Пан Річек живши у Празі
Будучи корінним слов’янином
Схоластиком і
Математиком
Злігши із пухлиною
Головною мозку
У 2010
Знав, що надія помирає
Останньою
Наперекір усім переїхав
До України
Лікувався у Горлівській
Районній лікарні
Всі його кликали Ромою
Чех посміхався до них
Привітно
Вже трохи не сповна
Розуму
Ромою востаннє його
Кликала матір
У протопленій горлівській
Хаті наприкінці
П’ятидесятих
Перед еміграцією у Штати
Яка завершилась у
Чехословаччині
Перед смертю найбільше
Хочеться
Радості
Дитинства
І сили щоб не здаватися
Немічним
Пухлина вросла у судину
Над лемешем
Його поховали
Над Влтавою
В Чехії
З першим
Снігом
Наприкінці
Вересня
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541560
дата надходження 05.12.2014
дата закладки 20.12.2014
Ти може іти, куди хочеш,
Можеш залишатися, де завгодно,
По тобі будуть тягнутися ночі,
І дівчина з запаленим горлом.
Вона буде сідати біля тебе в трамваях,
Буде співати твої пісні на вокзалах,
Як добре, що я про неї зовсім нічого не знаю,
Як добре, що вона нічого мені не казала.
Хай ходить зі мною темними шпальтами ринків,
Хай п’є з мого термоса чорного чаю згустки,
Я буду жити навпроти її будинку,
Вона буде жити навпроти моєї пустки.
І все, що буде між нами – ночі глибоко черні,
Річка тече у ліжку вгору по її тілу,
Я кохав її надто два з половиною червні,
Вона мене ще сильніше тільки один понеділок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529436
дата надходження 12.10.2014
дата закладки 12.10.2014
Якщо завтра не зійде сонце
І настане довічна темінь,
Буде простір пекельно чорним,
Наче в пащах космічних дір –
Все одно я прийду до тебе
У грозу, в ураган, крізь терні,
Щоб тримати тебе за руку –
Ти чекай лиш, надійся, вір!
Якщо завтра не зайде сонце
І настане одвічне світло,
Яке зробить яскравим світ твій,
Мов прожектор на стежці в рай –
Все одно я прийду до тебе
Без страху́, що мене засліпить,
Щоб водити тебе за руку –
Ти надійся лиш, вір, чекай!
Якщо завтра не прийде завтра
І настане сьогодні вічне –
Ні на мить не впадай у відчай
Та не хмур на чолі брову.
Все одно я прийду до тебе –
Обіймемося міцно-міцно,
Посплітаємо наші руки
Швидше аж на одну добу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511543
дата надходження 15.07.2014
дата закладки 15.07.2014
-Покажите мне указательный палец и я вас на него посажу!
-Аппаратные игры- это когда народ становится маникенами в руках марионеток!
-Многие украинцы забыли, что дети своих отцов- это внуки дедов!
-Настоящее чудо- этог когда любой всадник без головы может видеть крылья у себя за спиной!
-Из двух зол мы учимся выбирать третье!
-Сколько можно улучшать жизнь своего народа при помощи информационной войны!
-Он поджаривает политических оппонентов в лучах своей славы!
-Не так страшен чёрт, как информационная война на его поминках!
-Дайте нашему политику всё и он потребует у народа остальное!
-А у киевской власти сегодня ничего не получается, кроме зарплаты!
-Нас вывели из тупика, чтобы обьявить его правельной дорогой!
-И только стоя перед зеркалом этот украинский журналист отказывется вести информационную войну!
-Сколько же надо факельных шествий, чтобы понять, как темно вокруг!
-Хорошо мметь голову на плечах, если это не политическая мутация!
-За кем пойдут люди, если вождей носят на руках спонсоры!
-А в ящике Пандоры можно сделать политическую карьеру!
-А из новых демократических ценностей нам пока достался только непрофессионнализм у власти!
-История человечества может закончиться информационной войной между безвоздушным простронством и необитаемым островом!
-Украинская политика- это искусство возможного, со всех сторон ограниченное баррикадами!
-Если нашего оптимиста ноги не держат, значит он построит из них баррикады!
-Неужели к нормальной жизни надо маршировать, ломая ноги о баррикады!
-Самую страшную темноту распрстраняют горящие глаза!
-А чтобы заблудиться в трёх соснах, надо построить из них одну баррикаду!
-Политики закрывают наши глаза, чтобы видеть свет в конце тоннеля!
-Политические микробы всех считают слепыми!
-Вначале было слово, а потом его заменил язык без костей!
-Невыносимые условия жизни- это когда на руках можно носить только политиков!
-В нашем парламенте сегодня так много пустых мест, что яблоку упасть некуда!
-Информационная война- это когда зеркалу помогают отраждать действительность!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484344
дата надходження 08.03.2014
дата закладки 08.03.2014
У того, что сейчас -
горький вкус табака,
меньше слов…
На обугленной площади -
свечная чарка за них и за нас,
но держи наготове, козак:
слишком лютая гнусь
избежала силков…
Ну, давай;
нам ещё опрокидывать
сучью основу бубнов,
подкрепляемся, отче,
и верим - пробьёмся,
как солнца февральского перст
над сердечником жара,
да весь соберём урожай посевных
для небесного сотника вольных,
а там и взовьём,
под Покров…
Память - не пепел,
полдела - не вертень,
весна на пороге,
кто кормит - пора бы:
по хать и - пахать,
но пока…
Меньше слов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481789
дата надходження 25.02.2014
дата закладки 01.03.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2013
милый прости нереальность закатов
танцы огней пролетели как джаз
мы завороженно таяли в каплях
этого дня, что уходит сейчас
медленный блюз траекторий рассветов
тихо играет. похоже на сон.
все понедельники спутаны ветром
хрестоматийно пропахли дождем
да, эти выдумки нотного сплина,
глупо считать незатейливым днем!
кажется, было. сто раз так же было.
только с поправкой: забыли. найдём
может случиться... ты слышал... неважно
ну, а еще... дым горчит по глоткам
и всем словам человечно-бумажным
хочется крикнуть: "ау! эй, вы там!"
утро проснется трамвайной кантатой,
прочерком. криком соседей. люблю.
чашечкой черного, крепкого... так-то
глупости-скажешь, а я повторю
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461783
дата надходження 20.11.2013
дата закладки 20.11.2013
Тиша, темінь навкруги.
Знаю – всі тут вороги.
І мені не до снаги.
Я стою.
Без ікон, без каяття, без хреста.
І забула всі молитви неспроста.
Чи я дійсно та?
Я стою.
Де замок, до якого є ключ?
Там зневірені. (Ти! Не канюч.)
Відкривайся і більше не муч.
Я знайду.
Не згадаю ще досі й рядка.
Кожна спроба нікчемна й хитка.
Тінь втіка.
Я стою.
А навколо все глибшає яр.
Я – маленький убогий казкар.
Може, просто товар?
Ще стою.
Все вкруг мене шумить і вита.
«Ще осилиш?», – глузливо пита.
В грудях серце чимдуж калата.
Я стою.
Бо [i]я – та[/i].
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461476
дата надходження 19.11.2013
дата закладки 20.11.2013
мені було тихо.
так тихо буває тоді, як вмирає король.
і усе помирає хрестом розіп’явшись наголо.
моїх божевіль що боялись когось
хто пішов
предостатньо і більше.
тільки вирвані з коренем б’ються звиваються вірші!
тільки вирвані з коренем ми на дорозі течем
білою білою кров’ю, а може
то сніг
мені стало тихо.
як хтось обійшов мій жертовник і тричі.
і замовкли вірші і камлання і стогін і я.
обійшов мій жертовник і там припинили гудіння
дзвони костьолів
забулись,
де сторожі поранили стопи
щоб зоставити мармуром краплі
кольору мертвих гвоздик
для обох.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459525
дата надходження 09.11.2013
дата закладки 20.11.2013
холод твоей ладони на моем плече
пенье скрипок
в призрачных садах
осенних звезд сбегаются
к нам ручейки
и планеты водят свои хороводы
зачем нам время
если все выпито до дна
зачем нам память
если смотрим в глаза друг другу
дождями веры твоей омыто
сонное лицо земли
рукою боли твоей
высечено мраморное бессилье
опаленные смертью
вчерашних птиц
белеют в ночи каменные своды
ярость и страх
небо и вода
как всегда
на расстоянии одной души
чтобы слышать меня
не оглядывайся
пленка засвечена дыханием
наших лун
в дом декабря войдем крылаты
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461764
дата надходження 20.11.2013
дата закладки 20.11.2013
в тумані що зранку робить тунелі
людей приймає з вогкої панелі
я їду на парив ранковій маршрутці
і сни недобиті ми ділим на всіх
я їду на пари в ранковій маршрутці
поруч дві жінки вони з бодуна
і участь у тексті їх надто проста
я їду на пари вони ж з бодуна
купа народу маршрутка мала
ми їдем до сонця вони з бодуна
вони з бодуна вони з бодуна
вони з бодуна вони з бодуна
я ж їду на пари в ранковій маршрутці
"ми їдем на пиво" бурмочуть жіночки
́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264043
дата надходження 09.06.2011
дата закладки 27.10.2013
Ветер голодным псом
Вгрызся в моё лицо,
А перед этим
Листья с деревьев
Съел.
Осени колесо
Катит за горизонт -
Всё меньше света,
Всё ближе первый
Снег.
Топчет холодный дождь
Робких теплинок ложь -
Бабьего лета
Больше не светит
Нам.
Ты расставанья нож
В спину мою воткнёшь,
Канув бесследно
В зыбкий рассвет-
Туман.
Нежит свирель печаль:
Музыка, как хрусталь -
Льётся, горит,
Танцует, парит,
Звеня.
Тень перелётных стай,
Дрожь обнажённых тайн
Мне позабыть,
Как и запах любви,
Нельзя.
2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456952
дата надходження 27.10.2013
дата закладки 27.10.2013
Він кохав її частинами –
не цілком:
Зранку в шкіру був закоханий –
молоком
Пахла смачно і так солодко,
мов зефір,
Ніжна, тепла і гладесенька –
кашемір!
За сніданком руки милої
шанував
За порядок, що на кухоньці
панував,
За млинці, його улюблені –
від душі,
Щиро, з вдячністю присвячував
їм вірші.
Голос тихий, слово лагідне
теж любив,
Раз по двадцять на роботу їй
сам дзвонив,
Просто слухав і наслухатись
він не міг,
Особливо ж був закоханий
в чистий сміх.
Він дурів від милих ямочок
на щоках,
Від тонких і вправних пальчиків
на руках,
Довгі вії, очі синії –
океан,
І волосся непокірного
ураган.
Та найбільше хлопця вабило
в ній оте,
Що словами не описане,
ну, ніде…
І якось на піку пристрасті
він сказав,
Що її за цю родзиночку
покохав.
А коли один залишився,
зрозумів,
Що кохання не зберіг своє,
не зумів,
Що щасливим вже не буде, ні,
він без неї,
Бо бракує не чогось у ній –
а всієї.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456945
дата надходження 27.10.2013
дата закладки 27.10.2013
Рідна, більше немає слів,
є лише виграний час і листя попід ногами -
принаймні шелест, проте не спів.
Нам і посмертно не стати богами.
Світ як і завше - лише каламуть,
не відділити зерна від тиші.
Таких, як ми, у Рай відженуть,
бо грішні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378798
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 18.10.2013
Божевільний у будці, а я б за тобою наосліп.
Кожне слово про нас розтікалось б ефектом плацебо
В моїх венах, допоки вростала би я в твоє небо.
І без влади над часом ти вартий, щоб бути "назовсім".
Божевільний у будці, ти знаєш: у мене тут осінь.
Хоч твої пори року змістились у вирі алюзій.
Ти - єдина з історій, де я би молилась на "друзі".
В тобі всесвіт такий, що ніколи б не мовила: "Досить!"
Божевільний у будці, заплутатись б в твоїм волоссі
Або листям влетіти у твій неозначений простір.
А не знати, чи є ти, - то начебто віру на розстріл.
Але ж я хочу вірити в тебе! Дитинно. Наосліп.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455066
дата надходження 17.10.2013
дата закладки 18.10.2013
Незавершені вірші - мої надкушені яблука.
Я блукаю цим містом, як бомж нічним супермаркетом.
Поскладала в конверти сни, облизую марки,
Щоб відправити завтра тобі їх поштовим зябликом.
Я хворію на малослів"я і марнослав"я,
І на літеру "я", себто псевдоважливість его.
Через пальці стікає лава рядами клавіш...
Щоб придумати світ, не конче бути стратегом.
Щоб писати про Бога не треба бути апостолом.
По столовій ложці пудри на кожні мізки:
Бачиш, як воно є - уже й воювати нізким,
Всі такі "неповторні", що бути "складним" - просто.
Простір міста цього - містерія дилетантів.
Захлинаючись в місиві масок зі штампом "профі",
Спроба мати себе подібна до катастрофи.
В місті равликів тільки римованим строфам можна літати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388627
дата надходження 29.12.2012
дата закладки 13.01.2013