marmeladka: Вибране

Лія***

Не надивилась…

Не  надивилась...  
Ще  би  півхвилини...
Вивчала  б  кожну  рисочку  лиця,
Слова  б  збирала,  наче  намистини,  
Гердан  латала  б  ними  від  творця.
Слова  ж  звучали  співом  лебединим...
А  що  слова?  Коли  жага  в  очах!
Тамую  спрагу  голосом  любимим  -
Найбільше  щастя  у  простих  речах...
Спирає  подих  ніжності  лавина,
Найбільше  щастя  в  теплоті  долонь...
Не  надивилась...
Ще  би  півхвилини...
Губами,  щоб  торкнутись  твоїх  скронь...
07.12.2019р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857244
дата надходження 08.12.2019
дата закладки 03.05.2024


Лія***

Я б хотела сказать…

Я  б  хотела  сказать,  что  уже  всё  прошло,
И  не  трогает  слух  твоё  имя...
И  стихи,  и  слова,  что  зимой  замело,
Излечило  души  муки  время...

Равнодушно  смотреть,  я  б  хотела  в  глаза,
В  те,  которые  хлеба  дороже,
Что  в  душе  моей  штиль,  не  бушует  гроза,
Но  к  тебе  возвращаюсь  я  всё  же...

Что  уже  не  люблю,  я  б  хотела  сказать,
И  желания  все,  что  пропали.
Но  тебе,  милый  мой,  не  умею  я  врать.
Я  живу...  но  забуду  едва  ли...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392340
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 03.05.2024


Лія***

Твоя женщина…

Твоя  женщина  очень  красивая...
Для  тебя...  
             этот  блеск  в  глазах...
Молчалива...  порою  болтливая...
То  огонь...  
             то  печальна...  
                               в  слезах...
Твоя  женщина  преданно-нежная...
Накрывает  страстной  волной...
Твоя  женщина...
               небо...  
                               безбрежное...
Это  ты...  ее  сделал  такой...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341162
дата надходження 01.06.2012
дата закладки 03.05.2024


Лія***

Я призначу тобі побачення…

Я  призначу  тобі  побачення
В  центрі  Львова  в  старій  кав"ярні...
Все  минуле  не  має  значення
Та  й  майбутнє  таке  примарне...
Ми  замовимо  каву  з  осінню,
З  падолистом,  кида  словами...
А  у  поглядах  -  палко,  просинню
Намалюєм  любов  між  нами...

А  на  ранок...  в  зім"яту  постіль...
Де  лишились  кохання  тіні...
Злі  морози  з  зимою  поспіль...
Вже  засиплять  холодний  іній...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448723
дата надходження 12.09.2013
дата закладки 03.05.2024


Лія***

КОХАТИ…

Ти  так  болиш  в  мені  своєю  даллю...
Не  бачити...  не  чути...  не  торкнутись...
Лиш  почуття...  приховані  вуаллю...
І  шал  бажань  -  до  тебе  пригорнутись...
В  словах  -  контроль...  зіщулення  емоцій...
А  серце  прагне  вголос  заспівати...
І  не  плануючи  реальності  промоцій...
Любити  без  умовностей...  КОХАТИ...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415880
дата надходження 05.04.2013
дата закладки 03.05.2024


Лія***

Тебе кохатиму…

Тебе  кохатиму  я  повільно...
Щоб  від  цілунків  тремтіло  тіло...
Нестримно...  ніжно...  щоб  неподільно...
То  так  майстерно...  а  то  невміло...
А  потім  ніжити  до  світанку...
Над  ліжком  тихо  запалю  зорі...
Укриє  ніч  нас  тонким  серпанком..
Заснем  в  обіймах...  в  щасливій  зморі..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358824
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 03.05.2024


Master-capt

ЇЇ очі. .

               
Вечір  тихо  догорає
І  зникає  в  темноті…
Кожний  шерех  завмирає  -  
Тільки  думи  в  самоті.

Осліпляють…  засвітились  
Разом  зоряні  вогні
І  мов  іскорки  пробились  -  
ЇЇ  очі  чарівні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892963
дата надходження 26.10.2020
дата закладки 03.05.2024


Master-capt

ШІ

ШІ

Від  часів  Світобудови
Накопив  наш  інтелект
Велич  знань  і  силу  в  слові  –
Обізнав  любий  предмет.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          
Все,  що  розум  перевтілив,
Все,  що  витворив  Творець,
Записали  на  папери
І  на  пам’ять,  як  взірець!

Інтелект  природи…  творчий,
Креативний  і  живий…
Мов  мисливець:  хитрий,  ловчий
Невгамований  і  злий,
Бо  в  живій  тканині  трепет  –
Там  колотиться  душа,
І  на  смерть,  й  дитячий  лепет
Реагує  не  гріша.

Стало  тісно  на  папері,
Записали…  на  магніт,
То  на  диски,  монітори,
То  в  простори  –  Інтернет.
Вже…  на  кремній  повпихали,
Весь  розбірний  пілотаж
І,  що  розумом  нажили,
Ще  й  від  Бога  весь  багаж...

Тепер  те,  що  можна  словом
Осягнуть  як  інтеграл,  
Вже  на  кремінній  основі
Записали  весь  навал.                                                                                                                      
Там  безмежне  розмаїття,  
Від  безкрайності  широт,  
До  глибокого  буріння
І  небачених  висот.

Хоч  аннали  ці  бездушні:  
Не  відчують  біль,  чи  смак,
Навіть  в  невбраній  конюшні
Не  відмітять  чад  і  пах.                                                                
Без  прохань  –  мовчать  як  мерин,
Правда,  можуть  розложить
Все  по  спектру,  знають  міру:
Що,  кому  і  як  служить.    

Так…  на  шлях,  у  світ  широкий
Зійшов  штучний  інтелект  –
Помічник  і  друг  великий,
Захопив  терпкий  сегмент.
Бездуховний  він,  мов  камінь:
Ні  натхнення,  ні  тепла,
Як  Аврори  нічний  промінь
Летить  швидко,  мов  стріла.  

Штучний  розум  на  основі
Неживого,  від…  3  де…
Так  проте,  навіть,  в  полові
Зерно  істини  знайде;
І  на  блюдечко  положить
Безліч  рішень…  Аладдін!
Гріх  на  сміх,  все  перемножить,
А  фінал  завжди  один.

Задаю  йому  задачу:
Хоч  про  що,    чи  навмання,
Видає,  мов  касир  здачу,
Варіантів  сто,..  що  дня.  
При  шуканні  знайде  кілька
Нерозв’язаних  задач:
«Тупикова,  певно,  гілка»  –
Хоч  посмійся,  хоч…  поплач.

Міх  розв’яже,  всім  поможе
Під  любий  оператив…
Винахідникам  покаже
Найцікавіше  із  див.  
От  біда,  що  він  не  знає:
Де,  в  кого,  чиї  Права,
Все…  для  істини  змішає.
Бездуховна  голова!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005845
дата надходження 15.02.2024
дата закладки 03.05.2024


МАКСИМ САЛЬВА

Прийшла вві сні

Прийшла  вві  сні.  Сказала  щиро
Прості  із  докором  слова.
Сказала  -  якось  полюбила,
Хоч  сорок  шість…  і  двадцять  два.

Та  рік  пройшов,  вже  не  чекала.
Лиш  випадком  війна  звела…
Стояв  розгублений,  щасливий,
Шукав  для  вибачень  слова…

«Хіба  я  міг…  не  мав  і  гадки…
Пробач,  завжди  я  був  дурний.
Сховав  в  собі  до  тебе  ніжність»…
Сказала:  Добре.  Все.  Не  ний.

Відчув  твою  атласну  шкіру,
Духмяний  подих  на  губах.
Гойдав  в  руках,  немов  дитину,
Забув  про  сум,  про  біль  і  страх.

Ми  рік  війни  пройшли  нарізно.
І  хоч  тіла  уникли  ран,
Та  дві  душі  кував  на  крицю
Вогню  і  втрат  страшний  буран.

Та  дотик  душ  від  ран  лікує.
Бринять,  мов  музика,  слова.
Ми  можем  разом  бути…  адже
Я  ще  живий.  Ти  ще  жива.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999784
дата надходження 29.11.2023
дата закладки 03.05.2024


МАКСИМ САЛЬВА

Епоха розлук

Епоха  невблаганною  лавиною,
Тривожний  час  уламками  дзеркальними
По  світу  із  журбою  журавлиною
Розсипався  перонами  вокзальними.

В  імлі  вологих  полустанків  вдосвіта
В  сльозах,  всього  за  кілька  хвиль  до  втечі.
Й  худенькі  руки  пальцями  холодними  
Судомно  обіймають  сильні  плечі.

Як  у  альбомі,  у  думках  світлинами
Зринають  миті,  ніби  перед  стратою,
І  потяги  розїдуться  країнами.
А  інші  вщент  заповняться  солдатами.

Та  довша  відстань  між  дзвінками  пізніми,
І  найстрашніші  не  удари  з  неба,
А  час  і  відстань  між  світами  різними,
Що  найдорожчих  відірвуть  від  тебе.

Найгірші  звуки  -  не  шалені  обстріли,
Не  постріли,  не  стогони  за  ґратами,
А  ті,  з  якими  тротуаром  котиться
Коханої  валіза  з  коліщатами.

Ті,  із  якими  вітер  мляво  грається  -
Під  супровід  воронячого  граю
Між  гірками  спустілого  майданчика
Забуті  дітьми  гойдалки  гойдає.

І  ті,  що  якось  у  страшну  і  темну  мить,
В  надії  знов  почути  рідний  голос,  
Почуєш  вироком  у  відповідь  -
Гудки  короткі  в  трубці  телефону.

Горять  мости  і  обриваються  нитки,
Безодні  пролягають  поміж  нами.
Коли  кохані  зраджують  любов  -
Тут  не  зарадиш  жодними  словами.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003285
дата надходження 16.01.2024
дата закладки 03.05.2024


МАКСИМ САЛЬВА

Там, за грозою.

Час  чимось  схожий  на  автомобіль.
Хто  не  їде  швидко  -  втрачає  усе.
Хто  у  корку  застряг  -  отримає  біль,
Бо  нікуди  час  не  несе.
Він  усе  украде,  обертаючи  в  прах,
Пропонуючи  постіль  в  холодній  землі.
І  забудеш,  що  в  кожному  небі  є  птах,
Не  прокинеться  сім'я  в  ріллі.
Він  сховає  від  камер  залізні  ключі,
Він  сховає  зорі,  що  світять  на  шлях,
Він  всміхнеться.  "Мовчиш?  Ну  що  ж,  мовчи". 
Та  кермо  -  у  твоїх  руках.
В  кожній  мушлі  є  перли  -  хоч  вір,  хоч  не  вір.
Та  пірнути  за  ними  до  хвиль  доведеться.
Лиш  прокинься  вночі  -  під  ялинкою  в  мить
Подарунок  для  тебе  знайдеться.
Хай  крізь  бурі  твій  час  знавісніло  летить.
Град  і  злива  у  груди  шалено  б'ється.
За  грозою,  що  креше  і  люто  гримить
Є  притулок  твого  серця.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008322
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 03.05.2024


Kлер Клер

Переведіть годинники!!! Ау!

Я  переводжу  стрілочку  годинника  назад.
Туди,  де  ми  були  з  тобою  поруч,
Де  ще  не  був  між  нами  мокрий  листопад,
Не  дихали  туманом  земні  пори.

Не  плакав  дощ  в  обіймах  сизих  хмар    
І  ночі  не  тонули  у  карміні.
Не  полонив  ще  погляд  блиск  заграв  
Аврори,  що  окутала  країну.

Туди,  де  ніжність  заклубилась  випадково.
Чи  ні?  І  саме  Бог  мені  тебе  послав?
Де  пристрасть  замінила  кожне  слово,
Коли  ти  мав...  але  не  перестав.

Де  крона  дерева  під  дашок  свій  пустила
І  дві  руки  на  талії  сплелись.
Нагрілось  сонце  -  ми  його  нагріли!

Переведу,  щоб  стало  як  колись.

Авторська  начитка  
https://youtu.be/o_eAxe8P6sQ?si=TELtrCGplbqD3sOO







: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998989
дата надходження 20.11.2023
дата закладки 22.04.2024


В.О Кароока

Коханому

Кохання  не  вимірюється  кроком
і  слів  не  підбереш  щоб  описати,
це  серце  застигає  ненароком
від  щастя  тобі  хочеться  літати

Кохання  не  вимірюється  словом,
його  ти  не  побачиш,  лиш  відчуєш,
мороз  по  шкірі  й  віднімає  мову
ти  неначе  голос  серця,  в  собі  чуєш

Кохання  не  впізнаєш  ти  по  звуку
і  лиш  по  дотику  відчуєш,  це  воно,
впізнаєш  ти  по  серця  стуку,
яке  вже  так  не  стукало  давно

Щастя  і  сміх,  та  ніжний  дотик  рук
коли  не  помічаєш  ти  нікого
ось  це  кохання,  це  життя  без  мук
з  тим,  хто  цінує  кожне  твоє  слово

Кохання  не  вимірюється  часом
для  нього  не  існує  цих  границь.
Це  вічність  і  безмежність  разом
Єдине  сяйво,  поміж  сірих  лиць

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664343
дата надходження 06.05.2016
дата закладки 26.09.2023


Ulcus

Все просто

Моє  кохання  -  у  простих  домашніх  капцях  
В  тісненькій  майці,  у  м'яких  х/б  штанцях
Ледь-ледь  в  щетинці,  поруч  -  кава,  таця
Із  бутербродами,  в  стіні  -  іржавий  цвях

На  нім  -  аркушик  А-четвертий  із  портретом
Написаним  графітним  олівцем  
Тяжкий  мигдальний  запах  "амарето"
Аж  попід  стелю.  Темним  острівцем

Дубовий  стіл,  книжки,  дисплей  старенький
З  програм  відкритий  лиш  якийсь  там  Word
Рядки  друковані  численні  та  дрібненькі
У  риму  вплетені,  мов  в  синтетичний  корд

Моє  кохання  без  претензій  на  високу  моду  
Екстравагантність,  лоск,  понтовий  шик
З  делікатесів  вибере  лиш  хліб  та  воду
Моє  кохання  то  -  звичайний  чоловік

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745248
дата надходження 08.08.2017
дата закладки 12.09.2023