Не цілуйте коханих в чоло, так цілують востаннє,
Так байдужість крізь губи морозом по шкірі іде
І проколює серце кинджалом тонким на прощання.
Так цілують тоді, коли Доля уже не зведе.
Не цілуйте в чоло. Так цілують тіла охололі,
Закриваючи очі, де вітер життя уже стих.
Відпускають навіки, зронивши сльозу мимоволі.
Хоч, буває, цілунком вбивають ще досить живих
І назавжди ідуть, закриваючи небо собою,
І затьмарений світ від напруги нестерпно гуде.
Хто уже цілував так колись, чи здавався без бою,
Чи цілованим був, той тепер розуміє мене.
Не торкайтесь губами чола. Поцілуйте у скроні,
Перевірте, чи схожі на дотик обидві щоки,
Промалюйте по контуру губ. І в кохані долоні
Заховайте обличчя, нехай Вас єднають роки.
18.05.2016 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729219
дата надходження 17.04.2017
дата закладки 13.05.2017
Вы только мечтали украдкой о ней,
и взглядами жадно её пожирали.
Она отшивала улыбкой парней,
которые звёзды с небес предлагали.
Походка на зависть моделям Лорен,
глаза цвета моря и виски в бокале.
С такою красоткой немало проблем,
растеряно вы меж собою вздыхали.
И женщины то же судили о ней,
по логике женщинам только известной:
мол девушке нужно, чуть-чуть быть скромней,
ни столь вызывающе внешне прелестной…
К лицу шёл не так ей наряд от кутюр,
как платье расцветки весны или лета.
Она не любила пустых авантюр,
в букетах цветы. И была не кокетка.
Она недотрогой у вас лишь слыла
досужие сплетники и донжуаны.
Но был в мире тот, кем всем сердцем жила…
Пред нею
бледнели кино и романы.
Готовила кофе… Куда мастерам
в Стамбуле, Дакаре, в каком-то Париже…
Откуда известно? Признаюсь я вам…
Пока вы мечтали,
я знал её… ближе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677148
дата надходження 10.07.2016
дата закладки 29.07.2016
***
Ця весна, мов дитина, така хвороблива,
їй би в гості до мене, на вулицю - зась!
Пити чай із малиною (хай собі зливи)...
і загострені смисли вписати у джаз.
Із коробки дістану стареньку платівку,
голка спритно ковзне на свої сорок п`ять.
Самота полетить на цю музику дивну,
не збагнувши за мить, хто її розіп`яв.
А Сінатра співатиме плавно про river,
про дорогу на двох ув освітленні moon.
Тільки сіті небесні у пошуках риби
упіймають одну із обірваних струн.
квітень 2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665110
дата надходження 10.05.2016
дата закладки 20.05.2016
- Причем я, что родился на улице?
Где злой ветер и мамы там нет...
Молоко заменяет мне лужица...
И тепла не даст солнечный свет.
- Я так громко кричу! Но услышат ли?..
Весь дрожу, замирает душа.
Звон дождя стелет холод над крышами…
- Кто заметит слезу малыша?!
Жалкий мир со своими законами!
И пришел я туда, где не ждут...
Души слишком здесь ожесточенные...
- Ты им - сердце!.. Они тебе... кнут.
Доброты нет... где боль с безысходностью...
Только Ангел согреет крылом...
- Разотру в пыль все беды и горести!..
Буду жить! Рядом с черствым мирком...
27.11.2014 г.
Фото из инета.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539720
дата надходження 27.11.2014
дата закладки 04.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.09.2014
-Мамо, здрастуй! Я знову сьогодні на вахті,
Де мятою пахне заляканий вечір
І злипаються очі. А з неба смарагди
Спадають в гніздо сиротіле лелече.
Вчора вдень ці лелеки від нас полетіли,
Вчора вдень, коли грім кононад не вжухав.
Я дивився їм вслід - моє серце тремтіло
Тож душею за ними у небо злітав.
- Здрастуй, мамо! Так хочеться знову додому,
Так домашнього хочу смачного борщу,
Та на вахті, нічну пересиливши втому,
Пса чужого своїм сухпайком пригощу.
Моя рідна, тут ніч така тиха кубельцем
Знов заснула у цій фронтовій полосі.-
Вдалині, за тоненьким зеленим стебельцем
Раптом блиснув вогонь у ранковій росі.
Я побіг - бо закашляли хрипло гармати
Плюючи вдалечінь смертоносний метал,
Що уп’ється у стіни ще теплої хати,
Та впаде на очах у людей наповал.
Так не хочу я тиснуть курок автомата
Та у проклятій цій - братовбивчій війні,
Я все ж мушу стріляти, бо поруч розплата-
Влучить в спину мою або ж в серце мені.
…Бій затих… Є нагода хоч трішки спочити-
На стіжку вже старої соломи приліг.
А ввісні бачив брата – просив закурити
Та до мене ішов не жаліючи ніг.
…А я цілився в нього на цім полі бою,
Терпли руки і жаром пашів автомат:
- Та стріляй! : - хтось кричав за моєю спиною
Я не зміг , бо в прицілі, бездушнім, мій брат.
Знов вдивляюсь в приціл. Ось розвалена хата,
Дим з лікарні і груша схилилась у рів
Тут обклала війна даниною солдатів
І збирає всі сльози своїх матерів.
Повернемось, надіюсь, до рідної хати
Ми із братом коли вже не буде війни
А поки прощавай, хоч зарані прощатись,
Бо так хочеться жить.
«Твої любі Сини».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511430
дата надходження 15.07.2014
дата закладки 01.08.2014
Колись ми були лише просто людьми,
Не снились для долі єдиними снами,
Життя проживали, щоб в мріях рости,
Можливо й не вірили в сонячні гамми.
Один лише дотик, долоні в долоні,
Цей погляд з бар’єром в самотність душі,
Пізнали у вірі всю стриманість Долі,
З шматочків складала Вона вітражі.
Сказав ти “люблю”- шепотіла “кохаю”,
“Я в карих глазах потерял свой покой”,
“Я Небо за Наше кохання благаю,
у серці твоєму прихований рай! ”
“Любимая, милая, солнцем освячена”,
“Єдиний, коханий - ти терпкість життя!
У нашій такій зачарованій вдячності,
“Любовью согрета” -”Дружина Твоя!! ”
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513258
дата надходження 24.07.2014
дата закладки 27.07.2014
Наши встречи можно счесть на пальцах.
Десять месяцев - десять встреч.
Я устала, милый, давай прощаться.
Знаю, ты не станешь меня беречь.
Монологами голос себе сорвала.
Говорила в глухую тьму, не зная с кем
Я так редко солнце за линию провожала,
А встречать его не приходилось совсем.
Десять месяцев я не знала зачем и где ты,
Закрывая дверь, ее открывала вновь.
Десять месяцев томно ждала ответа,
Десять встреч все же верила, что живу любовь.
Я опять остаюсь, но боюсь сломаться...
Десять месяцев - десять встреч...
Я устала, милый, давай меняться,
И прошу - постарайся меня сберечь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495838
дата надходження 30.04.2014
дата закладки 30.04.2014
Протягам с болка двете си ръце,
за сбогом милвам спомена останал,
раздялата във моето сърце,
угаси онзи светъл, нежен пламък.
Обичах без да вярвам в чудеса,
минавах през пустини и морета,
раздавах се, повярвах във страстта,
надежда давах на душата клета.
Протягвам с болка двете си ръце,
за сбогом, и дано да си щастлив,
бледнее спомена за твоито лице,
и всичко сЬс него нежно си отива.
З болем протягую дві руки,
милий погляд ловлю на прощання,
збиває серця ритм розлука,
вже не пала, а тліє гранню.
Кохала, без віри в чудеса,
пустині і моря минаючи,
сторч головою клятая душа
летіла , надію маючи.
З болем протягую дві руки,
щастя ж бажаю прощаючись,
все гасне світле і ніжні звуки,
з твоїм обличчям віддаляючись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487322
дата надходження 21.03.2014
дата закладки 27.03.2014
Сонячно. В небі хмаринка.
Хлопці на ній засідають.
В кожного думка-зернинка
Душу і там розриває.
Погляд припав до країни -
Ненька колись обнімала…
Кожного звали там... сином.
Доля гірка їх спіткала…
- Я на майдані загинув.
Стільки несуть мені квіток!
Кулею снайпер поцілив.
Найманець. Гроші для діток.
- В цинку з Афгану полинув…
Як доживають без сина?..
Боже, за що я загинув?!
Жах! Підірвався на міні.
- Також натрапив на міну.
Не повернувся додому…
Ех, не дійшов до Берліну!
Збили фашистам оскому.
- Плакав за мною Бандера –
З ним захищали земельку.
Драли її мародери.
Довго стогнала, рідненька.
- В різні місця посилали.
Я ж не хотів воювати!
Шкода, років було мало.
Рано посивіла мати…
- Хлопці, жили ми на світі
В час процвітання бандитів.
Край нам прийшлось боронити.
Воля. Співають трембіти.
- Нас колись люди забудуть.
- Так… Це для нас не важливо.
Небо хай мирне їм буде!
Щастя ж не буде їм дивом.
Погляд припав до країни -
Ненька колись обнімала…
Вітер подув на хмарину.
Вдаль попливла і розтала.
23.03.2014 р.
Фото з інтернету.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487691
дата надходження 23.03.2014
дата закладки 27.03.2014
Так ніжно бавишся моїм волоссям,
На пісках морів душі моєї.
Ледь непомітно торкаєшся колосся,
Що проросло під впливом ахінеї.
Торкаєшся ти весняної шкіри,
Що поросла зеленими квітками.
Від дотиків бринить струна, молодої ліри,
Незаймана й просочена словами.
Тримаєш у руках мої долоні,
Що випромінюють тепло клубком.
Почуття виношуєш у лоні,
Що й так помітно світять маяком.
Пестиш мої губи на останок,
Що почервоніли при останньому морозі.
Зустрінемо в обіймах НАШ світанок.
Забути НАШУ весну,ми не в змозі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486769
дата надходження 19.03.2014
дата закладки 27.03.2014
Він судоржно намагався щось сказати
Коли вона стріляла із гармати
Було кохання тай пройшло
Була людина а стало чорті шо
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480886
дата надходження 21.02.2014
дата закладки 10.03.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.03.2014
Памяті загиблих
Прокиньтесь, тату, годі вам вже спати.
Погляньте, в небі сонечко зійшло,
До праці стало наше все село,
А ви спите, одягнуті у шати…
Прокиньтесь, тату, годі вам вже спати…
Трембітами заплакали Карпати,
Стікають воском зоряно свічки.
Навколішки припала до руки,
За ніч збіліла, мов голубка, мати…
Прокиньтесь, тату, годі вам вже спати…
Людей багато йде до нас до хати,
Співають гімн, вмиваючись слізьми.
І вас несуть… А як же, тату, ми?
Як нам без вас у світі виживати?
Прокиньтесь, тату, годі вам вже спати!
Прошу спиніться, покладіть лопати!
Дозвольте подивитись ще хоч раз!..
…Сльозами й кров’ю скріплено наказ
В живу мішень безжалісно стріляти.
Вставайте, люди, годі вам вже спати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481085
дата надходження 22.02.2014
дата закладки 24.02.2014
Колись я приїду до Києва з сином...
Колись... Як цвістимуть каштани...
Під небом пройдемось високим і синім,
Пройдемось ошатним Майданом...
Торкнуся, припавши на мить на коліно,
Гладкого, новенького бруку...
- Він все ще гарячий! Це так неймовірно!
Давай! Приклади свою руку...
- То сонце нагріло! - і в сина усмішці
Шукатиму трохи розради...
- Ні сину, не сонце... На цьому ось місці
Горіли колись барикади...
Людей, що піднялись на ці барикади,
Ніщо не могло подолати!
Ніякої сили не було у влади,
Лиш страх, брудні гроші і ґрати...
І люди боролись... І найсміливіші
Дивилися снайперу в дуло...
І лилася кров... Але найголовніше, -
Війни в Україні не було!
Ось там можна їх імена прочитати,
Я всіх називати не стану...
- А що там? Чому стільки квітів там, тату?
- Це стелла Героїв Майдану...
- Цікаво... Навіщо туди позносили
Ці шини від автомобілів?
- Це замість вінків... Це тепер ніби символ,
Це знаки, для всіх зрозумілі...
Мій син помовчить і спитає останнє:
(Мов вітром холодним подуло!)
- Я все розумію... Одне лиш питання:
Чому тебе з ними не було?...
23.02.14р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481334
дата надходження 23.02.2014
дата закладки 23.02.2014
* * *
А бог не фраєр. Він все добре бачить, -
дорогу, по якій іде народ.
Читаю вірші ( автор збірки - Татчин),
думки сортую від нестачі сот...
Зі спротивом радіохвилі ллються.
Фейсбук обігріває в самоті.
Десь листопад розбився синім блюдцем
на хибні кола , скалками - святі.
На площі люди в пошуках Ісуса,
країна - міна, а під нею код.
Блакитно-жовтий колір, з виду куций,
все ще несе нескорений народ!
Січневе небо дихає багаттям
і обпікає трепіт прапорів.
Кому зневіра, а кому - завзяття,
а хтось життям це вогнище зігрів.
Я не пророк, я жінка, просто жінка.
Кохання потребую і тепла.
Вже місяць лютий, а моя сторінка
все ще не біла - сажа замела.
02.02.2014.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477648
дата надходження 06.02.2014
дата закладки 07.02.2014
У Карпатах випав сніг
Тож гуцула друг питає:
- Ти б на лижах з’їхать зміг
Із гори, де вітер грає.
Може зміг би більш чи менш,
Той йому відповідає,
Більш на дупі це авжеж,
Менш на лижах. Хто вгадає?
03.02.14.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477007
дата надходження 04.02.2014
дата закладки 04.02.2014
Так добре нарешті вдома:
Маленька кухня з гарячим чаєм.
Коли в тілі солодка втома.
Коли хтось за тобою скучає.
Коли на столі шоколадка з горішками.
Коли грає тихенько моє "Let it snow".
Коли пахне всюди теплом та усмішками.
Коли не потрібно ніяких розмов.
Коли поруч найближчі люди.
Коли все до дрібничок знайоме.
Тут, мабуть, краще, ніж всюди.
Тут так добре. Нарешті вдома.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475677
дата надходження 29.01.2014
дата закладки 31.01.2014
О, мій ніжний звір...
Із по-сірому зеленими очима,
Рахунки доля з тобою зводить , як ти звів,
Грюкають близькі, як ти колись, дверима.
А зараз наодинці ти,
Іде невідворотній процес
Совість , серед тиші самоти,
Непереривний звук колес.
Прірва власної душі,
Шухляди з назвами історій,
Ну, що ж гори тепер в огні!
З уламками ілюзій.
Ти сам собі тепер суддя,
Прокурор, адвокат , підсудний,
Закутий в кайдани забуття,
Власноруч, колись закутий...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445393
дата надходження 26.08.2013
дата закладки 23.01.2014
якось так оце все полізло в голову, а я взяв, та й записав (не викидати же ж?) :)
а от про кого думав в той час - не скажу :Р
Дім порожній... насторожі
Верби біля хати...
Я не можу... вже не зможу
Жити - не кохати...
То так сталось... не гадалось...
Винна є дівчина,
Що не гралась... не цуралась...
То моя кручина.
Та ловити ту лебідку,
Стригти крил - не буду.
Зможу її розлюбити,
Та вже не забуду.
Тільки буду підглядати...
Сидячи на ганку...
Легких снів їй знов бажати
Зоряним світанком...
Ти живи своїм коханням,
Не зважай на мене.
Тільки вибач за зізнання,
Що влюбився в тебе.
Я з тобою вже навчився
Помочі просити.
Ще змирюсь, що помилився,
Й буду далі жити.
Не сумуй, не ти помилка,
То цілком про мене.
Я не знав, що здатна жінка
Закохати в себе.
Закохався я без бою,
Навіть мимоходу...
Першим я розгледів розум,
А вже згодом й вроду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406847
дата надходження 07.03.2013
дата закладки 23.01.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.01.2014
Я їду знов дорогами вокзалів
На пробу щастя у чужих містах.
Шукати долі. Рухатися далі.
І залишати пам'ять у серця́х.
Кудись біжу. Шукати і питати,
І куштувати від життя урок.
Знов на порозі я чужої хати,
Закутана мереживом пліток.
Та скільки ще ганятись за зайця́ми,
Якщо життя – не тир, а полігон?
Пора зірвати голими руками
Оцей стоп-кран і зупинить вагон.
13.12.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468790
дата надходження 27.12.2013
дата закладки 02.01.2014
Ця відстань заламує руки за спину
Самотність виливає в душу кислоту
Сама з собою починаю війну
І навряд-чи до березня я доживу
Якщо доживу-повідкриваю всі вікна
Запущу світанкове сонце до серця
Спакую речі, залишу спокій кімнат
Заскрипить ламінат,
Я поїду
Поїду до тебе, де б ти не був
Знайду у кожній краплині із моря
Пам*ятай, я тебе дуже люблю
Ми зустрінемось. Апріорі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460364
дата надходження 13.11.2013
дата закладки 01.01.2014
По-прежнему ты еще здесь,
По-прежнему ты одна.
И лучик надежды исчез.
По-прежнему только тьма.
К чему эти слезы, рыданья?
К чему однотонные дни?
Вот видишь, все эти преданья –
Лишь сказки. Наврали они.
Кричи. Хочешь, бейся в припадке.
Иль просто смотри в потолок.
Одна из «никто». На жизнь падка.
Не больше. Так, синий чулок.
Печалит отсутствие money
И (горе!) неплоский живот.
Как все, склонна к самообманам.
И часто – на автопилот.
Иногда даже смысла не видишь,
Плачешь горько: «Зачем все так?»
И как все, ты себя ненавидишь.
Или: «Лучше не сыщешь – факт».
Думаешь: «Я – одна такая»,
«Я – умна», «Я – особенна»??
Ты такая, как все. Никакая.
Ты такая, как все. Ты одна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468413
дата надходження 25.12.2013
дата закладки 29.12.2013
Хай ніхто не побачить в очах твоїх сльози.
Тримайся.Кріпись.На слабкість сьогодні табу.
Всміхайся.Особливо,коли в душі грози.
Не вартий сльози,хто зрадив тебе,чи забув.
Хай ніхто не побачить в очах твоїх болю.
Ти ж не з тих,кому потрібен чийсь нещирий жаль.
В наш час це велика розкіш-бути собою.
А ще більша розкіш-з кимось ділити печаль...
Хай ніхто не побачить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465998
дата надходження 14.12.2013
дата закладки 29.12.2013
Не здивуюсь що завтра, ти мені скажеш –«Ви…,
Що ніхто не повинен вже більше нікому»,
Тихо мовиш –«Без мене щасливо живи…»
І мій номер зітреш зі свого телефону.
Не здивуюсь нічому…таке є життя,
Кожен з нас відчуває - вже важко брехати,
Нема сенсу латати – гнилі почуття,
І немає снаги, жити далі й мовчати.
Так чого я чекаю, гей годі не буду,
Врешті решт скажу першим - кохання нема,
І що було між нами все з часом забуду,
Ми позбудемось разом важкого ярма..
Потім час нас розсудить від зайвих ілюзій,
Може ми помилялись, а може і ні,
Я Вконтакті тебе видаляю із друзів,
І себе розчиняю в хмільному вині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461156
дата надходження 17.11.2013
дата закладки 07.12.2013
Любимый! Если бы я знала,
Что будешь ты в моей судьбе,
Я б никому не позволяла
К себе приблизиться в толпе!
Я б своих губ не подставляла
Для поцелуев чужакам,
Я бы годами ожидала
Тебя, отдав себя стихам.
Я б свою гордость не топтала,
Подобно узнице, рабе…
Любимый! Если бы я знала,
Что будешь ты в моей судьбе!
Любимый! Если бы я знала…
20.11.13г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462779
дата надходження 27.11.2013
дата закладки 04.12.2013
Я чекала від тебе більшого,
І кипіла у серці кров.
У той час,коли ти із іншою
Розгубив мою всю любов.
Я вважала себе щасливою,
Забувала про безліч справ.
Це ж тоді, коли ти під зливою
Поцілунків її зітхав…
Ну скажи, ми навіщо брешемо,
Як немає між нас тепла?
… Я була в твоїй Долі першою…
Та єдиною не була…
Ти мене називав найгіршою
Перед нею без каяття.
Ти валявся у ліжку іншої,
Тож для мене ти вже—сміття!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457108
дата надходження 28.10.2013
дата закладки 04.12.2013
Голос тягне аж до неба
Галя у суботу,
Коли рано їй не треба,
Іти на роботу.
Вип'є з тістечками чаю
І давай горлати!
Діти вуха затуляють.
Пес тіка із хати.
Чоловік бере цигарку –
Й на балкон одразу.
Жінка: "Чом тікаєш, Марку?
Поспівали б разом!"
- Цей твій не пташиний щебет
Зветься так: співаю?
Йду, щоб бачили , на тебе
Руку не здіймаю!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461326
дата надходження 18.11.2013
дата закладки 04.12.2013
́́́Складаю оду терпкому напою,
Що бадьорить і робить нас меткими.
О каво! Суть енергії твою
Не порівняти з трунками п'янкими.
Засмаглі зерна, сповнені натхнення,
Готові вмить з окропом поєднатись,
Щоби збагнути кави одкровення
І кожному глиб істини пізнати.
Своєю силою й снагою, ароматний друже,
З Богів напоєм можеш дорівнятись,
Бо в загадковому історії розвої
Прихильники були і будуть поклонятись.
Моя амброзіє ранкова! Духмяна мріє!
Чарівна ти у будь-якій оздобі:
Чи шапочка вершків тебе прикрасить,
А чи присмачить дрібка імбирю, кориці...
І навіть у класичному убранстві
Ти є окраса пані Філіжанки!
Ковточком вишуканим у блаженстві
Забути клопоти земної Забаганки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434459
дата надходження 30.06.2013
дата закладки 07.09.2013
[img]http://cs319216.vk.me/v319216008/af8b/n7Fxl_JvNys.jpg[/img]
Опустила верба гілля,
Бо у милої весілля.
Не радіє все від того,
Бо ти з іншим випадково.
Затужила й стара липа...
Як же прикро: не змогли ми
Відірватись на півкроку
Від землі до щастя свого.
Зорі в небі потускніли
Чи то очі помутніли -
Налилися сліпим соком
Щоб не бачив я глибоко.
Вже було того кохання -
Були сльози і страждання.
Хтось відкриється у нове
І зізнається в любові…
Та для мене все інакше -
Я такий! І буду завше.
Краще раз в житті кохати,
Ніж ще сотню прикидатись.
Краще знати, що ти з іншим,
(І надіятись між іншим,
Що і я щасливим стану)
Ніж любов я нашу зраджу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445519
дата надходження 26.08.2013
дата закладки 01.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.08.2013
Я смогу, я все сумею,
все преграды одолею.
И судьбу винить не буду,
просто буду верить в чудо.
Испытания пройдя,
буду верить в счастье я.
Не заплачу, не уйду
и любовь не отпущу.
Для тебя, любимый мой,
стану я твоей мечтой.
Буду делать все, что надо,
лишь бы ты был, милый, рядом.
Я люблю тебя так сильно,
и моя любовь взаимна.
Просто мы с тобой похожи,
думаем лишь о хорошем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443890
дата надходження 17.08.2013
дата закладки 19.08.2013
ти стрічки у волосся мені не вплітав,
і не грів подихом гарячим долоні...
і вуста мої дівочі не цілував...
ти лиш відводив очі холодні.
повторюсь - ти мене не любив.
ти лише моїм коханням пишався.
ти і слова тоді не зронив,
коли зі мною прощався.
ти додому мене не проводив,
на зірки ми удвох не дивились.
ти мовчанкою з розуму зводив,
а я в очах твоїх світо-карих топилась...
я так кохала,що нелюбов простила.
як так стало - не знаю і сама...
й гірко, бо в серці до могили
буде ця любов моя жива...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439635
дата надходження 26.07.2013
дата закладки 29.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.07.2013
Колись мені ворожка ворожила,
Що буду ,я щасливий у житті
Та видно та ворожка помилипась,
Розбила оте щастя ти мені.
Я пам*ятаю осінь золоту
З тобою ми у двох тоді гуляли,
Ти говорила ніжно ,я люблю
Пташки для нас тоді в саду співали.
Та раз, ти, підійшла і посміхнулась
Прийшла ,щоб на весілля запросить,
Чому тоді на слові не спіткнулась,
Не знала ,що душа моя болить.
Гуляй моя кохана на весіллю,
Мені чомусь не хочеться гуляти,
Чому ж мені кохана не судилось
З тобою оцю радість розділяти.
І знову ота осінь пригадалась,
В душі моїй озвалася журбою,
Чому кохана так усе скінчилось,
Чому тепер не разом ми з тобою.
17.12.1999р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436882
дата надходження 12.07.2013
дата закладки 12.07.2013
Я – адвокат твой перед Богом.
Не замолить твоих грехов.
А ты всё в душу смотришь строго,
Красноречивей всяких слов.
Я утверждаю: «Невиновен!
Ведь сам не ведал, что творил!
Он лучшей участи достоин,
Чем у сырых стоять могил».
Но что слова мои, когда ты
Ломаешь судьбы каждый час,
И не считаешь виноватым
Себя ни в чем, отдав приказ?
Молитвы все мои напрасны,
А доказательства - пусты.
Я – адвокат твой, Богу ясно!
Но не раскаешься ведь ты!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433722
дата надходження 26.06.2013
дата закладки 28.06.2013
Я іду у порожньому парку.
Стихли звуки і сполохи всі.
Десь ліворуч тліє цигарка…
Ні, то дальній вогник таксі.
Я ховаюсь в обійми зливи,
Наче загнаний щур у куток,
І збираю, мов сині сливи,
Перестиглі краплини з гілок.
Я бурштинові сни загортаю
У холодні судоми повік.
І в автобусну мушлю тікаю,
Де закохано плаче Стінг.
В лікарняному бланку зазначиться:
«Рецидив. Почуттєва стерильність».
А опісля дощі з нього начисто
Змиють прізвище, дату і підпис…
13 травня 2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424676
дата надходження 13.05.2013
дата закладки 28.06.2013
Грає скрипка Ібрагіма,
Сяють очі Хатідже,
Зачаровано країна
Віру в казку береже.
Кожен вечір – до екрана
Линуть тисячі жінок,
Де славетна Роксолана,
Знов життя дає урок.
І даремно, що минуло
З того часу п’ять століть…
Серце трепетно відчуло
Справжнього кохання мить.
Так його не вистачає
У реальному житті…
Кожна потайки гадає:
Як коханого знайти?
Щоб він був такий же красень,
Як володар Сулейман,
Не перетворилась з часом
Його щирість на обман.
Грає скрипка Ібрагіма,
В серці - сум та самота,
Серіально-мильна піна
Лізе в очі та вуста.
І пірнаємо в ту піну,
У екранні почуття,
П’ять віків, але не змінні
Доля жінки та життя.
Тож боротися з цим марно,
Вам кажу, чоловіки.
Ми – сучасні Роксолани,
Що пройшли через віки.
В ріг баранячий скрутити
Волю вашу - в нас талан,
А як жінку підкорити,
Хай вам скаже Сулейман.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429269
дата надходження 04.06.2013
дата закладки 05.06.2013
Дай йому щастя справжнього, Боже,
Від злих людей його захисти.
Хто не любив, зрозуміти не зможе
Але як ніхто зрозумієш все ти.
Я більше для себе не буду просити,
Все, що потрібно тепер в мене є.
Був час я хотіла когось полюбити
І ти відповів на прохання моє.
Тепер не за себе щоночі молюся,
Про свій егоїзм забула давно.
Зустріну його іще раз, посміхнуся,
А більшого, мабуть, не буде дано...
Нехай він сердечної болі не знає,
Хай рани душевні його заживуть.
Коли прийде час, він когось покохає,
А я і одна проживу як-небудь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428584
дата надходження 31.05.2013
дата закладки 05.06.2013
Лежала на столе тетрадь,
Хранила детские секреты
И отпечаток от котлеты
На той странице где кометы,
Кто-то решил нарисовать...
Взяла я в руки ту тетрадь,
Как громко сердце застучало!
Ах если бы начать сначала -
Тогда у старого причала
Страниц не стала б вырывать...
А сколько знала та тетрадь
О том что было мне так близко,
Как звезды опускались низко
И выпала из рук записка
Когда он начал целовать...
Лишь стоило начать мечтать
Как быстро время полетело -
Уже б пора закончить дело
Пока солнышко не село...
Лежала на столе тетрадь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263758
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 06.05.2013
[img]http://cs309229.vk.me/v309229008/66a5/7LWVOccBWpw.jpg[/img]
В нічному небі погасли ліхтарі
І місяць лиш торкається смереки,
В своїй печалі самотньо занімів,
Бо час прощання серцю так нелегкий.
Вона ще юна, а він не молодий,
Роки в коханні зовсім непомітні,
Та невідривно їх зв’язані вузли
Розтанули, як сніг позаторішній.
А голос півнів сьогодні не зумів
Торкнутись тих, кого серця любили.
І не знайти їм в полоні навіть снів,
Що втратили - забути нема сили.
Вогонь у грубці іще не догорів -
Із димарів щось біле вгору в’ється
І місяць досі шукає берегів…
А там не ждуть, а там невірні серцю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416713
дата надходження 08.04.2013
дата закладки 24.04.2013
Ти так болиш в мені своєю даллю...
Не бачити... не чути... не торкнутись...
Лиш почуття... приховані вуаллю...
І шал бажань - до тебе пригорнутись...
В словах - контроль... зіщулення емоцій...
А серце прагне вголос заспівати...
І не плануючи реальності промоцій...
Любити без умовностей... КОХАТИ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415880
дата надходження 05.04.2013
дата закладки 09.04.2013
Ви бачили, як горда закохалась?
Не бачили? І я, мабуть, мабуть також…
Коли б і тілом, і душею здалась,
То уже точно не у твій полон.
Полоній крок за кроком убиває,
Стікає, закипівши, алкоголем дух.
Але про те, що горда закохалась,
Ніхто б не смів пророчити у слух.
В віршах і в прозі тільки б припустити
Й незграбним словом кинути у путь,
Може, й мільйони тобі б поклонились,
У неї ж - очі й безпричинний сум.
Так важко гордій впасти на коліна,
Про це, напевно, мариться їй в снах.
Душа у неї вільний дикий птах
Й не скориться, хоч як би не кохала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411097
дата надходження 21.03.2013
дата закладки 21.03.2013
Дійові особи: Петро, новий українець.
Наталка, його наречена.
Епоха: двісті років після Котляревського.
Купив собі заводик біля траси:
Приватне підприємство «Більшовик».
І на столі манюнький Карлик Марксик
Борідкою до принтера приник.
Я скоро нову лінію відкрию.
Не бачу я ні ночі, а ні дня.
Звернув би гори, (як не звернуть шию
Налогова, пожежна й рекетня).
А ти прийшла неждано й недоречно,
Кивнула: «Трудоголікам привіт!»
Наталю, я люблю тебе сердечно,
Але ж у мене післязавтра звіт!
П р и с п і в:
Тебе благаю, застебнись,
Поки контракт не підпишу.
І так на мене не дивись,
Я на роботі, і спішу!
Сьогодні ти уся така принадна.
Себе я змусив погляд відірвать.
- Петрусю, погуляймо в парку, ладно?
Там, певно, будуть солов’ї співать…
- А, може… погуляєм в Інтернеті?
Або, візьми з полиці детектив.
Передають дощі по всій планеті.
Пес покачався: жди грози і злив.
Ми тут новий свинарник напитали.
Як хочеш, то поїдемо туди.
А там саме повітря пахне салом.
Прибуток вироста, як із води!
А рівно в два з тобою ми заїдем
На галушки, банани і вергун
В мій ресторан «Веселі людоїди».
А на закуску – кава і кавун.
- Ну не шуткуй, не смійся наді мною.
На серці тяжко від твоїх реклам.
Я хочу заміж, зрозумій, бо хто я:
І не мадмуазель, і не мадам.
І я обняв тебе, мою кицюньку.
Злилися ми у вирі почуттів.
Та на біду, за мить до поцілунку
В моїй кишені пейджер затремтів.
П р и с п і в:
Наталко, люба, застебнись,
Поки контракт не підпишу.
Відкладемо це на колись…
Я на роботі. Я спішу!
Ввімкнув я пейджер. Треба ж подивиться!
І ти пішла, лютіша від змії.
Я знову ухопився за таблиці…
…А за вікном сміялись солов’ї.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403126
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 22.02.2013
Хтось знімає фільми за сценарієм книжки, інші ходять за порадами до психологів, декого чекають в самотній домівці, решта виживають, точніше всі.
А я в іншому всесвіті, де телефони не ловлять мережі, де в мене є своя скриня таємниць, де глибина темно-карих очей ховається під світлом ліхтарів, де холод гріє тремтяче тіло...
Я в навушниках. Нікого не чую чи не хочу чути. Я сама. Сухість очей, погляд в одну точку, припинення руху навколо, час-стоп. Не підпускаю нікого. Бо я сама. Актриса своєї душі, головна героїня власного життя. Евакуація уяви, публікаця мрій. Музика. Вії танцюють в такт пісні. Туман в голові. Навушники відділяють мене від всіх. Моє царство переписки думками. Я сама.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389390
дата надходження 02.01.2013
дата закладки 03.01.2013
Скиньте музу по блютузу,
Коль не можно - то по нету,
Поругалась утром с мужем -
Вдохновения больше нету.
Ах, плеснула бы стихами,
Чтоб ему завяли уши,
Но ведь муза убежала,
Мне зашила рот потуже.
Я бы нити разорвала,
Только силы на пределе.
Скиньте музу мне, ребята!
Тяжело, на самом деле?
//7.12.12//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383053
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 08.12.2012
Тебе убили в дев’яності,
За те, що ти ні в кого не стріляв.
Тебе знайшли холодним на помості.
Ти від знемоги тихо замерзав.
Тебе заслали в Соловки.
Ти плакав, кров’ю умивався.
Три рваних рани в голові,
Ти з смертю в піддавки не грався.
Тебе цар-батюшка згубив
За те, що не вгодив нікому.
За те, що правду говорив,
За те, що вижив після царського дур дому.
Тебе убили мстиві вороги
У п’яній бійці, видавши за свого.
Їх гострий меч і рух руки
Вп’ялися точно в тіло сина твого.
Тебе на палю татарва кидала,
Перед султаном хотіли уклонить.
Та вража кров нічого так й не взнала,
У чому є жага землю батьків любить.
Тебе забили в Київській Русі.
Ти мовчки падав у безодню.
Ніхто не протягнув тобі дружньої руки,
Хоча колись кричали, що маєш друзів сотню.
А у одній міжплемінній війні
Тебе проткнула ворога стріла.
Такі ось смерті всі твої сумні,
Та є ще не написана одна.
У тридцять третій рік нової ери
Твоє тіло поряд з Богом розп’яли.
Тоді ти взнав хто є творцем живої сили,
За кого будеш умирати крізь віки.
Тобі є ім’я. Ти ЛЮДИНА.
Ти не простий чийсь брат чи чоловік,
А Бога ти вінець творіння.
За ІСТИНУ тебе вбиватимуть весь вік.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382729
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 08.12.2012
Мене досить багато у цьому життi турбує,
Щоб промОвчати там, де не треба нiчого казати.
Це вже назавжди, мене вже не врятуєш,
Вибачте, та цього вам не вдасться забрати.
Вибачте, що я нелогiчна та дивна до того,
Що я не прогнуся, не здамся ! Пробачте,
Що для мене небесне важнiше земного,
Що я бачу те, що вам вже не побачить.
Мене досить багато у цьому життi турбує.
Щоб знайти хоч на мить спiльну мову iз вами.
Слiпого красою не зачаруєш,
Глухого не зачаруєш словами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383043
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 08.12.2012
Тобі присвячувать вірші,
Приймать чарівні квіти.
Ці почуття - вони святі,
а ти - найкращий в світі!
Віддячу я, за те що є,
а може й далі буде.
Я відчуваю: ти - моє
Таке нестерпне чудо.
В любов пірнаю з головою
І не боюсь в ній потонути
Може і ти пірни за мною?
Щоб нам разом усе відчути,
Щоб одне на двох бажання
І ніякої розлуки
Я маю право на кохання,
На твої ніжні міцні руки.
Тримай мене в своїх обіймах
Не смій ніколи відпускати.
Давай разом, не тільки в мріях,
На щастя будемо чекати...
Сказати "дякую" я хочу,
За те, що ти в моїм житті.
За твої світлі щирі очі,
За музику в моїй душі.
За те що є, і те що будеш!
...Знов посмішку твою ловлю...
Моє нестерпне, рідне чудо.
Коханий, Я Тебе Люблю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277580
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 30.10.2012
Сьогодні,за п'ятнадцять опів на першу
Він прийшов у мій дім сумно-п'яний.
І так тихо, так до болю довершено
Зізнавсь мені у коханні...
Вибач, друже, та час минає.
Можливості зникають примарами,
У твоїх наполеглевих шуканнях
Любов накрило чорними хмарами.
Чорними хмарами, сірим попелом,
Бежмежністю твоє незрілості.
Білі лебеді, чорні ворони...
Не Фенікс - не відродилося....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368608
дата надходження 04.10.2012
дата закладки 18.10.2012
Я отпущу любовь, которая бродила
По битому стеклу, по холоду камней.
Бродила босиком и потеряла крылья.
Которая была на свете всех главней.
Я отпущу любовь. И в час свой отреченья
Я не умру, а просто ринусь в круговерть
Пространства и часов, без смысла и значенья
И без боязни в ней, в огне ее сгореть.
Вселенная, возьми бескрылую такую
Мою любовь. Возьми, дай место ей в себе.
Фломастером я ей те крылья нарисую.
С руками я стою, воздетыми в мольбе.
Где миллиарды звезд, найдется мир, бесспорно,
Мир теплый, а не дух, мираж среди планет.
Моей любви не стать безмолвной дырой черной.
Возьми туда, где жизнь, туда, где смерти нет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368950
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 07.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2012
Це було минулою весною –
Я познайомилась з тобою.
Ти був красивий чарівний,
Мов воскова фігура,
Які приємні ти казав слова,
Що я таких не чула.
Та світ – театр і люди тут актори,
Ти скажеш слово і уже збрехав,
Що ти нікого як мене,
В житті своєму не кохав.
А я скажу з ким не буває :
Фальшиві сльози, мрії у словах…
Таких як ти - падлюк , їх вистачає
Та не всі ведуться на слова.
(29.01.2008 р.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355014
дата надходження 03.08.2012
дата закладки 30.09.2012
А я невпевнена, що то було кохання...
Можливо просто так, щасливі відчуття.
Але хіба красивою так бути спозарання
Могла тільки для тебе простою бути я?
Не плакати вночі, частіше посміхатись,
Шукати з-поміж інших, до тебе пригортатись?
Щасливі відчуття - але то не кохання,
Бо просто я була щасливою із рання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367665
дата надходження 30.09.2012
дата закладки 30.09.2012
Завтра- перше вересня, завтра- Свято Знань,
ще вчора скоригований мій календарний план...
Та щось не те з освітою, чогось у нас катма.
Учення ніби й світло, та неучених- тьма...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361219
дата надходження 31.08.2012
дата закладки 02.09.2012
Окрилені любов’ю летіли над землею,
Такі були щасливі, ми думали так треба,
Горіли ми сердечно, але так небезпечно,
Злетіти аж до сонця - яка ж була халепа.
Від тепла гарячого ти чомусь перегорів,
Може я занадто сильно хотіла почуттів,
Може зовсім трохи забракло ніжно-теплих слів,
Тому й не помічала, а любити ти не зміг.
Все минуло, в серці слід залишився нестерпний,
Ти, мабуть, не пам’ятаєш… та і я забула,
Але часом, так здається, біль мій нескінченний,
Знову рветься мені в душу, щоб я все відчула.
Дозволяю я собі, плакати на самоті…
Повір, я не слабка, а навіть досить сильна,
І не піддамся слабкості, примхливій гіркоті,
Бо я уже повільно стаю, як божевільна.
І дякую тобі, що стала безсердечна,
А думала колись – любов моя безмежна,
Такий п’янкий дурман… стікає знову по губах
А я не вірю, тим казково-лагідним словам…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361348
дата надходження 01.09.2012
дата закладки 02.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.08.2012
Помню, в детстве я сильно упала,
Был синяк на ноге от того.
Моя мама тогда мне сказала:
Заживёт, заживёт, ничего...
Повзрослела с годами, влюбилась,
Не дышала почти без него.
И когда мое сердце разбилось,
То мой друг мне сказал: ничего...
Время шло, и мы взрослыми стали,
Злых, казалось, вокруг никого.
Но когда меня люди предали,
Мой отец мне сказал: ничего...
Новый день, и ему улыбаюсь,
В сердце легкая грусть... Отчего?
Часто бьюсь и опять поднимаюсь.
Заживёт, ничего. Ничего...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353388
дата надходження 27.07.2012
дата закладки 15.08.2012
Шанує влада поетів мертвих.
Себе поети приносять в жертву.
Живих поетів не любить влада.
Хіба що пишеш їм дифірамби.
Коли штампуєш лиш трафарети,
то ти ніколи й не був поетом.
Поет не завжди лиш лає владу,
та він відважно шукає правду.
В поета завжди мірилом – совість,
тому живуче й родюче слово.
Поет правдиво малює вади.
Тому поета й не любить влада.
Він відчуває усе красиве –
супроти зла добуває силу.
Жагучим словом лікує душі,
натхненно будить людей байдужих.
Добропорядність – першооснова.
І кажуть люди – «художник слова».
Якщо насправді він є Поетом,
тоді ніколи не зможе вмерти.
І, може, влада йому й не рада, –
живе Поетова щира Правда!
Олександр Печора
(Ромоданець)
pechora_ridnokray@mail.ru
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353747
дата надходження 29.07.2012
дата закладки 30.07.2012
Послідня ніч... зі смаком полуниці...
Такі солодкі... і палкі її вуста...
Такі жадані.. і спокусливі сідниці...
Не втримавсь... прагнув... пив її до дна...
Вона шаліла... знала, що останні...
Ця ніч... обійми... і тихесенько: горю...
І пристрасні освідчення в коханні...
Востаннє... й вперше... те його "ЛЮБЛЮ"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350701
дата надходження 16.07.2012
дата закладки 24.07.2012