Я одна. Я одна в цьому світі.
Тож нехай. Я візьму руку Бога...
В нас на двох з Ним єдина дорога,
Я живу і ціную ці миті,
Коли поряд із Ним. Мої крила
За спиною ростуть, і сильніша
Я стаю, і водночас, щаслива,
Й не лякає мене дивна тиша,
Що навколо живе, наче привид,
Вечорами стає більш відчутна...
Це усе придає мені сили,
Сум відходить; і так має бути...
Вірю, що не одна в цьому світі.
І попереду довга дорога...
Я живу і ціную всі миті,
І тримаюся міцно за Бога...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453029
дата надходження 06.10.2013
дата закладки 06.10.2013
Мати слабкість кохати не тих,
Мати силу відчути інакше,
Не шукаючи стежок простих,
Бути жінкою – кара чи вдача?
Мати владу почати війну,
Мати мудрість її зупинити,
Мати мужність сказати «люблю»
Не лише чоловіку, ба – світу!
Вірне серце спокуту несе
За доступність твою й непорочність.
Не кажіть, що краса світ спасе,
Не краса нас спасе, а жіночність!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406422
дата надходження 05.03.2013
дата закладки 14.07.2013
Я вам писала подумки листи...
Каліграфічним помахом крила
Виводила,мов олівцем думки.
Лиш страх за поворотом скавучав.
Я вам писала пошепки листи...
Розхристаним оціпенінням рук,
Мов накипом,що не бажав жаги...
...важкий наліт-сторонній атрибут.
Я вам писала сліпо,навпростець,
Не прагнучи ні ласки,ні турбот.
Ви ж запаяли вихід...і рубець
Відкрившись кровоточив і колов...
Я вам писала...горнучись в слова...
Ви ж відповіли тишею лісів...
Не зрозуміли почерку крила...
І мій листок-зайнявся й обгорів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437321
дата надходження 14.07.2013
дата закладки 14.07.2013
Не рубайте у лісі ялинку,
Чи вартує воно гроша,
Щоб потішитись щастям хвилинку?
А у неї також є душа.
Не рубайте, прошу вас, не треба.
На радість усім хай росте
Її треба і сонця, і неба,
І морозу зимового щем.
Попросіть в неї гілку – китицю.
На святковім поставте столі
І тоді в своїй хаті – світлиці
Запаліть новорічні вогні.
Хай щастя поселиться з вами
І буде добра повний міх.
А дзвін кришталевий Різдвяний
З Різдвом привітає нас всіх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384159
дата надходження 11.12.2012
дата закладки 11.12.2012
Ти мене не любиш? Я погана?
"Я робила боляче і злилась."
"Я всипала сіллю твої рани."
"Я від почуттів твоїх втомилась."
Вибач, але все змінила осінь.
Це вона порвала наше небо.
Я грозу затримати не в змозі,
От вона і вилилась на тебе.
Ти мене не любиш? Дуже шкода...
Я б тобі сніданки готувала.
Знаєш, а кохання вийшло з моди.
Я, мабуть, немодна... Покохала ж.
"Наше небо вкторе не зростеться..."-
Як монети всі слова розгубиш.
Я перехворію, все минеться...
Я хороша. Ти мене не любиш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368925
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 06.10.2012
*****
Букети вдячності навколо.
В осіннім розквіті земля.
Спасибі за навчання, школо!
Земний уклін учителям!
Автор
Сіяч знання, науки світоч,
Психолог, друг і педагог.
Твоя стихія – діти, діти…
Твоя душа – сувій тривог.
Завжди розважливий, надійний,
Долаєш терни навчання.
На вигляд впевнений, спокійний,
А думка в пошуку щодня.
Бо ж треба виховну провести,
І з цікавинкою урок,
Підготувати плани, тести,
Батьківські збори, чи гурток.
І дома теж нема спочинку:
Купа контрольних на столі,
Диктанти, твори-лабіринти,
Й роса на стомленім чолі…
Яка шалена перевтома!
Який стрімкий життєвий ритм!
Робочий день триває й дома…
Та вже – ніяк без дітвори!
Покликання заполонило,
Вросло корінням у серця.
Часом не вистачає сили,
Та вже довічна ноша ця.
Ти розсіваєш по зернині
Знання нев’янучі плоди.
Твій вибір – хрест не на годину.
Учитель – це вже назавжди.
Хто був твоїм теплом зігрітий,
Шкільний вчуває досі дзвін.
Учителю, найкращий в світі,
За все тобі земний уклін!
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №11210060811
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368934
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 06.10.2012