Вони сказали, що мені в цьому світі не вижити
Не торкнутись глибин, не знайти свого місця під сонцем
Адже я не хочу бути ні лікарем, ні політиком
І такою простою в душі бути негоже.
Вони кричали, що треба гроші, бо здоров*я не вічне
Що весна неназАвжди зі мною, і не назавждИ
І пройдуть всі моменти щастя, почнеться чорне й меланхолічне
І тоді прийде час платити за зроблені помилки.
Вони питали мене, ким же я хочу бути
Хто вселив в мою голову такі абсурдні думки
Я сміялася голосно, страшно і навіть розгорнуто
І в душі вони знали, що я сильніша за них.
Мене судять за те, що я хочу бути людиною
Сповненою радості, щастя і власних розумних слів
Так не буде, кажуть, це майже тепер неможливо
Будеш повалена чи одинока як і ті тисячІ голів.
Вони сказали, що мені в цьому світі не вижити
І з такими амбіціями не дочекатися навіть весни
А я нагадала їм, що здоров*я зовсім не вічне
Й погодинно втрачається під натиском, ризиком і грішмИ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418889
дата надходження 16.04.2013
дата закладки 02.05.2013
А до чаю в нас будуть лимони і пил із шафи,
І колючі троянди і погляд блакитно-сірий.
Очевидно, коли я пройду крізь усі етапи
То побачу твій профіль і посміх давно змарнілий.
А до чаю в нас будуть суниці посеред січня
Пластилінові чи то з супермаркету що на розі,
Я така неможлива. Нестерпна та неможлива
Розчиняюся в власній безглуздій вогкій тривозі.
Говорю про Набокова, в Стусі шукаю тремтіння
крихкості снігу і присмаку валер’яни
А до чаю в нас будуть звивання та голосіння
І можливо розпуста, якщо її в мені стане.
А до чаю в нас буде коньяк і солодка вата
Бо ж у ньому кипіли гіркі дикорослі трави
За вікном сипле сніг незвичайно пухкий, лапатий
І вогні довгих вулиць ще жевріють жовто-тьмяно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390527
дата надходження 07.01.2013
дата закладки 13.01.2013
Васильку, хлопчику мій, друже –
Сердечний шлю тобі привіт
З землі, де гучно і потужно
Серця залляв свободи хід...
Пізнав ту ціну матки Правди,
Проти системи ти стояв;
За знехтуване Боже право
Знамено предків ти здійняв.
Є – вірний син свого народу,
Незламний духом у борні,
Ти й в казематах за свободу
Стояв на кшталт каменярів.
Відкрилось, як система згубна
З тих підлабузників верхів
Кує Пілатів стрій бездушний –
Тобі й народу псів,... катів.
Та хід історії неспинний
Й земля Вкраїнська золота
Родила геніїв для днини,
Й тепер... – вперед, без вороття!
Васильку, хлопчику мій, друже,
Ціна в життя – Небес ціна;
У Господа сьогодні служиш,
Щоб ми спізнали – в чім вина
Цих продавань у сьогоденні
Святинь, усіх підряд, на кін.
Для нас – Герой ти і знамення,
Не правдам всім наперекір!
Синів і дочок щонайкращих
Ми віддаємо – тож докіль?
З колін, з колін, мій небораче –
Народе мій, як Стус Василь!
15.04.2006р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392053
дата надходження 13.01.2013
дата закладки 13.01.2013