Rija: Вибране

ОЛЬГА ШНУРЕНКО

ЗА КРОК ДО ЗИМИ

Дивлюсь  на  сонне  озеро  з  тераси,
Перед  очима  полотно  прекрасне  -
Купається  в  воді  осіннє  небо,
Схилились  у  скорботі  голі  верби…

На  небосхилі  сонячна  заграва  -
Відгомоніла  осінь  золотава.
Біля  тераси  клумби  опустіли,
Від  холоду  дерева  затремтіли…

Зима  вже  скоро  прийде  на  обійстя,
Деінде  на  гілках  жевріє  листя,
Тепло  дарує  осінь  на  світанні,
І  відступають  приморозки  ранні…

Вже  кілька  кроків  до  зими  зосталось,
На  жаль,  вже  осінь  з  нами  попрощалась…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380460
дата надходження 26.11.2012
дата закладки 26.11.2012


ОЛЬГА ШНУРЕНКО

МОЄ ОСІННЄ РАНДЕВУ

Засмутилося  спустошене  подвір‘я,
Сороміцько  оголилося  довкілля,
І  дерева  виглядають  як  скелети,
Заспівала  осінь  мінорні  куплети…

Нещодавно  грались  на  подвір‘ї  діти,
Милували  очі  різнобарвні  квіти,
Котенята  мрійно  грілись  на  осонні,
І  тримала  осінь  сонечко  в  долонях…

Малюки  щось  майстрували  у  пісочку,
А  дівчатка  гралися  у  «маму  й  дочку».
Розмовляли  тихо  дідусі  й  бабусі,
Немовлят  гойдали  молоді  матусі…

А  сьогодні  всі  розбіглись  по  домівках,
Поховалися,  як  сірі  миші  в  нірках,
Всі  налякані  і  слухають  прогнози,
Що  зима  на  нас  чатує  на  порозі…

Я  сьогодні  розмовляла  з  листопадом  -
Прохолодний  дощ  осінній  з  неба  падав,
Рандеву  останнє  -  я  і  пізня  осінь
запросили  знову  сніжну  зиму  в  гості…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380183
дата надходження 25.11.2012
дата закладки 25.11.2012