Найважче на війні – сказати мамі…
Син – поряд…і волає телефон.
Вона просила всіх на світі храмів…
Нестерпно душу рве комусь рингтон.
Ненавиджу до болю телефони!
«Нема» – найгірше слово на Землі.
Які ж то не досяжні позазони,
Як краплі запеклись на ковилі.
У серце мами влучила та куля,
І дзвонить мама знов на цю війну.
А десь взялась пророчити зозуля,
Призначивши оманливу ціну.
Ніхто не може, десь пропала сила…
Хоч мама знає, знає вже сама.
Останній раз набрала номер сина.
«Будь проклята!»,– їй вирвалось, – «Війна…»
Найважче на війні сказати мамі,
Простіше вмерти, ніж таке сказати.
А скільки вже на серці стало шрамів,
Ніколи душі нам не залатати…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802934
дата надходження 13.08.2018
дата закладки 08.09.2018
Сьогодні наше небо у жалобі,
А сонце одягнуло чорну хмару.
Захисники вже в янгольській подобі
Боронять від ворожого удару.
Їх щит - то наша пам'ять і молитва.
Не склали крила навіть коло Бога.
За Незалежність ще триває битва...
Розквітне миром наша перемога!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804804
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 29.08.2018
[b][i]Героям, поклавшим своє життя за УКРАЇНУ, посвячується.[/i][/b]
Ми тут зібралися, бо всіх нас Бог зібрав
У Світі Вишньому любові та покою,
Для нас позачасовий час настав,
Де вже нема ні болю, ні розбою.
Ми різні всі і з різних тут причин,
Хто молодий, а хто в літах поважних,
Ваги не має тут посада, вік чи чин,
Бог прийняв всіх сміливих та відважних.
Хотіли в мирі жити й працювати ми
На благо рідної до болю України;
Дітей ростити, та ріднесеньким батькам
В житті надією, підпорою служити.
Та спільне є одне, що поєднало нас,
Що важким тягарем лягло на плечі рідних -
Підступна смерть, що раптом розшукала нас,
Позбавила всіх сподівань майбутніх, щирих, гідних.
Але не довгим страшний розпач був,
Бо ангел прилетів та ніжно обійняв крилами,
І душі світлою любов’ю надихнув,
І заспокоїв мудрими словами:
[b]- Блаженний той, за друзів хто
Життя своє віддав, в біді не кинув;
По честі Божу справу учинив,
І душу врятував, хоч сам загинув…[i][/i][/b]
Ми тут зібралися, бо всіх нас Бог зібрав
У світі вишньому любові та покою,
Небесний України Легіон, щоб кожен знав:
На варті,..
любить вас,..
і захистить благословенний світ людей собою!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804823
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 29.08.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.07.2013
Іграшковий хлопчик
Так реалістично плаче
Маленький горобчик
Каже, не пробачить
Ляльковод я вмілий
Знов мені повіриш
Без прохань і сили
Серце своє виймеш
Ниточки в руках моїх
Серденько в долоньках стука
Ні , не відпущу я !
Що ти кажеш? Сука..?
Я колись , як лялька,
Затуливши рот
Все тобі прощала,
А тепер самая... ляльковод
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336795
дата надходження 12.05.2012
дата закладки 22.07.2013
Календар з годинником у змові.
Від тяжких картин стомились стіни.
Покосились ледь помітні тіні.
Цього літа всі такі зимові…
Гордий вигин нової гітари
Обіймають сірі частки пилу.
Цим шпалерам більше не під силу
Всмоктувати дим її сигари.
Акварель паркет розцілувала,
Що розбавлена сьогодні з віскі.
З пензлем у руках так близько
Опинилась до межі провалу.
Зрадило тепер тобі натхнення,
З гранчаком лишивши наодинці.
Твоє щастя на старій картинці,
Що далека так від сьогодення.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429686
дата надходження 06.06.2013
дата закладки 06.06.2013
В кімнаті двоє – я і самота,
У нас НЕромантична НЕвечеря.
На жаль, я тільки засіб, не мета,
Для мене ти – неподоланна скеля.
Ми випиваєм тишу, не вино,
І дивимось НЕ в очі НЕпомітно.
Тобі набридла НЕлюбов давно,
Ти любиш все, що НЕодноманітно.
Свічки згоріли, знову пустота,
Ми поряд, хоч, обоє вічно проти,
НЕ той мотив, мелодія НЕ та,
Ти – інструмент, а я – фальшиві ноти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243316
дата надходження 25.02.2011
дата закладки 25.03.2013
Чорно – білі лелеки
Повернулись здалека…
У гніздечку на хаті
Клекіт чути здаля…
І взялись майструвати,
Тут їм діток чекати,
Їх зігріє й накормить
Чудодійна земля.
Грім не вдарить у хату
Де гніздечко лелече.
І біда стороною
Обійде за версту.
В таких хатах щасливо
Діти завжди лепечуть,
Долю має родина
В домі цім –золоту.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408560
дата надходження 13.03.2013
дата закладки 13.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.03.2013
Піду босоніж аж до сходу сонця,
Дарма що вкриють слід криваві роси!
Лютує заметіль в гірчичних косах,
Та ще надія жевріє на донці
Життя, що геть розтрачено на досвід.
Піду босоніж - хай земля здригнеться,
Моєї люті так і не пізнавши.
Твого гіркого хмелю скуштувавши,
Не встояла душа моя фортеця -
Вкриваю пам`ять квітами-канзаши.
Піду босоніж... Грудень на порозі:
Всипає шлях знеціненим камінням.
Кому свічки, кому тепло каміну,
Мені ж - аби не сталося в дорозі
Лихого вітру в неприкриту спину...
(09.11.2012)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376505
дата надходження 09.11.2012
дата закладки 10.03.2013
Я з долею за стіл сів грати в карти,
Здає колоду добре навчена рука,
Я зосередився, скінчились жарти,
Бо на кону почесний титул дурака.
Роздачу як побачив – вкрився потом,
Ледь посміхнулась доля-лицемірка
І перейшли до мене ешафотом
Шестірки дві і підкидна семірка.
Наступною у бій йде вісім черви,
Ось і пропав єдиний козир мій.
Опісля невеликої перерви
Почув від долі : «ну гаразд, відбій».
Чудовим шансом мусив скористатись,
Допоки поправлялася вуаль,
Тепер настав мені час посміхатись –
Одну за одною я скинув усю шваль.
Залишились лишень солідні карти.
Кого чекає спад, а кого злет?
Неначе відчайдушний воїн Спарти,
Тузом побитий, вибув з гри валет.
Я карту підібрав цілком доречно,
Становище зміцнивши. Селяві.
І на столі лягли беззаперечно
Чотири дами під чотири королі.
Багато в грі було перепитій,
То доля пасувала, то я груз.
У нас вже й карт лишилось по одній.
Я ходжу і мій хід – козирний туз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406056
дата надходження 04.03.2013
дата закладки 05.03.2013
Незалежність! - А що це таке?
Хтось казав, що це значить - свобода,
За пролиту нам кров нагорода,
Що ми вільні у небі птахи,
Що боятись нічого не слід,
Що відкриті усюди ворота,
Що досягнемо всякі висОти,
Що прославлений буде наш рід,
Що почує нас влада завжди
І дотримає всіх обіцянок,
Що життя для усіх кращим стане,
Що не буде в народі вражди!
Але все це лише напоказ -
Ви не вірте в слова ці хороші!
Незалежність залежить від грОшей,
А все інше залежить від нас.
//23.02.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403533
дата надходження 23.02.2013
дата закладки 05.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.02.2013
Два краї стали рідними мені,
І все життя я поміж ними краюсь,
То на Волинь я лину до рідні,
То знову в Придніпров’я повертаюсь.
Моя душа і тут, і там завжди,
Коли я тут – всі помисли до мами.
Коли я там – спішу назад –сюди,
Сумую за сім’єю і синами.
Два краї стали рідними мені,
Який люблю я більше – вже не знаю,
Бо там ліси, а тут – Дніпро, гаї,
І я щаслива, що їх просто маю.
2001р. Надія Таршин
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398933
дата надходження 07.02.2013
дата закладки 07.02.2013
Точку повернення
нами перейдено
і відступати
запізно.
Тілам у обіймах
і з кроками в ритмах
у путах буде
затісно.
Ми вістрями ритму
станцюємо битву -
лезами підемо
в танець.
У нашому танго
будеш ти янголом
я ще диявола
бранець.
Темними нетрями
кроки в перетині
тенета розітнемо
враз.
Звабою спіймані
Танго обірване -
танець в обіймах
погас...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371847
дата надходження 19.10.2012
дата закладки 27.01.2013
Чому тільки вірші?... Я мелодії хочу...
Але осінь прийшла, що сховала пісні,
Соловейко мовчить у гаях цілі ночі,
Тільки музика лине в щасливому сні.
Якби вмів записати мелодії ноти,
Заспівав би тихенько ласкаві слова,
Щоб у серце лягли, наче мед ліг у соти
І здійснилася мрія моя вікова.
Я б доніс вашим душам промінчики сонця,
Вірші в серце б лягли, мов зерно у ріллю,
Але думи мої не вартують мізинця,
Бо на шлях своїх мрій, я уже не ступлю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363066
дата надходження 09.09.2012
дата закладки 09.09.2012
«Хочу до тата!» -гУби дула доня,
З ним на рибалку, за грибами в ліс,
Та очі мами, не її - сторонні,
Ніби не бачать, донечкиних сліз.
Татусь «невдаха» - бізнес промугикав,
Заїхав в нетрі українських сіл.
Там в нього річка, в спокої безлика,
Невтомність духу і свобода тіл.
Маленьке поле - всіяне хлібами,
Старенька хата, криниця у дворі.
Донька просила дозволу у мами,
Зробити крок на батьківський поріг.
Та невблаганна, від образи, жінка,
Не піддається щирим молитвАм.
І мається, картається кровинка,
Розділена батьками пополам.
́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344000
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 02.09.2012
* * *
Коли моЇ щастя сопуть
Носиками до стіни.
А ангел над ними сидить
І тихо на домбрі грає
Я хочу спитати тебе:
Отак, як би не вони
чи було б за що любить?
І серце моє зітхає...
Люблю тебе, бо...люблю...
Любов"ю живу, існую.
Сумую і веселюсь,
І серце на склі малюю
І знову стаю дитям
Хоча вже тітка велика
Мабуть є моїм життям
Той, кого звуть чоловіком...
Не знаю, як то було б,
Як би ти раптом щез
Бути всяко могло б ,
але прошу в небес:
Хай буде так, як є,
Зміни? То для обох...
Щастячка наші сплять
Грає на домбрі Бог...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360545
дата надходження 28.08.2012
дата закладки 28.08.2012
Вже пахне осінню в саду,
Смакує сонце м'якоть плоду,
Гойдає липу молоду
Грайливий вітер край городу.
І обважнілі гарбузи
Ліниво ніжаться в промінні.
Крізь сонне плетиво лози
Крадуться проблиски осінні.
Немов отара на спочин,
Мішки з картоплею рядами
Вмостились затишно під тин.
І перестиглими садами
Снує осіння тепла тінь.
Ген за плечистою горою
У яхонтову мерехтінь
Пірнуло сонце курагою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360141
дата надходження 27.08.2012
дата закладки 28.08.2012