Згадався рік щасливий і далекий.
Січневий день ловив в обійми сніг.
Синочка принесли мені лелеки,
Поклавши обережно на поріг.
Радіючи щораз за мить казкову,
Любила сина віддано, без меж.
Йому співала пісню колискову,
Боронячи від шторму і пожеж.
А час летів невпинно далі й далі.
Шкільних років замокнув передзвін.
Фрагменти вальсу з випускного балу
Застигли в лоні пам'ятних світлин.
Згубилась в часі юність незабутня
І райдуга студентського життя.
Піднявши крила вільні і могутні,
Злітає син в доросле майбуття.
– Нехай тебе голубить, тішить доля.
В тонах мажорних музика звучить.
Твої стежки купаються в любові
І барвами сіяє кожна мить.
Й куди б тебе не кликали дороги,
Куди б тебе не звав безмежний світ,
Завжди вертай до рідного порогу,
Де залишив калини білий цвіт.
15.05.2014 Л. А. Маковей (Л. Сахмак)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499195
дата надходження 15.05.2014
дата закладки 15.05.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.02.2013
(Після прочитання твору Л.Ігнатової "Ринкові відносини")
Чоловік прийшов додому – зустріча його жона:
«В мене є для тебе, - каже, - дуже гарна новина.
З цього часу в домі вводжу ціни як на ринку:
Хочеш їсти – тридцять гривень, а ні – ковтай слинку.
Хочеш мати чистий одяг – двадцять гривень за прання,
За вологе прибирання по десяточці щодня!»
Ошелешений зненацька, чоловік таке сказав:
«Тоді, значить і у сексі ринковий момент настав!
За кохання в моїм домі встановлю я ціни теж –
В ліжку – тридцять, на дивані двадцять гривень принесеш.
Я не гордий, зроблю знижку, вартість виставлю таку:
Десять гривень – на підлозі прямо так, на килимку…»
Задоволений собою чоловік уклався спать,
А дружина усміхнулась і давай йому казать:
Ось, в сто гривень є купюра, глянь, тримаю у руці,
Я й не горда, хочу знижку і на килимку… на всі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399701
дата надходження 09.02.2013
дата закладки 09.02.2013
Я молюсь, Боже, і прошу уклінно:
Не дай мені упасти на коліна,
Не дай схилитись під вагою літ,
Не затопи журбою білий світ,
Не покарай мене, не осуди
І якщо можеш – все мені прости.
Хто стукає – того в хату пускають.
Я на колінах, Господи, благаю:
Прошу весни діждатись з білим цвітом,
Прошу здоров’я внукам, нашим дітям,
А особливо тим, що в інтернаті,
Пошли любові, віри, благодаті.
Прошу наснаги для сестер, родини,
Прошу здоров’я жителям країни,
Й тим, що працюють десь на чужині
Пошли їм, Господи, щасливі дні.
Відверни молодь від оману зілля,
Від бійок, сварок, горя і свавілля.
Тим, Боже, поможи, що у дорозі,
Що ходять в гори, що пливуть по морі,
І тим, що захопили їх пірати,
Їх також жде сім’я, родина, мати.
Додай нам, Боже, віру в перемогу,
А ще пошли щасливу всім дорогу.
Ти, Боженьку, всесильний, Ти все можеш,
Я вірю, Ти Вкраїні допоможеш.
Тому молюся і прошу уклінно:
Не дай схилитись, впасти на коліна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390581
дата надходження 07.01.2013
дата закладки 07.01.2013
Считаю дни, считаю ночи -
Их столько, как на небе звезд.
Часы считаю, между прочим -
В одной минуте сотни слез...
Слезинки радости и горя,
Побед и горестных потерь.
Их сосчитать, так будет море!
С надеждой вновь смотрю на дверь...
Секунды с каждым мигом громче.
Сквозь них услышать бы шаги!...
И сердца стук считаю молча.
Всевышний Господи! Спаси!
5 января 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390289
дата надходження 06.01.2013
дата закладки 06.01.2013
А я несла свій хрест.З хреста мені
В важкі хвилини голос озивався.
І хрест таким легким тоді здавався,
Ставало дуже добре на душі.
І знала я-нема легких дорог,
За все потрібно у житті платити.
Потрібно на землі людей любити,
Бо полюбив на світі усіх Бог.
Платити всім,що в тебе є в душі,
Якщо лиш злоба,гнів-то чим платити?
З цим тягарем так важко нам ходити.
І люди інколи і злі чомусь,сумні.
Бог не зробив на світі білім зло,
Його немає.Це добра відсутність,
Що проростає просто у бездушність.
Тому робіть на світі лиш добро.
Платіть лиш тим,що маєте в душі,
Наповнюйте молитвою до Бога,
Тому буде щасливою дорога.
Тоді будуть щасливими усі.
І не просіть подяку за добро,
Тоді добро добром не буде,знайте.
І нагород собі Ви не шукайте.
Не перетворите Ви воду на вино,
Як це зробив Господь.Та не біда,
Бо це не наша справа добрі люди,
Лиш добрі справи Бог нам не забуде,
Хоч і важка дорога в нас була.
Всьому свій час.Не тримайте в душі
Ніколи злоби,не судіть,не лайте.
Бога молитвою Ви завжди прославляйте.
І хрест пронесете Ви гідно свій усі.
А я несла свій хрест.Зробила міст
Собі над прірвою.А потім там стояла,
Молилась,щоб донизу я не впала.
А мене Ангел на руках проніс.
І знов на плечі я свій хрест взяла,
Не завжди Ангел буде прилітати,
Та лиш його навчилась я чекати.
Бо вірила.Бо знала.І змогла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385935
дата надходження 18.12.2012
дата закладки 24.12.2012
Забываясь в потёмках пленных страстей,
Не забывайте своих матерей!
Между вами лежат километры морей?
Позвоните, ценнее нет в мире людей!
Скажите, что любите, ждёте той встречи,
Которая будет вот скоро, и прикоснуться
Хотите к рукам, что гладили плечи,
Но без всяких уловок будили проснуться..
Ведь это так важно и так непременно,
Дарить ей любовь не только на йоту,
Скажите что рядом она, вот в вашем сердце,
что помните, любите и бережёте...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387429
дата надходження 24.12.2012
дата закладки 24.12.2012
І плакала,і жити не могла,
І так боліли руки в неї,ноги.
І так боліла кинута душа.
А вечером вже почались пологи.
А він казав:кохаю.Лиш пішов,
Куди пішов-вона не знала досі.
Можливо,собі іншу він знайшов,
Руки холодні,ноги в неї босі.
Питає вона в Бога,Бог мовчить,
Він не говорить,лиш не покидає.
Він інколи і болем людей вчить,
Хоча вона про це зовсім не знає.
І проклинає всіх,болить душа,
А медсестра мовчить і не говорить.
-Що сталось?
-Та нічого.Немовля
Якесь маленьке,дуже,дуже кволе.
-Ні,щось не так.Скажіть про все мені,
Я й так відмовлюсь нині від дитини.
-Каліки-діти всім такі чужі,
І не знайдуть вони собі родини.
-Та не мовчіть,уже скажіть про все,
Мені дитина ця чужа,не рідна!?
-Таке гарненька в дівчинки лице,
Лише горбата,Бідна,бідна.Бідна.
Відмову написала і пішла,
Не глянула на дівчинку-каліку.
Ну як могла,ну як вона змогла,
Невже хтось інший їй знайде поліку?
А інша мама плаче і мовчить.
Дитина мертва в неї народилась.
Вона вже тиждень у лікарні спить,
Бо дівчинка чужа їй лише снилась.
-Ви розумієте,що тут біда,
Каліка Боже нині народилась.
-Та я би дівчинку собі взяла.
І Богу день і ніч лише молилась!
Каліку медсестра їй принесла,
Папери чоловік зробив швиденько.
Каліку цю додому принесла.
-Моя рідненька дівчинко маленька.
Хоче скупати хворе те дитя,
Цілує і до серця прикладає.
-Ти моє щастя,ти моє життя.
І не біда,що горб дитина має.
І розповила дівчинку малу,
А це не горб,це крила,Ангел божий..
-А я тебе люблю,тебе люблю...
Це донечка і мама дуже схожі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387170
дата надходження 23.12.2012
дата закладки 23.12.2012
...одна дурочка постоянно писала письма и никуда не отправляла, а потом вдруг решила отправить, но забыла кому и куда собиралась их отправлять...
Если все мои письма сложить в конверт, то конверт нужен самый большой на свете.
Мне конверт бы отправить теперь наверх, там его обязательно кто-то встретит,
Разорвет, удивится, и даст прочесть остальным обитателям верхней фазы.
Наверху, я уверена, кто-то есть, жаль, что письма доходят туда не сразу.
Закрываю себя на большой замок, заставляю вообще ни о чём не думать,
И пишу , а письмо неплохой предлог, рассказать-повиниться кому-то. В сумме
Нас таких, повинившихся ровно две: я и та, что внутри иногда смеётся,
И она замечательный человек, человек над которым восходит солнце,
Человек, у которого дом сгорел, у которого, где-то семья большая.
Вот и делим с ней тело на сотни тел, а душа на двоих иногда мешает.
Иногда и ругаться - ни сил, ни слов, просто хочется небо поймать и спрятать.
У меня - тишина, у неё - любовь, у неё - тишина, у меня – зарплата.
Всё равно, что при людно снимать бельё - эти письма, игра в пожалей – а не фиг.
Мне бы выпить, она никогда не пьёт, у неё есть в запасе надёжный берег,
На который однажды сойдёт она, и останется ждать свой волшебный катер,
У меня без неё будет… ни-хре-на, вот и всё и, пожалуй, на этом хватит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386898
дата надходження 22.12.2012
дата закладки 22.12.2012
Я - метелик у твоїх долонях.
Прилетіла в зиму так невчасно...
Хочеш-залиши на підвіконні,
І дивись, як я тихенько згасну...
Хочеш- відірви прозорі крила,
Щоб у небо більше не злетіла.
Я зроблю тобі із них вітрила,
Зроблю човен із свойого тіла...
Хочеш-голкою на стіну, на удачу,
Як трофей, у боротьбі здобутий.
Та я зможу і тоді пробачить,
Бо любов мою не осягнути!..
Я - метелик на твоїх долонях...
Прилетіла в зиму не навмисно...
Хочеш-посади на підвіконня...
Хочеш- просто у кулак затисни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386625
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 21.12.2012
Привіт,мала.Як там сім'я,робота,мама з татом?
Ти вибач довго не дзвонив...
Що,кажеш все в порядку?Добре.
І вже малий заговорив?
Чудово,хай росте великий,
Дай Бог пограємось із ним.
Що я?Ну так собі,тримаюсь.
Давно не снився героїн.
Додому?Вибач, ще зарано
Якщо відпустять-не вернусь.
А далі знаєш-"друзі","голка"...
Бувай.Як зможу-відпишусь
Все було просто- друг,пакетик з клеєм...
Амфетамін,"травичка",героїн.
Ти на шляху, з якого не повернеш
Ти помираєш,та не хочеш змін
Токсичний клей обпалить тобі горло
Легені,серце зірвеш на "траві"
Батьків покинеш,грюкнувши дверима
Сни не несуть полегшення тобі
І так живієш без сім'ї і рідних
Допоки не дістанешся межі
І крізь дурман нарешті зрозумієш-
За нею не лишаються живі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386614
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 21.12.2012
"Лікую душі,та не безкоштовно
Залежність-це моя ціна
То що,малий,не передумав?
Тримай таблетку, на."
Купив одну,за нею другу,третю
У голові замість думок дурман
Сторонні люди тичуть в тебе пальцем
І називають вголос "наркоман"
На шкірі твоїй рани від уколів
Не заживають,та й не хочеш ти
Тепер життя твоє дешевше дози кайфу
Спливає не діждавши й тридцяти
Померли "друзі",за бортом сім'я
А ти усе в полоні анаші
Ти пам'ятаєш
Як все починалось?
Це були просто ліки для душі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386532
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 21.12.2012