Я не любви твоей теперь прошу,
К тебе осталась жалость мой хороший.
Сама себя с колен я подниму,
И жребий в небо будет снова брошен.
Ты не целуй,ты просто опоздал
На жизней сто,что льдом в душе топились.
А ты меня с колен не поднимал.
Хоть каждую мы ночь друг другу снились.
А эта боль была холодным льдом,
И не топило солнце,и не грело.
Ты обещал,что в день один умрем.
Я только твоей смерти не хотела.
Живи сто лет,люби ты и целуй,
Обвей руками душу,что полюбит.
Но на огонь в моей душе не дуй,
Иначе лед мне душеньку погубит.
Зачем шептать,что ты не разглядел,
Зачем молить,что нам осталась малость.
Что ты пришел,что все-таки успел.
Любить тебя,когда к тебе лишь жалость?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417137
дата надходження 09.04.2013
дата закладки 09.04.2013
Прости за то, что не умею любить.
Прости за то, что жить не получается.
Клянусь, я пытался забыть!
Пытался забыть то, что плохого случается.
Прости за то, что не умею мечтать!
Прости за то, что не говорю искренне.
Я никогда не научусь летать...
И ты никогда не смиришься с мыслями.
Пойми, мои руки дрожат от того,
Что не боюсь я! Никогда не боялся...
И сил не щадил ни на одного
врага.
Я их душил, а тебе улыбался.
Прости за то, что имя твое для меня святое.
Прости за то, что мир для меня - ничто.
Не люблю я людей, и все такое.
Не любят и люди меня. Я никто,
я -призрак сумрачного дня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396291
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 28.01.2013
Мне не хватает тебя в этом мире,
Мне не хватает тебя.
Крылья мои стали, как гири,
В сердце - тоска-змея.
Я разучился жить с душой,
Открытою нараспах,
И, проповедуя покой,
Стал боязлив в мечтах.
Где ты, моя синеперая птица,
Где ты, моя любовь?
В ночь, когда ты перестала сниться -
Заледенела кровь.
В день, когда ты упорхнула прочь,
Тихо шепнув «Прощай»,
С неба мечты реальный дождь
Смыл иллюзорный рай.
Мне без тебя - ни влево, ни вправо,
Мне без тебя - тупик,
Как же соскучился я за отравой
Сладостных губ твоих.
Я без тебя - бездомный пёс:
Вою на эту жизнь,
Глядя глазами в кайме слёз
В мёртвого неба синь.
Мне не хватает любви в этом мире,
Мне не хватает любви,
Той, что звездой волшебно-синей
Где-то вдали горит.
И, разуверившись во всём,
Гасну свечою я -
Вечно в тебя, мой свет, влюблён,
Ждущий одну тебя.
1998.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396264
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 28.01.2013
Твій поцілунок зі смаком полуниці,
Але є велика різниця,
Такий же смачний ,тільки солодший,
Найкращий і найдорожчий.
Твій поцілунок зі смаком суниці,
Він мені вже навіть сниться.
Коли торкаюсь ягід лісових,
Уявляю тепло дотиків твоїх.
Твій поцілунок зі смаком черешні,
Мої мрії здійсняться нарешті.
Відчую ніжний спілий аромат,
Буду смакувати ним кожен раз.
Твій поцілунок зі смаком вишні,
Що так апетитна у липні.
Вона подібна на уста молоді-
Соковиті,пахучі і терпкі
Твій поцілунок зі смаком груші,
Що глибоко проник у мою душу.
Ось скуштую стиглий м'якоть,
Пригадаю його -як справжнє свято!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265859
дата надходження 19.06.2011
дата закладки 18.11.2012
Я хочу бути з Тобою -
Кожен день і кожен вечір,
Доторкатися до Тебе -
Обійняти крихітні плечі,
Дивитись на ці щасливі очі,
Летіти на крилах п'янкої ночі...
Читати думки потаємні Твої,
Що подібні на мрії мої,
Спостерігати, як йдеш по вулиці міста,
А навколо стає радісно і світло...
Милуватися Твоєю фігурою,
Тендітною і суперовою
Споглядати на цей стрункий стан,
Що викликає багато бажань...
Відчувати гарячий подих у ліжку,
Ранком бачити юну усмішку,
І чути рідний голос, він як дзвіночок,
Наче в лісі десь шумить струмочок...
Насолоджуватись м'якеньким тілом,
Бути з Тобою одним цілим,
І дарувати пристрастне кохання,
Що палатиме вогнем, як те багаття...
Хочу бути тільки з Тобою,
Як в небі місяць із зорею,
Стань для мене квітучою весною,
Моєю коханою, моєю долею...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364330
дата надходження 15.09.2012
дата закладки 18.11.2012
Не вистачає тебе в напівтеплій оселі,
цей напівлистопад під ногами мов гравій…
вже валяться дні, один за одним, ніби кеглі,
і я вслід за ними в прозорій оправі…
Дай руку мені, піднятися сам я не в змозі,
коліна розбиті, лікті холодні печуть…
знаю що ти, не покинеш мене на дорозі,
я знаю ти поряд, навіть коли десь не тут…
Не вистачає тебе в напівтеплій оселі,
як в темному небі, бракує світла зорі…
я не забуду, як ти увійшла в мої двері,
бережи її Боже…таку рідну мені…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378400
дата надходження 17.11.2012
дата закладки 17.11.2012