Кохання - це прекрасне почуття,
Та деколи просте нерозуміння
Коханим може зіпсувать усе життя,
Якщо в них вчасно не появиться терпіння.
Вона:
Чому буває, що близька людина,
Зовсім тебе не хоче зрозуміти.
Веде себе він як мала дитина,
Коли стараєшся йому все пояснити.
Хоч можна не звертать на це увагу,
Коли б байдужий був тобі як всі,
Не викликав в душі нічого, крім поваги,
І не любила б ти його зовсім.
Він зараз як ніхто мені потрібен,
Хоча "дурнесенький" цього не розуміє.
Для мене зараз він самий надійний,
А він не вірить, і чомусь дуріє.
Нехай вже зараз думає, що хоче,
Нема в мене бажання вибачатись.
Зі мною може б розпрощався він охоче,
Та я люблю, й не хочу розставатись.
Він:
Пробач, коли буваю не такий,
Коли задарма придираюсь
До слів твоїх, до простодушних дій,
Повір,...я потім довго каюсь.
Ніколи скривдити тебе я не хотів,
Хоч часом без причини "допікаю",
Не добираю добрих, теплих слів,
- Я змінюся.., повір! - Ти віриш, знаю!
Люблю я твій простий "дитячий" сміх,
І часом безпорадні оченята,
Коли не знаєш, як мені сказати,
Що дарма я чіпляюся до них.
Ще раз пробач, і хочу ще сказати,
Що вірю я, і буду довіряти.
Часом стерпи, часом позлись,
Але ніколи "не казись".
Бо часом "дурнем" я буваю.
Повір, про це я також знаю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314227
дата надходження 15.02.2012
дата закладки 16.06.2012
Ангел-Охоронець, Він завжди зі мною,
Він свою опіку віддає мені,
І співає ніжно, і трима за руку,
Та Його я бачу тільки уві сні.
Як мені погано, Він мене потішить,
І коли я плачу, сльози витира.
А коли сміюся, Він радіє також.
Бо у нього в світі тільки я одна.
Він мене на крилах, в сни казкові носить,
І в блакить небесну я лечу вночі.
Він мені співає ніжну колискову,
Спи моє дитятко, щастя бережи…
13.02.2009 р.
Ангел-Охоронець, Він завжди зі мною,
Він свою опіку віддає мені,
Від нещастя й горя прикриє собою,
Та Його я бачу тільки уві сні.
Як мені погано - втішити зуміє,
І коли я плачу - сльози витира.
А коли сміюся - Він також радіє
Бо у нього в світі тільки я одна.
Він мене на крилах в сни несе казкові
І в блакить небесну я лечу вночі
Він мені співає ніжні колискові
І щасливу долю береже мені
13.06.2012 р.
PS. редакція і доповнення мого друга Nadya.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339115
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 14.06.2012
Розквітли мальви біля хати в мами,
Стареньку хатку видно іздаля,
Яка співає різнокольорами,
Здається, що розквітла вся земля.
А мальвочки-красуні навкруг хати,
Пішли рядочком в чарівний танок,
Примусили серденько заспівати,
Сплітаючи небачений вінок.
Квітуйте ціле літо, мої любі,
Хай з вами заспівають солов’ї,
Щоби пишались у такому шлюбі,
Найкращі наречені на землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343885
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 14.06.2012
Коли вже наступить весна
І прийде пора ця казкова
Та поки в дорозі вона
Ще небо нахмурює брови
Ще сипле нам зверху сніжок
Останній мабудь вже, останній
З під снігу уже моріжок
Виглядує, він такий ранній
І в серце приходить любов
Як милий тебе я чекаю
Співає душа знов і знов
Коли я тебе виглядаю
Я знаю - до мене прийдеш
І ніжно подивишся в очі
Такого як ти не знайдеш
Вже серце палає дівоче
Ти міцно обнімеш мене
І очі, й вуста зацілуєш
О! як я кохаю уже!!!
Стук серця мого ти відчуєш
Горить моє серце й душа
Я чую вже жар всього тіла
Ти кажеш: "Кохана моя,
О! як я люблю тебе мила!"
І щастя уже через край
В коханні купаюсь з тобою
Невже ми потрапили в Рай!?
Як добре, ми тут лише двоє!
І небо вгорі вже таке голубе
Десь пташка красиво співає
О! як я кохаю тебе,лиш ТЕБЕ
Й щасливіших знаю від нас вже немає!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319552
дата надходження 06.03.2012
дата закладки 14.06.2012
Життя таке прекрасне навкруги
І річки і ліси, поля й луги...
Лише тобі не треба сумувати
Печаль від себе спробуй відганяти
На світ цей радісно дивись
І почуття піднімуть ввись
Прийде кохання звідки й не чекав
І навіть у думках не уявляв
Розквітне в серці квітка чарівна
Красива, ніжна, чиста як роса
І щастя вже не буде мати меж
Всю повноту його ти не збагнеш
Світитись будуть іскорки в очах
Любов розквітне в душах і серцях
Ти тихо скажеш: "Як же я люблю,
Тебе одну, лише тебе одну".
У відповідь почуєш: "Я це знаю,
Тебе я теж, хороший мій, КОХАЮ!!!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326193
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 14.06.2012
(це присвята чоловікам, яких щиро кохають)
"Ти є найкращий" - так співають солов'ї,
І це найвища є у світі правда.
Ти радість й щастя всім приносиш на Землі,
Моє кохання ти й моя відрада.
Знайомство наше – подарунок долі,
Тебе немов всі ангели небесні
Придумали десь там, в своєму колі,
Й сюди спустили – ти як мрії їх воскреслі.
Ти ніжний, добрий і такий ласкавий,
І розум в тебе гострий мов стріла.
Забавний, мудрий, в видумках цікавий,
З тобою завжди я щасливою була.
Мене ти розумієш з напівслова,
А очі світлі мов небесная блакить,
Приємна, добра, ніжна твоя мова,
Говориш - як струмочок десь біжить.
Мене до себе ти бува пригорнеш -
Співає зразу серце і душа,
Немов в м’якеньку хмарку так загорнеш,
Обнімеш – й вже горять наші тіла!!
Ти є найкращий, і це добре знаєш,
Та скромність в тебе мабуть у крові.
Усім навколо завжди помагаєш,
Проте віддяки не чекаєш ти собі.
Нізащо не признаєшся й нікому,
Якщо тобі буває навіть зле,
Не сильно переймаєшся ти цьому,
Бо знаєш – з часом це якось мине.
Ти є найкращий, ти найкращий на Землі,
І це уже звучить як аксіома.
Ти є найкращий, й так потрібен ти мені,
Хоча тобі я мало ще знайома.
Про тебе завжди думаю й чекаю,
Прийдеш…,як в спеку вітерець.., приємно,
Й так добре враз…, я так тебе кохаю
І я щаслива, знаю ж - це взаємно!
Ти дуже добрий, дуже ніжний і жаданий,
Тебе я втратити не хочу, зрозумій.
"Я так радію, що ти Є, КОХАНИЙ!!!
Бо ти найкращий, просто кращий..,і ТИ МІЙ !"
****************************************
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337314
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 14.06.2012
Запитала у Миколи дружина Марійка…
Здивувало це питання дуже чоловіка.
- Ти скажи мені, Миколо, - Марійка питає,
Чому наш Іван дружину «скарбом» називає?
- Мене часом, як питають про тебе, Марійко,
То питають звідкіля ти, скільки з чоловіком,
Скільки діток нажили ми, чи є теща в мене,
Такі ставлять запитання й сусіду Семену…
Бо ж Іванова дружина, коли ми у полі,
Намалює собі губи і ходить поволі,
Або часом, наче кішка, ляже в холодку,
Всі питають у Івана, де ж ти взяв таку?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343909
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 14.06.2012
Життя прожити - це не мить,
Що зблисне ясною зорею,
Коли знайомишся ти з Нею,
Тоді ще серце не щемить.
Тоді ти сповнений надії,
Що мерехтить на небокраї,
Готовий все назвати Раєм,
Рожеві, милі серцю мрії.
Якщо не мріяти - не жити,
Як не шукати - не знайти,
Не втратити - не зберегти...
Але не можна не любити.
Любов - не просто почуття,
Яке знаходиш чи втрачаєш,
Смішся, чи в душі ридаєш.
Моя любов - моє життя.
"Ой не давайте серцю волю,
Бо заведе воно в неволю!"
Але, якщо його скувати,
Чи буде серце це співати?
То ж краще хай воно співає,
Хай часом болісно щемить,
Бо той, хто болю не пізнає,
Не зможе щастя оцінить!!
Якщо стає на серці важче,
Ти не заковуй почуття,
Ти пригадай усе найкраще,
Зло не витягуй з небуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311833
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 14.06.2012
Шуміло море, захлиналось
від злості власною піною,
великі хвилі підіймало
й одну котило за одною
І темно-сиві буруни, б»ючись
у скелі, піднімались ввись...
і з шумом падали і розчинялись
у нетрях моря, поглинались…
Ревіло море наче той хижак,
що з пастки вирватись не може вже ніяк.
Лише в глибинах вод морських
цей шторм не чутно , наче й стих...
Лиш скелі чують все і бачать,
та не бояться , все пробачать
Вони привикли до стихії,
вона дарує їм надії
Для них це наче колискова,
приємна, мила і казкова…
Тут Кримські гори вік стояли
і завжди моря гнів приймали,
мирились, солоно плювались,
дивились в даль... і посміхались,
що море злиться так, шумить,
та скель не може підкорить…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331736
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 14.06.2012
Спекотний літній день минає
І розпашілий сонця диск,
Помалу в море хмар сідає,
Проміння пригасивши блиск.
Далеко, ген за небокраєм,
Куди лиш поглядом сягнеш,
Зоря вечірня догорає,
Краса, якої не збагнеш.
І таємниче чудо-море
Кудлатих, різнобарвних хмар,
То перетворюється в гори,
То в образи страшних примар.
Усе навколо засинає
І шелест листя й спів птахів,
Глибоко темний ліс зітхає...
Та не стихає дзвін струмків.
Погас останній сонця зблиск,
Ніч літня владно наступає
І місяць, ніби море бризк
По небу зорі розсипає.
Все спить і я лягаю спати,
Вже стука сон в моє віконце,
Щоб завтра рано рано встати,
І привітатись: "Здраствуй, СОНЦЕ!!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311597
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 14.06.2012