Зніми, фотограф, крапельку дощу,
Немов сльозинку у стрімкім польоті,
І в пам’яті я знову воскрешу
Той день розлуки, що забути годі,
Щоб в краплі тій заграли кольори
Й небес сягнули у шаленім вирі,
Веселка щоб злетіла догори
Й серця з’єднала в злагоді і мирі.
Зніми іскринки невгамовний блиск,
Хай нагадає блиск очей коханих –
І серце тьохне в грудях, як колись,
Додому поведе з доріг незнаних,
Щоб не загас в моїй душі вогонь
І димом не пішов поміж віками,
І щоб тепло коханої долонь
Зігріло серце, змучене роками.
А налаштуй-но, друже, об’єктив,
Зніми пушинку стиглої кульбаби,
Яка підвладна волі всіх вітрів
І в рідний край дістатися могла би…
Могла б донести дотик ніжний мій,
Такий м’якенький, лагідний і щирий,
Моїй єдиній, милій, чарівній, -
Якщо вже доля нас і розлучила.
Зніми, фотограф, прошу, не відмов
Просту красу маленької сніжинки…
Вона далеко, як моя любов.
Вона прекрасна, як прекрасна жінка.
…Вдивлятимусь в ті знімки, в кожен штрих
Картин далеких батьківського краю:
Хоч подумки вертатимусь до тих,
Кого покинув, але все ж кохаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192451
дата надходження 29.05.2010
дата закладки 15.08.2013
Я осторонь сиділа та дивилась,
І слідкувала за рухами життя.
Він ніч знімав на фото. Я спинилась –
Вдивлялась в нього, ніби в забуття.
Життя пригальмувало. Озирнулась –
Ніщо не ворухнеться в тишині.
Лиш очі у фотографа всміхнулись,
І спалах відобразився в воді.
І він мене не бачив. Слава Богу.
Я затремтіла – й задрижала ніч.
В країну щастя простяглась дорога,
Аж раптом ми зіткнулись віч-о-віч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281898
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 15.08.2013
Скажіть мені – життя не має Сенсу?
Чи, просто, я вже докорінний песиміст?
Скажіть – чому не гріють вже слова із тексту?
Чому мені незрозумілий їхній зміст?..
Скажіть мені – чому жорстокі люди?
Чи, просто, я з народження сама…
Скажіть – невже так й далі буде?
Чому, чому… Пояснення нема.
Скажіть – чому залежні люди?
Не від шприців, наркотиків, вина…
А лиш від тих, хто поряд буде…
І озирнешся – їх уже нема.
Скажіть мені – життя не має Сенсу?
То взагалі чи є у ньому зміст?..
Слова вплітаються поміж рядками тексту…
Я, мабуть, докорінний песиміст.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393944
дата надходження 20.01.2013
дата закладки 20.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.01.2013
Їжачок сердито тупа,
Поспіша додому,
На спині несе він їжу,
Листя і солому.
Поспішає він маляток
Яблучком вгостити
І на зиму тепле ліжко
Для сім'ї вмостити.
Як повіє завірюха,
Холодно в селі,
Спить сімейка їжачкова
У теплій норі.
А весною прокинеться
Вся їхня рідня,
Поспішає добро людям
Робити щодня.
Їжачок-лісовичок.
Маленька тваринка,
Теплий кожух з голочок,
Розумна голівка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382839
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 06.12.2012
По тонкому льду!
..Быть другом - непростое совпаденье!
Не только горделивые слова!
Не только песенка которая не спета,
Не только отношения с нуля!
А более - чем я могу сказать вам,
При помощи письма обычных строк.
Дружить - значит пройти печаль, страданье,
Но позабыть плохое - друг чтобы помог!
Жалеть - когда твой друг заплачет,
Пусть даже он об этом не просил!
Но ты скажи -"Я не могу иначе,
Нам хватит на двоих любви и сил!"
Смеяться вместе - когда миг улыбки,
Пытается куда-то ускользнуть.
Угадывать оттенки, чувства ритма,
И шутки шарм продлить и растянуть.
Любить его - душой а не глазами!
Смягчать собою острые углы,
И помогать делами - и словами,
Дарить надежду на благие дни!
И говорить - когда ослабли чувства,
Барахтаться порой невмоготу..
Держаться на плаву - это искусство!
-"Не утони мой друг - я руку протяну!"
Простить ему - сомненья и ошибки!
От них не застрахован ведь никто..
И комплексов убавить список длинный
В глазу своём бы, разглядеть бревно..
И ваш багаж - падений и ошибок
Прочитан будет, а потом ...забыт!
Не говорите слов - что душу колят шилом!..
Старайтесь ссору быстро потушить!
И жить - даря и принимая,
Не вспоминая другу - неудачный шаг!..
Стараться век прожить не унывая,
Пусть даже, не по нашим силам враг..
И свет от этой радуги лучистой,
Храните в ваших дружеских сердцах!
Да будет вам наградой в этой жизни-
Не боль, ни ложь, не холод и не страх!-
А ясный взгляд - очей что верят, любят!
Уверенность в плече - что не предаст!
Надежда - что тебя не позабудут,
Какая ни была бы в мире власть.
О друге вспомнив - оживёт улыбка!
Быть может - скатится слеза...
Не делайте пожалуйста ошибок -
Которых не исправить никогда!...
Valdis 10. 2012
© Copyright: Валдис Николаевец, 2012
Свидетельство о публикации №11210299811
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376951
дата надходження 11.11.2012
дата закладки 11.11.2012