Заварили гості кашу не в своєму домі
Додавали туди злості, жили, як в Содомі,
Розділяли чужі кровні: гроші та надії
Всі терпіли, хоча й знали, що вони злодії.
То і добре, що в народу те залізне серце,
Що достатньо довго терпить, але рветься з перцем.
Намотай собі на вуса, хамська пико ката,
В українського народу серце - то граната.
Хто поклав холодну руку на святу ідею,
Того будуть розривати рівно Прометею,
Той від мук померти схоче, зникнути навіки,
Тільки цього не дозволять степові шуліки.
P.S. Кожному українському серцю
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481148
дата надходження 22.02.2014
дата закладки 07.07.2014
Знаєш звідки матюки?
З слабкості моралі!
Знаєш звідки синяки?
Від ударів сталі!
Хто не вміє говорить,
Хто чуттями душить,
Той всі вербо в одну мить
Матами заглушить.
Щоб ти знав у мові є
Інші сильні фрази,
І хтось ними сильно б'є.
Важче, ніж образи.
Не зустрінеш в мене слів
З трьох веселих літер.
Я багато що наплів,
Та слова ті витер.
Витер, викинув, спалив
З лексикону твору,
Бо боявся в шалі злив,
Народить потвору.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343957
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 05.01.2013
Усі ідеальні, а я ідіот
У чому я винен не знаю.
Найперше потрібно стулити свій рот,
Та я так повільно вмираю.
Я змінююсь, може, але в той момент
Мене не впізнаєте більше.
Бо втратив уже визначний компонент,
Як море, я став втричі мільшим.
Ти більш не пірнеш у глибини мої,
Тебе вже не впущу у бухту,
Щоб ти там спустошував баки свої,
Накидав іржавого брухту.
Важкий той метал, що у морі лежить,
Бо тягне на дно водолазів.
Пробач, ти назавжди утратив ту мить,
Коли у довіру ще влазив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232110
дата надходження 30.12.2010
дата закладки 05.01.2013
Хоч крихту, та залиш в собі себе,
Коли тебе всі ліплять з пластиліну,
Згубивши точності рядки, й проте
Забувши, що всередині – дитина…
Хоч трошки, та залиш своїх ідей,
Коли тебе друкують на шпалерах
Вчорашніх вже пожовтілих статей,
Бо совість все ж колись постука в двері…
Хоч трошки, та залиш в собі душі,
Коли ти змушений іти проти потоку,
І ще залиш дитячі світлі дні,
Коли ступатимеш дорослим твердим кроком…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376819
дата надходження 10.11.2012
дата закладки 10.11.2012
В мене внутрішній звих:
Я відкрив темні двері,
Ти стоїш, мила, в них
Ясна, як на папері.
Та не бачу тебе,
Вже нічого не бачу.
Ржаве серце скребе,
І без сліз тихо плачу.
Бо між нами стіна
Розміром з невідомість.
Тільки власна вина
Розбиває свідомість.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230922
дата надходження 24.12.2010
дата закладки 09.11.2012
О, скільки ж болю в слові "мама".
О, скільки в ньому щирих мрій.
І кожна з них - опора, рама,
І досі ми - живемо в ній.
О, скільки ж щастя в слові "мама".
О, скільки втомлених ночей,
Із нею все життя, як драма,
Слізьми наповнених очей.
О, як сумуємо за нею,
Коли далеко і весь час
Вона нагадує лілею,
Що й досі молиться за нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366669
дата надходження 25.09.2012
дата закладки 09.11.2012