(Озвучення дуже хорошого поета цього сайту ABIV,
за що я йому щиро-щиро вдячна!!! )
Краса...,
Мов промінь сонця увірвалась в душу,
Ні, свою обітницю я обіцяю не порушу,
Хоч, так важко втримати при собі почуття,
О, Есмеральда, ти мій гріх, шлях в забуття,
Мій вічний хрест важка потворність на лиці,
Заради тебе муки я стерплю усі...
Та, як в своє серце горбуна ти не приймеш,
Моїм стражданням на Землі не буде меж,
Й можливо в смерті спокій я лише знайду,
Молитись буду, щоб зустрітись нам в Раю...
Рай, лиш рай дарує цю блаженну мрію,
Про таку шалену пристрасть і надію
Та, ці грішні помисли і ця сліпа жага,
До божевілля вже ведуть твого раба.
Краса циганки полонила так мене,
Хоть д'яволиця в тілі в неї і живе...
Цей, жагучий танець не забути вже мені,
І тіло й серце моє мов горить в вогні,
Й можливо в смерті спокій я лише знайду,
Молитись буду, щоб зустрітись нам в Раю...
Сон, чудесний сон, любове Есмеральда.
Рук, твій дотик рук блаженство моє Есмеральда,
І враз зірвався тихий стогін з губ моїх
Ця жалість твоя, й ми одразу мов чужі
Свята Мадонна поможи мені, прошу,
Цю маску скинути потворну, що ношу,
Мій, цей новий образ так полюбить і вона,
Адже творити чудо вміє лиш краса, та…
Можливо в смерті спокій я лише знайду,
Молитись буду, щоб зустрітись нам в Раю...
В ночі і вдень прошу я Бога про одне,
Допомогти змінити тіло і лице
Мій, цей новий образ так полюбить і вона,
Творити чудо, знаю, вміє лиш краса
Й можливо в смерті спокій я усе ж знайду,
Молитись буду, щоб зустрітись нам в Раю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394680
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 29.01.2013
Я маю небо ,сонце ,зорі,
Світ ,в якому зайві гроші,
Мрії ,що пливуть по морі,
Де маяками є очі дівочі...
Я маю вітер ,дощ і хмари,
Фантазію світлих думок,
Хай сяють яскраво мої стожари,
До Всесвіту римою відкрию замок...
Я маю сад, там дикі трави,
Іду стежинкою прожитих літ,
Сірі будні виливаю в забави,
І топиться ,топиться в серці лід...
Я маю слово ,надію ,віру,
Не піддамся мирському хаосу,
Шукаю музу ,шукаю ліру,
Не збираюсь ставити паузу...
Я маю все ,що треба мати,
Запилені скарби душі,
Хочеться просто жити ,кохати,
І щоб твердість була у руці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395312
дата надходження 25.01.2013
дата закладки 26.01.2013
Отой солодкий дух меляси
Мені нагадує село.
І так буває сумно часом,
Що днів тих сонечко зайшло.
І так зажуришся буває,
Що поспішаєш не туди,
Що рідне селище минаєш
І знову плутаєш сліди.
Що вік колотишся, дурієш,
Шукаєш грошей і чинів,
А трохи духом тим повіє –
І ти неначебто здурів.
І вже ніщо тобі не треба,
Лиш трохи спокою й тепла,
А під вікно квітки до неба
І річка поряд щоб текла,
І яблуко щоб міг зірвати
І з’їсти зразу, без миття.
І щоб спочити міг у м’яті,
І щоб ось так усе життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394787
дата надходження 23.01.2013
дата закладки 23.01.2013
Я обіцяю що більше плакати не буду.
Я пам'ятаю першу зустріч нашу, не забуду
твої сірі очі і посмішку ніжну, милу,
а проживати секунди без тебе нема сили
і хочеться обійняти тебе знову,
але починати про це не буду розмову...
Я кохаю тебе 61 секунду в хвилину,
але я знаю, що ти не моя половина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394435
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 22.01.2013
І буває таке - бракуватиме слів,
Щоби висловить все, чим яскраво палаю.
Бо втрачаю я мовлення іноді. Це ...
Лиш від того, як палко тебе я кохаю.
Я тихенько тебе пригорну та зігрію,
Поцілунком почнуться, нехай, нові дні.
Своє щастя знайти, була моя мрія,
Я повірив у неї і вірю тобі.
Наші зустрічі - промінем світло доносять,
До далеких кутків всього світу летять.
Ти осяяла мене, як повітря твій погляд,
Насолода яким повернула життя.
Моя лагідна й хижа,моя пристрасть і спокій,
Ти пробач, якщо можеш, провини мої.
Моє сонце яскраве, мій лагідний дощик,
Що враз змиє з мене всі минулі гріхи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394442
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 22.01.2013
Сьогодні сипле сніг. Розтрушується усміх
Невипещених фраз занедбаних в бутті.
Розігруються сни щемким зітханням гуслів.
Лоскоче світлосинь долоньки відчуттів.
Ти бачиш, сипле сніг пір'їнками на плечі,
Й над кожним димарем безмежності орбіт.
Незіткані думки лишились недоречні,
Бо велич надідей не держать у собі.
І досі сипле сніг. І сипиться світання.
Фрегати зимних зим у променях пливуть.
І досі ми живем. І досі лиш чеканням
Акордів надкраси із натяком на суть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394415
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013
Заспокоївся день у тенетах нічної зорі.
Тіні сонних дібров розляглися між степу німого.
Над лиманом мілким, в діамантовоокій горі,
Виповз місяць старий у оглядних обіймах нового.
Опустився на трон, скреготнув боязким куликом,
Сіро глянув в поля, із-під брів кудлатеньких хмаринок.
Збиті ноги його, обгорнув золотим ліжником
Тонколикий юнак, пропонуючи тихий спочинок.
І старий задрімав... Журавлем оксамитових снів,
Повернувся туди, де у повні змагався з світилом.
Стерши грані тонкі між ночами і спалахом днів,
Гордовито снував по безмежжю промінним вітрилом.
Закололо в ядрі, підступила до горла печаль,
Полетіла душа зорепадом у зморені трави…
На престол сів юнак. Заіскрився на хвилях кришталь,
Обеліском сяйним короля ясночолого слави.
Вільнолітний орел – пустотливо-легкий вітерець,
Верховіттям тополь присягнувся новому світилі.
Очеретом мотнув, як загривком гнідий жеребець
І розливом майнув по м’якому привіллю ковилі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394354
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013
Просилася до хати заметіль,
А я її до себе не впускала...
Мело снігами щедро звідусіль,
Зима стелила білі покривала.
Просилася у душу самота,
Плющем отруйним потайки душила,
А я густі засіяла жита
І над проваллям випростала крила.
Перехитривши пастку гіркоти,
Сховала смутку крапельки солоні,
Допоки в серце не постукав ти,
Насипавши весни мені в долоні!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393984
дата надходження 20.01.2013
дата закладки 20.01.2013
Когда нет слов... Не знаешь,что сказать друг-другу.
Молчи. Закрой глаза. Представь себе закат:
По небу тучи две катаются по кругу,
Подолом платьев (будто крыльями) шуршат.
Когда мечты вдруг забываются... бледнеют...
Когда сиренью пахнет воздух из окна.
Закрой глаза. Молчи... Пусть мысли опьянеют
От запаха цветов, от песен, от вина.
Когда нет слов... поверь ,- молчание ценнее.
Когда взлетают в небо ветры-журавли...
Лети же за мечтой, за птицами, смелее!
Лети туда, где тучи, словно - корабли.
Свидетельство о публикации №11105287698
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262183
дата надходження 28.05.2011
дата закладки 11.01.2013
Ти у житті моїм з*явилась випадково,
Десь виринувши з суміші людей.
Спочатку думав , що це сталось випадково,
Вважав невдалим жартом тих зловтішних фей.
Та день за днем вже починав я розуміти,
Що ти не просто черговий еквівалент.
З тобою поруч зрозумів, що хочу жити,
Кожен дарований цінуючи момент.
Вселила ти у моє серце щось новеньке,
Чи то надію, чи то щастя пелюсток.
І шепотів на вушко я тобі тихенько
Подяку за життя цього ковток.
А посмішка твоя мене так гріє,
І радості дає великий міх.
Ніхто так посміхатись більш не вміє.
Для мене вона мов солодкий гріх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390657
дата надходження 08.01.2013
дата закладки 11.01.2013
Її блакитні очі посіріли від буденності,
Колись граційні руки вже стомились від прикрас.
Ховаючи емоції під шаром манекенності,
Вона за кимось бігла чи тікала від образ.
Розхристана душею на пронизливому холоді,
Вплела собі у зачіску великий білий бант.
Вона була байдужою до усіх слів і поглядів,
Підстрибуючи в небо на кінцівочках пуант.
На неї озирались, на щасливу і розгублену,
Але весь світ неначе просто зник і онімів.
Її тендітну мрію, у шкільні роки загублену,
Як і тепер, ні він, ні цілий світ не розумів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290146
дата надходження 01.11.2011
дата закладки 11.01.2013