Яка в «Пасажі» завжди смачна кава,
Для «кавоманів» – це кавовий рай…
«Експресо» п’ємо, чи «Американо»,
Вона смакує – лише наливай!
Соборні дзвони кличуть спозаранку,
Туман пливе по парку в тишині,
Нам каву наливають в філіжанку,
Життя цвіте, ми знову на коні!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439214
дата надходження 24.07.2013
дата закладки 24.07.2013
Колисана цілунком спала нічка,
Накрившися периною з лаванди.
Ій випрала віночок тиха річка,
І загорнула в зірвані троянди.
Колись до мене нічка заходила,
Через вікно в кімнату залізала.
Я ій суху лаванду натрусила.
А вона мене в щічку цілувала.
Натомлена,старенька,полохлива,
Вже в подруги до мене записалась.
В руці у неі злива і малина,
Сама варила чай і пригощалась.
А Янголятка так переживали,
Що нічка ніч проспить,не буде ранку.
Що до віконця крила притуляли
До самого старенького світанку.
Я вкрала одну зіроньку,сховала,
Сама зашила нічки плащ нитками.
А вона мене в щічку цілувала,
І бавила солодкими думками.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394365
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013
Утка-мама на прогулку
Повела гулять утят.
Чуть дошли до переулка,
А утят не шесть, а пять!
Расшумелась мама-утка:
"Где же, где моя малютка?
Досчитаться не могу
Крошку я свою одну!"
Прибежала кошка Мурка,
Та жила у переулка,
И сказала,что вид́ала
Потеряшку у вокзала.
Испугалась мама-утка,
Ведь вокзал совсем не шутка-
Там большие поезда
"Бегают" туда-сюда.
На вокзал помчались дружно-
Выручать малютку нужно-
Кошка, утка и утята,
Кошкины сынки-котята.
Прибежали на перрон,
Смотрят - прыгает в вагон
Жёлтый маленький утёнок,
Непослушненький ребёнок.
Закричала утка-мама
Громче поезда сигнала:
"Ну-ка, быстро кыш домой!
Так нельзя шутить со мной!"
Отвечал утёнок маме:
"Больше делать так не стану...
Просто я пришёл сюда,
Чтоб увидеть поезда!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111728
дата надходження 13.01.2009
дата закладки 21.01.2013
Знову лелека прилетів один,
А старий ясен стрів його як сина,
Неповних у лелек нема родин,
Можливо в нього лиш така родина.
Він прилетів і взявся за гніздо,
Перебирав хмизинку до хмизинки,
Бо в серці мав надію і тепло,
Хоч часто на очах були сльозинки.
Ходив серед латаття в берегах,
Де протікала невеличка річка.
І раптом в парі повернувся птах,
До свого березневого гніздечка.
Під літо появилися малі,
Обоє вчили діточок літати,
Вони були щасливі на землі,
Лишилось лише вирію чекати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394241
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013