Frankiv: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.01.2013


Твоя Наталка

Вдихаю дим чужої сигарети

Вдихаю  дим  чужої  сигарети,
Ковтаю  згустки  не  своїх  проблем.
Пакую  всі  думки  в  сумні  куплети.
І  мрію  про  пиріг  із  мигдалем.

Я  слухаю  чужу  невинну  сповідь.
І,  навіть,  ще  поради  роздаю.
Та  пролітає  повз  за  словом  слово:
Замріяна  й  задумана  стою.

Мені  б  в  своїх  проблемах  розібратись
І  зрозуміти:  що,  куди,  і  як?
І  хоч  потрохи  плавно  намагатись  
Душі  мозоль  лічить,  що  так  набряк.

Тонка  цигарка  із  вчорашньої  газети
Рожевим  вогником  освічує  балкон.
Абстрактні  димом  вимальовує  портрети  
І  розум  власниці  занурює  в  полон.

Вона  притупить  в  серці  біль  і  смуток,
Та  не  усуне  жодного  з  питань.
Фальшивою  анестезією  окута,
Не  збавишся  своїх  зобов’язань.

А  я  відсповідаюсь  на  папері  –
Він  стерпить  все  і  не  судитиме  мене
У  зошиті  сховаю,  як  в  печері,
Все  те,  що  в  хворій  думці  промайне.

І  знаєш,  може  я  і  старомодна,  
Та  цю  отруту  все  ж  не  підпалю.
Якщо  ж  на  шкоду  буду  я  голодна,  
То  краще  з  мигдалем  пиріг  куплю.

А  ти  вдихаєш  дим  від  сигарети,
Ковтаєш  попіл  з  згустками  проблем.
А  я  пакую  всі  думки  в    куплети.
І  мрію  про  пиріг  із  мигдалем.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375787
дата надходження 06.11.2012
дата закладки 26.01.2013


Твоя Наталка

Втома

Закінчився  день  -  і,  нарешті,  я  вдома.  
Чотири  стіни,  чашка  чаю  і  втома...  
А  ще  -  телефонна  коротка  розмова:  
"Привіт!"  і  ще  на  прощання  два  слова.  

А  далі  -  лиш  очі  зімкнути  бажаю!  
І  все  -  я  реальність  земну  покидаю.  
Полину  до  неба,  до  зір  доторкнуся,  
У  мріях  й  бажання  своїх  розчинюся.  

У  сні  я  зустрінусь  з  тобою,  коханий  
І  вже  розставатись  ніколи  не  стану.  
Мій  сон  -  це  мій  світ,  що  до  ранку  існує.  
Здалося  б,  ніщо  вже  його  не  зруйнує.  

Будильник...  О  ні!..  У  реальність  назад.  
Дзвінок  обірвав  сновидінь  зорепад.  
І  я  піднімаюсь,  вдягаюсь..  Не  хочу!!!  
О,  як  набридаютья  недоспані  ночі.  

А  потім  -  робота,  робота  і  люди  -  
Байдужі,  нещасні,  жорстокі...  Повсюди!  
Навколо  усіх  метушня  і  проблеми,  
Важливі  питання,  безглузді  дилеми.  

А  стрілки  годинника  ходять  по  колу  
І  час  не  зупинить  ніхто  і  ніколи.  
І  знову  закінчиться  день  -  і  я  вдома...  
Чотири  стіни,  чашка  чаю  і  втома..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374788
дата надходження 01.11.2012
дата закладки 26.01.2013