
кот пушистый тихонько топает.
Ты послушай о чем мурлычет он -
у него много песен сказочных
о далеких мирах-владычествах
с чудесами безмерно-разными.
О звезде, что в ладони падая,
исполняет твои желания...
Улыбнись - мир прекрасно-сказочный,
только сложен из ожидания...
10.01.2013
Плейкаст автора LaurA
http://www.playcast.ru/view/2141610/
f0de4677d52d680a2099256c09922d9aaf8168a1pl
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393493
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 18.01.2013
"я тебя забываю
чтобы снова впервые узнать"
(inki)
Я тебя забываю.
И кажется - воздух стал пуст.
Мир рассыпался в крохи
и птичьими стаями собран,
уничтожен.
Горячим дыханьем из уст,
колким выдохом:
"слоооомлееен..."
Я себя оставляю
у этих раскрошенных стен
на расправу ветрАм -
все равно обрываются нити.
Я себя в сотый раз
убеждаю:
"зааабыыытыый..."
И сминаю опять бесполезность
отпущенных фраз,
с горстью снега мешая,
чтоб выстудить,
вымертвить жар.
А по миру
неспешно
ступает
Любовь-госпожа...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393492
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 18.01.2013
Чуєш, любий, шепочеться вітер,
Гілка стукає гулко в вікно.
Я душею ховаюсь в твій светер,
В серце ніжність вселилась давно.
І розгойдує мрію на плесі,
Помережану думки клеймом.
Власну сутність зв’яжу в перевеслі,
Якби змога втримати замком.
Рвуться кільця, пече поцілунок
На покусаних спраглих вустах.
Зір на небі, що в морі піщинок
Та твоя наймиліша однак.
17.01.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393387
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 18.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.01.2013
Холодні очі, заметілі,
Скували серце юнаку.
Сніжинки впали сніжно - білі
І поселили самоту...
А десь в засніженій хатині,
Серед холодної зими.
Жила дівчина, очі сині,
Такі самотні і сумні.
Під Новий рік зимова казка,
До юнака сама прийшла.
Ну ось тобі любові ласка,
З тобою завжди щоб жила!!!
Дала вона клубок чарівний,
Щоб стежку він йому знайшов.
Бо там живе його царівна,
Послухав... взяв клубок... пішов.
Серед засніженого лісу,
Він пісню лагідну почув.
Зими розсунулась завіса,
Здолав без ліку кучугур...
І лише погляд очі-в-очі,
Зігрів холоднії серця.
Їм малувато бУло ночі,
Щоб зрозуміти до кінця...
Та не біда... Сказала казка,
Бо головне уже збулось.
Чарівника, злетіла маска,
Теплом кохання розлилось.
І поєдналися навіки,
Такі закохані серця.
Пішли обоє в світ великий,
За руки взявшись, до кінця...
Тепер в серцях живе кохання,
Приходить казка кожен рік.
Дитячий сміх і щебетання,
Продовжить довгий, довгий вік...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393316
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 17.01.2013
Ти знову сильно ризикуй,
Піди в велику невідомість,
Поглянь в обличчя всіх страхів,
Що відчуваєш ти натомість?
Чи є хоч крапля відчуття
В твоїй душі, що прагне світла,
Коли й ти справді в самоті,
Вона здається непривітна.
Впади у море, що без дна
Лиш там живе твоя свобода,
Але в глибинах ти зникаєш
Твоя у цьому насолода?
Поринь ще глибше в океан -
Свої пізнаєш почуття,
Що перейшли межу уяви
Й назад не мають вороття.
І це глибока невідомість,
Де дихать треба - не тонути,
Але той вдих тобі не в силу
І навіть нікого гукнути.
Весь час проходить мимовіль
І програш знов не до лиця,
А світло знов і знов зникає -
Глибинник все це обіцяв.
Поринь ще глибше в океан -
Свої пізнаєш почуття,
Що перейшли межу уяви
Й назад не мають вороття.
Впади у море, що без дна
Лиш там живе твоя свобода,
Але в глибинах ти зникаєш
Твоя у цьому насолода?
[16 січня 2013 рік]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393204
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 17.01.2013
Ти мої украдеш кольори
Все вкриваючи простирадлами
Я червона по самі думки
Я червона по самі атоми
Дозволу ні в кого не береш
Сипеш стріли без попередження
Ти оновишся, а не помреш
Ти любов, і не знаєш обмежень
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391279
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 17.01.2013
Пусть будет так, как ты захочешь.
Мой голос был, остался хрип.
Я вместо "плюса" ставлю "прочирк" -
Всего достаточно постиг...
Быть может ты права всецело,
Не прав быть может только я...
Но, что-то там внутри горело -
Наверно чудилось любя...
Пусть будет все, как ты захочешь.
Все только лишь в твоих руках.
Пусть я останусь среди "прочих",
Но рядом был не на словах!
Коль говорил, то только правду.
В поступках честен был всегда.
Я рядом был не за награду!
Я рядом есть - ты не одна.
17 января 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393221
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 17.01.2013
Когда зима пройдет - не знаю.
Когда растает этот лед?
Я от него сам замерзаю
Уже не веря, что спасет...
Обледенение душ и сердца,
В глазах туман и в голове!
Там, где была открыта дверца -
Стена помножилась на две...
Все б ничего!...И все оставить
Возможно было б, если бы
Уверен был, что не раздавит,
Как снежный ком навет судьбы!
Увы, уверености мало.
Обвала тут не избежать...
Только мое "нутро" устало
Весь этот груз в руках держать.
Когда зима пройдет - не знаю.
Когда в глазах не будет льда?...
О, этот айсберг не растает
Уже наверно никогда...
17 января 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393173
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 17.01.2013
Ти цілував мене у дощові краплини,
Які стікали по тоненьких пальцях...
А десь струмок пронизував тканину,
Що вишивалась на зимових п'яльцях.
А ми у нім кораблики пускали,
Немов би у нас парусна регата;
А потім я нарочито зітхала,-
Ти брався мене знову цілувати...
І ми ховались в затишній кав'ярні,
Де подавали каву з молоком.
І неповторні пахощі пекарні
Ми запивали ніжності ковтком...
А дощ тулився до вікна печально-
Тебе до моїх пальців ревнував.
І на серветках олівцем сакрально
Мене ти до кохання римував...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393172
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 17.01.2013
Рідна душа, рідна кровинка,
В моєму серденьку живе.
Три дні не бачити людинку,
Як, же її не дістає!?
Нас розділяють кілометри,
Кохання стало зв’язковим.
Ця відстань зменшилась на метри,
І не боїться сніжних зим.
Дає зв’язок цей чути подих,
І серденька чарівний стук.
Від щастя кров ось – ось забродить,
Якщо, ще вчуєш присмак губ.
Один лиш день й ми знову разом,
На небі зійдуться мости,
Ми віч - на - віч під зорепадом,
Будемо почуття плести.
Сотні любовних волосинок,
Сотні довіри волосків.
Сплетемо все це воєдино,
Бантик зав’яжем своїх мрій….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393061
дата надходження 16.01.2013
дата закладки 16.01.2013
Сьогодні в місті буде незвичайний бал,
Бо тільки двоє танцюватимуть на ньому …
Дощ запросив красуню ніч, свій ідеал.
Вона погодилась… не дивлячись на втому.
І ніч нарешті просто підійшла…
Дощ зазирнув в її небесно-сині очі-зорі
Вона в його зелено-карих щось знайшла…
Вони ж насправді дуже добрі, не суворі.
Дощ пригорнув її до себе і поцілував.
Він вперше її бачить за десятки днів…
В цю саму мить ритм танго залунав
І загорілись сотні свічок – вікон, ліхтарів…
Такого пристрасного танцю ще не бачив світ,
А музика небесна на землі все не втихала…
І розпустився зачарований красою буйноцвіт…
«Це ранок наближається…» у танці ніч зітхала…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393009
дата надходження 16.01.2013
дата закладки 16.01.2013
Чи можна нам в юність повернутись?-
На мить,з просоння очі не спіши відкрить.
Мрійливим птахом у вікно відлетіти,
Й подумки, той сон, ще раз прожити.
Весело, жваво з легкістю серни,
Неслася вітром берегом ріки.
В руках розмай яскравих айстрів,
У відзеркаленні світились очі , щастям.
Якого кольору, то було щастя?-
Не можу відповісти в одночассі.
Поміркувала ,барвистий колір літа,
Ні,ні - то небо, весняне в блакиті!
А може, захід сонця по-над вечір?
Чи усмішка дитяча на обличчі?
У сні всміхнулась, на бік повернулась,
Стиснула віки - сон не утікай...
Коротка мить та відчуттям щаслива,
Яке ж то щастя - повернутися в літа?!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392960
дата надходження 16.01.2013
дата закладки 16.01.2013
Разливает дождь осенний
по бокалам хмель-тоску,
Пью букет из настроений
осторожно, по глотку.
Далеко до дней весенних-
кони-вьюги на пути
И из теплых дней последних
дымка шепчет: "Не грусти".
Расплылась нега по телу
грустной горечью дождя,
За окном поет капелла
блюз последний для меня...
Кружит лист, бокал, капелла...
на пороге холода...
Осень песнь свою допела,
как не пела никогда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392972
дата надходження 16.01.2013
дата закладки 16.01.2013
Живи на гранях двох падінь,
Де кожен день вже є останнім
Дістань зірок отих жаданих,
Що сяють тихо в небі раннім.
Зігрій руками мою руку
І стане знову все гаразд,
Де ти і я десь на світанні
Злітаєм в небо раз-у-раз.
Поглянь промінням в мої вічі,
Що темні зараз, наче ніч,
Ти бачить можеш всі думки,
Вони не брешуть навсібіч.
Ти в*язень власних почуттів
І це св*ята та темна правда,
Чи є у тебе щось в душі,
Коли до нас нагляне зрада.
Коли ж наступить темна ніч,
Тебе самотність не здолає,
Я буду там...я буду поряд
І важливішого немає.
Коли в кімнату тінь нагляне,
Не злися так, то все лиш погляд,
Який шукає миле серце,..
Але не бійся - я вже поряд.
І подолать вже нас не зможуть
Думки, що ковані зі сталі,
Вони ж не можуть відчувать
Палкі й щасливі вертикалі.
Вони лиш пекло всіх історій,
Що десь живуть у диких снах,
Але я бачу дух повсталий,
Чому ще він в твоїх очах?
В твоїх зіницях він укрився
Й пророчить знову тобі долю,
Скажи мені: "Невже змирилась,
Невже він вкрав безцінну волю?"
Мене почуй, бо вибір є,
Послухай те, що прокричу:
"Ти граєш знов в смертельну гру,
Де мрій вбиваєш досхочу!"
Немає вже на те часу,
Щоб тратить марно його так,
Залиш позаду все минувше,
Й пізнай кохання справжній смак!
[16 січня 2013 рік]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392914
дата надходження 16.01.2013
дата закладки 16.01.2013
Бонжур, любимые друзья,
Давно не видела вас я.
Ну как проходит бытовуха?...
Да что вы всё да обо мне?
Ведь для меня вы поважней!
Респект вам всем и уважуха!
//15.01.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392604
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 15.01.2013
Сотнями тысяч огней золотых
Вспыхнула в небе гирлянда,
Музыкой света в аккордах простых,
Подана ночи команда.
Свежестью с моря подул ветерок,
Волна в унисон заиграла,
Пенный прибой потревожил песок,
В брызгах луна засверкала.
Штурманом точный проложен был путь,
Звезды маршрут указали,
Рыбацкую шхуну у берега ждут:
К пучине свой взор приковали.
Из темных глубин ночи подан гудок,
Брег дикой совой встрепенулся...
Здравствуй любимый, родной городок,
"Нептун" твой к причалу вернулся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392318
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 15.01.2013
Он шел по берегу пустому,
Волна смывала свежий след...
Возможно к берегу другому,
Цветущему, меж тем чужому,
Кромсая сердце по живому...
И так, последних много лет.
Прибой шептал слова невнятно,
Глушил их ветра ранний бриз...
И все казалось бы понятно:
Вернутся стоило б обратно,
Просить прощенья многократно,
Но, вдаль ведет глухой каприз.
Порывом ветер возмутился,
Накрыли тучи небеса...
Нет, он совсем не изменился,
Уйдя, он даже не простился,
А может поздно спохватился?...
Растаял... словно днем роса.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392557
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 15.01.2013
"Что с тобой, скажи мне братец,
Бледен ты, как святотатец,
Волоса стоят горой!
Или с девой молодой
Пойман был ты у забора,
И, приняв тебя за вора,
Сторож гнался за тобой,
Иль смущен ты привиденьем,
Иль за тяжкие грехи,
Мучась диким вдохновеньем,
Сочиняешь ты стихи?"
А.С.Пушкин
Точно так. За грех мой тяжкий
С неба послан этот дар!
Мне бы быть в объятия жарких,
Но, увы... Перо в руках
Вновь и вновь марает листья,
Что-то рвется изнутри...
Снова ночью мне не спится...
Вот мой друг, пишу стихи.
Все пишу, но злое время
Мучит душеньку мою
Словно давняя потеря,
Будто снова на краю...
Будто тело бездыханно,
Будто, что-то я терплю,
То ли боль забытой раны,
А быть может я люблю?
А любовь, как привидения -
Точно сказано тобой!
В чувствах полное затмение!
То ли мертв я, то ль живой?!
То ль в молчании одиноком
Медленно схожу с ума?
Все пишу и лишь с восходом
Просветлеет голова...
Что со мной, мой друг любезный?
Я ответить не могу.
Часто хочется исчезнуть,
Ночью - плакать на луну...
В общем я-то не железный,
"Выше прыгнуть" не могу...
Быть кому-нибуть полезным,
От души сказать - ЛЮБЛЮ,
Очень хочется всечасно!
И в стихах своих с опаской
Чувства все передаю.
Да, устал, как от погони!
Сердце жжет, как от огня!
Перед Богом я в поклоне,
Что б за грех простил меня...
Что бы ярким вдохновением
Продолжать писать стихи,
Но не в этот миг мучения,
А в разгар большой любви!
2 Ноября 2011 Кутасов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392385
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 14.01.2013
Я б хотела сказать, что уже всё прошло,
И не трогает слух твоё имя...
И стихи, и слова, что зимой замело,
Излечило души муки время...
Равнодушно смотреть, я б хотела в глаза,
В те, которые хлеба дороже,
Что в душе моей штиль, не бушует гроза,
Но к тебе возвращаюсь я всё же...
Что уже не люблю, я б хотела сказать,
И желания все, что пропали.
Но тебе, милый мой, не умею я врать.
Я живу... но забуду едва ли...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392340
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 14.01.2013
Твоя усмішка ніжна, мов весна
І добрі очі дивляться на мене.
У них така прозорість і краса,
Як роси, що лежать на листі клена...
Я уявляю щебет солов'я,
Твої слова, немов бальзам на душу.
Як шкода, що тепер я не твоя,
Та я думками, мрії, ще зворушу...
Вогнем палає дивний небокрай,
Неначе знову наступило літо.
А я думками із тобою - знай,
Серед зими, а в серці квітнуть квіти...
Летять сніжинки ніби кружева,
Лягають оксамитом на дерева.
У комин вітер часто завива,
Мчить трійкою Зимова королева...
Кладу долоню на холодне скло,
Гоню навбридливу самотність з хати.
Нас казкою зігріє ще тепло.
На нього завжди будемо чекати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392361
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 14.01.2013
Пусть влит немного алкоголь,
Он все равно не лечит горе,
Нам нужно сохранить любовь,
Ведь это важно после ссоры.
А в голову ударит хмель,
И заиграет подсознание:
что ни к чему уже теперь,
эти двузначные признания.
Искать путь к истине нельзя,
Он есть для нас уже закрытым,
Начать все с чистого листа,
Это единственный наш выход.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392359
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 14.01.2013
Живи в мені затаєно і світло,
Не на моє ворожачи ім’я,
Така п’янка й по-юному розквітла
Серед моїх ілюзій та сум’ять.
Твори свої миттєвості високі,
Комусь палкі даруючи слова.
Тобі одній завдячує мій спокій, –
Дзвени в душі,
як музика жива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392326
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 14.01.2013
Ее ценнее нет на свете!
Ее дороже в мире нет!
Я без нее на сей планете
Лишь одинокий, бледный след...
След неизвестного создания
И непонятно почему...
Ее чистейшее сияние
Затмило солнце и луну!
Она нужнее мне, чем воздух!
Она дороже жизни всей...
О ней всегда молюсь я Богу,
Чтобы хранил ее сильней.
11 января 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392305
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 14.01.2013
Нiч запалила в сутiнках вогнi,
Чумацький шлях серед зiрок прослався.
А я одна на бiлому конi
В широкий степ опiвночi подамся.
Навперегiн iз вiтром полечу,
У росянистих травах заблукаю.
Нiхто не вгледить там мого плачу,
I не спита - кого я там шукаю.
Блукатиму до ранку в тишинi,
Iз вiтром досхочу нагомонюся.
Я не одна - я з вiтром на конi
В обiймах шаленiючих томлюся.
А вiн, мiй пустотливий вiтерець,
Цiлунками осипле моi очi.
I стукiт двох закоханих сердець
Вiдлунням озоветься серед ночi.
Загра свiтанок в зорянi трембiти,
Впаде зоря остання i згорить.
I стомлений за нiч, безсилий вiтер
Приляже в травах трiшки вiдпочить.
Пiдступний ранок поцiлунки зiтре,
Лице омие росами-слiзьми.
Не залишай мене о, мiй коханий вiтре,
Хоч раз ще поцiлуй i обiйми!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391528
дата надходження 11.01.2013
дата закладки 13.01.2013
Мой первый поцелуй по времени из детства,
Он полон робости, невинности, тепла.
(К воспоминаниям добавила кокетства),
Но что засядет в душу, признаюсь ─ не ждала...
Ты ниже ростом был, такой же, в конопушках,
И кудри непослушные, ну, копия мои,
Тогда не думала, какие в детстве чувства?
(А ты влюблен был ─ узнала в наши дни)
Время текло, с тобой учились в одном классе,
Взрослели, обживая всё старшие года.
Ты скромничал, молчал, боясь в чувствах отказа,
А я не видела, о чем молчат твои глаза.
Все после школы мы разъехались куда-то.
Кто в мир семьи, кто в жизнь забот ─ по круговой,
Но лишь на встрече
пятнадцатилетней нашей
Сказал: "Любил!", и нежно чмокнул
раз-другой!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392010
дата надходження 13.01.2013
дата закладки 13.01.2013
За Вами ход. Фигуры на доске.
Забудем всё, что было между нами:
И первый взгляд, и ту, на волоске,
Почти любовь - цветное оригами.
Забудем! На полдня. Себя самих.
Красиво, правда? Это нам не ново.
Мои мечты сбывались у других.
И ты сбылась. Сбылась. Но у другого.
Скажите "нет"! Молчите Вы больней.
Вам нравятся глаза марионетки?
Одна беда - корабль сел на мель,
У Ваших ног. На шахматные клетки.
Пришлось, сойдя на чёрно-белый лёд,
За шагом - шаг ступать дорогой зыбкой,
Просчитывать три раза наперёд
Свои ходы. Без права на ошибку.
А я хотел что мыслю - говорить,
Внезапностей безудержных эмоций.
Чего ещё? Наверное, любить...
Не думая, чем это обернётся.
Ты мой симптом. Тебя во мне - на треть.
Банальная болезнь. Диагноз - юность.
Тебя передышать. Переболеть,
Перелюбить! чтоб больше не вернулась.
Видать, у Вас в крови - ходить конём.
Твой новый ферзь достоин всех оваций.
Я к Вам на ты. Из гордости, при нём.
Без шанса пред тобой с колен подняться.
Я вот, что понял (сверженный король),
Из всех тех слов, что ты сказать успела -
Я не игрок. Но оттого вся боль,
Что ты, увы, никак не королева.
© Copyright: Илья Махов, 2013
Свидетельство о публикации №113010805163
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390733
дата надходження 08.01.2013
дата закладки 12.01.2013
Прости, родная,
Что не часто
Бываю тем,
Кем хочешь ты.
Прости,
Внимание теряю
Средь повседневной суеты.
Прости мне злость,
Прости печаль,
Прости мои обиды.
Прости, что
Сомневался я,
Прости, что ненавидел
Прости мне боль,
Прости мне страх,
Прости мои упрёки.
Прости, чего
Простить нельзя.
Прости мне, ради бога...
Прости, родная,
Недоверье,
Мою
Незрелую любовь.
Прости, что я
Тебя терзаю,
Ослепший страстью.
Вновь и вновь.
Прости меня...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357984
дата надходження 17.08.2012
дата закладки 12.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.01.2013
Затихає потроху натомлений день,
Сіло сонце на гілку спочити;
Написавши за ранок чимало пісень,
Спати ліг сніговій-композитор.
Від морозу зчервонився весь небокрай,
Сніговик задрімав на подвір'ї.
Не лишилось і сліду важких хмарозграй,
І прозоре стоїть надвечір'я...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391627
дата надходження 11.01.2013
дата закладки 11.01.2013
Мама! Мне больно - тебя не ценил,
Писал редко, не тратил чернил,
Рук родных никогда не ласкал,
Мог приехать, но всё что-то ждал!
Мама! Упаду пред тобой на колени,
Повинюсь, ведь во всем виноват!
Скрипнув дверью откроются сени,
И мы выйдем в наш старенький сад.
Мама! Если можешь прости, не кори!
Улетают ключом журавли.
Ведь в тоске за любимыми нами,
Покидают,грустя мир наш мамы...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391509
дата надходження 11.01.2013
дата закладки 11.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.01.2013
В твоей жизни непростой
Что лишь не случиться?!
Надо ж быть такой овцой? -
В барана влюбиться!
//9.01.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391322
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 11.01.2013
Думки існують у двох вимірах. Перший –це наша душа, другий - слова, у які ми їх одягаємо. Але інколи душі не потребують слів, аби сказати, виплеснути і розкидати все те про що думаєш…Дві душі, які жили своїми емоціями, власними клопотами, але непомітно для себе тримали у руках тонку нитку спогадів та почуттів, яка давала надію на те, що на обличчі майбутнього лишатиметься та ж сама усмішка, яка була у хвилину їх прощання, співіснували на сторінках буденності. Дві душі… Зараз вони були на відстані власних думок та подиху, їх очі сяяли і тиха радість посміхалася у кутиках уст. Дні, тижні, місяці пролягли між ними, сотні сказаних слів, роздумів та банального мовчання…
Історія сірих очей, які стали частиною життя дівчини з сумними очима, повертала свої прихованні спогади, прожиті емоції та біль сорому від власних почуттів. Що ж то було??? Там, майже три роки тому назад, у холодний самотній жовтневий вечір?? Здавалося, що душа спопелялася у вогні власної зневіри, яка боязливо виглядала із закутків серця. Ніхто не має права руйнувати життя іншого…Ніхто не може звеліти душі замовкнути, стиснувши зуби, посміхатися оточуючим у той час, коли голова розколена на друзки власними почуттями, над якими панував сором…. Сором… Ганебне слово, якого намагаються уникати, зневажати, або ж робити вигляд, що таке відчуття жодного разу не зазирало до душі, оскільки ви виявлялися не достойними його.
“Сірі очі з’явилися у моєму житті п’ять років назад. Душа навіть не здогадувалася про те, що буде далі, які емоції увірвуться у душу. Перші слова, знайомство, байдужість і забуття у вихорі пожовклої буденності, не встигли помітити як у серце крадькома, обережно завітало щастя. А що потрібно людині, щоб сказати, що ти щаслива!!?? Гроші?! Майно?! Навряд чи…Моє щастя посміхалося тоді, коли сірі очі були поруч…. Беззмістовні розмови, мовчання і перегляд фільмів у полоні осінніх вечорів…. Щастя… Воно було поруч….Проте ніхто мені не сказав, що воно може бути тавроване соромом… Навіщо я відпустила почуття, відкрила двері власної душі, полонивши їх світлом правди?!! Моє щастя повинно було бути мовчазним. Зімкнути уста, оберігаючи таємницю нових думок, одягнути маску безтурботності та жити далі, тримаючи руку самотності. Внутрішній бунт виявився сильнішим за мене, власна слабкість підняла білий прапор, звертаючись по допомогу. Фінал!!! Овації!! Сльози!! Феєрія думок, які сплелися із почуттями…. Я не заслуговувала на таке щастя….
Похмурий ранок нового спустошеного дня постукав до моїх зіниць, змушуючи погодитися з правилами цієї гри. Вкотре повторюється щоденна рутина дій, роздумів та спроб. Складається таке враження, що все заздалегідь вирішено та записано у невидиму книгу, яка існує у вимірах недоступних нашим очам. Однак треба інколи натиснути на паузу, зупинивши потік буденних думок та одягнути свої роздуми у кольорові фарби, що принесуть нові емоції, непомітно підштовхуючи до посмішки. Того дня я побачила сірі очі…. Незліченна кількість хвилин втекли з мого життя, аби наблизити мене до цієї миті!! Кожен уривок часу позначався очікуваннями, передчуттями того моменту, коли наші очі зустрінуться!!
Дзвінок… Тонка грань дверей відділяла від бажаного сіроокого погляду…. Мої хвилини, уривки щастя!!! Це моя радість!! Ті прожиті години очікування!! Тепер вони стояли навколішки перед моїм поглядом. Сірі очі… Кожен порух очей, змучене “привіт”, тихі обійми…. Щастя…. Щастя, яке не може бути поруч, воно здатне існувати лише на відстані та у випадкових телефонних розмовах. Наші душі прожили своє життя задовго до того, як зустрілися у цій пожовклій буденності. Вони міцно трималися за руки, аби не відпустити того, хто повинен був повернутися у новій ері їх існування. Їх друга зустріч відбулася у шумному коридорі, віднайшовши один одного після років блукання. Знайшли….
Кожен проживає свою буденність, блукає власними лабіринтами, однак ми рано чи пізно повертаємося до того місця, де все розпочалося. Як не намагалася відмовитися думати про той сіроокий погляд, переконуючи себе, що я сильна, все перетворювалося на пил…. Наші душі живуть в інших вимірах, для них зачинені двері пожовклої буденності. Вони лишень дарують уривки щастя, які дають мені сили жити далі. ”
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391476
дата надходження 11.01.2013
дата закладки 11.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.01.2013
Нагадує твій подих запах м’яти,
А милий голос - шелести дібров…
Тобі б Красу на Щастя поміняти,
А скромну загадковість – на Любов…
Тобі б забути снігові замети,
Не слухати б ні подруг, ні сестер…
Не вірити у cни та у прикмети
Ні вчора, ані завтра… ні тепер.
Тобі б мороз на квіти поміняти,
Помандрувати б в зоряні світи…
Понад морями чайкою літати
І з польовими квітами б цвісти…
З любов'ю милі очі цілувати,
У тьмі ночей серця переплести…
Сумні пісні на Радість поміняти
І все життя б ту Радість берегти…
Тобі б Красу на Щастя поміняти,
А загадкову скромність – на Любов…
За це я зміг би геть усе віддати,
Що в цьому світі грішному знайшов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391220
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 10.01.2013
На всё про-всё одна минута
Дана сегодня для тебя,
Чтобы узнать зачем, от куда
На сердце чувства теребят.
Зачем любовь стучит в окошко,
Откуда манит её след?
И к сердцу тронется немножко
И уж покоя на нем нет.
Красиво так согреет душу
И красным пламенем горит,
Но кто-то всё тепло нарушит,
Уронит сердце и сбежит.
Зачем болит на сердце рана,
Когда любимых рядом нет?
И на душе темно так стало,
Ведь там давно потушен свет.
Узнай ты всё лишь за минуту –
Зачем дано нам так страдать?
Любовь убьёт ножом разлука
И выпьет сердце горький яд.
Ну чтоб открыть нам эту тайну,
Нам мало времени дано,
Ведь даже жизни всей не станет,
Чтоб знать – зачем дана любовь?
//25.06.10//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390829
дата надходження 08.01.2013
дата закладки 08.01.2013
Если встречу тебя - зацелую!
Горячо, возбужденно и жадно.
Жаркой лаской девчонку родную
Окуну в торжества водопады.
Пусть меня будет бить крупной дрожью,
Пусть внутри закипают вулканы,
Пусть все будет на сказку похоже,
Пусть знакомо все будет и странно.
Без тебя даже день - это годы.
Без тебя мир теряет всю прелесть.
Без тебя мне не нужно свободы,
Без тебя даже истины - ересь.
Но дождусь!
И девчонку родную
Окуну в торжества водопады.
Если встречу тебя - зацелую!
И попробуй сказать мне "Не надо"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390600
дата надходження 07.01.2013
дата закладки 07.01.2013
Ты вновь приснилась. Интересно,
Что означает этот сон?
Устал от снов - признаюсь честно.
Тебя жду я и ждет мой дом...
Мой дом воспринял тебя нежно
Назвав хозяйкой своих стен!
Быть может сказано небрежно -
С твоим огнем мой мрак истлел...
Какой-то блеск в пространстве комнат,
Тепло и нежный аромат!
Мой дом в осознанности полной
Не променяет рай на ад...
Дом не простит меня во веки,
Коль не вернешься ты сюда!
И сновидения мои эти -
Он не простит... и ночь без сна...
Здесь все как будто опустело
И я для дома стал чужой -
Как половинка всего тела,
Ведь остальная часть с тобой.
7 Января 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390507
дата надходження 07.01.2013
дата закладки 07.01.2013
О, як далеко осінь та!
Круг мене – жовті хризантеми.
Десь в інший вимір я пішла,
Бо вигнана була з Едему.
Хіба то гріх, коли удвох
Шукали яблук насолоди?
Коли всміхався нам наш бог,
Який сидів отак навпроти?
Та ти сказав: «Це лиш вона
Шукала яблуко рум”яне.
Її це гріх, її вина».
Наш бог сміявся до нестями.
І я пішла. Мені не слід
Було там більше залишатись.
А під ногами – гострий лід.
І дощ, що не приніс розради.
У другім вимірі живу.
Тут – не Едем. Та я літаю!
Мені шовковую траву
Знаходять птахи поза Раєм.
І так далеко осінь та…
Засохлі жовті квіти пишні.
Та є ця істина проста –
Для мене знов цвістимуть вишні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390459
дата надходження 07.01.2013
дата закладки 07.01.2013
Считаю дни, считаю ночи -
Их столько, как на небе звезд.
Часы считаю, между прочим -
В одной минуте сотни слез...
Слезинки радости и горя,
Побед и горестных потерь.
Их сосчитать, так будет море!
С надеждой вновь смотрю на дверь...
Секунды с каждым мигом громче.
Сквозь них услышать бы шаги!...
И сердца стук считаю молча.
Всевышний Господи! Спаси!
5 января 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390289
дата надходження 06.01.2013
дата закладки 06.01.2013
Мы сходим медленно с ума!
Душа наслушалась молчания.
Я здесь один, ты там одна...
Но не помеха расстояние!...
Преградой нам молчание уст
Твоих, раздумья и сомнения!
"Советчики" у наших чувств
Столпились ради развлечения!...
Я проклял грязную толпу,
А ты стоишь в оцепенении!
Ты веришь им?! Я не пойму!
К чему тогда мое стремление?!
Мы сходим медленно с ума!
Ты под влиянием "советов"...
Советов тех - вагон дерьма!
Достало мне мести все это...
3 января 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389739
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 04.01.2013
Все затаилось в ожидании
И будто тише ход часов...
Что ждет - почет иль наказание
От окружающих умов?
Я не играл чужие роли -
Самим собою был всегда.
Наедине кричал от боли,
А на виду - легка беда!...
Улыбка стала гостем редким
Не от того, что жизнь плоха!
Улыбку я считаю - светом!
Когда уместна, а пока...
Все затаилось в ожидании -
"Какой судьба несет сюрприз?..."
Убьет совсем или признанием
Откроет новой жизнь лист?
4 января 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389740
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 04.01.2013
Стучись в мои двери, возможно открою,
Мне надо поверить, что ты живешь мною,
Что ты мне подаришь у моря закаты,
Рассвет мне покажешь, мы будем встречать их.
Хочу убедиться, что ты меня любишь,
Душою открыться, когда поцелуешь.
И телом отдаться, тонуть у объятьях,
Дарить только счастье и в чувствах признания.
Дари только ласку, засыпь звездопадом,
Чтоб мы, словно в сказке, всю жизнь были рядом.
Стучись в мои двери горячей рукою
И дай мне поверить, что любишь – открою.
//27.06.10//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389724
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 04.01.2013
В ім’я кохання замалюю
Я олівцем весь біль розлук,
Тебе так ніжно поцілую
І прожену я самоту.
Я перекреслю всі страждання,
В подушку сльози не проллю
І як помре моє кохання –
Його теплом я оживлю.
І почуття не охолонуть,
Бо зігріває нас любов,
Бо найтепліші ті долоні,
В яких тече гаряча кров.
Я прожену печаль від тебе,
Відкрию всі дороги в рай,
І напишу тобі на небі:
«В ім’я кохання покохай!»
//27.06.10//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389306
дата надходження 02.01.2013
дата закладки 02.01.2013
Я пришёл в этот мир
под весенний рассвет,
Жизнь, я твой терпеливый избранник
И спешу я туда,
где сейчас меня нет,
Потому, что по-сути, я странник.
Не брани меня мать
и отец не кори,
За нелёгкую эту дорогу.
Много раз просыпал
я рожденье зари,
А она всё звала меня к Богу.
И по-правде сказать,
я любил убегать
За пределы любимого крова
И сейчас я прошу,
не брани меня мать
За печальную исповедь слова.
И ещё я встаю,
перед грустным отцом,
Я, рыдая, встаю на колени,
Ты прости дорогой,
что не стал я бойцом,
А бессовестно предался лени.
Как я поздно прозрел,
перед самой зимой,
Долго Богу молиться я буду,
Чтобы он мне послал
возвращенье домой,
Возвращенье подобное чуду.
Я сегодня один
среди звёзд и планет,
Средь холодной космической пыли
И мне шепчет луна:
- ты печальный поэт,
А таких никогда не любили.
Моя жизнь отшумит
как печальный сонет,
Жизнь, я твой благодарный избранник,
Ухожу я туда,
где сейчас меня нет,
Потому, что по-жизни я – странник.
10.10.1999г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389356
дата надходження 02.01.2013
дата закладки 02.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.01.2013
СПАСИБО, ЧТО ВЫ ЕСТЬ ДРУЗЬЯ
И ВАМ, КТО ЗАБЕГАЕТ МИМОХОДОМ,
БЕЗ ВАС, НИКАК УЖЕ НЕЛЬЗЯ,
Я ВАС ЛЮБЛЮ! ВСЕХ С НОВЫМ ГОДОМ!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388844
дата надходження 30.12.2012
дата закладки 31.12.2012
У Новорічну ніч прийду в твій сон,
Запещу й зацілую серед ночі…
І заберу у вічності полон,
І понесу Тебе у світ за очі…
31/12/2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389054
дата надходження 31.12.2012
дата закладки 31.12.2012
Хочу в твоих глазах увидеть вечность
И утонуть в заоблачных мечтах…
И плыть по ним в седую бесконечность,
Затем залечь в бескрайних берегах…
И насладиться твоим нежным взглядом;
Зацеловать твой милый алый рот…
И улететь с осенним листопадом
Куда-то вдаль, под звездный небосвод…
Увидеть страсть в глазах твоих влюбленных,
Растаять в вечном море красоты…
И раствориться в небесах бездонных
В преддверии серебряной Мечты…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389058
дата надходження 31.12.2012
дата закладки 31.12.2012
Год обезумевших событий!
Год, когда руки сбиты в кровь!
Год малозначащих открытий...
Не повторился бы он вновь!...
Год бесполезных откровений
Загнавших душу в пустоту!
Год предсказуемых падений,
Что разрывали грудь к утру.
Год сумасшествия, тревоги!
За исключением пары дней...
Год, где все взорваны дороги,
Трусливой подлости людей!
Короче - годик был веселым!
Жаль "КОНЕЦ СВЕТА" не настал!...
Сломали то, что жадно строил!...
Сменил улыбку на оскал.
31 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389004
дата надходження 31.12.2012
дата закладки 31.12.2012
Все как обычно - ты не рядом.
Проходит ночь, проходит день.
Все, как всегда. Усталым взглядом
Я превращаюсь будто в тень.
Все как обычно. Все в порядке...
В душе и за окном метель.
То был лишь сон, но он был сладким!
Опять холодная постель...
На память лишь воспоминания.
Уже не больно, просто я
Себя ругаю за признания,
Что жарче вспыхнули огня!...
Все как обычно, в своем русле,
Вернулось на круги своя...
Жизнь не менялась - так же пусто.
Лишь только сердце бьется зря...
Ему бы право стук замедлить,
Остановиться в этот час...
Но нет - стучит... Порой молебный,
Усталый издавая глас...
Все как обычно. Все в порядке...
Обычный я, обычный день.
Смешались вкусы - горький с сладким...
Опять холодная постель...
31 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389003
дата надходження 31.12.2012
дата закладки 31.12.2012
Стихи мне нынче не нужны,
По горло сыт я рифмованьем,
Мне интересна только ты,
Я пьян твоим очарованьем.
Мне строки душу извели,
В них нет ни счастья, ни отрады,
Лишь твои письма помогли
Преодолеть пути преграды.
Лишь в наших сказках я живу,
Лишь ими я сейчас питаюсь,
Словами тёплыми дышу
И нашим счастьем упиваюсь.
Но знаю я, что виноват,
Что много на себя беру,
Что в ваш прекрасный райский сад
Войти пока я не могу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386584
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 29.12.2012
Не долгий срок отпущен мне.
Любовь дарована печальна...
А я хочу успеть вдвойне!
В душе наскучившая тайна...
В твоих глазах я жизнь увидел,
В твоих глазах и потерял.
Пером твой образ не обидел
И чувств своих я не менял.
Успеть вдвойне, ведь время- вспышка!
Второго шанса не бывать...
В глазах секрет твоих излишком
Способен лишь разъединять.
Не долгий срок отпущен мне
И ждать я вечно не способен.
А я хочу успеть вдвойне
Все совершить - я старомоден...
Мне чувства чистые важны.
Меж двух сердец тайн не приемлю!
Мне надоели просто сны -
Они становятся смертельны...
28 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388375
дата надходження 28.12.2012
дата закладки 28.12.2012
Більш не загляну в сині очі,
Застиг в снігах весняний сад.
Згубились сни в покровах ночі,
Все відійшло як листопад.
У небі сяють зорі - очі,
Лишивши серденьку надрив.
І світять з простору щоночі,
О Боже милий як любив…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388109
дата надходження 27.12.2012
дата закладки 27.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.12.2012
Що двадцять хвилин для життя? – Й не помітиш.
Краплина у морі. Піщинка в пустелі.
Це – зірка у небі. Лиш стулиш повіки,
А ніби секунда пройшла в каруселі
Годин і віків. Та це лише здається.
Бо двадцять хвилин для життя, що висіло
На зовсім тонкій волосині, і серце
Ось стане, багато. На вулиці – біло.
Зима веселиться, немов би скажена.
Насипано снігу вже майже по вуха.
Дороги занесло. Навіки, напевно,
Автівки примерзли. Ніякого руху.
А в когось – пожежа. А хтось помирає.
Дорога закрита. Та що ж це за люди?
Ніхто з вас дітей чи матусі не має?
А раптом із вами таке горе буде?
Руками стягали з дороги автівку,
І це зайняло хвилин двадцять, від сили.
Пожежа вже згасла. Комусь було гірко –
Пожежна не встигла. Її не пустили!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387668
дата надходження 25.12.2012
дата закладки 26.12.2012
Вот как бывает не зная той правды -
Ты строешь любви незатейливый храм,
Рискуешь главою все ставя на карты,
Ломаешь преграды в увечье плечам!
Ты даришь любви своей нежные крылья
И радугой красишь ее серый мир,
Что был разорен неисчезнувшей былью,
Что рушит до селе воссозданный пир!
Летать научил и она упорхнула
Почувствовав сладкой свободы глоток.
Влетев в те же сети "прошедшего" мула!
"СПАСИБО ТЕБЕ" - благодарность в висок!...
Коль хочешь - лети! Коли сердцу угодно...
Я больше на встречу не сделаю шаг.
Былое твое всегда рядом... Свободна.
А в жизни моей - нет дороги назад.
25 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387666
дата надходження 25.12.2012
дата закладки 25.12.2012
Вихор холодного повітря істерично грюкав у байдужі, практично змерзлі обличчя вікон. Його розлючений погляд впивався у тіні, що миготіли за фіранками теплих квартир. Холод, мороз продиралися до його пальців, заважаючи якомого краще закутатися у довжелезний коричневий шарф. Здавалося, що у таку погоду ніхто не відкриватиме вікон, аби впустити нежданого гостя. Але ж ні…Знайшлася одна божевільна людина, яка розімкнула стиснуті вуста зимових вікон. Шоковані, налякані фіранки затріпотіли у його шалених обіймах, руки Вітру намагалися виштовхнути їх якомога швидше, аби встигнути, доки не замкнулося рятівне вікно. І ось він тут… Тиха, затишна оселя, десь за стіною, у сусідній кімнаті лунали звуки мелодії, яка заколисувала змерзлу душу. Обережно, крок за кроком він проходив коридором, долаючи дистанцію, що віддаляла його від мелодії. Здавалося, що ось він, той омріяний затишок, навмисне приготована чашка чаю, у полоні якої стомлена меліса поринала у сон на руках ніжної м’яти. Все…. Тут має бути спокій та гармонія. Без зайвих слів, думок, депресій чиєїсь душі та одвічних питань, чому саме так все відбувається у житті. За його спиною тріпотіли нажахані зимовою гостинністю фіранки, чіпляючись благальним поглядом за його плечі.
- Дивно.. Чай досі гарячий, музика звучить, так ніби хтось щойно включив радіо, ненадовго вийшовши за двері. Книга чекає на свого читача, закладка розділяє сторінки, на столі розкришені листки паперу, помережаного дрібним почерком. Картина ідеального холерика, який раптом вирішив втекти в обійми парку, покинувши все у цьому хаосі. Але ж хто це? ,- думки вітру поволі зігрівалися, закутуючи тіло у теплоту кімнати. Чиїсь думки слідували за ним, ступаючи його ж кроками, боячись втратити такого неочікувано-бажаного гостя.
Вітер-гість збирав залишки тепла, спогадів та власних здогадок, що розпорошувалися по всій кімнаті. Тонкі пальці торкнулися листків, що вкривали стіл своїми блідими обличчями. Цікавість роздирала душу, однак почуття вихованості намагалося диктувати свої правила, тим самим стримуючи пориви гостя поринути у світ чужих, незнайомих емоцій. “Що ж там на тих листках?? Чия це історія та чи маю я право вриватися у спокій цих листків?! Але ж ніхто не знатиме, що мій погляд був тут, що пальці огортали кожну написану літеру!! Хто розкаже??? Ті змерзлі фіранки, які цокаючи зубами, відігрівають свої долоні на батареї? Їм зараз не до мене!! Спробую….”
“Вона…. Тиха, самотня, подекуди дивакувата…. Втомлена”…. Гм!! Важко розібрати!!! що ж це таке?? “Втомлена думками….. Душевною комою…. Тихим божевіллям…. Її душа прагне звільнитися від думок, віднайти те місце, де зможе бути щасливою…. Вона шукає самотності, в той час, коли Він чекає на її погляд. Вона сказала, що хоче зустрітися з власною самотністю, Він чекав на зустріч з її поглядом…. Тонкі уста мовчали… Здавалося, що слова застигли на самому краєчку, обережний подих поволі підштовхував їх у спину, аби вони зважилися зробити вирішальний крок.
Він…. “Хто ж це такий?? Імена??? Невже всі розучилися писати власні імена?? Чи то така собі гра з уявою?? Вгадайте, хто може ховатися за тими словами…. Одержима писаниною дівчина з дивакуватою душею?….. Це має бути неодмінно дівчина!!! Дрібний, акуратний почерк, округлі букви, хаотичні виправлення… У неї гарні довгі пальці, які творять нову історію на чистому папері”. “Він…. Душа в режимі очікування власного щастя, яке дихає за кілометри від нього. Кожен ранок Він чує її голос, дзвінкий, який розливається потоками у душі, лишаючи затишні слова та радість…. Шукає її погляд, прагне відчути дотик руки…. Каже, що не може уявити життя без неї, її голосу, очей…. Він живе очікуванням….”
- Очікуванням чого?!! Чуєте? Що ж Він чекає?? Треба боротися за своє щастя!! Воно має бути виборене стійкістю, вірою та почуттями!! Агов!! Не знаю твого імені, але почуй мене!!! Закричи!! Трощи все навколо, однак не опускай руки!!! Вона чекає на тебе!!! Дай їй можливість відчути, що твої очі поглинають кожен її погляд!!!.
“Вони проживають власні життя на такій відстані, однак серця живуть в унісон. Кожного ранку погляди звертаються до вікон, за якими світанок малює новий день, чекають, коли скажуть один одному “Привіт”!!! Робіть щось з власними життями!!! Не марнуйте його на обережність та страх !!!!.”
Десь за плечима скрипнули двері, обережні кроки занурювалися у теплу ауру кімнати. Сполоханий неочікуваною появою мешканця оселі, Вітер схопив декілька листків зі столу, стрибаючи у розхристане вікно. Холод, сніг закружляли кімнатою, впиваючись крижаними руками у тіло кімнати. Крок… Другий… Гарні довгі пальці наблизилися до клаптика паперу, що лежав осторонь решти.
“Зробіть той крок!! Поєднайте свої душі…..”
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387491
дата надходження 24.12.2012
дата закладки 25.12.2012
На опушке две избушки,
В снегу белые стоят,
Возле них как те старушки,
Сосны с ветром говорят.
Вся природа сговорилась,
Видать любит красоту.
Солнышко взошло на милость,
Снег сверкает на лету.
Новый год ведь на подходе,
Рождество Христово,
Хочется простой природе,
Краше сделать, ново.
День, играясь с красотою,
Не заметит ночи,
А она пришла с луною,
Светлой - между прочим.
Выйдешь ночью на опушку,
Лунная дорожка.
Смотришь соснам на макушки,
Все, как на ладошке.
Звездочки по небу ходят,
Падают! Но иногда.
В звездопад любовь находят,
Знаю! Только не всегда.
Вот медведица большая,
Но она совсем одна,
Никому там не мешает,
Чашу пьет свою до дна.
С неба спустишься на землю,
По тропиночке пройдешь,
Кто – то спрятался за елью,
Ты его сейчас спугнешь.
Снегом замело дорожку,
Под ногами все трещит,
Вдруг тот кто – то стал на ножки,
Сломя голову бежит.
Ночь светла, луна сияет,
Светит ярче фонаря.
Явно заяц убегает,
Светлой ночью декабря.
Ах, декабрь! Прощай родимый,
Дай дорогу январю.
Новый год идет любимый,
И ведет он к рождеству!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387342
дата надходження 24.12.2012
дата закладки 24.12.2012
Как долго я тебя искал,
Как долго разбирался в чувствах,
Испив напиток безрассудства,
Терял, не верил, пропускал...
Доселе не известный мне
Твой образ в сердце поселился
И ярким светом отразился
На занавешенном окне.
Держи сильнее жизни нить,
Открой глаза и будь любима,
Все в этом мире объяснимо...
Лишь только чувств не объяснить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387263
дата надходження 24.12.2012
дата закладки 24.12.2012
В холодной комнате пустой,
Где все пропитано стихами
Хотел услышать голос твой,
Что показал, как жить мечтами...
Ковер из россыпи страниц
С полуразмытыми словами...
Я понял - в мире нет границ,
Когда мы встретились глазами!
Ночь за окном. Здесь полумрак.
Жизнь тут сейчас остановилась
И сердце кто-то сжал в кулак
До резкой боли, но, чтоб билось...
Я вижу сны, но сплю так редко -
Бегут минуты, с ними жизнь
И мысли здесь гуляют ветром...
Ты далеко, то хоть приснись!...
В холодной комнате, где стены
Тебя восприняли всерьез
Я пред иконой на колени
Упал с молитвою до слез...
Здесь все не так! Все охладело!
Ты оживила этот дом
И душу рваную согрела
Забытым для меня теплом...
15 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385011
дата надходження 15.12.2012
дата закладки 24.12.2012
Не набивай изрядно цену!
Не стоит многое того.
Я ж не ищу тебе замену,
А ты играешь в "КТО КОГО..."
Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385504
дата надходження 17.12.2012
дата закладки 24.12.2012
А я дышу тобой невольно
И сердца стук стал на двоих.
Кричу тогда, когда НАМ больно
И даже слез бывает миг...
Тебя я чувствую буквально!
Могу сказать, что "два в одном..."
Ты загрустишь и мне печально,
А улыбнешься - я спасен.
Ты не подумай - я не болен!
Быть может чуточку душой...
Ты есть во мне и сим доволен,
И счастлив, когда ты со мной!
Я не такой, как все! Мне важно,
Чтоб чувство не было пустым,
Быть нужным! Знаешь, очень страшно
Стать лишним, а не быть одним...
А я дышу тобой невольно.
По чести жизнь с тобой делю.
Кричу тогда, когда НАМ больно...
Ты всех дороже. Я люблю.
17 Декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385765
дата надходження 18.12.2012
дата закладки 24.12.2012
Я хочу прокинутись поряд з тобою,
Дивитись на сонні повіки твої,
Щоб насолодитися річчю простою –
Лиш знати, що маю тебе на Землі.
Щоб бачити, як твої лагідні очі
Розтоплять в душі моїй холод і лід.
Щось сни мені дивне таке напророчать,
А чи дослухатись до них мені слід…
Чи вічний цей світ, де ти є, я не знаю.
Чи був, я не знаю, чи буде ще він?
По всьому, що ера закінчилась раю,
Бо чула по ньому печальний я дзвін.
Та вчора скінчився той світ, у якому
Прокинутись разом могли я і ти.
Я в новий пішла, ти лишився в старому.
Тепер у нас різні, так, різні світи.
Я не повернуся. Ти не перестрибнеш
Межу, що створили самі. Ми самі.
Світи розлітаються далі і глибше
У різних Галактик холодній пітьмі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387049
дата надходження 23.12.2012
дата закладки 24.12.2012
Давай забудем то, что было!
Все то, что может нам мешать!
И будем счастливы отныне -
Любить, дышать, ценить, мечтать!
Давай же вместе наконец-то,
Чтоб оправданий не искать!
Ты заняла по праву место
В моей судьбе - ты сердца часть...
22 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387036
дата надходження 23.12.2012
дата закладки 23.12.2012
Я люблю тебя в общем всецело.
Я люблю в тебе те "недостатки",
Что так выражаются смело
В твоем дерзком характере сладко...
Я люблю в тебе даже привычки,
Те, которых во век не терплю!
Я люблю, моя нежная птичка,
Больше жизни тебя лишь люблю!
23 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387037
дата надходження 23.12.2012
дата закладки 23.12.2012
Зібралися сніжинки в білі зграї,
У ніжнім вальсі радісних думок.
Пішли зі серця ген сумні печалі,
Зима танцює в полі свій танок...
Весь світ в вікні немов весела казка,
У білосніжних кружевах зими.
Різдв'яні свята, маскарадні маски,
А вечір подарує диво - сни...
І під шатром розписаного неба,
Запалить ніч для нас свої вогні.
Так холодно мені було без тебе,
Без мене бУло холодно тобі...
Від щастя засвітились мої очі,
Збентежились трояндові уста.
Збулись нарешті сни оті пророчі,
Не страшна нам зимова мерзлота.
Немов далеких споминів примара,
Прийшла любов до нас з тобою в сни.
Зачепиться у косах біла хмара,
Зігріє сонце теплої весни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386568
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 21.12.2012
Я рядом! Слышишь? Я всегда...
Должна лишь только ты поверить,
Что я не брошу никогда!
Что для тебя открыты двери...
Что сердце любит и душа
Без фальши и без "показухи"!
С тобою рядом чуть дыша
Два сердца воедином звуке!
Я рядом, в шаге от тебя.
Нет мне дороже человека
И не бывало никогда...
Мне без тебя не нужно света.
Никем я так не дорожил,
Как говорится - больше жизни!
Я без тебя будто не жил...
Умерь, прошу, свои капризы!
Я рядом. Чувствую тебя,
Даже когда на расстоянии.
Я подарил тебе себя -
Всецело в полном понимании.
21 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386524
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 21.12.2012
Вдруг сердце остановится,
Не будет слышен стук.
Душа от боли взмолится,
Когда утихнет звук!
И тишина глубокая
Свести смогла с ума.
О, сердце одинокое
Исчерпано до дна!
Нет смысла оживленного
Желания дышать!
Нет более влюбленного...
И некому спасать...
Остынет взгляд измученный
Того, кто рвался жить -
Другими неизученный...
Умеющий любить...
Вдруг сердце остановится
Судьбы срывая нить.
Не стоит беспокоиться,
Ведь с каждым может быть.
И может быть со временем,
Когда пройдут года -
Поймет его стремление
Единственно одна...
Гуляя в недрах памяти
Припомнит сердца стук,
Что вырывался пламенем
От ее нежных рук...
Вдруг сердце остановится,
Зажмурится душа
И от всего закроется
На веки не дыша...
20 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386523
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 21.12.2012
Ты мне нужна сейчас, как воздух!
И разучившийся дышать
Бросаю в рифму свою прозу -
Все, что могу сейчас сказать.
Я по утру ищу рукою -
Быть может все же рядом ты?!...
Потом глаза свои открою
И понимаю - это сны...
Ты мне нужна сейчас, как воздух!
Мне трудно без тебя дышать!
Ночь не спасает, день - как обух!
Куда идти, куда бежать?!
И каждым утром повторяюсь -
Ищу тебя своей рукой
Боясь глаза открыть, ведь знаю,
Что рядом нет тебя со мной.
17 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385505
дата надходження 17.12.2012
дата закладки 20.12.2012
Где ты сейчас?
Куда спешишь в словах и в мыслях?
Зачем под тенью прячешь глаз
Тот огонек душевных искор?
За что закрылась от меня
За толщей разных оправданий?
Не друг, не враг... Да кто же я?!!!
Кто я? Ответь! На сердце камень...
20 Декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386226
дата надходження 20.12.2012
дата закладки 20.12.2012
Чому від тебе я втрачаю розум,
Нерви рвуть спокій, мов гітарні струни,
А тіло все тремтить, як від морозу,
Танцює серце, мов весною вруна?
Я вже не можу дихати без тебе,
Вуста німіють - прагнуть поцілунку,
Закрили хмари синій килим неба,
А я все прагну чарівного трунку.
Щоб біля тебе серденько нагріти,
В твоїх очах знайти зорю єдину,
Коли удвох то можу і згоріти,
Лише б кохання стріти лебедине.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386255
дата надходження 20.12.2012
дата закладки 20.12.2012
Як два світи в безмежжі голубім,
Шукаєм одне одного не всує:
В мені є те, чого нема в тобі,
В тобі є те, чого мені бракує.
Перепливемо ріками жалю,
Перебредем пустелями омани,
Щоб кожне слово мовило:
Люблю,
Щоб кожний рух повторював:
Кохана.
І хай там де: в безлюдді чи юрбі, –
Щомиті одне одного святкуєм!
Бо є в мені, чого нема в тобі.
Бо є в тобі, чого мені бракує.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384794
дата надходження 14.12.2012
дата закладки 17.12.2012
Легеньким дотиком руки
Зітру похмурість із обличчя
Твого. Іди до мене, йди,
Тобі ж бо хмуритись не личить.
Тепло ясного промінця,
Що загляда крізь щільні штори,
Притулю до твого лиця,
Нехай зігріє. Бо надворі
Мете і віє, ніби там
Сніги прийшли з усього світу.
Та засмутитися не дам.
Тебе від холоду зігріти
Я хочу. Посмішка твоя
Для мене – зорі, вітер, місяць,
Вода джерельна і земля,
І сонце, що для мене світить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384837
дата надходження 14.12.2012
дата закладки 14.12.2012
Закружат нас лабиринты листопада
И согреют ещё тёплые лучи.
Сомневаться лишь любимая не надо
В том, что чувства бесконечно горячи.
Размету в душе любые передряги.
Кокон старости порву я на куски.
Право, в нас ещё достаточно отваги
Чтобы не смотреть на белые виски.
Притвориться можно юным и зелёным
И пробежки делать в парке поутру…
Только лучше всё же быть в тебя влюблённым
И бросать сонеты как листву костру.
Закружат нас листья танцем листопада
И любовь к нам долгожданная придёт.
У тебя такая яркая помада
И она тебе так яростно идёт!
5.11.1997г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384618
дата надходження 13.12.2012
дата закладки 13.12.2012
Ты не боишься опоздать?
Ведь время очень скоротечно...
Наверняка не можем знать,
Когда потухнут наши свечи...
Ты тонких линий не нашла
И перепутала час с мигом.
Я вижу, как дрожит душа
Под чуждым человечьим игом...
Не опоздай, прошу тебя,
Ведь в этом мире все конечно!...
Дышу тобой и для тебя!
Любовь всегда, но я не вечный.
12 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384455
дата надходження 12.12.2012
дата закладки 12.12.2012
Згорів,немов вогонь, ще один рік.
Пробіг по долі на баскім коні.
Питає листопад мене про вік
Й багряним листям сипле сум мені.
Мої думки в осінній заметілі,
Торкають серце,що чомусь болить.
Журба сльозою тулиться на вії,
Бо все життя - лише коротка мить.
Але ж літа мої не співпадають,
Зі станом тим, де тішиться душа.
Ще мрії між зірочОк літають,
Їх чітко ділить мудрості межа.
Не всі світанки ще свої зустріла.
Не всім питанням відповідь дала.
І досі,я таки не зрозуміла,
Чи правильно в житті своїм жила?
Та я завжди одне молю у Бога:
Здоровою аби була сім"я.
Легкою, щоб давалася дорога,
Якою з гордістю прямую я!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378737
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 11.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.12.2012
Сегодня дождь стучит по стеклам,
Вчера тепло было – теперь
Мне на душе так одиноко –
Для нас уже закрыта дверь.
Сегодня сердце мое плачет,
Так нелегко ему стучать,
Жизнь без тебя ничто не значит,
Мне остается лишь рыдать.
Припев:
На расстоянии дождя
Хочу увидеть я тебя
И крепко к сердцу прижать, и никуда не отпускать,
Чтоб ты не смог уже опять разбить мне душу.
И крепко к сердцу прижать, и никуда не отпускать,
Ведь я хочу тебе сказать, как ты мне нужен.
В моей душе кружится холод,
Не греет больше сердца жар,
Так тяжело, когда ты молод
И боль разлуки уж узнал.
Когда согреюсь, я не знаю,
Ведь пустота сидит во мне,
Я по тебе одном скучаю,
Слезу развожу по стекле.
Припев:
На расстоянии дождя
Хочу увидеть я тебя
И крепко к сердцу прижать, и никуда не отпускать,
Чтоб ты не смог уже опять разбить мне душу.
И крепко к сердцу прижать, и никуда не отпускать,
Ведь я хочу тебе сказать, как ты мне нужен.
Сегодня холодно мне ночью,
Вчера в душе было тепло.
Если ты солнцем стать не хочешь,
Хоть постучи дождем в окно.
Припев:
На расстоянии дождя
Хочу увидеть я тебя
И крепко к сердцу прижать, и никуда не отпускать,
Чтоб ты не смог уже опять разбить мне душу.
И крепко к сердцу прижать, и никуда не отпускать,
Ведь я хочу тебе сказать, как ты мне нужен.
//8.11.09//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383640
дата надходження 09.12.2012
дата закладки 09.12.2012
А ты не можешь все поверить,
Что я с тобой всегда, я рядом.
Плотнее закрываешь двери,
В глаза не смотришь светлым взглядом...
То ли невольно ты закрылась...
Причина ли веска сему,
что я попал в твою немилость?
Все перебрал, но не пойму!...
Куда девался ангелочек,
Что рвался высоко летать?!
Где та, что поняла меж строчек
Все, что хотел о ней сказать?
Звонок в ночи ничто не значит?!
"Все эти строки обо мне?"-
Спросила ты. Аж сердце скачет!...
И вновь слова:"Иду к тебе."
Ответь мне - это все пустое?
Впервые катится слеза с моей щеки -
Сдержать неволен...
Ведь ребра ломит изнутри...
7 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383137
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
Як добре, що ти є у цьому світі,
Такий хороший, добрий і простий.
Твої уста, мов вишні соковиті,
А погляд, наче, новий день ясний.
На вулиці сніжить безперестанку,
А серце випромінює тепло.
Про тебе любий думаю щоранку,
Кохання наше наче жар було...
Лежить туманом, сум на моїх віях,
А я в душі все згадую тебе.
Ти досі ще живеш у моїх мріях
І наше небо навпіл голубе...
До тебе, найдорожчий мій, єдиний,
У снах я на побачення біжу.
І відлітає біль далеко клином,
Як журавлі, душею я тужу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383122
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
Рассвет опять зашел в мой дом,
Тьма в этих стенах побелела.
Я просидел ночь под окном
С желанием вырваться из тела...
В руках бездушный телефон -
Пишу письмо, пишу, стираю!...
Я бы обрадовал звонком,
Но нужно ль это ей? - Не знаю...
Не знаю, где она сейчас.
Что дальше? - Я не понимаю.
Но не могу без ее глаз!
Ее мне очень не хватает.
Опять рассвет и ночь без сна!
С небес прошу одно лишь чудо -
Прошу, чтоб вновь пришла она,
Как в тот февраль, что помнить буду...
6 декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383101
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
Ти слів для мене не жалій,
Я так тебе люблю.
В моїх думках, ти лише мій,
Без сліз і без жалю...
Кохання щире і палке,
І доля в нас в руках.
Немов вино оте п'янке,
Усмішка на устах.
Ти тільки мій, ти тільки мій,
Завжди в моїх думках.
Твої слова мені одній,
Призначені у снах.
А я, як те дитя мале,
Не зраджу ні на мить.
Що послав Бог - воно святе,
А зраджене - болить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382406
дата надходження 04.12.2012
дата закладки 07.12.2012
Нащо мені крила,
Якщо до кохання летіти не можу?
А як же без крил
Летіти кохання шукати, о, Боже!
Літала, мов птаха.
Воно їх чомусь обпекло, обпалило.
І знову – без них…
Лиш раз нам даються в житті оті крила.
Я тихо в молитві
Схилюся і неба святого благаю,
Хай спокій мені
Дарує. Була ж я щасливою, знаю.
Тепер лиш у пам”ять,
Як в дзеркало, можна глядіти. Далеко
Той край. Вдалині
Його вже знайти неможливо, нелегко…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383095
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
В сплетінні рук зимових чар,
Мене ти любий розшукав.
Важкі думки та світлий час,
З тобою поєднали нас...
І знають, лише небеса,
Яке кохання і краса.
У серці нашім назавжди
І не страшні нам холоди.
Тому, що гріє ще любов,
До нас вона вернулась знов.
І залишила почуття,
На всі віки, на все життя...
Я напишу тобі вірші,
Для твого серця, для душі.
Ми будем їх читати вдвох,
Давно зав'яв чортополох.
І пам'ять лишиться у них,
Дитячий пролунає сміх.
Відчуєм, ніжнеє тепло,
І те, що в нас уже було.
Нам нагадає знов життя,
Що не загасли почуття.
Вони і досі тут живуть,
Оберігаючи наш путь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382875
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 07.12.2012
[img]http://cs418825.userapi.com/v418825008/138c/a1ZbCGo6oeg.jpg[/img]
Білим покривалом стелиться туман,
Огортає землю жовтувата шаль,
А за небокраєм і десь далі, там,
Ти сидиш самотня, а в очах печаль.
Цьогорічна осінь, як і ти, сумна -
Плаче болем небо, листя обліта,
Тільки ти не плачеш - сліз тепер нема,
Витекли, напевно, з відчаю до дна.
Ти не плачеш! Навіть боляче якщо,
Почуття не вмерли - у тобі любов,
Ставши на коліна, крикнеш ти: За що?
А в душі слова ті згадуються знов.
"Я сказав цій осені і тобі скажу:
Ти, пробач кохана, більше не люблЮ,
Та відкрию серце, хай і на біду,
Уже іншій, мила… ти ж мене забудь".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383074
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
Я чувствовал, что вы любили,
Глаза мне это говорили,
А сердце тайно прошептало:
Одной лишь дружбы будет мало.
Я вам боялся написать,
Уж не хотелось признавать,
Что я влюбился так нелепо,
Так безнадёжно и так слепо.
Но сердце мучило меня,
И вот, когда взошла заря,
Дрожащей лёгкою рукою
Я взял листок перед собою.
Но строки сразу не легли,
Перо давно былО в пыли,
И я, казалось, позабыл
Свой стихотворный яркий пыл.
Пришлось повременить с посланьем,
Души ранимые терзанья
Мне вдохновенье разожгли,
И строчки сами поплылИ.
Я написал вам, ангел мой,
И чувства полились рекой,
Часы былой тоски, печали
Меня на время отпускали.
Теперь волнуюсь, моя радость,
Чтоб ваша ангельская сладость
Не испарилась в один миг -
Не в силах я забыть ваш лик.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383063
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
Лапатий сніг засипав ненароком
Все навкруги: і вулицю, і дім…
Ти по подвір’ю йдеш рипучим кроком,
З рум’янцем на обличчі… на блідім…
Сніжинки тануть на пухнастих віях,
Та ж посмішка блукає на вустах…
Лиш діти… ті, що народились в мріях,
Десь заблукали в неосяжних снах…
Якби ж вернути можна було диво,
Дитинства кольорові милі сни…
І бачити Тебе завжди щасливу
Й все розпочати з першої весни.
Дивитись кожен день у ніжні очі
І любуватись на твою Красу…
Тобою милуватися щоночі
І пити ніжну з твоїх вуст росу…
На жаль, нема повернення в минуле;
Воно – омана юного життя…
Літа у Осінь швидко повернули…
Відгомоніли, мов серцебиття…
І щось до горла тупо підступає,
І на душі щемить незносний біль…
І мов відлуння ніжне долинає
Мелодія нездійснених весіль…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383066
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
Я любила тебе і щоночі пила чорну каву.
Гіркий присмак розлук і загублених в роздумах фраз.
Ти ховав блиск очей і усмішку звабливо-лукаву.
Наші душі від болю звивалися в муках не раз.
Утікали від долі змиваючи сльози водою.
Я пила знову каву, щоб більше не бачити снів.
Відлітаючи в небо, гукала тебе за собою.
Побоявся розкрилля: буденність лишать не посмів.
Все лишилося звичним, лиш ночі самотньо-солоні.
За сценарієм щастя минають приречено дні.
…Доля знову зведе і з’єднаються наші долоні.
Нацукровану каву завариш ізрання мені….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382979
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 06.12.2012
_________________________________________________________
По мотивам сонета Шекспира "Твои глаза на звёзды не похожи".
_________________________________________________________
Я бы сравнил тебя с камелией, с фиалкой,
С иверией, иль с розой бы сравнил.
Но, несравненна ты со всею флорой жалкой…
Я б образ твой сравненьем умолил.
Я бы назвал твой мир Весной цветущей,
В которой воздух рьян и свеж до слёз.
Не надышусь природой вездесущей
Твоей любви из страстных чувств и грёз.
Я бы сравнил твои глаза со звёздным небом,
Не отвести от них мой трогательный взгляд.
Ах, как я мог довериться нелепо
Твоим губам, они как сладкий яд.
Твоё бы тело я б сравнил с игривой ланью,
А голос с нежным пеньем райских птиц,
Но, как назло, в моём встают сознаньи
То образ змей, то кошек, то лисиц.
Мой светлый Ангел, сравнивать не стоит
Тебя вот с этой фауной земной.
Любимую мужчина удостоит
Назвать своею спутницей, женой.
Но, нет, не Ангел ты, а ты моя Богиня!
Тебе я поклоняюсь и молюсь.
Ты очага родного Берегиня,
В тебя я верю и тобой горжусь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382879
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 06.12.2012
Спочатку – дощ,
а далі - піде сніг –
густий і безконечний...
Все накриє.
Дерева змовкнуть.
У холоднім сні
впаде останнє листя -
і зімліє.
Настане нескінчено довга ніч.
Безсонна ніч,
проведена без тебе...
Загублю погляд
в мерехтінні свіч,
пошлю молитву
у холодне небо,
бо відчуваю:
завтра – вже зима...
Нехай тобі щастить
в морознім світі!
У ньому ти для мене –
лиш одна -
єдина згадка
про гаряче літо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382866
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 06.12.2012
У проміннях сонця бачу неба просинь...
Пестить промінь хмарки сірі крадькома…
З журавлиним кличем відлетіла Осінь
Підступила сніжним холодом Зима…
Зацілують личко зоряні сніжинки,
Завальсують в танку радіснім вони…
Снігом оповиті спатимуть ялинки…
Їх розбудять дивні коні-скакуни…
Загарцюють дико… полетять у небо
Десь-кудись на південь… ближче до весни.
Лиш мені не можна в темну ніч до тебе…
Щоб дивитись разом кришталеві сни…
У кошлате небо полетять сніжинки…
Різдвяні морози ріки закують…
Приведуть до Мрії снігові стежинки
І сумне минуле снігом заметуть…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382844
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 06.12.2012
Лежим с тобой, друг другом наслаждаясь,
Так хочется, чтоб день не уходил,
А дождь идет, отливами играя,
Любви, он нашей, прибавляет сил.
В глазах взаимно страсти воспалятся,
И в такт сыграет общий стук сердец,
Наши желанья вновь осуществятся,
Слиянье тел наступит наконец....
Луна уйдет, желая с добрым утром,
Проснулись только, сразу пленил быт,
Но, вспоминая сладкие минуты,
Весь ряд проблем мгновенно будет смыт!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382604
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 06.12.2012
Я вас люблю, мне тяжело признать,
Что делите с другим вы вашу радость,
Мне многое хотелось бы сказать,
Но голос давит дьявольская слабость.
Я вами болен – меня не излечить,
Мне чудится, что рядом вы со мною,
Я в сотый раз стараюсь бросить пить,
Но хмель стал для меня второй женою.
Я вас люблю. Прошу не вспоминать
Все глупости, что говорил я в ссоре...
Как больно мне бывало наблюдать
Глубокую печаль у вас во взоре.
Я вами болен, и смерть стоит за мной,
Я чувствую её прикосновенье,
Но прежде чем уйти мне на покой,
Хочу вам дать своё благословенье:
Я вас люблю – вы знаете об этом,
Но в жизни нашей разошлись пути,
Я буду ждать вас со своим сонетом
На свете том… любимая, прости.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376049
дата надходження 07.11.2012
дата закладки 05.12.2012
Я радий,
що у Вашім серці - літо,
бо це - найбільше диво
з-поміж див!
В холоднім світі
хочеться зігрітись,
у темряві світити,
не губитись!
Аби змогли -
Його за це молив...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382506
дата надходження 04.12.2012
дата закладки 04.12.2012
Сніжок
Тихесенько впав на лужок,
Травичку похнюплену вкрив,
На воду присів і поплив,
І з вітром майнув у гайок
Сніжок.
Сніжок -
Несмілий школяр-первачок.
Десь мама відстала, Зима,
Лиш глядь, а його вже й нема.
Побіг він на перший урок,
Сніжок.
Сніжок.
Земля йому скаже: "Дружок,
Я вчителька буду твоя".
До себе його притуля,
Від неї він втік на місток.
Сніжок.
Сніжок
Потрохи дороги замів,
Садочки укрив, як зумів,
Почав налипати до ніг -
Вже сніг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382334
дата надходження 04.12.2012
дата закладки 04.12.2012
Воспоминания уходят по струям сильного дождя.
Потоки звуков их
с собою забирают, уходя.
Не открывай кому попало ни в сердца верящего дверь,
Ни в дом, ни в память не
пускай. Пустым словам не верь, не верь.
А за холодными дождями пришла непрошено метель.
И выла страшно так.
Стучала кулачками в мою дверь.
В застенках туч пропало солнце, - начало призрачного дня.
Но кто-то свет его
найдет, но без меня, но без меня…
Что ж за стеною призрак ходит? Пространство каплями дробя,
Из памяти не смыл
тот давний дождь, что, в вечность уходя,
Понес в моря с водой воспоминания, как сон.
И лишь метель стучит,
пугая воем у моих окон.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382098
дата надходження 03.12.2012
дата закладки 04.12.2012
Не земною красотою,
Ты одарена,
Мне за счастье из тобою,
Гулять до утра.
Положительность и ум,
Бьют электрошоком,
Там где ты - там сразу бум,
Зло проходит боком.
Все добро - вокруг тебя,
Ангелы хранители,
И хранят они любя,
Как дитя родители.
Ты энергию питаешь,
Из небес господних,
И всегда в мечтах летаешь,
Только в благородных.
Пред тобою мир и я,
Станет на колени,
Для тебя любимая,
Расцветут(зимой) сирени.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382053
дата надходження 03.12.2012
дата закладки 03.12.2012
Как больно было и тревожно,
После разлуки года два.
Найти себя порою сложно,
Падая вниз как та листва.
Рисуя все картины серым,
Был на слуху один мотив.
В мой рацион один из первых,
Входил острейший негатив.
Кормились им душа и тело,
Хватало порций для стыда.
Он затромбировал все вены,
Стала подругою беда.
Но кто - то свыше есть на свете,
Во сне пощечину мне дал.
Раздвинул тучи - заприметил,
И душу в дьявола отнял.
В мой рацион теперь как прежде,
Милейший входит позитив.
Мотив душевных слышу песен,
Нет больше серых тех картин.
Вернулась без обид улыбка,
Сбежала дряхлая беда.
Из сказки золотая рыбка,
Привет с теплом передала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381641
дата надходження 01.12.2012
дата закладки 03.12.2012
Я словно в сказке побывал,
Лишь несколько минут.
В дороге взгляд не отрывал,
Краснел от своих чувств.
Весь ослеплен был красотой,
Умом пронзенный в сердце.
Сравнить нельзя ее с другой,
Мне на слово поверте.
Это Джек - пот, – подумал я,
С ней ехать было вместе.
И день прошел совсем не зря,
Что есть еще прелестней??????
Сколько же надо тех минут?
Приятных тех мгновений.
Чтобы душа нашла уют,
И не было затмений!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382049
дата надходження 03.12.2012
дата закладки 03.12.2012
Не промовляй ніколи ти "ніколи",
Ніхто не зна що станеться за мить...
Сьогодні серце помира від болю,
А завтра у обіймах щастя спить.
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375440
дата надходження 04.11.2012
дата закладки 02.12.2012
Не бойся! Слышишь? Рядом я!
Даже, когда на расстоянии!
Я есть, ты знаешь, у тебя!
Ты - в моем сердце и сознании...
Кто я? - Волшебник твоих грез.
Я исполняющий желания...
Только б не видеть больше слез
Из твоего воспоминания!...
Давай отпустим, что ушло!!!
У нас с тобой еще есть время
Создать свой мир, уют, тепло,
Нашей любви посадим семя!...
Взойдет росток! Пусть говорят,
Что мы друг другу не подходим!...
Не бойся! Слышишь? Рядом я!
Для остальных я не свободен...
Не бойся! Слышишь? Тут я, здесь.
Я рядом, чтобы не случилось.
Запомни - у тебя я есть!
Наверно это Божья милость...
1 Декабря 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381850
дата надходження 02.12.2012
дата закладки 02.12.2012
Самотня стою під зажуреним небом,
Розхристані думи рояться в мені.
Іду по дорогах, де світле з ганебним
Сплітаються міцно в клубок веремій.
Вдивляюся в лиця, читаю їх душі
По світлі, яке випромінює з них.
Я там відшуковую те невмируще,
Яке залишає у Вічності штрих.
А я – що залишу? Яке моє світло?
Кому воно зможе осяяти шлях?
Я ж навіть не знаю, чи мої молитви
Захоче почути Господь в небесах.
Душа, у тілесні лещата закута,
Самотньо блукає по грішній землі.
І навіть в шуканнях одвічної суті
Так легко згубитися може в імлі.
Буває, нестерпно важким є на плечах
Той хрест, що собі я обрала сама.
Життя моє часто нагадує втечу
Від власно придуманих ролей-оман.
Світитися хочу! Хоч світла бракує
У світі людському, по вінця облуд.
Я всі свої рани любов’ю лікую,
Душі не дозволю впокоритись злу!
Розхристані думи, поснулі бажання
Зберу у кулак і гайну в далечінь,
Де в променях сонця, колись на світанні
Позбудусь навіки усіх потрясінь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381701
дата надходження 01.12.2012
дата закладки 01.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.11.2012
Как щедр ноябрь перед уходом,
Преподнося природе ценные дары...
Прощаясь с солнечным восходом,
Роняет слёзы на янтарные ковры...
И укрывая землю белой шалью,
Лаская золотые россыпи листвы,
Он - чередуя нежности с печалью,
Любя, природе дарит кружевные сны...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381055
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 30.11.2012
В твоїх очах я бачив сум,
А на щоці доріжку,
По ній текла сльоза від дум,
Коли лежали в ліжку.
Думки читати я не вмів,
Мені було байдуже,
А тільки згодом зрозумів,
Що ми лиш гарні друзі
Дружба і секс знімає стрес,
В слоьзах багато солі,
Доріжка та поділась десь,
Вже почуття на волі.
Все ж, на душі не чути спів,
Лиш стогнуть важкі ноти,
Про тебе мріяв і хотів,
А ти стосунків проти.
І що тепер, де той кінець,
Де вузлика розв»язка,
Щоб не звести й це на нівець,
Щоб розцвіла……ромашка!
Дружба і секс знімає стрес,
В слоьзах багато солі,
Доріжка та поділась десь,
А я в руках у долі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381455
дата надходження 30.11.2012
дата закладки 30.11.2012
Шумлять дорослі, навіть діти,
Що на порозі кінець світу.
Нависла паніка в народі,
Неначе це сьогодні в моді –
Свинячий грип…Падіння гривні…
Наївні люди такі дивні…
Себе тримаєте в арешті,
Опам’ятайтесь ви, нарешті!
В цю нісенітницю не вірте,
Ми на землі – і нам тут місце!
Не бийте марно ви тривогу -
Ніхто не знає думки Бога.
Лише Всевишньому рішати,
Коли кінець повинен стати.
Ви ж помоліться і покайтесь,
У храмі Божім очищайтесь.
Брехню і не́нависть відкиньте
Та в інший світ вікно відкрийте.
І одягніть на плечі крила,
І станьте чисті – в цьому сила!
Коли ми бруд з сердець омиєм,
То сотні літ іще прожиєм.
Кінця не буде! А підмоги
Чекайте, люди, лиш від Бога.
//26.11.12//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380864
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 28.11.2012
Как много на свете друзей и подруг,
Когда у тебя все прекрасно.
И кажется даже,что пень тебе друг,
И любит тебя он ужасно.
Но вот замаячила где-то беда,
И смотришь, вокруг ты одна.
И те,кто пел песни о дружбе всегда,
За шторой стоят у окна.
Беда или горе им все нипочем,
Лишь было бы счастье у них.
А время пройдет,ими снова прочтен
О дружбе любви новый стих.
Но только уж ты не веришь словам,
Во взгляде твоем лишь печаль.
И снова вернешься к привычным делам,
Ведь время терять на них жаль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379221
дата надходження 21.11.2012
дата закладки 27.11.2012
Прокинеться жінка - квітка навесні.
Ох яка ж солодка ти у моїм сні.
Так би спати вічність у тобі моїй.
У цім світі зимно, Сонечко зігрій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323896
дата надходження 21.03.2012
дата закладки 26.11.2012
Осінь! Осінь!.. Моя кохана!
Як люблю я дивитись твою наготу.
Роздягаєшся ти так гарно,
Що уява бере ніг-дерев висоту.
Я хотів би, хотів би тим стати,
Хто б мав право тебе обнімати.
Я хотів би, хотів би завжди
Стан душі свій з тобою звіряти.
"Йди до мене кохана, сюди!"...
Не весна ти, не так гріє сонечко,
Зате тепло в домівці твоїй.
Скоро сніг буде стукать в віконечко,
Ти вогнем своїм ніжним зігрій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323900
дата надходження 21.03.2012
дата закладки 26.11.2012
В-озвеличить тебя я рада бы.
Л-юбовь в сердце к тебе -наградою!
А-тебя уже нет давно рядом,
Д-аже облик твой не угадываю.
И-такая вот моя доля,
М-ир познать без тебя,на воле,
И познать без тебя цену нашей любви.
Р-ади этого стоит, милый, жить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262830
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 24.11.2012
Ты мне сказала, что худеешь,
И хочешь скинуть семь кило.
На десять лет помолодеешь,
За триста с чем - то лишь гринов.
Меж нами разница предельна,
Умножится всего на два,
И вся любовь кратка, постельна,
Тебе запомнится едва.
Быть может мне купить таблетки,
И начать бегать по полдня,
Забить на мясо, на коклетки,
Пускай чуть кости позвенят.
Худеешь ты - и я худею,
От безответной той любви.
Ты молодеешь, я старею,
А седина пошла в виски.
И не пришлось мне даже бегать,
Кощеем смертным стаю я.
Спрошу, признаюсь я коллегам……..
А не слепа ль любовь моя?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379943
дата надходження 24.11.2012
дата закладки 24.11.2012
Я подарю тебе доброе утро,
И настроения целый мешок.
Ты думай волшебник я будто,
Который попал на крючок.
Еще подарю тебе день я,
Он будет милей из всех тех,
В которых любви и везенью,
Наложен был кем - то запрет.
Украсить хочу еще вечер,
Чтоб нежно тебя он согрел,
Зажгутся любви пускай свечи,
А дым, чтоб от счастья запел.
За вечером ночка наступит,
И звезды заглянут в окно,
А тот, кто тебя очень любит,
Наверно ему повезло!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379897
дата надходження 24.11.2012
дата закладки 24.11.2012
События жизнь нашу наполняют,
Которые дают толчок для чувств,
Что их по сердцу люди избирают,
Где манит всех возможность вольнодумств.
Не далеко от нас святые чувства
И Богом выбор дан, чтоб их избрать.
Нас не лишил Всевышний опекунства,
Чтобы к Нему нам путь свой направлять.
Виднеются кресты над куполами,
В округе льется колокольный звон.
Здесь веет ощущеньем тонкой грани
Меж вечностью и жизненным венцом.
Слышны молитвы, песнопенья храме,
Мерцают свечи и роняют воск,
Лампады тЕплятся пред образами -
Кому-то милый сердцу уголок.
22.11.2012г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379486
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 22.11.2012
Для тебя этот солнечный свет,
Для тебя по ночам светят звезды!
Для тебя вновь приходит рассвет
И в саду распускаются розы!
Для тебя лишь одной -ты поверь.
Для тебя только! Я не надумал...
Для тебя в дом открыта мой дверь!
Для тебя я на прошлое плюнул!
Что ушло не стараюсь вернуть,
Отрекаюсь от воспоминаний!
У меня впереди долгий путь
Для тебя в исполнении желаний!
Для тебя море плещет волной,
Для тебя я живу на планете.
Я не выдумал! Это крест мой
Судьбоносный - позволю заметить...
Для тебя этот солнечный свет,
Для тебя все мои начинания!
Для тебя после ночи рассвет,
О тебе мои мысли в молчании...
22 ноября 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379468
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 22.11.2012
Мне мало дня с тобою напролет,
Мне мало стало звездной ночи!
Кто любит, тот меня поймет.
Всегда хочу быть рядом, очень!
Пока я здрав и жив не много -
Любую отведу беду!
У нас с тобой одна дорога,
Бог дал двоим одну судьбу!
Я для тебя одной рожденный
И спорить с этим не могу.
Любить не значит быть влюбленным -
Это другое. Я - ЛЮБЛЮ.
Мне мало дня с тобою вместе!
Мне мало ночи напролет!
Ты - жизнь моя!- Скажу без лести.
Любовь даст сил, любовь спасет.
21 ноября 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379466
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 22.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.11.2012
..І хай тобі сьогодні
буде добре!
Родися іще раз,
аби цвісти!
Всміхайся!
Будь чарівна і хоробра!
Здіймися в синє небо
і лети!
Ти обрана.
Збагни це.
Тільки ти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378037
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 17.11.2012
Цей світ і це життя без тебе
Пусті, як вірші безголосі…
Як сивочоле вічне небо;
Як сиротлива жовта осінь…
Як перший сніг на твої коси,
Як ті роки, що запізнились…
Як ранішні холодні роси,
Котрі у лід перетворились…
Як ті віконні візерунки,
Що дивляться повз ніч на мене…
Як твої ніжні поцілунки,
Як серце: чуйне й незбагненне…
Як я, що дивлюся на небо…
Й думками мчу у срібну просинь.
І кожен день молюсь за Тебе–
У сиротливу жовту Осінь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377636
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 15.11.2012
Не хвилюйся, що надворі осінь,
На порозі лютая зима,
Хай тебе зігріють на морозі,
Ну хоча б скупі мої слова.
Осінь сипле золотом яскравим,
Голосом твоїм шумлять вітри,
Всі слова заплутаються в травах,
Затремтять краплинками роси.
Біль і щем у серці від розлуки,
Осінь ця закрила всі мости,
А скрипаль мінорно грає звуки,
Де щасливі були я і ти.
Ніби душі сплетені в акорди,
За вікном танцює листопад,
Тільки ми усе виводим ноти,
Ті, що разом вже не зазвучать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377997
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 15.11.2012
Сріблясті небесні світила
Пролили нам свій оксамит
І наші любові розправлені крила
Здійснили кохання політ.
В ажурнім мереживі ночі
Постелі шовкової гладь;
Ніжніші лиш твої принади жіночі
Мов білі пелюстки латать.
І форми твої надзвабливі,
Чаруючий погляд очей...
Блаженні ми, пристрасні, в Бога щасливі
З любові крильми з-за плечей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377820
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 15.11.2012
" Печаль краще сміху,
тому що при смутку лиця,
серце робиться кращим. "
Ек. 7:3
З туманами приходить ностальгія,
З дощами сум проходить крізь стіну
Той сум непроханий
Від себе відганяю,
Від себе сум небажаний жену.
Та якщо є листопад у природи,
Якщо він є, - потрібен нам ,
Чому ?
Тому, що на поверхню піднімає
З глибин душі упавшу там золу.
Золу від болей, зрад, від не почутих слів,
Від бід, від кому в горлі, від сльози
Листопад розставляє по полицях
Думки, мов листя із пасхальної лози.
Нема поганої погоди у природи
І непотрібних днів нема під небесами
Цей вітер, дощ, сльота також потрібні
Про наболіле, вічне, щоб задумались ми з вами.
14.11.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377788
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 14.11.2012
Гойдалось небо,
вікнами гойдалось,
завіси відривались
від землі…
Тяжіння – це усе,
що нам зосталось
крізь відстані
у часі
немалі.
Довкола рій…
Чужі горизонталі -
дзеркальне
відображення
зими…
І дозволу думки
не запитали,
вони до Вас
приходили самі.
Сідали поруч
тихого безсоння,
писали
невіршовані листи.
Лишали світлячків
на підвіконні -
аби назад
дорогу віднайти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370612
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 13.11.2012
Золоті дирижаблі
Повільно пливуть
Над гаями,
День помітно
Змарнів
Та, усе-таки, марить
Лиш Вами
Ви з країни чудес,
З тих країв
Де буває лиш
Казка,
Вам сказати пора –
В Ваших рухах
Захована ласка
Не спішіть так,
Заждіть,
Черевичка аж он
Загубили,
Зупинилася мить
І експромти
Дарує несміло
Листопад цей –
Блаженний,
Бо марить щоднини
Лиш Вами,
Золоті дирижаблі
Повільно пливуть
Над містами…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377510
дата надходження 13.11.2012
дата закладки 13.11.2012
Доброе утро! Успел обо мне подумать?
Ты по-другому не можешь, я точно знаю.
Осень растратила золото Монтесумы.
И подвела две жизни к мечте... Вторая,
лучшая, серия осени пишет титры.
Несколько дней – и у нежности нежный возраст
ровно на месяц окрепнет. И мили вытрет –
с карты сокровищ сердечных. Ведь это просто,
если поверить звезде, и в её паденье
день прочитать, точный курс и другую данность.
Лучшая серия осени – по рожденью,
по торжеству самых тёплых твоих желаний.
Светлый мой ангел, сбудется всё, как ты хочешь!
Имя твоё повторяю опять, молитвой...
Несколько дней, и почувствую я воочию,
как ты умеешь быть нежным, таким счастливым.
(Вот, я опять о себе! Только ближе кожи –
ты! Я – твоя, значит речь о тебе немножко...)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374236
дата надходження 30.10.2012
дата закладки 13.11.2012
Словно сплетаются трепетно пальцы,
так позолотой ложится ноябрь
в каждом движении осени, в танце
тонких лучей. Обжигает края
каждого дня – быстротечным закатом,
пульсом и сердцем, одним на двоих.
Но впереди – не какой-то остаток
года, а нами написанный стих.
Зимний, чудесный и нежный до дрожи!
Танец лучей и касаний огонь
каждую строчку расплавит на коже
мне – до глагола, всегда одного:
я обожаю тебя, обожаю!
Нежность всё жгучей – коплю про запас,
чтобы у осени близкого края
ярче светились все строчки о нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376279
дата надходження 08.11.2012
дата закладки 13.11.2012
Любимая, ещё ты спишь устало,
Сомлевшая после безумной ночи,
Зажато меж коленок покрывало,
Ресничками прикрыты твои очи.
Я поднимусь тихонечко с постели,
На кухне крепкий кофе заварю.
С тобою в рай сегодня улетели.
Вернувшись, очарованный замру.
Белее простыней по шёлку руки,
Взметнувшиеся лебедя крылом,
А на щеке румянец сладкой муки,
В которой мы тонули перед сном.
Короткий завиток волос на шейке,
Голубенькая жилка у виска
И лямочка, сползающая змейкой,
Приоткрывает сочный край соска.
Любимая, ещё ты спишь устало?...
Забытый кофе... На пол
покрывало...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377158
дата надходження 12.11.2012
дата закладки 12.11.2012
Влюблённые пишите письма,
Попробуйте оставить на листе
Попытки обоюдного садизма,
Приправленных гормоном по весне.
И сохранив,читать не забывайте,
Пусть кажутся безумными слова,
По улицам из юности гуляйте,
Где от любви кружилась голова,
И может быть тогда,с годами,
Не станет быт душою управлять,
Мы перестанем оскарблять словами,
Прекрасное садизмом называть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375807
дата надходження 06.11.2012
дата закладки 12.11.2012
Нічні листи сл.та муз.О.Сичьов
1к.
Нічні листи мого кохання,
Пишу семес я кожен раз,
А сон прийде лиш на світанні-
Світанок наш самотніх фраз.
Горять зірки-вогні мобільні,
Вогні потрібні зараз нам,
Ці почуття, вони не винні,
Щоб відкривать любові храм.
Пр.:
Моя любов потрібна мені, потрібна тобі,
Нічні листи, то наші мости, кохання листи.
Моя любов твої береги, мої кораблі,
Нічні листи писатиму знов про нашу любов.
2к.як 1к.
Пр.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365636
дата надходження 21.09.2012
дата закладки 12.11.2012
Мой мир
1к.
Усни на моём плече под звуки мелодий моих,
Я стал для тебя всем, ты мой загадочный миг,
Мир всех бесконечных надежд и плен несказанных начал,
Познавшие жизни бреш, мы друг для друга причал.
ПР.:
Мой мир ты, моя родная, мой свет через много лет.
Твой взгляд душу окрыляет, годы все сжигая, в прошлое билет.
Мой мир для тебя, родная, и в том вся моя вина,
Что лишь сердцем понимаю - ты одна такая в жизни у меня.
2к.
Пускай ошибаемся мы, но учимся всё прощать,
Жестокий и общий наш мир должны каким есть принять.
Усни на моём плече, чтоб мне хватило тепла.
От света горящей свечи согреться бы мне до утра.
Пр.(тотже)
А.Сычёв
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377119
дата надходження 11.11.2012
дата закладки 12.11.2012
Червоні тюльпани сл.та муз.О.Сичьов
1к.
Сьогодні тюльпани наснились мені –
Їх тато мій рідний плекав у саду,
В долонях у мами роса навесні,
Здалося, вже довго до них я не йду.
ПР.:
Червоні тюльпани батьківського саду
Мені нагадають дитинство моє.
В червоних тюльпанах шукаю поради –
Турбота батьків навесні оживе.
Зривають онуки червоні тюльпани,
А батьківська мудрість в життя всіх веде.
Туди, де у росах загоються рани,
До саду своїх приведу я дітей.
(До саду я знову приводжу дітей.)
2к.
Минають роки, пам`ять нас не мине
І, навіть, дощам вдячні ми у житті
За квіти в саду, що наповнюють день.
В коханні палкому навік я і ти!
ПР.(той же)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366139
дата надходження 23.09.2012
дата закладки 12.11.2012
Желтый молчаливый листопад,
Плед янтарный среди стройных сосен…
И вопрос наивный невпопад:
Что такое сказочная Осень ?
Осень – это кофе с коньяком,
Терпкий запах хризантем, шалфея
В детстве я любил тебя тайком,
Милая, застенчивая Фея…
Годы словно тучи пронеслись,
Журавлями в небе пролетели…
Жаль - пути-дороги разошлись,
Золотом багряным отшумели…
Отплясал бродяга-суховей,
Стало синим небо голубое…
Отзвенел серебряный ручей, …
Пролетело детство золотое…
Восхищался… глядя на тебя,
И сегодня, вновь тобой любуюсь…
Волосы льняные теребя,
Вспоминаю трепетную юность…
Ты стоишь в ночи перед окном,
Грез мечту хрустальную лелея…
В детстве я любил тебя тайком,
Милая, задумчивая Фея …
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371614
дата надходження 18.10.2012
дата закладки 08.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.11.2012
Я тебе відпускаю – губами, руками,
А сліди твої стерла з підлоги.
І ті квіти, що ти дарував, вже зів”яли.
Не проситиму, ні, допомоги.
Ще наївно тобі прихилити хотіла
Неба край. Та я знов помилилась.
Мені втримати край той, тендітній, несила.
І його, як тебе, відпустила.
За вікном у холодне встромилася небо,
Зачепившись за хмари гілками,
В тихім відчаю яблуня. Їй вже не треба
Листя всохлого. – СплИвло з дощами.
Я тебе відпустила, як яблуня – літо.
Чимсь на неї тим відчаєм схожа.
Все водою, секундами, пам”яттю змито.
Відпустити лиш серцем не можу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375356
дата надходження 04.11.2012
дата закладки 04.11.2012
А я соскучился по снегу…
По лыжам, санкам, по конькам…
По серому, как взгляд твой, небу…
По нежным ласковым рукам…
По отражению улыбки
И по прическе La garcon…
По скрипу кованой калитки,
В ночи визжащей в унисон…
И - по твоим изгибам гибким,
И - по движениям ресниц…
По ослепительной улыбке,
По поэтичности страниц.
Я так соскучился по дому…
По лучезарной темноте…
И - по бордовому балкону…
И … по несбывшейся Мечте…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375349
дата надходження 04.11.2012
дата закладки 04.11.2012
Я помню вас, мой нежный ангел!
Но я не смею вам писать.
При виде вас горел, как факел,
Что по ночам не в силах спать!...
Скажу, что не был в вас влюбленным -
Я вас воистину любил!
Жил вами сердцем вдохновленным!
Но до конца вам не был мил...
Я не пишу вам больше в прозе,
Но чувств в стихах не утаю!
Опять себя придам угрозе,
Коль между строк скажу - "ЛЮБЛЮ..."
30 октября 2012 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374376
дата надходження 30.10.2012
дата закладки 30.10.2012
А я прощенья не прошу!
Спасибо,хватит! В общем,точка!
Как видишь - целая,дышу...
Пошла на пользу встреч отсрочка.
А я взяла с тебя пример:
"Включила" жуткую гордячку!
И хоть мой муж не местный мэр,
В твою не сяду больше тачку!
А я на Бога не ропщу,
Что наша страсть разлукой стала,
Иди хоть к чёрту - отпущу!
Я от тебя давно устала.
Лишь не зови меня назад,
В такое чудное былое...
Я знаю,ты не виноват,
Ведь нас в союзе было двое!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373530
дата надходження 26.10.2012
дата закладки 29.10.2012
Чому ти знов тривожиш мої сни,
навіщо знову спогади вселяєш?
До мене ти приходиш восени,
і вмить узимку десь зникаєш...
____________________________
Не поринай в моє життя,
ти вже у ньому тінь забута.
Я вже не прагну співчуття —
буття теорія збагнута.
Мій світ для тебе вже чужий,
ввійшовши в нього — заблукаєш!
Лиш спробуй ніченьку прожий,
яку, нажаль, ти не пізнаєш...
Ти станеш в*язнем вічних снів,
із цього божевілля виходу немає.
І знов оточить серця спів,
що душі павші звеселяє...
Із божевілля вихід не існує,
туди ввійшовши — завмираєш!
Мій сон "exit" не намалює.
Навіщо ти у нім блукаєш?
і знову сонце розриваєш...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373462
дата надходження 26.10.2012
дата закладки 29.10.2012
Жовті хризантеми в вазі з кришталю
Сяють, ніби сонця милі у раю.
Бо у цьому краї не бува розлук,
Не буває зради і холодних рук.
Бо тут – ясні очі, лагідні такі,
Як смарагди, сяють, осявають дні.
І встаєш у щасті, і лягаєш – теж,
Знаючи, що завтра – доброта без меж.
Знаєш, на прохання тут не скажуть: «Ні».
Поцілують ніжно рученьки мені.
Прошепочуть: «Мама, я тебе люблю».
І за нього Бога ревно я молю:
«Дай йому здоров”я, дай йому добра,
Хай його щаслива доля обира,
І його кохання ніжне розцвіте».
Буду я молитись всім святим за те.
Жовті хризантеми син мені приніс.
Сонечок маленьких в вазі – цілий ліс.
Знаю, що від серця, милий ангел мій,
Що прийшов до мене із країни мрій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372759
дата надходження 23.10.2012
дата закладки 23.10.2012
Твоїм ім'ям я дихаю й живу,
Твоє ім'я малюють зорі в небі.
Краплинками омиє дощ траву,
Стежина приведе мене до тебе.
Приспів:
Ти пригорни до серденька мене,
Нас закружляє вихор листопаду.
Щастя в обличчя вітерець війне,
Ніч подарує тихі зорепади.
З твоїм ім'ям так тепло на душі,
Впаде кленовий лист мені під ноги.
Відзеленіли наші cпориші,
Пішли із серця ген сумні тривоги.
Приспів:
З твоїм ім'ям лягаю і встаю,
Тепло від сонця, мов твої долоні.
До себе пригортаєш, я лечу
І розумію, що в твоїм полоні.
Приспів:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372384
дата надходження 21.10.2012
дата закладки 21.10.2012
(Валі Савелюк)
В очах
життєва сила
не згоря,
Якщо ці очі
звернуті
угору.
Не йде тут мова про
німу покору –
То все у грудях та
душа-зоря!
Я, знаєте,
з цікавості горю:
Душі в очах
не видно й
при потребі,
Як днем
не видно зір
на чистім небі,
Однак…
є спосіб
бачити
зорю
Не в ніч.
Не в ніч!
Душа –
зоря з імли,
То світанкове сяйво,
як поблажка!
Пробитись на поверхню
дуже
важко,
Коли ніхто не відає коли…
Така гучна,
як срібло на росі,
Настільки тиха,
як Велика Берта…
Це саме та
субстанція
відверта,
Яку ми так приховуємо всі.
А знаєте, от що таке
душа?
То совість,
чи,
скоріше,
засторога
Від грішного,
щоби боятись Бога?..
Чи,
може,
це багатство без гроша
Єдиного?
Бо зірку у імлі
В криниці й днем
побачиш
у глибокій…
Бо тільки та душа пізнає спокій,
Яка неспокій знала на землі.
06.04.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328275
дата надходження 06.04.2012
дата закладки 20.10.2012
А чи бідність – це те, що боятися треба найбільше?
Із роками, коли всі полиці заставлені вартісним шматтям,
Розумієш, від бідності – втік, а чи маєш щось інше,
Що цвіте у душі, щоб відверто себе чи когось не картати?
Бо якщо є в найважчі моменти кохана людина,
Що простягне і руку, і навпіл свою може зрізати душу,
Ти – живий. А не той, непотрібний, із брудом в судинах,
Що зронив почуття, як непотріб, у першу ж брунатну калюжу.
Та бува, налаштуєш життя, і опинишся в пеклі.
То й до келиха лихо з сум”яттям заставлять, на гріх, зазирнути.
Чи потрібні комусь несумісні із радістю жертви ?
Чи тебе не чекають батьки, діти, друзі й маленькі онуки?
Хіба можна хворіти і пити, й висіти на межах,
Що завжди розділяють життя і некликані пазурі смерті,
Розкидати шматки хоч маленького беззастережно,
Хоч маленького щастя в житті, хай хоч трохи й потертім, подертім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360718
дата надходження 29.08.2012
дата закладки 15.10.2012
Яке блаженство думати про Вас!
Крізь шпарку світлом розбивати темінь,
відлуння пальців у солодкім щемі
пускати на вуста у ніжний вальс...
Даруйте за сміливий монолог,
без права на перерву і питання,
тонкої нитки довгого зізнання
і ділення тривожності на двох.
Я не гадала, що все буде так -
два погляди урізнобІч медалі,
ви віддалялися все далі й далі,
а я назустріч вітру і навзнак.
Яке блаженство думати, що Ви
так розпогодилися попри осінь...
Та повернулися спиною, і я досі
читаю нерозбірливі шрифти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292804
дата надходження 13.11.2011
дата закладки 15.10.2012
[img]http://data.whicdn.com/images/16651772/302961_260626800646113_107151212660340_700035_677013140_n_large.jpg[/img]
До останнього подиху вітру,
До останньої краплі дощу,
Серце юне любитиме вірно,
А в душі лиш питання: Чому?
У коханні цінив я довіру,
От тому і довірив життя,
Я по-іншому просто не вмію,
Бо була ти, мов щире дитя.
По-наївному вірив у вірність,
Тільки в тобі її не знайшов,
Жаль пройшли ті часи і та юність,
Коли легко повірити знов.
Ти поглянь, вже і вітер не сильний,
Та і дощ не такий-то рясний,
То чому ж тоді досі я вірний,
І цей світ для нас двох замалий?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370485
дата надходження 12.10.2012
дата закладки 15.10.2012
Я не каменный – вот что узналось.
То ли радость, а то ли тоска.
То ли выпил, а то ли осталось…
То ль перу изменила строка…
И себе наступая на сердце,
Думал: basta, не буду любить.
А теперь… Теперь некуда деться:
От себя не уйти, не уплыть…
Пускай сердце пока не призналось:
Оно мига заветного ждёт.
Я не камень. И вот что узналось:
Я – живой! Не гранит и не лёд!
14 октября 2012 года
© Copyright: Андрей Андреев, 2012
Свидетельство о публикации №11210146127
Дорогі друзі! Дякую за увагу та підтримку! Ваша віра в мене ще раз довела, що я дійсно не кам'яний, і що натхнення ще прийде до мене.
Я знову разом з Вами!
Щиро Ваш,
Андрій Андрєєв
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370770
дата надходження 14.10.2012
дата закладки 14.10.2012
Я молчу и ты молчишь,
Всё по-детски как-то!
Я всё думала:"Нарцисc!",
Ни фига!Ты-кактус!!!
Я звоню тебе,пишу,
Словно заводная,
Ты решил,что я дышу
Лишь тобой?!Не знаешь,
Ты меня,мой старый друг!
Чем живу я? Кто я?!
Не люблю я вкус разлук
И вино плохое...
Только гордостью своей
Ты мне подтверждаешь,
Что силён лишь для друзей,
А в любви-сам знаешь...
10.09.2012г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363339
дата надходження 10.09.2012
дата закладки 02.10.2012
Ти близько, але так далеко -
На відстані дотику рук,
О, як же з тобою нелегко,
Бо відстань - пожива для мук.
Я вірний їй в своїм чеканні,
Немов самотній в небі птах,
Та не зізнаюсь у коханні,
Бо сльози й досі на очах.
Я витру сльози – посміхнуся,
Хоч і лукаво - все одно,
І щиро Богу помолюся,
Щоб дарував тобі любов.
Бо ти не любиш, не кохаєш,
А я тебе – повір, давно,
Сльозами біль не приховаєш…
Лягли слова твої на дно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364939
дата надходження 18.09.2012
дата закладки 27.09.2012
Как трудно вырвать созерцанье
Из власти внешней красоты,
Где, как змея, ползёт желанье
На сердце, ставя хомуты.
И души в рабство запрягая,
Ведёт поводья, вынув плеть,
Когда-то выгнав нас из рая,
Царица Похоть сеет смерть.
Возможно ль не обжечься страстью,
Где чувства плавятся, как воск?
Спешим к обманчивому счастью
И разбиваем лоб об лоск.
Как слепы, боже, мы порою
От блеска, что ласкает взор,
Горя азартною игрою,
Пьём сладострастия позор…
А рядом в ситцевом халате,
Проста, как хлеб, светла, как Бог,
Любовь, как медсестра в палате,
Врачует милостью ожог.
В.Стр@нник \2008г.
http://vadimstrannik.ucoz.ru
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347398
дата надходження 01.07.2012
дата закладки 02.07.2012
Вірші і музика Олега Стадніка
Скільки літ уже пройшло,
За водою все спливло,
Тільки перша та любов
Не дає спокою знов...
Як тебе я обіймав,
Як Хрещатик квітував,
То ж скажи, кохана, чом
Ти подалась за кордон?..
Емігрантко, емігрантко, -
Ти любов моя єдина,
Повертайся, емігрантко,
Разом жити в Україні!
Звідси родом наша доля,
Тут гніздечко щастя звите
Повертайся, емігрантко,
Докохати, долюбити!..
Повертайся, емігрантко,
Докохати, долюбити!..
Як живеш, моя мадам,
Чи падіння, а чи злет,
Може, ти в пошані там,
Я ж джерел своїх поет!
Мчить експрес блакитний в світ,
Й до півстанку доброти,
Може, в круговерті літ
Ним приїдеш скоро ти!..
Емігрантко, емігрантко, -
Ти любов моя єдина,
Повертайся, емігрантко,
Разом жити в Україні!
Звідси родом наша доля,
Тут гніздечко щастя звите
Повертайся, емігрантко,
Докохати, долюбити!..
Повертайся, емігрантко,
Докохати, долюбити!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347685
дата надходження 02.07.2012
дата закладки 02.07.2012
Вірші і музика Олега Стадніка
Пахне, пахне цвітом ружа-
На подвір'я, на подвір'я,
І п'янить всіх подих ружі,
Бо прийшла пора весілля!
На весіллі, на весіллі,
Не сумують, а танцюють,
Просим, просим, молодята,
Вас у цей танок!
Цілуйтесь лагідно -
Так гості просять вас,
Живіть у радості,-
Любов хай здружить вас!
Цілуйтесь лагідно -
Так гості просять вас,
Живіть у радості,-
Любов хай здружить вас!
Пахнуть, пахнуть, наче ружі,
В молодої пазнуть губи,
Ой, ти парубче, козаче,-
Поцілуй її, як любиш!
На весіллі, на весіллі,
Не сумують, а танцюють,
Просим, просим, молодята,
Вас у цей танок!
Цілуйтесь лагідно -
Так гості просять вас,
Живіть у радості,-
Любов хай здружить вас!
Цілуйтесь лагідно -
Так гості просять вас,
Живіть у радості,-
Любов хай здружить вас!
Пахне, пахне цвітом ружа-
На подвір'я, на подвір'я,
І п'янить всіх подих ружі,
Бо прийшла пора весілля!
На весіллі, на весіллі,
Не сумують, а танцюють,
Просим, просим, молодята,
Вас у цей танок!
Цілуйтесь лагідно -
Так гості просять вас,
Живіть у радості,-
Любов хай здружить вас!
Цілуйтесь лагідно -
Так гості просять вас,
Живіть у радості,-
Любов хай здружить вас!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347532
дата надходження 01.07.2012
дата закладки 02.07.2012
Вірші і музика Олега Стадніка
Подарую щастячко з білим цвітом тобі,
Що пливе від пристані по блакитній воді,
Пригорнись до серденька, будь щаслива, всміхнись,
Як сміється сонячно нам весни дивна вись!
Цвіт на воду падає із вишневих віт,
Так серця нам радує той чудесний цвіт,
Полюбив, кохана, я твою чисту вроду,
Чисту, наче цвіт отой, що зліта на воду!
Квітне щедро веснонька, квітнуть наші літа,
Пахнуть медом вишеньки твої ніжні уста,
Хоч колись осиплеться квіт з вишневих обнов,
Та в серцях залишиться дозрівати любов!
Цвіт на воду падає із вишневих віт,
Так серця нам радує той чудесний цвіт,
Полюбив, кохана, я твою чисту вроду,
Чисту, наче цвіт отой, що зліта на воду!
Цвіт на воду падає із вишневих віт,
Так серця нам радує той чудесний цвіт,
Полюбив, кохана, я твою чисту вроду,
Чисту, наче цвіт отой, що зліта на воду!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347364
дата надходження 30.06.2012
дата закладки 30.06.2012
Вірші і музика Олега Стадніка
Знову любимось ми, кохана,
Де щастя, мов клени
Знову пахнуть уста у тебе,
Ой, білим роменом!
Зацвітає ромен - квітує,
Твоя врода мене чарує!
Ти, любов, пригорнись до мене,
Обцілую тебе в ромені!
Зацвітає ромен - квітує,
Твоя врода мене чарує!
Ти, любов, пригорнись до мене,
Обцілую тебе в ромені!
Розцілую тебе в долоні,
У губи медові,
А ромен задухм'янить п'янко,
Бо біле в любові!
Зацвітає ромен - квітує,
Твоя врода мене чарує!
Ти, любов, пригорнись до мене,
Обцілую тебе в ромені!
Зацвітає ромен - квітує,
Твоя врода мене чарує!
Ти, любов, пригорнись до мене,
Обцілую тебе в ромені!
Не розлучимось ми ніколи,
Те знають ці клени,
І залишиться нам на згадку
Час повний ромену!
Зацвітає ромен - квітує,
Твоя врода мене чарує!
Ти, любов, пригорнись до мене,
Обцілую тебе в ромені!
Зацвітає ромен - квітує,
Твоя врода мене чарує!
Ти, любов, пригорнись до мене,
Обцілую тебе в ромені!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347172
дата надходження 29.06.2012
дата закладки 29.06.2012
Вірші і музика Олега Стадніка
В день весілля, тещо дорога-
Добра Ви й турботлива така!
Вам такою завжди треба буть,-
Онучат лелеки принесуть!
Тещо, гарно з Вами танцювати,
Тещо, тещо - друга моя мати!
Тещо,тещо, разом будем жити!
Вашу доню буду вік любити!
Тещо, гарно з Вами танцювати,
Тещо, тещо - друга моя мати!
Тещо,тещо, разом будем жити!
Вашу доню буду вік любити!
За багатство не кажу я Вам,
Бо дружина кращий діамант!
Все в житті багатство наживне,
А любов і щастя - головне!
Тещо, гарно з Вами танцювати,
Тещо, тещо - друга моя мати!
Тещо,тещо, разом будем жити!
Вашу доню буду вік любити!
Тещо, гарно з Вами танцювати,
Тещо, тещо - друга моя мати!
Тещо,тещо, разом будем жити!
Вашу доню буду вік любити!
В день весілля, тещо дорога-
Добра Ви й турботлива така!
Вам такою завжди треба буть,-
Онучат лелеки принесуть!
Тещо, гарно з Вами танцювати,
Тещо, тещо - друга моя мати!
Тещо,тещо, разом будем жити!
Вашу доню буду вік любити!
Тещо, гарно з Вами танцювати,
Тещо, тещо - друга моя мати!
Тещо,тещо, разом будем жити!
Вашу доню буду вік любити!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345128
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 27.06.2012
Вірші і музика Олега Стадніка
Сьогодні в нас весілля - і гостями
Двір сповнений та й чемними
Обручками сьогодні обмінялись
Золочено-священними!
Обручка горить на пальці безіменнім,
Ти віриш мені і тулишся до мене!
Обручка горить та й на усі літа -
Бо у душі любов зорить свята!
Обручка горить на пальці безіменнім,
Ти віриш мені і тулишся до мене!
Обручка горить та й на усі літа -
Бо у душі любов зорить свята!
Кохана моя, ми будем завжди разом-
Від раннячка до раннячка -
Обручки святі у доленці пребудуть
Нам свідками коханнячка!
Обручка горить на пальці безіменнім,
Ти віриш мені і тулишся до мене!
Обручка горить та й на усі літа -
Бо у душі любов зорить свята!
Обручка горить на пальці безіменнім,
Ти віриш мені і тулишся до мене!
Обручка горить та й на усі літа -
Бо у душі любов зорить свята!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346646
дата надходження 27.06.2012
дата закладки 27.06.2012
Ми удвох, ми удвох там, де день прокидається,
На зорі ще трава від роси виграє.
Ми удвох, ми удвох у промінні сплітаємся,
І для щастя зозуля нам роки накує.
Дай мені, дай мені приторкнутись до вуст твоїх
І зібрати із них той найсолодший нектар.
Дай мені, дай мені заблукати у снах яких
Хтось на синьому небі на шматочки порвав.
Нам удвох, нам удвох хай життя усміхається
І вінком заплете наші долі навік.
А у нас, а у нас все лише починається -
Я дружина твоя, а ти мій чоловік.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346684
дата надходження 27.06.2012
дата закладки 27.06.2012
Вірші і музика Олега Стадніка
Лиш подивлюся в очі твої,
Знов римують сонет ручаї
В серці приязно, ніжно бринить
Несміливого щастя блакить
Про кохання питати не будем,
Як ми любимо знають всі люди,
Бо кохання світанковим плином
В нас поспіло зорею сльозини
Про кохання питати не будем,
Як ми любимо знають всі люди,
Бо кохання світанковим плином
В нас поспіло зорею сльозини
До твойого й мойого "люблю"
Цвітовидами долю схилю,
Ти ж очима мене розбентежиш,
Бо природа їх дивна без меж
Про кохання питати не будем,
Як ми любимо знають всі люди,
Бо кохання світанковим плином
В нас поспіло зорею сльозини
Про кохання питати не будем,
Як ми любимо знають всі люди,
Бо кохання світанковим плином
В нас поспіло зорею сльозини
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346221
дата надходження 25.06.2012
дата закладки 25.06.2012
Вірші і музика Олега Стадніка
А твої очі-
Це світ чудес,
То в них волошки,
То синь небес!..
Волошки сині
Цвітуть в долині,
А ми з тобою
Щасливі двоє...
Волошки сині
Цвітуть в долині,
А ми з тобою
Щасливі двоє...
Скажи, кохана,
В ту дивну мить,-
Чому твій погляд,
Мов цвіт бринить?..
Волошки сині
Цвітуть в долині,
А ми з тобою
Щасливі двоє...
Волошки сині
Цвітуть в долині,
А ми з тобою
Щасливі двоє...
І для цілунків,
Як острівок-
Ми знов обрали
Розмай квіток...
Волошки сині
Цвітуть в долині,
А ми з тобою
Щасливі двоє...
Волошки сині
Цвітуть в долині,
А ми з тобою
Щасливі двоє...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345305
дата надходження 21.06.2012
дата закладки 21.06.2012
Віші і музика Олега Стадніка
В наше встрічання,
Мов би у сни-
Пахне і знову,
Гілка весни...
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте,
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте!
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов,
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов!
Пили обоє
Чари води,
Трішки розлили
В трепет трави...
І нахлюпалось в серці молодого вина,-
Те, що мусить пролитись, як з відерця весна,
І нахлюпалось в серці молодого вина,-
Те, що мусить пролитись, як з відерця весна!
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов,
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов!
В наше встрічання,
Мов би у сни-
Пахне і знову,
Гілка весни...
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте,
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте!
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов,
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344923
дата надходження 19.06.2012
дата закладки 19.06.2012
Тягарем тяжким лягла знов на плечі втома,
Захотілося чомусь Івану додому,
Щоб на жінку й діточок глянути хоч трішки
Йшов би, певно, день і ніч з далечіні пішки.
Враз здалось, що він не тут, а в місячну нічку
Пригорта до себе міцно жіночку у ліжку.
- Ти ж у мене ніжна й тепла, лагідна і чиста,
Лиш в розлуці схудла дуже, надто вже ребриста…
Цілував і обіймав цілу ніч кохану,
Не подумав, що той сон швидко так розтане.
Як прийшли з роботи хлопці, падали зо сміху:
- Ну і видумав ти, брате, сам собі утіху.
Бач, до чого ти дожився в зАробках, Іване,
Треба, певно, викликати вже сюди Світлану.
І чого ти тут розлігся як султан Брунею,
Обіймаєш під стіною теплу батарею…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344091
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 15.06.2012
Знайди той світ, де нема бід
І сліз ніхто не знав,
Де тішить цвіт, де тішить сніг,
І шелестіння трав.
Де сонми зір, каскади гір
Чарують-полонять,
Сонце бринить і дощ шумить –
Рапсодії звучать!
І скажеш ти – Куди іти?
Цей світ – навколо нас.
Біда лише, сльоза лише –
З’явитись може враз…
Та знай собі, що, далебі,
Таки ми маєм зброю:
Де лине сміх, лиш щирий сміх –
Всі виграєм двобої!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343202
дата надходження 11.06.2012
дата закладки 11.06.2012
Чарує знову нас весна
І кожна квітка серцю мила.
Коротка ніч,та не до сна.
Долає нас кохання сила.
Черешень біла заметіль
Нас в юність нашу поверта.
Кохання-хміль,кохання-хміль
І наче мед твої уста.
Летять роки і серце тужить,
Та завітає лиш весна,
Кохання голову закружить
І винна в цьому ти одна.
Черешень біла заметіль
Нас в юність нашу поверта.
Кохання-хміль,кохання-хміль
І наче мед твої уста.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343272
дата надходження 11.06.2012
дата закладки 11.06.2012
Чужа надія всядеться комфортно,
Нехай забуде, що вона в гостях,
Зусиль для неї – перемелю жорна,
І затріпоче вільно звершень стяг.
Ярослав Дорожний
Чужу надію не запрошуй,
Хіба на філіжанку кави.
Чекай своєї, дуже прошу.
І рай в душі твоїй настане.
Надія в кожного – дитина,
Яку лелієш. І трясешся,
Щоб кожна з мрією хвилина
Твоє зігріла змерзле серце.
Надія – то таке поняття,
Примарне, мовчазне, незриме.
Надією знімать закляття
З душі тяжке, непримириме.
Свою надію ти ласкаво,
Як рідну - рідну, до кімнати
Запрошуй. Квіти. Тортик, кава.
Й давайте зорі рахувати.
Ти зазирни у світлі очі
Своїй надії на світанку.
Вона лишиться. Ти ж бо хочеш,
Щоб зорі бавились в серпанку?
Їй так сподобаються «гості»,
Що вже й забуде, що не вдома.
Відкриється для серця простір,
Зійде з душі набридла втома.
Чужу надію не запрошуй,
Хіба на філіжанку кави.
Чекай своєї, дуже прошу.
І рай в душі твоїй настане.
Чужа надія – це ж бо щастя?,
Нехай іде до сво”ї хати.
Гукай свою, віконце – навстіж
І рай в душі тобі стрічати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342425
дата надходження 07.06.2012
дата закладки 07.06.2012
У чебрецях, розбещена, в фаворі,
Стелила нічка літечку матрац.
Сама схилялась перед ним в покорі,
Ростила трави, зм’якшувала плац.
Як лиш могла, щоденно прогиналась,
Просила, дай хвилину, а чи мить,
Я ще не встигла, я не нагулялась,
Чому так сонце сходити спішить?
Мовчало літо, знову невблаганне,
Суворо нічці рахувало час.
Їй на утіху, підбере старанно
Із зорепаду чарівних прикрас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341858
дата надходження 04.06.2012
дата закладки 04.06.2012
вірші і музика Олега Стадніка(Максима Калини)
У краї моєму краса
Ромашкова і волошкова,
А ще голубі небеса,-
Я все привітаю з любов'ю...
Вітаю ліси і поля-
Це все моя рідна земля,
Вітаю букетом пісень
День добрий, журавлика день!
Вітаю зелені луги,
Джерела святої води,
І плине, мов казкою мить,-
До мене журавлик летить!
Нап'юся води з джерела,
Бо часточка я від природи,
І тому душа зацвіла,-
І видно вже добрості сходи...
Вітаю ліси і поля-
Це все моя рідна земля,
Вітаю букетом пісень
День добрий, журавлика день!
Вітаю зелені луги,
Джерела святої води,
І плине, мов казкою мить,-
До мене журавлик летить!
Любитиму край свій завжди
У зорях ясних материнства,
Вертатимусь завжди сюди,
Де дзвони мойого дитинства!..
Вітаю ліси і поля-
Це все моя рідна земля,
Вітаю букетом пісень
День добрий, журавлика день!
Вітаю зелені луги,
Джерела святої води,
І плине, мов казкою мить,-
До мене журавлик летить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341376
дата надходження 02.06.2012
дата закладки 04.06.2012
Ти ж не навмисне... Просто так в життя моє прийшов,
Посіяв в вІршах зерна справжньої любові,
І кілька слів, в душі привітних, мов тендітний шовк
Життя мені створили в мріях кольорове.
Ти ж не нароком... Просто так до неба притулив,
На руки взяв, торкнувся теплими губами.
І горстку щастя в серці мому ніжно розстелив,
І весни всі щасливі стали разом з нами.
Ти ж випадково... Чи Бог велів ось так відбутись?
Із неба окрилено в життя моє прийшов,
Як добре в мріях до рук Твоїх щодня горнутись,
І просто знати, що Господь Тебе
мені знайшов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340543
дата надходження 29.05.2012
дата закладки 30.05.2012
Твой образ, как икона в Божьем храме,
Ему я поклоняюсь и молюсь...
К тебе, единственной на свете маме,
Я с края света на коленях мчусь.
Ты зимними, холодными ночами
Не спала, укрывала спину мне...
В путь провожала добрыми словами
И светлым ангелом являлась в сладком сне.
Года идут и ты мой друг стареешь,
Но сердце... так же продолжает греть
И, как всегда, утешить ты умеешь,
И даже, колыбельную запеть.
И я целую твои руки золотые,
И добрые, усталые глаза,
Ты жизнь дала, советы не простые...
Пусть только радостью блестит твоя слеза.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340502
дата надходження 29.05.2012
дата закладки 29.05.2012
Семейный быт наш, как кроссворд:
Я – вечно в вертикали,
А ты, «уставший от забот»,
Всегда – в горизонтали!
Мой пост – у вечного огня,
А твой – на кнопке пульта!
Моя задача – исполнять,
Твоя сложнее – думать!
Построен зАмок не один
В твоих прожектах смелых!
Всегда ты ДЕЛО ГОВОРИЛ,
А лучше – если б ДЕЛАЛ!
Но саночки возить всю жизнь
Никто не нанимался…
Однажды я скажу «катись»
Любителю кататься!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340329
дата надходження 28.05.2012
дата закладки 28.05.2012
З нового аркуша пиши своє життя.
Ти ще не втратила порівняно нічого,
Та з дому не виноситься сміття.
Що твоє-не стосується нікого.
В житті своєму ти господар сам.
Й що робиш-то усе лише для себе.
І напрямок прихованих програм
Повернеться сторицею до тебе.
Не скаржся. Ти всього доб'єшся сам.
І не спіши збагнути незбагнене.
Й дай,Боже,вдвічі більше того вам,
Чого просили в Бога ви для мене.
В твоїх руках життя твоє буя.
Весна твоя. Такої вже не буде.
І кожна вірна думка-то твоя,
А не оте,що потім скажуть люди.
Бо люди-то самі собі кати,
Коли не в силах свій тягар нести,
стараються звалить його на інших,
І як приємно збоку їм іти.
Ти не хилися,не забудь про мрії,
і у скрутну хвилину не здавайся,
Здаються лиш квартири і повії.
А ти живи,живи і усміхайся!
А ті,що повні жовчі всередині,
що заздрість з них тече,немов ріка
з шляху тебе збивати не повинні,
для них зазвичай відповідь така:
"Те,що ви бачите в мені,
тим завше повні ви самі..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330522
дата надходження 15.04.2012
дата закладки 27.05.2012
Не зрозуміли. Та хіба в тім річ!
Чи можна зрадить поглядом в прекрасне?
Люблю тебе! Але й собі завчасно
не стану ставить на могилі свіч.
Хіба то зрада - споглядать красу,
хіба то промах, як милує врода?
Життя складне, як надворі погода,
але обман у серці не несу.
Хіба, як квітка пахне у садку
на неї заборонено дивитись,
боготворити досконалість китиць?
Зірвати - так! Бо то є знак гріху.
Я у прекраснім бачу дар Творця,
що так уміло зміг усе зваяти.
Я лиш краси оцінщик у каратах,
я глашатай краси в чужих серцях!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339745
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 25.05.2012
Нашим матерям, дружинам,
сестрам присвячується
Яка гірка жіноча доля
У наших українок нині,-
Так тяжко роблять,
очі з болем
Таять від світу жар сльозини!.
Одні подались на чужину
Сім'ю якось прогодувати,
У інших хліб - стоять на ринку,-
В такі морози торгувати...
Другі, як є, везуть сметану,
Щоб діткам пряника купити,
Простіть, жінки, хто мусить рано
Через нужду та гніт старіти!..
Хоч двадцять перший вік надворі,
А знов, як було за Тараса -
Дружини й сестри в наймах чорних,
Болить отут за них незгасно...
Нові пани гірші колишніх -
В роботі не дають спочинку,
А виступиш проти принижень -
На завтра без роботи жінка!
А в селах, як вони працюють -
Від досвіта і до смеркання,
Я бачу їх, я голос чую,
Для них схилив би зірку ранню!
Я вірю: просвіток настане -
Життя для жінки кращим стане -
І працьовиті, і красиві -
Таки будуть вони щасливі!
Роду жіночого і доля,
Роду жіночого і мова,
Прийміть, мадонни українські -
Намисто з вдячності й любові!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339498
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 24.05.2012
"Ти Божевільна! -
кричали погляди у слід, -
Твої слова - дурня суцільна,
А у душі змарнілий світ.
Ти Божевільна!"
Я Божевільна? -
Чому, за що ви так мене?
Моя душа, хоч і підпільно,
Та все таки вона живе!
Я Божевільна?
Я, Боже, Вільна?! -
Спасибі! Полечу у світ!
В своїх словах я стала сильна,
А у душі розтанув лід.
Усе! Я - Вільна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338893
дата надходження 21.05.2012
дата закладки 21.05.2012
Ми з тобою настільки різні –
Як радянські й диснеївські мультики.
Я не можу без Кафки пізнього,
Ти не можеш – без фільму «Сутінки».
Ти так віриш в кохання і долю,
Я ж бо просто тобою захоплений,
Ще не звикла до гострого болю,
Іще мрії твої – не потоплені…
Ти п’янієш від склянки шампанського,
Я п’янію – від думки про тебе…
Щонеділі – ток-шоу Доманського,
Поцілунки – під зоряним небом.
Я – спалив всі іконні мармизи,
Ти ще ж віриш у ласку божу…
Ми з тобою – настільки різні,
Безнадійно, відверто не схожі.
(2011)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338126
дата надходження 17.05.2012
дата закладки 20.05.2012
Коли по нервах ріжете ножем,
Стрілою з серця п’єте кров, як п’явка,
А по житті звиваєтесь вужем -
У вас є ціль, чи просто певна ставка.
То ви продумайте, коли прийде кінець,
Чи варто пити кров, ятрити рану,
Чи вас цікавить тільки гаманець,
Чи ви знайшли в житті свою кохану?
Якщо ви закохались до кінця,
Забилось серце, хоч і кровоточить,
Підіть з своїм коханням до вінця,
Нехай Господь Вам долю напророчить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338285
дата надходження 18.05.2012
дата закладки 18.05.2012
Хай слова помовчать, коли зло возвеличити мають,
Забринять лиш тоді, коли вгору злітає добро,
Коли яблука грішні забрали з життєвого раю
І Адам не шкодує за відданим Єві ребром.
Помовчімо тоді, коли мир на землі без солдатів,
Помолімося тихо, за тих хто лежить у землі
І радіймо тоді, коли щастя приходить до хати,
І коли спозаранку співають дзвінкі солов’ї.
Не хваліться багатством й ніколи не будьте пихаті,
Не принижуйте тих, хто вершин у житті не досяг.
І моліться завжди, коли ви в лікарняній палаті,
І коли на життєвій вершині ваш піднято стяг.
Хай слова помовчать, коли звістку несуть почорнілу,
Чи образу душі, чи родині довічну ганьбу.
Ті ж на крилах летять, що несуть звістку роду щасливу,
Що дарують нам радісну, сонячну, теплу добу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337728
дата надходження 16.05.2012
дата закладки 16.05.2012
Слова і музика Анатолія Кальяненка
Виконує: Анатолій Кальяненко
Ти просила мене,
Ти молила мене: "Відпусти...",
Бо кохання твого
Вже давно згоріли мости...
І вже ночі холодні,
І вже наступила зима,
І бажання померли,
І вже не потрібні слова...
А ще зовсім недавно
Клялась ти, що любиш мене,
І чекала лиш ночі,
Як місяць на небі зійде.
Ти летіла до мене
На крилах, як перша весна,
Та кохання пройшло,
І останньою стала вона...
Приспів:
Боже, дай же мені сили
Течію стрімку осилить,
Річку ту буремну перейти.
Та тече ріка бажання
Поміж нашого кохання,
Не дає до тебе перейти...
Я не можу забути тебе,
Моя мила, прости,
Бо не можу навести
Між нашим коханням мости.
Бо ще ночі холодні
І не наступила весна,
І холодна тече
Поміж нашим коханням вода.
Але знаю я, що незабаром
Наступить весна
І зігріє травневим теплом
Твоє серце вона.
Через річку бурхливу
Я знову мости наведу,
І з травневим теплом
Я до тебе, кохана, прийду!
Приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337443
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 15.05.2012
Ще не били рано дзвони
В церковній дзвіниці
Всі забувши забобони,
Пішли на дільниці.
Поспішали поставати
До клубу на ганок.
Ішли владу обирати –
У лютневий ранок.
Всі послухали дебатів,
Дана їм оцінка.
Було двоє кандидатів –
Чоловік і жінка.
Він – високий і телистий,
Яєчком підбитий,
Дужий, сильний і м’язистий,
Колишній “ЗЕКритий”.
А вона – худа, тендітна,
Родимка на носі.
На папері дуже бідна,
З колачем в волоссі.
Правий берег був за неї,
Лівий більш за нього.
Підтримували ті ідеї –
Лиш би не чужого.
Ой точились тоді сильні,
Важкі суперечки.
Продаватись були схильні
І за пачку гречки.
Хтось за їжу, хтось за гроші
Йшов голосувати.
Не важливо чи хороший –
Головне обрати.
Усі вправно повкидали
Бюлетні до урнів
І найкращого обрали –
Дурня серед дурнів.
Ох обрали! Ми дізнались...
Донбаського сина.
За якого об’єдналась
Уся Україна.
Ну і став він президентом,
Реформи проводить.
Користується моментом,
Порядок наводить.
Першим ділом конкурентів
Посадив в “холодну”,
Щоб не було претендентів
На владу народну.
Живе тепер в Межигір’ї,
Там собі газдує.
Голим ходить по подвір’ї
І “у вус не дує”.(с)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330920
дата надходження 17.04.2012
дата закладки 13.05.2012
Слова і музика Анатолія Кальяненка
Виконує: Анатолій Кальяненко
Тепла місячна ніч і туман над водою,
І плакуча верба, що спала над ставком,
Соловей загравав з молодою весною
І стожари палали за нашим селом.
Ми зустрілись вночі під тією вербою,
Нас навіки удвох поєднала вона.
І кохання одне ми пізнали з тобою,
Нас в ту ніч поєднала весна.
Приспів:
Ті жадані слова
Я тобі говорив тої ночі,
Їх тобі шепотів
І так ніжно тебе обіймав.
Ті слова від яких
Трепотіло так серце дівоче,
Ті слова, у яких
Я кохання тобі дарував.
Ми навіки удвох, ми навіки з тобою
І у парі пройшли ми не мало доріг,
І нехай наші діти під тою вербою
Зустрічають закоханих милих своїх.
І щоб місячна ніч, і туман над водою,
І плакуча верба, що спала над ставком,
І щоб знов соловей милувався з весною,
І стожари за нашим селом.
Приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336940
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 13.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.05.2012
Це хто такий чарівний, ніжний, близький
Весною й щастям світиться здаля? –
То жінка, що стоїть біля колиски.
То мати, що плекає немовля.
Це хто так підбадьорливо шепоче
І заспокоює вмить острах оченят? –
То жінка-мати з посмішкою сонця
Веде до школи любих пташенят.
Що то за постать? Як її на ймення?
В очах – любов, і ніжність, і тривога.
То жінка-мати, що з благословенням
Дітей тужливо виряджа в дорогу.
По світі розлетілись журавлі.
Тепер їх важко до гнізда зібрати.
Їй все одно – дорослі чи малі, -
У вічному чеканні жінка-мати.
Упало сиве пір’ячко до ніг.
Та годі вже рукам його піднять…
То жінка-мати вийшла на поріг
Дітей, внучат і правнуків стрічать.
Любов її – як сплав душі і сталі.
Ні з чим цю жертву серця не зрівняти!
В усі віки стоїть на п’єдесталі
Благословенна небом жінка-мати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302833
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 11.05.2012
Дорослий син - і у тривозі мати,
Доросла донька - батькова сльоза.
Великий світ вам буде відкривати
Останній дзвоник, як весни гроза.
І ви такі уже дорослі діти,
Яким дитячі ще наснились сни.
Не зможете до краю зрозуміти:
Чому сумливі очі у Весни?
Бо це вона, немов би рідна мати,
У літо проводжає осяйне.
І кожен рік вас буде виглядати,
І кожен раз запитувать мене:
-А як там син, чи все у доньки добре?
- А чи вони на правильнім путі?
-Чи їхнє серце - щире і хоробре -
Не збилося у нелегкім житті?
Я відповім: -Ти не хвилюйся, Весно,
Вони свій вибрали давно справдешній путь.
Живуть відкрито, людяно і чесно,
І у вершини зоряні ідуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261250
дата надходження 23.05.2011
дата закладки 10.05.2012
Не могу... я с ума схожу...
С каждым новым напоминаньем
ожидаю твою весну.
И себя без раздумий, без слов -
на закланье.
Ароматной степной травой -
прямо под ноги,
понимаешь.
Свежей, нежной лесной листвой
/ты ведь знаешь/.
На ладонях тебе - апрель,
словно из родника - водица.
Словно вешняя слов капель...
Как мне, милый, тебе присниться?
Плейкаст автора LaurA http://www.playcast.ru/view/1837988/
fe768d9eb07d5d9d56ae002fca6544b16321c7dbpl
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336217
дата надходження 09.05.2012
дата закладки 10.05.2012
...слава в вышних Богу, и на земле мир,
в человеках благоволение!
От Луки 2:14
Сейчас повсюду слышны призывы "мир во всём мире".
Пусть каждый обретёт мир в своём Сердце и будет Мир
во всём мире.
Сатья Саи
Пусть каждый день наш станет Днём Победы!
Пусть побеждают Добродетели наш грех.
Уйдут из Жизни: горе, зло и беды...
ДАВАЙТЕ ЖЕ ПОМОЛИМСЯ ЗА ВСЕХ!
Любовь пусть победит всю ненависть!
И Мужество - все страхи победит!
А Праведность пусть уничтожит зависть,
Пусть Мудрость Трудолюбие родит!
Так выйдем же на рать! Начнём войну -
Поможем Свету победить всю тьму!
В конце Пути того ПОБЕДА ждёт,
Кто ЗАПОВЕДИ, как оружие возьмёт.
P.S. Отец и мама - украинцы, я - дочка их "кровей".
Я - украинка, но разных-всех люблю людей.
А если будем мы людей "делить",
Войну нам никогда не победить.
Ведь в каждой нации есть добрые и злые,
Здоровые, красивые, уроды и больные,
Убийцы, и лентяи, и дурные...
Есть Труженики, Патриоты и Святые...
И кожи разный цвет, и разные наречия;
У каждого есть тело "человечье".
НО В КАЖДОМ ЕСТЬ ЧАСТИЦА - БОЖИЙ ДУХ!
ОДИН НА ВСЕХ! Нет даже двух...
Мы - разные, как радуги цвета!
МЫ - БОЖЬИ ДЕТИ! Остальное - маета...
9.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336244
дата надходження 09.05.2012
дата закладки 09.05.2012
Тихо вошла… И взору предстала
«Милая» сердцу картинка:
В нашей постели (не ожидала!) –
Мой «благоверный» и Нинка?!!
Васька – кобель. А подруга – змеюка.
Тут ничего не попишешь!
Шум поднимать – недостойная штука,
Женская гордость – превыше!
Спите спокойно. Не будет скандала, -
Кроме лядЕй - есть и Ле́ди!
Тихо ступая, вещички собра́ла.
Влезла в автобус последний…
К лучшему всё! Прочь сомнения сети!
Перебираю награды:
Впору пришёлся подружкин браслетик,
Нинкина шубка – что надо!!!
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314950
дата надходження 18.02.2012
дата закладки 07.05.2012
Он был сложён, как Аполлон,
Фактура – глаз не отвести!
Хоть далеко не Соломон,
Но ведь красавчик, чёрт возьми!
Чтобы с таким ходить в обнимку,
А не тягаться с ним умом,
Я перекрасилась в блондинку
И красный спрятала диплом.
Я, как лиса в овечьей шкуре
(За цветом «блонд» - IQ не виден),
Чтоб не спугнуть, под маской дуры
Скрывала глубину извилин.
В любви мозги и впрямь не важны
(Пусть будет превосходством горд!)
Всё было – супер! ... Но однажды
Он сел разгадывать кроссворд.
Казалось, мне какое дело, -
Пусть поиграется «мой сладкий»!
Но, дёрнул чёрт, не утерпела -
Давай подсказывать отгадки!
Вошла в охотничий азарт, –
Кроссворд заполнился словами…
Лишь тут заметила – НЕ РАД,
(Картина Репина «Не ждали!»)
...Хоть с треском провалила роль,
Всё к лучшему - давно известно!
Раз легче пересилить боль,
Чем век промаяться с балбесом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335419
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 07.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.05.2012
Ніяка перемога так не вчить,
Як біль поразки – незабутня мить.
Вона гартує нас і заклика -
«Якою б доля не була гірка
До переможного кінця іди,
Якщо з кришталю помисли твої».
Іще не раз впадеш ти на шляху,
Іще не раз захочуть золоту,
Справдешню мрію осквернить,
Неначе квітоньку зломить…
Та друже, не впадай у відчай!
То безталанний... ниций звичай
Людей, що здатні по собі лишити
Мізерні записи про дні прожиті
Пергаментам запилених томів,
Що створені руками лікарів.
Якщо ж ти сам у долі завинив –
Скоріше б висновки такі зробив,
Що відведуть наближення біди,
Осяють світлом праведні шляхи.
«І повернешся з смерті до життя!»-
Блаженна ж бо душа твоя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305799
дата надходження 11.01.2012
дата закладки 07.05.2012
Я про тебе нічого не знаю...
Може й знаю, але не про те,
Чому колір небесного раю
У очах твоїх тінню живе...?
І сплітає рожевим шнурочком
У спокусу медові вуста,
Збудувавши уяві місточок
Через дійсність, ймовірність й міста...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333642
дата надходження 27.04.2012
дата закладки 07.05.2012