Левковец: Вибране

Олексій Тичко

Бранець самоти

У  натовпі  щасливих  це  не  я!
То  тільки  маска  радості  на  шкірі,
Щоб  заховати  дійсні  почуття,
Гримаси  болю  і  сліди  зневіри.

Бо  я  не  той    і  ти  уже  не  та…
Хоча  лише  дві  осені  позаду
якби  у  третю  чистого  листа
новий  сценарій  скласти  листопаду.

Писати,  підбираючи  слова.
Підкреслити  червоним  інші  дати,
У  тексті  ні  байдужості,  ні  зла,
Не  допустити  біль  гіркої  втрати.

Але  я  знаю,  що  не  буде  так!
Бо  долю  не  напишеш  на  папері,
Кружляє  у  чеканні  чорний  грак  -
Надії  він  клюватиме  померлі.

Я  знову  буду  бранцем  самоти,
Слугою  і  заручником  у  рими.
Віддамся  нотам  де  звучала  ти,
А  ночі  будуть  довгими  і  злими.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296751
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 30.07.2012


Мирослав Вересюк

СНІГУРІ

Прилетіли  снігурі,
Сіли  високо  вгорі,
На  засніжену  калину,
На  червону  горобину.
Все  із  гілля  позбивали,  
Обтрусили,  поклювали.
Мов  червоні  ліхтарі,
Пломеніють  снігурі.
Наче  вогники  маленькі,
Сяють  груди  червоненькі.
Про  кінець  зими  віщують,
А  куди  ж  вони  кочують?
І  якщо  вони  гарячі,
То  мабуть,  що  не  інакше,
Десь  на  півночі  живуть,
І  туди  тримають  путь.

10.  02.2010  р..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351795
дата надходження 20.07.2012
дата закладки 20.07.2012


VICTORIA IV

ПРО НЕБЕСНЕ І ЗЕМНЕ

Постоянный  адрес:  http://h.ua/story/359660/

Стихи,  13  июля  2012  08:42
 

Півсерця  взяв  мого…  І  півжиття.

Подбав  про  всіх  на  світі  –  не  про  мене…

Любові  вже  немає  вороття  –

Вона  пішла  від  нас.  Осіннім  кленом

Осипалась…  А  скоро  –  холоди.

Немає  вороття  у  дні  минулі.

Не  йди  за  мною,  не  шукай  сліди  –

Моя  душа  знайшла  собі  притулок.

Вона  –  у  сонці,  в  зелені,  в  піснях

Пташиною  дзвінкою  відродилась…

І  є  тепер  у  неї  інший  птах,

І  він  дарує  їй  небесні  крила!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351752
дата надходження 20.07.2012
дата закладки 20.07.2012


Schicksal

МОЯ УКРАЇНА

Частоколом  тополиним
Яблуневим  цвітом
І  рубінами  калини
Ненька  оповита
Колисковими  піснями
Лебедів  дитинства
Материнства  рушниками
І  каштанів  листом
Край  дороги  журавлями
Поля  коромислом
Парубками  в  шароварах
Німфами  в  намисті  
Верболозом  оповита
Соняхів  кругами
Приголублена,  зігріта
Жовтими  руками
Козаків  -  героїв
Славою  окута  
Оселедці  ніжать  скроні
Підбородок  -  вуса!

Колисковою  зігріта
Мовою  п’янкою
Не  померли  твої  діти
Не  ржавіє  зброя!
Ми  готові  за  рідненьку
Іти  до  загину
Не  покинемо  ми  неньку
НЕЬНКУ  -    УКРАЇНУ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348717
дата надходження 07.07.2012
дата закладки 15.07.2012


МАЙДАН

ДО КОЗАКІВ

Ти  козак,  мабудь,  лихий,
Розум  не  телячий,
Та  на  вуха  не  глухий,
Маєш  зір  добрячій.

Скинь  ненависне  ярмо,
Як  гнилу  колоду,
Хоч  життя  і  віддамо
За  свою  Свободу.

Закінчить  смердячій  вік
У  ямі  хижа  зграя.
Щоб  атаман  не  зволік,
Ми  наполягяєм!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348634
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 14.07.2012


alfa

* * * Виглядає вечір із-за хати…

Виглядає  вечір    із-за  хати.
Огортає    сизий    дим  оселі...
Догорає  літо    у  багатті
Кольорів  з    відтінками    пастелі.

Стомлені  городи    пригорнулись  
До    останніх  теплих    днів  боками...
Небо  гасне    спогадом    минулим
Й    тихо    тане    десь    поміж  зірками.

***

Et  le  soir  qui  tombe  sur  les  maisonnettes,
Et  le  vent  qui  grise  de  grisaille  –  
C’est  l’été  qui  flamboyait  dans  sa  perte
D’une  couleur  défleurie  de  la  paille.  

Pauvres  potagers  qui  chauffent  leurs  âmes
Par  ces  journées  dernières  estivales,
Et  le  ciel  qui  se  souvient  sans  blâme
Du  passé  noyé  dans  les  étoiles  !

Переклад    Д.Чистяка

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347130
дата надходження 29.06.2012
дата закладки 14.07.2012


alfa

* * * Сріблястий місяць в небі плив…

Сріблястий    місяць    в    небі    плив    
І    малював    деревам    тіні.
Народжувались  дні    осінні
На    перехрестях    літніх    злив.

Ввібравши    барви    теракот,
Мостились  гарбузи    під    плотом,
А    цвіркуни    скрипучі    ноти
Все    прагнули    звести    в    акорд.

І,    підійшовши    до    узбіч,
Давно    уже    до    всього    звичні,
Хати    біленькі    риторично
Дивились  вікнами    у    ніч.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347266
дата надходження 30.06.2012
дата закладки 14.07.2012


alfa

* * * Ходить серпень…

Ходить  серпень  ногами  босими
По    укритій    росою  стерні,
Світанково  видзвонює    косами
Обжинкові  співає  пісні

Лиш    йому    зрозумілими    знаками
Мітить    в    лузі      зелені    стіжки.
Вишива  чорнобривцями    й    маками
Ткані  сонцем  ясним  рушники.

Перевеслом  пов"язує    райдуги,
Роздає    урожай    про    запас,
І    незвіданим  спокоєм    радує
У    медовий,  свят"яблучний  Спас.

І    останніми    днями    млосними,
Що  ще    ніжаться  у  теплі,
Йде    до    вересня,  йде  до    осені
По    щасливій    і  щедрій  землі.


L’août  arrive,  et  ses  pieds  nus  qui  raisonnent  
Sur  la  terre  où  pleuvent  les  moissons,
Les  matins  de  rosée  au  loin  qui  claironnent,
Les  moissons  éclatent  dans  les  chansons,  

L’août  qui  signe  de  sa  main  si  tremblotante  
Les  blés  verts  dans  les  vastes  vallées,
L’août  qui  saigne  (coquelicots,  fleurs  ardentes
Et  la  terre  du  soleil  est  perlée)  !

Vois  :  la  paille,  l’arc-en-ciel  y  serpente,
Les  moissons  dorées  tournent  rond,
Vois  :  la  calme  Assomption  qui  te  chante  
Dans  les  pommes  chues  et  le  miel  si  bon.                              

C’est  l’été  qui  va  s’achever  en  douce,
C’est  l’éclat  troublant  de  la  chaleur
Que  le  temps  sans  clémence  nous  pousse
Vers  l’automne  si  riche  tremblant  de  pleurs.

Переклад  Д.Чистяка

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347446
дата надходження 01.07.2012
дата закладки 14.07.2012


alfa

* * * Нас двоє (авторська пісня)

Закохані  у  небо  зіркове,
П"ють    прохолоду    вулиці  Гавани...
В    маленькому  затишному  кафе
Так    хороше    з    тобою,    мій  коханий.

Нас    двоє  -  я  і  ти,    нас  двоє
В    маленькому    кафе    "  Савойя".
І    що    навколо  нас,
І    хто    навколо    нас  -
Байдуже    нам    в    цей    час  -  нас  двоє.

Південну    ніч  гойдає    океан,
Спить    вітер,    заколисаний    прибоєм.
І    легко    так    читається    роман
Про    те,    як  добре    й    затишно    з    тобою.
А    завтра    ранок    знов    розлучить      нас  -
Я    завтра    в    Україну    відлітаю...
Вплітає    в    румбу    лагідний    романс
Мелодію,    яку    одна    я    знаю.

Нас    двоє  -  я  і  ти,    нас  двоє
В    маленькому    кафе    "  Савойя"
І    що    навколо  нас,
І    хто    навколо    нас  -
Байдуже    нам    в    цей  час  -  нас  двоє.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347874
дата надходження 03.07.2012
дата закладки 14.07.2012


alfa

* * * Квітень. Ніч.

Втомившись  від  буяння    вишень
І    від  шаленості  весни,
Село    поринуло    у    тишу
Зимові  додивлятись    сни.

Куняли    понад    ставом    верби,
Дрімали    клени    вздовж  доріг,
Лиш    місяця    тоненький    серпик
Вечірню    зіроньку    стеріг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349041
дата надходження 08.07.2012
дата закладки 14.07.2012


alfa

* * * Щастя

Парубійко    стрункий  і  вихрастий
До    вінця    наречену    веде.
Я  радію      безмежному    щастю
Незнайомих    мені    людей.

Хай    життя    їхнє    буде    квітчастим,
Хай    любов    їхню  Бог    береже...
Я    радію    чужому    щастю.
Ну    і  що,    що    воно    чуже.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350269
дата надходження 14.07.2012
дата закладки 14.07.2012


Володимир Шевчук

Вже заспівали…

Вже  заспівали  в  садочках  птахи  –  
Райські,  либонь  нетутешні.  
Геть  осоромлені  співом  таким  
Почервоніли  черешні.  

Квіти  під  сонцем  голівок  своїх  
Навіть  на  вечір  не  стулять.  
Липа  в  пахучій  рахує  фаті  
Скільки  кувала  зозуля.  

Очі  радіють  від  кількості  див  –  
Безмір  барвистого  квіту!  
…В  спеку  таку  я  й  тебе  полюбив  
Позаминулого  літа…  



04.07.2012  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348140
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 13.07.2012


Віталій Назарук

Ми слова Кобзаря всі забули

Попросіть  москалів  з    України,
Хай  живуть  на  просторах  Росії.
«Пиятики  і  матів»  не  сіють,
Попросіть  москалів  з  України.

Стільки  мають  землі  -  все  їм  мало,
За  рахунок  когось  звикли  жити.
До  смаку  їм  наш  цукор  і  сало,
І  дівчат  наших  хочуть  любити.

Ми  слова  Кобзаря  всі  забули
І  схиляємось    нині  чужинцям.
Споконвіку  земля,  де  живемо
З  діда  –  прадіда  є  українська.

Хай  співають  нам  наші  дівчата,
Хай  живуть  люди  в  щасті  й  любові.
Хай  цвіте  Україна  багата,
Жити  хочемо  в  мирі  -  без  крові.  

Буде  наша  земля  процвітати,
Наша  пісня  народна  хай  лине.
Я  прошу  Вас,  послухайте,  діти,
Попросіть  москалів  з  України.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347313
дата надходження 30.06.2012
дата закладки 11.07.2012


Інна Пінна

Метушня

Танцює  сонечко  навколо  хмарочосів,
Кружляє  вітер  між  садами  ліхтарів,
Блука  туман  в  юрбі  різноголосся,
Де  щойно  вихрем  дощик  пролетів.

Блукаєм  ми  у  натовпі  будинків,
Шукаєм  схову  в  метушні.
Не  можем  деколи  знайти  хвилинки,
Нас  манить  блиск  нічних  вогнів.

Та  за  мурами  є  життя  квітуче,
У  ньому  лиш  душа  цвіте.
Воно  твоє,  одне  і  неминуче,
Зруйнуй  кордони  і  отримай  все.

2004  рік,  Харків

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349108
дата надходження 09.07.2012
дата закладки 11.07.2012


Тамара Васильєва

Закритий простір і відкриті душі

Закритий  простір  і  відкриті  душі
Переплелись  в  одне  корінням  і  гіллям.    
Глуха  стіна,  мабуть  її  не  зрушить,
Або  збирать  німе  каміння  разом  нам.

Волає  розум  і  розбите  серце,
Його  осколки  грізно  врізались  в  думки.
Тепер  у  жилах  кров  біжить  із  перцем,
А  навкруги  плітки  зібрались  залюбки.

Життя,  як  піт  солоний  в  очі  ллється,
Хустини,  як  завжди,  в  руках  моїх  нема.
Я  не  ховаю  сліз,  яким  не  йметься,
А  позбираю  в  жменю,  вмиюсь,  як  німа.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349360
дата надходження 10.07.2012
дата закладки 11.07.2012


Вячеслав Романовський

ПОВІДЦВІТАЛИ НЕБЕСА…

Повідцвітали  небеса
І  повсихали  очерети,
Та  юно  райдуга  звиса
І  сонце  котиться  в  кареті.

Весну  з  надій  не  вилучай,
Минуться  осені  і  зими.
Пішла,  кохана,  пити  чай,  
Радіти  зелені  озимих.

А  те,  що  квапляться  літа,
Біда  хіба?  Їх  кваплять  діти...
А  осінь  гарна,  золота,
Якби  ще  з  нею  не  старіти...

10.07.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349369
дата надходження 10.07.2012
дата закладки 10.07.2012


Мирослав Вересюк

ВЕДМЕЖА МАЛИНУ РВАЛО

Ведмежа  малину  рвало,
І  у  лісі  заблукало.
Стало  кликати,  гукати,
Всю  рідню  велику  звати.
Мама,  першою  знайшлася,
Другим  -  старший  братик  Вася.
Третьою  -  сестричка  Ната,
А  четвертий  прибіг  тато.
-  Ти  чого  так  репетуєш?
Що,  не  бачиш  і  не  чуєш?
Поруч  ми  перебували,  
За  кущем  малину  рвали.

11.02.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349355
дата надходження 10.07.2012
дата закладки 10.07.2012


Тамара Васильєва

Боліло чи болить?…

Болить.  Пече.  Пульсує.  Ниє.
Кричу.  Мовчу.  Тремчу  і  млію...
Щемить,  Лоскоче.  Стукає.  Німіє.
Терплю.  Боюсь.  Молюсь:  "О.  міє!.."

Переболить.  Перепече  і  перениє.
Перекричу.  Перемовчу  і  не  зомлію.
Перещимить.  Перелоскоче.  Заніміє.
Перетерплю.  Я  не  боюсь:"О,  міє!..."

І  не  болить,  і  не  пече,  і  вже  не  ниє.
Я  не  кричу,  і  не  мовчу,  але  й  не  млію.
І  не  щемить,  і  не  лоскоче,  не  німіє.
Стерпіла  все!  Й  не  страшно  вже:"О,Міє!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349324
дата надходження 10.07.2012
дата закладки 10.07.2012


Ольга Медуниця

На світло Твоєї свічки

На  світло  Твоєї  свічки
Я  йду  вже  багато  ро́ків:
То  голосно,  а  то  нишком,
Малі  і  великі  кроки,

Долаю  високі  гори,
Несе  мене  бистра  річка,
У  шторм  я  гамую  море
Для  світла  Твоєї  свічки.

Коли  в  моїх  днях  щоденно:
Полова,  стерня  і  гичка,
Я  знаю  одне  достеменно:
Є  світло  Твоєї  свічки.

Запитуючи:  "  А  треба?",
Кого  ж  Ти  гукав  у  нічку?

А  я  просто  йду  до  Тебе
На  світло  Твоєї  свічки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343839
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 10.07.2012


Павлусик-Кузмяк Олег Мико

Ранковий бешкетник

Гойда  малинову  зорю,
Бешкетник  вітер,на  озерах.
Зігнав  з  води,в  рожевих  перах,
Туману  заспану  сім`ю.

Посперечався  з  очеретом.
Вмочив  у  воду  осоку,
А  потім,батярем  упертим,
Берізку  заголив,тонку.

Розпатлав  вербам  довгі  коси.
По  сінокосі  покружляв.
З  трави  зтрусив  пурпурні  роси.
Зі  сходом  сонця,десь  пропав.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347082
дата надходження 29.06.2012
дата закладки 08.07.2012


Павлусик-Кузмяк Олег Мико

Яничари

Заполонили  яничари
Простори  рідної  землі.
І  грім  небесний  їх  не  вдаре,
І  не  загубляться  в  пітьмі.

Не  сміли  навіть  москалі  
Так  насміхатися  над  нами.
Розперезалися  псарі,
Що  називаються  синами.

Синами  ж  нашої  землі.
О  Боже,змилуйся  над  нами.
За  що  ж  ти  топиш  нас  в  багні,
В  якому  жили  ми  віками.

Спини  їх  Боже  й  заніми.
Не  дай  паплюжити  Вкраїну.
Облуду  з  їх  очей  зніми,
Може  згадають  Батьківщину.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348939
дата надходження 08.07.2012
дата закладки 08.07.2012