Так,ти не був героєм кінодрами.
Навряд чи й взагалі,героєм був...
Та,бач,пішов у росяні тумани.
І замість "є" казати мушу "був"...
А пам'ятаєш пору ту чудову,
Як ми,під щойно зроблений вишняк,
Вмикали Цоя чи Гребенщикова.
І "гнали філософський порожняк"
Ти все про кельтські та норманські впливи
В англійській мові торочив мені...
А я казав -Володь,життя брехливе.
Й людина-то вінець отій брехні...
Ми спорожняли молодості чашу,
Мов пили той з кислинкою вишняк...
Здобутки,слава...Все здавалось нашим...
І як воно тепер? Тепер-ніяк.
Сади ілюзій щедрі пустоцвітом,
Який випалює життя хамсин.
Полуда впала,оголився чорний віхоть,
Який колись сприймався за жасмин...
То я про себе... А як ти,Володю, зараз?
Чи є насправді той Едемський Сад?
Знов не про те... Пробач за необачну фразу...
З тих місць не повертаються назад...
Та хтів би вірити,що Сад існує.
Чи,може,навіть Місто Золоте...
І вогнегривий лев в Саду крокує,
І золотий орел у небесах пливе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392530
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 28.03.2013
Ще кУрів дим над Перекопом,
Хоч похоронний шабель дзвін
Затих.в кривавому болоті
Не знати хто:татарин чи русин.
Пісна земля людським впилася болем
І різав вухо крик ґвалтованих дівчат.
Літав Сірко над тим кривавим морем
Й силяв на спис маленьких татарчат...
***
Та все ж наситились.напились меду помсти.
Позаду гул козацьких щедрих жнив.
Звільнив Сірко- отАман запорозький
З неволі кримської невільників- братів.
Шість тисяч. Йшли на тихі води,
Під ясні зорі,на святую Русь.
Риплять немащені підводи-
Везуть з козацьким хлібом груз.
***
В Долині Чорній зупинились
Попасти коней,людям відпочить.
Смиренно Богу помолились…
І хтось в ту мить давай Сірка просить:
-Пусти нас батьку-отамАне
Назад у Крим,бо вже давно
Ми живемО у бусурманів.
Родина там,земля,майно…
-Та хто ж вас силою тримає?-
Всміхнувся криво отаман.
-Ідіть…Хай Бог вам помагає…
Ідіть назад до бусурман.
***
Й вони пішли…набралось тисяч зо дві
Бажаючих іти за Перекоп.
Ще валка не сховалася за обрій,
Як вже гукнув полковників Сірко.
Сказав щоб сотню відобрали
Між козаків.із самих молодих.
Щоб серце кров’ю гартували
Не ворогів рубаючи-своїх…
-Хай краще ляжуть трупом в цій долині,
Ніж плодяться в Криму,мов сарана,
На лихо рідній неньці-Україні,
На лихо православних християн!
***
І гартувалось серце,гартувались шаблі,
У крові братній гартувалась сталь…
Жаль,не побачив того,бо поцінував би
Не кровний брат,брат во Христі-москаль…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371980
дата надходження 19.10.2012
дата закладки 05.12.2012