: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.08.2012
Люби мене не назовсім,
нехай лише зараз і трошки.
Краще цей концентрат сьогодні,
Ніж розбавлена суміш надовго.
Хай краще сни, що застрягли в волоссі
Лишаться снами..
Між нами..
Одягнуті й босі,
та голі душою..
П`єм концентровану суміш любові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352304
дата надходження 23.07.2012
дата закладки 11.08.2012
И уходя, как уходят в чужую память...
И.Бродский
____________________________________
...когда больно смотреть на чужие раны
...когда осень касается листьями волос
возникает желание убежать
перманентно оставаясь теплой
память
вырывает птиц
времени ...
а на твоих руках
умирают пророки холода ...
я за то чтобы
каждое утро просыпаться ровно
в 07.00
и тенями бродить по городу
пить коньяк а вечером снотворное ...
я греть твои пальцы буду
мысленно
ибо каждое расстояние измеряется
чувственностью слова произнесенного
в тишине ...
диагноз - потеря себя ...
отойди
я не вижу ничего кроме
этой холодной осени
что слепым
рыжим
котенком
спит на моей груди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285823
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 11.08.2012
"Чтобы оправдаться в собственных глазах, мы нередко убеждаем себя, что не в силах достичь цели; на самом же деле мы не бессильны, а безвольны."
Франсуа де Ларошфуко
"Я очень простой человек, Саюри. Я не люблю, когда вещи, которыми я не могу обладать, находятся рядом со мной."
Артур Голден. "Мемуары Гейши"
__________________________________________________________
...никто не заставлял ускорять
падение тьмы
на скользкие улицы
времени...
у нас всегда вдоволь
самих себя пока
рядом никто не дышит....
я заставляю тебя смотреть пристально
как скучают двери
когда их никто не открывает
вот уже половину вечности
как опустошенные корабли причаливают
к берегам
где никто никогда их не ждет
как в утреннем тумане
исчезает сон
в мгновение чьей-то слабости
рождается сила другого
и когда кровь в сердце твердеет
запутанные лабиринты твоего дыхания
первыми ощущают холод
жизнь - это слишком тонкая материя
чтобы удачно пережить десятки зим
и если тебя преследует солнце
то значит пришло время
говорить ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302292
дата надходження 25.12.2011
дата закладки 11.08.2012
...ми починаємо говорити про осінь як тільки ночі стають тихішими
холод вправно цілує подушечки пальців ранковим диханням
з кожною осінню ми стаємо мудрішими
і якщо є кого обіймати то обійми теплішають...
дихати глибоко...нутром відчувати знесилений видих
життя як одне із мистецтв осягнути по своєму
одного ранку ми прокинемось
і один із нас стане воїном...
голос дає силу лякливим стискає горлянку
і вуличні пси тулячись до свинцевого розпеченого асфальту
відчувають як приходить осінь...
усвідомлюючи втрату тепла...
а у більшості із нас
тимчасовий параліч сковує серця...
застрягає у прогалинах часу невідома мета
і якщо ти ідеш то іди до кінця...
та маючи сміх що причастям лягає на губи
молебень душі із якої стікають слова
коли листопадові вірші читатиме грудень
біль стихне
не стихнуть
серця...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356754
дата надходження 11.08.2012
дата закладки 11.08.2012
Та як би мовити... Та ніби не прощаюсь.
Так ніби я за ріг зайду на мить,
І граючись з тобою поквитаюсь,
Лиш розчерк кроку сумно забринить.
А ще, Котяк... веди себе слухняно,
І кожен день сумуй. Чекай на мій приїзд.
Печаль твоя - застигле меццо-п*яно -
Шкрябеться по ту сторону завіс.
Давай у Дзиґу... Нас розчулив Львів,
І в соте ми при каві закохались.
Мене, як незнайомку, спокусив...
І витримати казку було сил.
І ми прощали. І ми прощались.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355710
дата надходження 06.08.2012
дата закладки 07.08.2012