Вмиратимемо двічі? Тільки раз.
То нащо душу мучити страхами,
зливати у ефір потоки фраз
і жадібно ловити їх вухами
про катастрофи, про армаґедон
кончину скору людства і планети
і версій висувати зо мільйон
жахні натхненно сіючи сюжети?
Чи може так смакуючи жахи
Врятуємось, наснажимось любов»ю,
позбавимось безмірної пихи
сліпого себелюбства і злослов»я?
Букет яких чуттів шлемо Творцю,
вирощуємо що з глибин сердечних?!
Ми віримо небесному Отцю
чи бавимось у ігри небезпечні
зі злом що в нас бруньками метастаз?
Твори любов - вмирати тільки раз!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379421
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 02.12.2012
Приречена...
Вродилася такою,
як кожна друга,
кожна, як одна
помічена безжальною судьбою
в полоні вільнім мудро-навісна...
У тілі сім
послушниця Закону,
чужих життів
впокорена раба.
І нині, і вовіки, і до скону
не стихне в ній даремна боротьба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343805
дата надходження 13.06.2012
дата закладки 22.06.2012