Бракує тебе. Може, тому так хмарно?
Може, тому серце заполонив дощ?
Я не втікаю. Навіщо? Я ж знаю: марно.
Краще сховаю смуток десь серед площ.
Бракує тебе. Хоч літо, а сонце не гріє.
Хтось ще шукає причин, однак їх нема.
Холодно. Вітер надворі і в серці ще віє.
Небо, невже мій діагноз - хронічно сама?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345853
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 24.06.2012
Ну ж бо – давай полетимо
Цей світ затиснутий в чужі лещата
А ми с тобою ІНШІ птахи
Яскравого неба
Душі
Не в полоні
Тримаю
Долоні…
Ну ж бо – давай полетимо
Цей колір вже давно набив оскому
Зітри його, малюй скоріш
Рожевим
Жовтим
Фіолетовим
Синім
Подекуди…
Ну ж бо – давай полетимо
Відріж ці коси – вони мов коріння
З старого життя, не твого
А чужого
Примарного
Дивного
Солоного
Забутого…
Ну ж бо – давай полетимо
Це зовсім не складно – протягни тільки руку
Ступи пару кроків – і падай
Та вгору
Не бійся
Тримаю
Тебе ж я
Кохаю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345419
дата надходження 21.06.2012
дата закладки 21.06.2012