knopka: Вибране

Nebesniy I.V.

"Про нас"

Любов  живе  у  нас  з  тобою
Гуляли  сніжною  зимою
Ішли  по  вулиці  щасливі,
ще  зовсім  юні  і  красиві.
У  парі  добре,  це  ми  знаєм
І  ранок  разом  зустрічали
Були  хорошими  стосунки
Розмови  теплі,  поцілунки.
Весною  квіти  дарував
Тебе  ласкаво  обнімав
Високо  в  небі  зорі  ясні,
Недовго  сяяли  і  гасли.
Пливли  у  човнику  рікою.
Заснули  тихо  під  вербою.
І  схожий  сон  наснився  нам,
що  ми  заходимо  у  храм,
У  ньому  тиша,  світло  ясне..
палає  свічка  і  не  гасне
І  гарний  Ангел  нам  сказав:
"Побудьте  тут!  Я  вас  чекав!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393006
дата надходження 16.01.2013
дата закладки 04.03.2013


sergei

Шесть букв

Любовь-  придуманное  слово
Неограниченного  счастья,
Шесть  букв  сомнения  простого,
Где  по  бокам  одни  ненастья.

Она  такая  мимолётно-
-необъяснимая  подробность,
Что  очень  быстро,  беззаботно
Теряет  между  нами  скромность.

Любовь  и  счастье  неделимы.
Сомненья  скомканы  по-праву.
Но  чем  два  взгляда  совместимы?
Ни  кто  сказать  не  может  правду.

Вибрация,  тональность,  волны,
Дыхание,  потребность  плоти.
Весь  этот  перечень  неполный,
И  он  похоже  всё  лишь  портит.

Давайте  отдадим  учёным
Копанья  эти  в  откровеньях,
А  сами  будем  увлечённо
В  любовных  гибнуть  ощущеньях.
-
Сергей  Прилуцкий,  09.01.2013,  Алатырь

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391103
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 04.03.2013


L`inconnue

Le rêve de l'être

Як  хочеться  вернути  казку,
Щоб  трохи  ще  побути  в  ній,
Залишити  усі  ці  маски
І  псевдомИлі  голоси.

Так  хочеться  побути  "справжнім",
Не  бачити  реальний  світ,
Закрити  очі  і  вернутись
У  світ  дитячих,щирих  мрій.

Я  не  вернусь,і  це  я  знаю,
Хоч  мрії  не  пусті  слова.
Розвій  туман,  тебе  чекає
Казка  фальшивого  життя...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235263
дата надходження 16.01.2011
дата закладки 04.03.2013


Ольга Ратинська

Він і Вона…

Він  зрадив  їй-  вона  і  не  почула  
Одягла  брюликів  карат,  
А  він  узув  нові  щиблети  
В  барсетку  кинув  автомат  
Обвіяв  тілом  пів  флакону  
Поставив  чуба...  ну,  пірат!  
От  я  би  ті  йому  карати  
Я  б  знала,  що  подарувати  
Або  куди  їх  заховать...  
Вона  ж  сиділа  й  поглядала  
Немов  би  в  море  проводжала  
Не  піхотинця-моряка.  
І  шепотіла-не  така...  
Така  як  всі  я,хіба  дура?  
Умерти?  Жити?  Чим?  Минулим?  
Його  не  ваблю?  Не  така  хвігура?  
Усього  лиха?  Не  біда...  
Його  чекала  був  солдатом,  
І...  В  позу  стала  -три  вікна!  
Роздерла  штори-  пінюари  
А  в  серці  музика  на  рип  
Над  морем  вітер  колисає  
О,  небо!  Дай  їй  знак!  
Не  йди!-  кричала-  Я  кохаю!  
Ти  мене  любиш?  Любиш?-  Так!  
Кипіло  в  домі...  Підвіконня  
Тремтіли  руки  і  гроза  
Вони  кохаються  понині  
Любов  дарує  небо  синє  
По  склу  стіка  каратами  сльоза...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335844
дата надходження 08.05.2012
дата закладки 04.03.2013


_тінь сонця_

Не та.

Де    тихо    серце    пригорне,
ці    ніжні,    щирі    поцілунки.
Юнацтва    час    вам    принесе,
любові    жданої    дарунки.

Ми    зовсім    юні    і    не    знаєм,
чому    так    пристрасно    кохаєм,
чому    на    серці    біль    та    страх,    
чому    приходиш    ти    у    снах?

Наш    любий    корабель    пливе    у    далечінь,
і    тихо    заплива    у    гавань.
Там    десь    далеко    бачу    твою    тінь,    
моменти    щастя,    днів    яскравих.

Ми    поклялись    що    будем    разом,
та    це    були    лише    слова.
Як    жаль    що    не    одразу,
ти    зрозумів    що    я    не    та.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403863
дата надходження 24.02.2013
дата закладки 04.03.2013


Відочка Вансель

Вона така, що Ангел закохався

Вона  така,що  Ангел  закохався,
Коли  спустився  він  на  землю  взимку.
До  дівчини  рукою  він  торкався,
І  прикрашав  із  нею  він  ялинку.
Вона  його  побачила,спитала,
Як  він  зайшов  і  ім"я  її  знає.
Вона  його  собою  чарувала,
А  він  земне  щось  з  нею  відчуває.
Так  і  ходив  за  нею  щогодини,
Щоби  лиш  голос  хоч  її  почути.
Безсмертність  би  віддав  за  ті  хвилини,
Щоб  смерним  стати  і  любов  відчути.
Як  заздрив  тому,хто  її  цілує,
З  ким  вона  може  завжди  говорити.
Хто  навіть  голос  рідний    її  чує,
Хто  може  поруч  з  нею  просто  жити.
Він  би  безсмертність  проміняв  на  смертність,
Щоб  лиш  відчути  запах  її  тіла.
Щоб  закохатись  Ангелу  хоч  вперше,
І  щоб  вона  йому  лиш  шепотіла.
Він  заздрив  смертним,хто  її  кохає,
Хто  може  лиш  торкатися  до  тіла.
Одне  лиш  Ангел  зовсім  ще  не  знає:
Самотня  зовсім,а  сказать  не  сміла.
Він  би  віддав  безсмерність  за  цілунок,
Він  так  за  нею  кожен  день  сумує.
Щоб  взяти  в  долі  ось  такий  дарунок.
Ангел  цього  ніколи  не  відчує.
А  вона  все  йому  розповідала,
Який  у  кави  смак,який  в  черешні.
Вона  навіть  за  нього  відчувала,
І  рада  так  була  йому  безмежно.
А  у  житті  самотність  обнімала,
Лиш  Ангел  прилітав,що  його  бачить.
Що  заздрив  смертним,а  вона  не  знала,
Скільки  вона  для  нього  в  житті  значить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394834
дата надходження 23.01.2013
дата закладки 04.03.2013