Прости меня за все мои грехи,
Что совершил я вольно иль невольно.
Прости за развесёлые стихи,
В те дни, когда тебе бывало больно.
Прости за то, что утром впопыхах,
Забыл тебя поздравить с новым днём.
Что я витаю часто в облаках,
Когда ты говоришь мне о земном.
Прости за то, о чём не говорил.
За резкие слова, что с губ слетали.
Что недослушал и недолюбил,
И что вниманья уделяю мало.
Прости за то, что в майскую грозу
Не уберёг от грома и потоков,
За злость мою и за твою слезу.
И что со мной бываешь одинока.
Прости за невнимание. За сон,
Когда ночами ты одна сидела.
За то, что я на помощь не пришёл.
Прости за всё, что сделал и не сделал.
Прости меня! А я тебя простил,
3а все обиды, что тебе нанёс,
Прости, что о прощеньи попросил.
Прощаю я! Храни тебя, Господь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409763
дата надходження 17.03.2013
дата закладки 17.03.2013
Теплі долоньки-під щічки пухкенькі,
Поруч ведмедик рожевий.
Спи, моя доню, мій зайчик маленький...
Місяць зійшов кришталевий.
Я тобі ніжно цю пісню співатиму-
Заплющуй свої оченята.
Янгол до ранку твій сон окрилятиме,
Зі\'роньки будуть сіяти.
Спи, моя пташечко, вкрита цілунками,
Геть відганяй всі турботи;
Ранок прийде зі своїми дарунками...
Вже он дрімає воркотик...
Тихо шепоче годинник хвилиноньки,
Я помолюся за тебе...
Ніч одягнула на вікна хустиноньки,
Зіткані з шовку і неба...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408342
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 12.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.02.2013
Здається, можна все чоловікам...
До друга десь поїхати на дачу,
Там випити дві літри - по сто грам,
І пивом закріпити – за УДАЧУ.
Додому через два дні приповзти,
Постоявши у дверях - руки в боки,
Хто в цьому домі Ти розповісти
І що за рік, з Тобою, йде два роки…
Здається, можна все чоловікам...
Не знати у якому класі діти
І збори, що присвячені батькам,
На них Їм можна точно не ходити.
Щомісяця, в день-гожий зарплатні,
Донести Вам хто цю сім`ю годує,
А вистачить тих грошей Вам чи ні,
Це Їхню велич просто не хвилює…
Здається, можна все чоловікам...
У Них весь одяг сам завжди переться,
У домі нема місця павукам
І на плиті все вариться-печеться…
Помиті сплять рідненькі діточки…
А Їм ще на ніч ніжність необхідна…
Шануйте Їх, терплячі жіночки,
Вони ж тендітні, берегти потрібно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403368
дата надходження 22.02.2013
дата закладки 22.02.2013
Шкода, що серце- не радіосхема:
Щось підпаяв- і воно оживе.
Як заболіло-це теж не проблема:
Взяв ремкомплект- і воно, як нове.
Шкода, що серце не візьмеш з базару...
Я б вже давно замінила своє.
Ще й про запас підкупила би пару-
Раптом хтось серце зламає моє...
Ще б відключила я функцію"сльози",
Щоби чужим їх побачити - зась!
Витягла б з серця і вірші, і прозу,
Ще й написала б:" Напруга! Не лазь!"
Шкода, що серце- не радіосхема...
Б'ється і плаче, сприймаючи біль...
Наше життя- це складна теорема,
Досить підказок уже звідусіль!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403256
дата надходження 22.02.2013
дата закладки 22.02.2013
Ну, привет... давно тебе я не писала...
В моем городе вовсю метёт метель...
Несмотря на холод... я вчера летала...
В сердце так нежданно забрела капель...
Да, и в личном... тоже всё отлично...
Дом... сынуля... и любимая работа...
Даже волосы... ведут себя прилично...
Не растрёпаны... в глазах - тепло... забота...
А стихи пишу... еще... хотя всё реже...
И о Питере... я так же... всё мечтаю...
Верю... что туда вернусь я всё же...
Да... еще... я так по НАМ скучаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403252
дата надходження 22.02.2013
дата закладки 22.02.2013
Знов плаче ніч, а сльози ніби зорі,
Летять униз у чорну далечінь…
І темно – синє безкінечне море,
Дарує долі цю чарівну синь.
Лиш місяць жовтобокою косою,
Гуртує тіні в темних берегах…
І творить відблиски над чистою водою,
Зіркам летючим вказуючи шлях.
І плаче у гаю пугач про долю,
Кричить неначе втратив щось своє…
Немає щастя, як немає волі,
Лиш думка зореносно виграє.
Лише під ранок зірочки зомліють
І ляжуть на подушечки із хмар,
І промені теплом поля засіють,
Наповнить квіти сонячний нектар.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403220
дата надходження 22.02.2013
дата закладки 22.02.2013
Ми всі в єдиному потоці
Пронизуємо думки плин,
Хоч Вчитель твій на тому боці,
А ти на цьому, божий син.
Ми наче листячко на дубі,
Хоч кожен власне поле жне,
Та все ж живі ми тільки вкупі,
Бо все тут зв’язано в одне.
І кожна незначна істота,
Вона і твій маленький нерв.
Цей світ чиясь палка робота,
Чудово створений шедевр!
Він сяє в просторі і часі,
Там десь мазком живеш і ти.
Хоч ти і крихітний учасник,
Але ж у ньому назавжди.
Тому радій й твори уміло,
У пізнанні будь до кінця,
Люби людей, як власне тіло,
І Бога нашого, творця!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402952
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 21.02.2013
І крок за кроком, наче у пітьму,
Ступаю нині тихою ходою,
Що мав колись - того вже не візьму,
Туди у даль омріяну собою.
Відбився від життя, як від стіни,
А серце і понині тихо плаче,
Повідлітали доньки і сини,
«Курли» прощальне слухаю неначе…
Ось дощ пішов, немов би з дому втік,
Лишає на подвір’ї відголосок,
З’явилось Сонце… Він, як привид зник,
Розсипавсь в лісі, наче в полі просо.
А дощ іде, періщить по душі,
Хоч Сонце рветься на простори знову,
Воно засяє, замовчать дощі
І зорі заспівають колискову.
І знову крок, віднині без дощу,
Сім’я зібралась в хаті до вечері…
Спішу додому, як на прощу йду,
З відкритим серцем...У відкриті двері.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402925
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 21.02.2013
Утверждают, из ребра…
Ну, а я поспорю:
Из цветов, лучей, добра,
Солнца, ветра, моря!
Говорят, ее удел –
Церковь, кухня, дети…
Возражаю: не предел.
Для нее на свете –
Все:
тепло могучих рук,
трепет ожиданий
И младенца первый звук,
Новизна свиданий.
Ожиданием увит
Образ беспокойный…
Пожелайте ей любви –
Ведь она достойна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403007
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 21.02.2013
Зима коси мами снігом замітає,
А вона на діток кожен день чекає,
Діти та онуки, мої ластів’ята,
Як ви приїжджаєте, то радіє хата.
А, як вас немає такі довгі ночі,
Буває до ранку не закрию очі,
У вас доріг багато та одна до хати,
Тут на вас чекає ваша рідна мати.
Скільки того віку про те Бог лиш знає,
Зайде сонце спати вузлика збирає,
В останню дорогу все наладнувала,
Молилась Богу сльози повтирала.
Як птахи осінні роки пролітають,
Кожен день здоров’я в мами забирають,
Сонце зустрічала ранесенько в полі,
Та не нарікає, вона вдячна долі.
Діток підіймала – це її надія,
Дякуючи Богу здійснилася мрія,
До ладу все склалось є кому радіти,
Дай Боже здоров’я ще трохи пожити.
Внуків дочекалась – це така потіха,
Прошу тебе, Боже, відверни від лиха,
Сніг біліє всюди і мороз тріщить,
Кожен день цінуйте і ту кожну мить.
Цілуйте морщинки, цілуйте руки,
Мами все багатство – діти та онуки.
http://antonina.in.ua/index.php/matusi/128-mamina-zima.html
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403016
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 21.02.2013
Среди травы расцвел цветок
и белизной своей, сверкая,
манит глаза... И пара строк
сорвалась с губ, мгновенно тая...
"Зиме конец!"- кричит февраль
и убегает резво к марту...
А мне его совсем не жаль -
Душа готовится, вновь, к старту.
Судьбы несется быстрый путь,
из тьмы сворачивая к лету,
и солнца круг зовет взглянуть
На свет любви, найдя ответы.
19.02.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402512
дата надходження 19.02.2013
дата закладки 21.02.2013