Серпневі ночі – мов білет в едем,
Дарують прохолоду і спочинок;
Радіє літу серце молоде –
Усе йому нагадує єдину…
А літні дні – як надлишок краси;
А в тебе очі – небо в океані!
А в тебе губи – мед і еліксир
І руки в тебе лагідно-духмяні.
Цілунок твій – мов вибух із ожин,
Твої обійми – мов до неба дотик!..
О чим, скажи, я в тебе заслужив
Прихильність і таку п’янку охоту?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600526
дата надходження 18.08.2015
дата закладки 25.08.2015
Вона без нього, як без моря ріки -
не знають, де подітись, щоб зійти
до океану. Стомлені повіки
сховають погляд. Щоб його знайти
посеред Всесвіту, вона захоче бігти,
летіти - прагнути до Неба назавжди.
Аби укотре слухати й зомліти
від того голосу, що кликав. Від біди
знов ладна захищати їх собою -
всі почуття, які ще надживі.
Жагучий щем готова пережити
мільйон разів, аби вони знайшли
свій рай чи пекло...
одночасно і навіки.
Аби на двох ділити подих. Запиши:
"Вона без нього, як без моря ріки -
не знають, де подітись, щоб зійти
до океану. Стомлені повіки
відкриють погляд, щоб його знайти".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553997
дата надходження 23.01.2015
дата закладки 24.01.2015
Ти часто плакав,переглядаючи її фото,
Знаючи,що вона вже не буде твоєю,
Але в*язням рядків до сьомого поту,
Судилося битись за Галатею!
У світі білбордів,залізобетону,
У світі обману і битого скла...
Ти мусиш бути достойним
Торкнутись її чола.
Ти мусиш лишатися мужнім,
Там,де інші бояться зробити крок:
Щоб могти милуватись пружним
тілом-тендітним,як пелюсток!
Ти мусиш бути терплячим,уважним
ДО всіх її примх і драм,
Завжди спокійним і вічно безстрашним,
і чистим входити в храм:
Її думок і мрій,таємних сподівань,
Її крові і теплої плоті...
Не завдавати їй зайвих страждань,
Не бути одним з ідіотів,
Які можуть без жалю розбити серце,
Вона для тебе вище всяких версій,
Наукових теорій,доктрин і абстракцій:
Вона -точка перетину всіх станцій
Усіх можливих варіантів твого життя,
Вона охоплює собою,
мов виноградною лозою,
Твоє рутиною спаплюжене буття!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519232
дата надходження 24.08.2014
дата закладки 24.08.2014
Важко призвичаїти до особового займенника"моя"
Ту,яка не звикла нікому коритись...
А мені нелегко бути першим бо я,
надто звик на світ із низу вверх дивитись!
Але кожен колись вперше ламає систему,
і виходить на прикордонні рубежі...
Руйнує усталені матричні схеми,
І міняє книги на ножі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508995
дата надходження 03.07.2014
дата закладки 06.07.2014
Моя юна двадцятилітня,
Ніжна,невагомо-літня...
Народи мені дитину,
Донечку чи може сина,
взимку може,може влітку,
Народи мені, кохана квітку,
Маленьку ромашку чи маргаритку,
Мудру і сонячну ,як і всі дітки!
У неї очі будуть сині- волошкові,
Уста як маки,стрічки кольорові,
Ти будеш заплітати їй в волосся,
Не розуміючи як ти жила досі,
Без її сміху й веснянки на носі,
Я буду накривати ноги босі
І буду завжди її обіймати,
А ти будеш вчити її читати...
Купати у травневих росах!
Ти будеш її малювати,
А я писатиму їй казки....
Я буду їй на ніч співати
Про вітер і берег ріки,
Зорі кластимуть їй мазки,
На ніжну дитячу голівку,
Хай буде щаслива довіку,
А краще в усі віки!
Народи мені кохана сина,
То від тебе найкраще віно,
Щоб міг тримати меч і плуг...
Щоб був і син і кращий друг,
Умів відрізняти добрих від злих,
І хвацько в*язав би морські вузли!
Щоб не лякали мене жодні стіни,
Народи мені дітей,єдина!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501716
дата надходження 28.05.2014
дата закладки 30.05.2014
Ми збудуємо дім, ми удвох десь далеко...
Тільки там, де весною прилітають лелеки.
І хай буде в нім рай, але тільки земний.
Ти моя , ну а я назавжди лиш твій...
Все, що було забуте, того вже немає...
Воно мов поліна у каміні згорає...
Я хочу, щоб в житті не було жодних стихій,
Я та Ти моя , ну, а я назавжди лиш твій...
Я хочу, щоб вороги загубили нашу адресу,
Щоб друзі ніколи не приносили стресу.
Я хочу, щоб ранок щедро поїв нас росою,
А очі лиш від щастя наповнялись сльозою.
Я хочу, щоб старість прийшла непомітно ...
Я хочу, щоб життя було прожите світло ...
І щоб в старості було чутно лиш сміх,
Щоб збувалось все із хороших лиш снів...
Тільки ми і в печалі і в радості ...
Ми з тобою, до глибокої до старості ...
Тільки ми і у сні й на яву...
Тільки ми...я тебе... ти мене... люблю...
Назар Гузій 19.05.2014р. ( с)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500073
дата надходження 19.05.2014
дата закладки 20.05.2014
Читати на вулицях Ліну Костенко,
Кидати вірші перехожим в лиця…
Я став єдиним гідним претендентом,
На престоли всіх твоїх амбіцій!
Застигнувши в тінейджерському віці,
Шукаю марно у житті тривку опору…
Єдина мрія в серці ще теплиться,
Потрапити колись з тобою в гори!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499599
дата надходження 17.05.2014
дата закладки 18.05.2014
Всю зброю я тобі віддав,
І впали мури Візантії...
Без жодних шансів я це знав,
Але чіплявся все ж за мрію!
Очима юної принцеси,
Красою мавки і цариці...
Ти лікувала всі мої ексцеси,
Руками-крилами жар-птиці!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496519
дата надходження 03.05.2014
дата закладки 03.05.2014
Моя Ахматова,моя свята любове,
Про мене жодного рядка без знаку"мінус"
Про мене жодної приватної розмови,
Тебе в майбутньому старий чекає Вільнюс,
Тебе в майбутньому давно чекає Лондон,
А може навіть Канни чи Париж...
Мене ж колись піймає в сіті Мордор,
Самотність і холодний гострий ніж!
Тебе в майбутньому чекає світло,
Шалене щастя й неба дивна синь...
А я навряд чи заново розквітну,
На катаклізмах псевдопотрясінь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496326
дата надходження 02.05.2014
дата закладки 02.05.2014
Набридливі,вуличні мати...
Розбиті кулаки до крові...
У кожному з ближніх шукати,
Діаманти і крихти любові.
Шукати в ближніх погляд Бога,
І розуміння замислу Творця...
Невдовзі розтане тривога,
Забравши всі сльози з лиця!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495050
дата надходження 26.04.2014
дата закладки 28.04.2014
Ти-те,що справжнє,те що справді є,
Щось невловиме і завжди приємне…
Щось тепле,близьке,рідне і моє,
Ти нівелюєш усе нице й темне:
Залишивши мені лиш сяйво зір,
Правічний шепіт тихих океанів…
В тобі пульсує недосяжність гір,
Помножена на загадку туманів!
Ти-те,що справжнє,те що справді є,
Ти крик птахів-дорога в безкінечність...
Ти- спокій мрій,ти- зцілення моє...
Стираєш грані і мою непевність!
Ти-те,що мене гріє днесь,
Що гріє завтра й грітиме крізь вічність...
І я тону,я розчиняюсь весь,
В твоїх найменнях і у слові "вірність"!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493762
дата надходження 20.04.2014
дата закладки 22.04.2014
В Ягодині
призовники вже п*ятий день стоять….
Коли чекаєш кулі вік і стать
Стають одразу неважливі:
Розваги у війни примхливі,
І лінія життя на лінії багать
і блок постів
Ніхто не хоче помирать,
Задля козлів!
Які бавляться у кінець світу,
А наші хлопці прагнуть жити,
Не бути дешевим гарматним м*ясом!
Прокурорським блюзом,
межигірським джазом
Ми всі наїлись досхочу,
А нам тут знову - по мечу:
І гайда всі на косовицю!
Потім розкажете,хто що чув,
Кому що на небі насниться!
Чоловіки бояться смерті не менше ніж жінки…
В головах замість квітів тернові вінки:
Гіркий літопис нашого народу,
В якого пісня-краща нагорода!
Найбільший вияв величі душі,
Серце країни- то медові соти,
Де замість мечів вірші!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484852
дата надходження 10.03.2014
дата закладки 12.03.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.03.2014
Кремлівський дракон хижо пащу розкрив.
Чи мало напився він крові?
Чи мало убив за життя, придушив
Народу в часи пурпурові?
Знов грає вогнями, толочить траву,
Плює на права і закони.
Вставай, Кожум'яко, бери булаву
І бий безпощадно дракона.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483088
дата надходження 02.03.2014
дата закладки 03.03.2014
Ти найкраща із квітів неба,
І найдивніша із книг землі…
Я ляжу поруч біля тебе,
Розтану променем на дні…
Твоїх очей безмежних наче океани,
Зарубцювавши собою всі болі і рани…
лишившись при цьому для тебе ніким,
Я все ж гублюся в руслі твоїх рим!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482509
дата надходження 28.02.2014
дата закладки 01.03.2014
Серед сотень тисяч перероджень,
Смертей і нових воскресінь…
Наша повість не має продовжень,
Сонце залишає волосінь:
Зі своїх променів на стелі…
У серці акварелі і пастелі,
Погляд,посмішка,ім.*я…
У серці ти все ще моя!
Без будь-яких доведень і обґрунтувань,
Ти у топі моїх заповітних бажань!
Серед сотень перероджень і смертей,
Загубився у вирі сумнівних ідей:
Ілюзій,міражів,примарних мрій,
Невже живу в реальності чужій?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482729
дата надходження 01.03.2014
дата закладки 01.03.2014
З сердець героїв ростуть квіти,
І ти живий,бо хтось із них пішов,
Щоб ти побачив наступне літо,
Вони проливали кров!
І ніколи,нізащо не забудь цієї жертви,
Хто б там що тобі не говорив...
Бо сорому не мають тільки мертві,
Так само,як живі не мають крил!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481793
дата надходження 25.02.2014
дата закладки 25.02.2014
Дзвони б'ють тривожно по церквах.
Кров людська бруківку затопила.
В Києві, звіряча люта сила
Вибрала гвинтівку для розваг.
Син, юнак, від роду двадцять літ,
Взнавши це, до мами йде в світлицю,
Каже: "Я поїду до столиці,
В мене м'язи й воля, мов граніт!"
Зблідла мати, мов би нежива,
В ноги впала, стала голосити:
- Не пущу. Тебе там можуть вбити!
В світ тебе для щастя привела!
Ти один у мене, любий син.
Батько в небі вже ось десять років.
Не роби таких безумних кроків.
Від яких в душі - гіркий полин.
- Мамо, мамо! Завжди слухав Вас.
Нині ж... на своїм стою. Простіте!....
Краще в путь мене благословіте!
Я поїду. Зве мене Тарас.
- Інші є, хай спробують вони.
Залишайся вдома, любий сину.́
- Як це? Там же браття наші гинуть!
Вони ж т́акож чиїсь є сини!
Сам собі того я не прощу,
Коли буду, мов хробак ховатись
В час, коли до діла треба братись...
Я свою країну захищу!
Витерла сльозу, рука тремтить...
Обняла синка, перехрестила
І сказала, знявши вгору крила:
- Їдь! Хай Бог тебе благословить!
Зве Тарас (Шевченко)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480716
дата надходження 20.02.2014
дата закладки 20.02.2014
Шукати зорі у тебе на тілі,
У серці,у очах,в душі…
Вдихати собою усі твої хвилі,
І звуки твоїх віршів!
Ти –як поезія:не менше і не більше,
Ти наче музика всього мого життя…
Відчути тебе ближче,іще ближче,
Тобою переповнилось буття!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480259
дата надходження 18.02.2014
дата закладки 18.02.2014
Епоха одалісок нічних клубів,
Грудастих і стегнастих німф…
Епоха ідіотів в кубі,
Які здали китайцям Крим!
Епоха дітей без честі та сорому,
Епоха батьків без Бога…
Ми гнемося під королями голими,
І стелимо їм дорогу…
В те величне і світле майбутнє,
Яке для нас чомусь відсутнє…
Бо нас навряд чи хто згадає,
У посткомуністичному раї!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479363
дата надходження 14.02.2014
дата закладки 15.02.2014
Фактично весь мій світ втілився в одній невеликій кімнаті:книги,шафа,ялинка,державний герб і портрет Шевченка.
Така собі сублімація життєвих пріорітетів окремої особистості-маяк персональних цінностей.
Моя кімната –схожа на древній фетиш,тотем чи оберіг,різновид намоленого і вистражданого форпосту.
Якщо вірити в те,що речі,якими ми користуємось,певною мірою рецепціюють наш дух,
то в мене їм навряд чи є чого повчитиcь:я безформний,безколірний,порожній і ніякий…
Хоча…якщо відкинути машкару песимізму і рвонутись назад у часопросторі(ніби колись було інакше?),цікаво скільки твоїх посмішок і сліз можна було б знайти у всіх будинках і кімнатах,де ми з тобою були разом? І не лише під дахом,але й на вулицях….
Зрештою весь світ суцільний коридор,одна велика вітальня,в якій ми приймаємо гостей,самі будучи прийшлими у ньому,і чи є сенс блукати в пітьмі і збирати шматки уже колись розбитого дзеркала?
Жаль і разом з тим велике благо є в тому,що найтривкішим з можливих конвертів є пам*ять,яка нагадує мені те,що попри всі мої намагання(чи то пак зазіхання), корені відчаю не заглушили твоїх квітів,а вони,натомість зробили мене іншим:сподіваюсь ліпшим!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478255
дата надходження 09.02.2014
дата закладки 09.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.01.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.01.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.01.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.01.2014
Цей світ розтрощений на скалки,
Столяття,як хижий оскал...
Слова-жалюгідні уламки,
Зруйнований п*ядестал!
Я бачу безодні болю,
У водах твоїх зіниць...
Вплітаю у коси долю,
І неба сонячний диск!
Не бійся,нічого,мила,
Ні злоби,ні суєти...
У тебе є руки-крила,
А очі твої мости!
Шляхи із вічності в вічність,
Не бійся нічого, ні...
Ми всі на Землі лише тлінність,
Крім образів на стіні!
Ми всі на Землі лише тіні:
Піщинки на тілі планет...
Сумні пілігрими осінні,
Загублені у сяйві Андромед!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476152
дата надходження 31.01.2014
дата закладки 31.01.2014
[img]http://cs408828.vk.me/v408828008/73b9/nRcbnkL16Jo.jpg[/img]
Вечір знову настрій гріє.
Ми не разом! Ну той що!
За вікном вчорашня мрія
Закінчилась, як кіно.
Тільки кляті режисери
Закрутили все не так -
Ніби справжні мародери,
Познущалися з собак.
Попрощались ми з тобою,
Попрощались назавжди,
Але досі я весною
Розцвітаю, мов сади.
Знаю, в це ніхто не вірить,
Та собі хоч доведу,
Що любов одна на світі,
Так я з нею і помру.
Ну а там собі дам волю,
Але знаю все одно:
Надто дихав я любов’ю,
Щоб закінчилось кіно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474095
дата надходження 21.01.2014
дата закладки 29.01.2014
Писав давно Тарас у Заповіті,
А ми не слухали глухі , чи то сліпі...
Рабами нас тепер вважають в світі...
Чому ? Питання ми це ставимо собі.
А все тому, що ще кайдани не порвали,
Кров ворожу, в море синє, не поніс Дніпро,
Друга світова нічого нам не дала,
А стільки літ від Тараса пройшло...
Вже й світова війна давно минула,
Дев'яності вже від нас пішли...
Боролись люди... та чомусь заснули,
Але в 2004 - тім ми перемогли.
Ми відстояли свій вибір, брат за брата...
За нас пішов тоді увесь народ,
Та за кілька років знов свобода розіпята...
Це не кінець , бо ще реве Дніпро
Реве Дніпро і котить сльози в море,
Знов революція... студентсво і народ...
Надіється , що Нація це зло поборе...
Народ є влада , а не московський зброд !
Тож встаньмо браття, за свою Вкраїну,
За своє майбутнє , за онуків та дітей,
Вставай ! Вставай мій брате й сину !
Я вже пішов, бо серце рветься із грудей!
Автор : Назар Гузій 11.12.2013р. (с)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465542
дата надходження 12.12.2013
дата закладки 21.01.2014
Чи дочекається країна свого Вашингтона ?
Чи далі Україну будуть нагло роздирать , -
Міністри, бізнесмени, крадії й ґандони,
Яких людьми не можу просто я назвать...
Яких душа давно - давним змертвіла,
В яких ані грамульки совісті нема...
Обрали ж ми... як не ґандона то дибіла,
Терпіти досить! - Гнати їх як того пса!
Ми їх обирали, - маєм право знести,
Усі разом : Донецьк, Київ чи то Львів, -
Вставаймо браття, час воскрести !
І гнати у тюрму тих клятих холуїв !
Досить годувати їхні сімї, досить !
Коритися немає більше в мене сил...
Душа моя, давно на волю просить,
Не хоче йти вона до тих могил...
Покори більше жодної не буде !
Народ повстане, вас знести !
Історія, ніколи цього не забуде...
Коли докажемо, що ми є не раби !
І дочекається країна свого Вашингтона,
Не будуть Україну рідну роздирать -
Міністри, бізнесмени, крадії й ґандони,
Яких людьми не можу зараз я назвать...
Автор : Назар Гузій 29.12.2013р. (с)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469052
дата надходження 29.12.2013
дата закладки 21.01.2014
Україна моя у огні оповита,
Столиця гуркоче відлунням гранат...
Не дай Боже, щоб була пролита
Кров українська... Боже, - не дай...
Не дай братовбивству знову настати,
Допоможи синам встати з колін...
Українців усіх об'єднати,
Щоб обійшлося усе без гробів...
Я молю Тебе Боже за свою Вкраїну,
В руках її своїх міцно тримай...
Храни нас Боже... Храни Україну...
Кров українську пролити не дай...
Автор : Назар Гузій 20.01.2014р. (с)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474019
дата надходження 21.01.2014
дата закладки 21.01.2014
У центрі Києва гримить.
Кінець прийшов терпцям народним.
А влада з того собі кпить.
Їсть сало, розумом холодним
Шукає ще якийсь закон,
Щоби поповнить святотатство.
Тут кожен щось кладе на кон -
Хто волю, хто своє багатство.
Святилась зранечку вода,
Неслась молитви в небо стрічка.
З обіду гнів, немов орда,
Понісся, мов весняна річка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473684
дата надходження 19.01.2014
дата закладки 19.01.2014
Чарівний ранок, сонечко із-за хмарки
І в гості мило завітала ти.
Обняла ніжно, пригорнулась серцем,
Прошепотіла: «Зачекай…Не йди!…»
Мене трусило від температури почуттів,
І від емоцій, що були між нами.
Тоді я щиро відповів тобі:
«Кохана, ми назавжди разом!».
І тут ця казка обірвалась громом,
І за вікном осінній ллється дощ.
Це сон…хоч так було реально,
І серце з сумом заболіло знов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456048
дата надходження 22.10.2013
дата закладки 27.10.2013
[img]http://4.bp.blogspot.com/-GY0jNafJ1mU/UMew4mqah4I/AAAAAAAANCI/MwPHnK9Ah6w/s400/20829216997918847_wPtGoMXJ_b.jpg[/img]
Перемовчати осінь – як налитися живокостом,
Як розлитися яблучним соком по жилах міст.
Перевірити жовтнем спокій, як віру – постом,
І в гарячих горнятах відкрити сакральний зміст.
Переслухати сни – як завчити класичні твори,
Бо ж їх треба, як ліки, приймати по ложці в день.
Що не мить – то нещастя в кредит від самої Пандори,
Треба жадібно їсти надію із теплих жмень.
Пити осінь повільно, і листя за шерстю гладити,
Вилізати із пуголовка, відкидати минулі хвости.
Жовтень з розпачу мимоволі став листопадити,
І листопадати.
Падати.
Па-да-ти.
Ти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454854
дата надходження 16.10.2013
дата закладки 16.10.2013
Людина-звучить гордо!
Яка брехня-розбите скло в руках Господніх...
Як за останнім перснем Фродо,
Ми біжимо за славою у сподніх:
Прагнемо схопити великий куш,
Щоби дістати великий кеш...
Із розірваних в клаптики суш,
Наробили великих пожеж!
Великі міста-як вуглинки,
Країни-як димні ватри...
Хтось просить хліба скоринку,
А комусь вистачає мантри!
Але ніхто не втомлюється грати,
Не свою роль на полі битви...
Урожай продовжують збирати:
Комусь читають відхідні молитви!
А хтось продовжує міняти,
На день по тисячі масок...
І, лицемірячи, кричати,
Про те,який же світ прекрасний!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449400
дата надходження 16.09.2013
дата закладки 16.09.2013
Вічносвинцеве і похмуре небо,
Куди,куди мене ведеш ти?
Навіщо?Я ж тобі не треба,
Я тільки смертний-попіл врешті!
Вічносвинцеве,безсловесне небо,
Що хочеш ти мені сказати?
Навіщо? Я ж тобі не треба?
Прийшла пора ламати грати!
Де було Ти,коли хотів кричати?
Коли не мав я сил,щоб іти далі...
Коли хотів мовчати і вмирати,
Скажи богам,що люди не зі сталі!
МИ Ліплені з любові і печалі,
Із крові і плоті живої...
Скажи їм:люди не герої!
Вічносвинцеве і похмуре небо,
Навіщо ти мене до себе маниш?
Для чого?Я ж тобі не треба...
Мене ти безсумнівно спалиш!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445850
дата надходження 28.08.2013
дата закладки 02.09.2013
Коли на хвилі романтік усе почнеться
І як роса ранкова перший дотик рук
Уста п’янкі твої не зронять навіть звук
Лиш серце твоє все частіше б’ється
І кожен атом по між нами , як клітина
Достиглого , хоч й юного кохання
І по бруківці та й блукати до світання
Зоря відвертості всю ніч світила
Туман , крізь нього , тебе ще юну
Не квапно і не без цілунків проведу
Додому … . Не варт я ще бачить твого сну
Чи , як виходиш ти із його полону
А завтра , тобто вже сьогодні відпочивши
Дзвони й кажи так любо й ніжно :- привіт
А я знай , сну не маю , на тім даху твоєму малюю світ
Ні хвилі образ твій із думки не зронивши
І знову тішусь , що ми обоє , хай і під дощами
Нам хороше , а отже решта не суттєво
І ти радієш і з грозою настроєво
Ми мрії всі в реальність перетворим з снами …
… а дні так швидко промайнуть
Хоч кожну мить ми смакували так натхненно
Цього тепла і почуттів ніколи не забуть , напевно
Хай навіть сотні літ та кілометрів нас розведуть
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445359
дата надходження 25.08.2013
дата закладки 28.08.2013
Ми ранками прощаємось,
Набираючи з очей одне одного густоти молока з медом.
В обід перемовляємось,
Посилаючи безпровідним зв'язком енергію сонця.
У надвечір'я сходимось,
Переливаємо кохання з серця до серця під пледом.
А опівночі котимось
По небесних хвилях, взявши старт із квартирного віконця.
Це наші будні дні.
А у вихідні
Ми скелелази, що сміло долають вершини,
Ясні вогні, що горять від малої лучини.
Лебеді-пт́ахи, що понад світами кружляють,
Крокуси-квіти, котрі між снігів розцвітають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445378
дата надходження 25.08.2013
дата закладки 28.08.2013
(Майже пісня)
І знову ота ніч уже надворі,
Коли стає так важко на душі.
І знову оті сни , всі кольорові,
Коли , ти , клявся в вірності , мені.
Та ось поїхав, ти, туди далеко,
Туди де, не побачу ,я тебе.
І нагада лише ота смерека,
Те щастя , що зустріло там мене.
Поклявся ,ти , мені там у коханні,
Поклявся , в вічній вірності мені.
Та чи, тебе , побачу на світанні ?
Чи можна мені вірити тобі?
Пішов , ти , батьківщину захищати,
Пішов , мені , сказавши почекай
І серце мене просить почекати,
А люди , усі кажуть забувай.
Забуть його : говорить , рідна мати,
Забуть його і іншого шукай.
А серце , все благає почекати,
Кохає він , тебе і ти кохай.
І знову ота ніч уже надворі,
Що в душу мою щастя принесла.
Не вірю , я вже людям , що говорять.
Тобі лише і серцю вірю , я.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438579
дата надходження 21.07.2013
дата закладки 24.07.2013
Пішов. І кава недопита
Не залишає тіней смут
І осінь десь посеред літа
Почне не кваплячись маршрут…
І не дописані портрети,
І не доказані слова,
І не заповнені анкети,
І суєта і суєта…
…Виходить знову все з початку
Я завтра прийду, не скучай!
Постав у повісті закладку,
А замість кави краще чай
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437951
дата надходження 17.07.2013
дата закладки 18.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.07.2013
Лежати з тобою поряд,
Лежати і пити тебе очима,
За нас уже Бога молять,
Наші янголи за плечима.
1.
Просто закрий очі… Закрий… Я тебе обійму… Впущу в свою душу, теплом зігрію… Тільки не печалься… Не сумуй… Візьми палітру з фарбами.. Малюй зі мною нове майбутнє…
Уяви знайому вулицю, парк, сквер чи будь-яке інше місце, яке тобі подобається. Сонце, чи дощ… Ранок чи вечір… Зима, весна, літо, осінь… Обирай, що ближче до душі… Бачиш? Я несміливо, але з усмішкою і підійду до тебе, щоб обійняти…
2.
Мені зовсім не важко носити тебе в серці, ба навіть приємно… Ти будеш сміятися, я вчора відчув тебе у подиху вітру, у сонячних променях у листі, яке впало з дерева прямо в розгорнуту книгу, не побачив, не уявив, а саме відчув.
Ти і гармонія Всесвіту, як синонімічні поняття.
Ти мені дуже потрібна насправді, хоча я чітко усвідомлюю, що то все схоже на дешеву авантюру, суцільну аферу, але якщо любиш повинен ризикувати, якщо не головою,то бодай душею, нервами, відчуттями: перевірити чи здатний ти любити людину на відстані, в ізоляції від свого его, від своїх амбіцій і приземлених бажань, любити просто за те, що вона є... Десь Далеко, але тут з тобою, десь під серцем, як ріднокровна тобі дитина... про яку я повинен піклуватись, але якій можу беззастережно довіритись з усім сміттям своїх страхів, сумнівів, досягнень і мрій. Чому? Бо все, крім тебе, для мене сміття...
3.
-Направду, в світі є достатньо людей з якими можна спілкуватись.
Ти хороша, але не для мене..
-Тобто ти вирішив на рахунок спілкування зі мною?
-Ага. Любити треба тихо, в рамках свого монастиря… Щоб нікому не заважати.
-Ну що ж... Жаль .
Але я тебе розумію.. В певній мірі... Я вірю, що в тебе все буде добре... Можливо, все було б інакше, якби я все ще кохала... Ти чудовий друг і надзвичайна людина... Жодному хлопцю я не могла розповісти стільки своїх думок, скільки тобі...
Все одно я вірю, що у тебе все складеться і життя стане позитивним та сонячним...
Пам'ятаєш, я казала, що медитувала і тоді побачила ідеальне життя? Там всі були щасливі... Ми одружені... Жили в містечку біля Карпат... Лежали біля нашого будиночку і дивилися на зірки... До речі ми обоє були письменниками... Писали в співавторстві...
Не збулося.
Залишився лиш нарис моєї казки...
Та так не буває в житті.
Не кожна проблема має розв'язку...
От і маєш новелу, а не епілоги круті.
PS: Ти назавжди рідний. Люблю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434951
дата надходження 02.07.2013
дата закладки 03.07.2013
Мені казали: «Бог тебе не чує».
Я промовляла.
Шипіли в спину: «Змін чекати всує!»
Та я чекала.
"Добро несеш? На зла чекай фанфари».
Та я робила.
Мені у серце гострі спиці пхали.
Я все простила.
Застерігали: «Біолем є кохання2.
та я кохала.
«Писати вірші – діло це останнє".
Та я писала.
Я потрапляла часто у затори.
Та вибиралась.
Переді мною виростали гори.
Я підіймалась.
Струмки солені по щоках стікали.
Я їх сушила.
Я крила дерла і щораз латала.
Я просто жила.
Одне я знала, Бог завжди зі мною.
Надію ламала.
Пішло багато лиха за водою.
Я дочекала!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434501
дата надходження 30.06.2013
дата закладки 02.07.2013
Я хочу в гори, у сині гори,
Що так велично, немов собори
Пірнають вгору, чуби між хмари.
А поміж ними овець кошари,
Хатки дубові, садки в долинах,
Барвисті трави на полонинах.
А вітер чеше смерекам коси.
А верби миють волосся в росах.
Повітря чисте, кришталь прозорий.
Я хочу в гори, у сині гори!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433754
дата надходження 26.06.2013
дата закладки 26.06.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.06.2013
Скотилася сльоза по ніжній скроні
І впала з висоти в твої долоні.
Ці спогади на смак гіркі й солоні,
Тримають нас в тіснім полоні.
Печаль і смуток в стомлених очах,
Блукаєш в поневолених думках.
І не бажаєш відпускати світлий час,
Який давно для тебе і для мене згас.
Та сяють зорі на синім неба склоні,
Ми розійшлися на чужім кордоні.
Тепер нарізно, по різні боки барикад,
Та не зів'яв ще наш квітучий сад.
Я все хочу щоб ти була щаслива,
А на обличчі усмішка була красива.
І хоч часом буваєш горда й гонорлива,
Для мене завжди будеш особлива.
Я все ще хочу щоб ти була щаслива...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432446
дата надходження 19.06.2013
дата закладки 19.06.2013
Я від тебе не відрікався,
Побудуй хоч мільярди стін!
Якщо до сьогодні не здався,
Значить я ще не зовсім тлін!
Значить я чогось та й вартий...
Значить можу змінити світ!
а ти будуй,будуй далі грати,
І рости в себе в серці лід!
Все одно я сильніший від тебе:
Я прощати вчусь кожен день...
І дивлюсь в твоє каре небо,
Як у серце нових пісень!
30.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374849
дата надходження 01.11.2012
дата закладки 14.06.2013
Блукати поглядом по рідному обличчю,
Ловити серцем твої ноти...
Чекати,поки хтось мене покличе,
Яка різниця гунни чи остготи?
Яка різниця,з варварів ти з римлян?
Яка різниця,де чия стріла?
Яка різниця яка миля?
Я все одно існую без тепла!
Блукати поглядом по рідному обличчю,
Ловити серцем твої ноти...
Мене ти більше не покличеш...
А я єдиний знаю,хто ти!
Я знаю хто ти і відаю якою ти була,
Усі мої подолані висоти
Не варті й крапельки твого тепла!
Пощерблені мечі й щити...
Мене ніхто вже не зруйнує,
Мене зламала тільки ти!
Убила підло,і убила всує!
А я ще жити,я любити міг,
Тепер спустошений-без серця!
В моїй душі й на скронях сніг,
І на підлогу сонцем мегагерци....
Тихо,мовчки,без шуму і слів...
Теплими нотами крові,
Розбавлені печаллю давніх снів,
Сльозами вмиті від Любові!
30.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374308
дата надходження 30.10.2012
дата закладки 14.06.2013
Моє знедолене,змучене серце
Відкрите усім вітрам...
Хто і коли його торкнеться,
І перетворить його в храм?
Дві кулі,дві кулі у тілі планети,
Вже випали перші,сліпучі сніги,
Моя маленька,кароока,де ти?
Де ви і з ким ви мої боги?
Хто перетворить чорні руїни,
У знову світлі,квітучі сади?
Хто зруйнує давні стіни?
Може їх зруйнуєш ти?
Я землю готовий гризти,
На зорі походом іти!
На грози готовий лізти,
Цілувати твої сліди!
Але ти байдужа до всього,
Тебе інший втішає вже...
А я ні в кому не шукаю Бога,
По серцю безжальним ножем!
07.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376625
дата надходження 09.11.2012
дата закладки 14.06.2013
Господи,навчи мене малювати,
Відчувати фарби відтінки і звуки.
Навчи мене обіймати,
Не тільки після розлуки!
Господи,дай мені жили,
Любити цей світ і людей у ньому!
Боже,дай мені сили,
Іти крізь неміч і крізь втому...
Господи,навчи мене прощати,
Собі і своїм ближнім...
Не принижуватись,не брехати,
Не бути,ні нищим,ні вищим!
Не тремтіти,не гнути спину ні перед ким,
Не ховати душу за дешевий грим!
Я пілігрим,який шукає себе півжиття,
Який шукає собі співчуття!
Господи,покажи мені,що є добро,що зло,
І навчи відрізняти одне від іншого...
Дай мені мужність віднайти внутрішнє тепло,
І не ховати його від ближнього!
23.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394796
дата надходження 23.01.2013
дата закладки 11.06.2013
Якісь невідомі цікаві стилі…
В мозку моєму потік, наче струм
Давай! налаштуй себе на хвилю…
В серці моєму чи «Бунт» чи «Бум»!
Входять в причали залізні «Боги»
Із невідомих морських широт!
Я ж все чекаю додому дороги ,,
Я все будую надійний флот!
В тиші кімнат блукає море ~/~/~
В ясності сонця чую клич!
Я просинаюсь в обіймах *Аврори**
І у мільйонах людських облич
Що то? Коли нам закрити очі,
Щоб у безмежність,, і серця бій,,
Що то? Коли ти щось захочеш,
Не зупиняйся…,
Живи!
І Мрій!!! :)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430210
дата надходження 08.06.2013
дата закладки 10.06.2013
Вечір в село якось входить несміло.
Бджоли гуділи весь день у саду.
Грають музики чужому весіллю,
В хату веде молодий молоду.
Чути вже "гірко!" кричать під горілку,
У наречених обручки блищать
І відданиця всміхається зрідка,
Радості тільки не видно в очах...
Весело грають досвідчені труби.
Ой, молода,ти якась не така!..
Зараз тебе веселити я буду-
Хай лиш музики утнуть гопака!
Вскочив у танець, неначе у прірву,
Та ненадовго-вогонь швидко згас.
Щось я сьогодні веселий надміру...
Може заплачу, а може й не раз...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429294
дата надходження 04.06.2013
дата закладки 04.06.2013
Між Юлями і Ланами,
Між морями й океанами,
Поміж тверезими і п*яними-
старими відкритими ранами...
Шукав я світло- Бога у собі,
Та знеходив:бачив тільки звіра...
Списав усе на долю:"Let it be",
В мені так мало живе віри,
В мене немає чуття міри-
Давно уже зламали ліру!
Куди,куди мені іти?
Зруйновані усі мости!
Я знаю,я на дні,
Але у квітах ти!
В нев*янучій весні,
В безодні Висоти!
Я знаю,вірю,ти щаслива,
Я вірю,і цього мені достатньо...
А моє серце?Неживе,брехливе...
І дні мої безглузді й марнотратні!
Та попри все це серце повсякчас тебе любило,
А ти його безжально,байдуже убила...
Що ж?Скажу я на прощання,мила:
"Прости за все:за сльози,
За поцілунки і за роси:
Вони нам дарували більш печалі,аніж Сонця,
Я відпускаю в небо Янгола-охоронця:
Мені він на Землі вже не потрібен більше,
Бо ти мене навіки в самоті залишиш!"
04.06.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429351
дата надходження 04.06.2013
дата закладки 04.06.2013
1
Пока человек не сдается,он сильнее своей судьбы,сильнее своей судьбы,сильнее своей судьбы",-мысленно твердил он одну и ту же фразу из Ремарка.
"Это правда или очередной самообман,еще одно средство ухода от реальности,жалкая попытка успокоить мятежную душу? Не знаю,по мне главное чтоб ты в это верил,а все остальное не так важно...Если какая-то цитата из классики тебе помогает,то почему бы нет?То,от чего ты становишься светлей и радостней отвергать не следует, ибо в этом и есть истинная сила,тот заветный маяк,который ты всю жизнь ищешь:любовь,детский смех,друзья,улыбки людей знакомых и незнакомых,ее сияющие и лучистые глаза...Да-да,главное пробиться к Солнцу,в глубину ее глаз,она не отступит,она не предаст..."
Дело в том,что молодой человек,разговаривал сам с собой.Он это делал довольно часто,из-за чего одни его знакомЫЕ называли его шизиком,другие же говорили что он непризнанный гений,что в общем-то не мешало ему быть шизиком.
Этот юноша вовсе не был умалишенным,его разговоры с самим собой были обычным эхом юеошеского максимализма:глупым протестом против людей,мира и собственного одиночества.
"Звеню костылями,звеню кандалами,я торговец вещими снами"-любил он говорить о себе.
Или вот еще:"Если твой мир четыре стены и два костыля,едва ли ты оценишь запах ковыля,едва ли ты напьешься неба,потому весь твой мир небыль,ведь у тебя виноваты все,все только не ты,Ты-ребенок мрака,жертва суеты,а хочется любви,любви и доброты..."
Да-да, Доброты,Доброты,а не сострадания,вот что ему на самом деле было нужно...
А все от чего?Преждевременные роды у матери(почему никто до сих пор толком не знает),слезы,плач,в результате недоношенный шестимесячный ребенок с ДЦП на руках у молодой пары,которая едва ли знала на первых порах,что с ним делать,поскольку надеялись,что родиться нормальное,здоровое дитя,которое будет им опорой и отрадой на старости,а родилось "вот это"-Гаврила...
Нет,Гаврила в общем-то неплохой,симпотный парень,но врачи сказали,что Гаврила никогда не будет бегать,никогда не будет прыгать.
2
Полоса отчуждения по отношению к миру,мир его презирал и Гаврила отвечал ему тем же.Тогда он еще не знал что наличие исправных ног,рук,головы,и других не менее важных частей тела,автоматически не приблизит тебя к небу и не сделает счастливым.
Да,может будет меньше скорби и страданий,больше комфорта,но ведь все дороги у нас под ногами…
Ха-ха…Смешно…Под ногами…а ног то нету,то есть они конечно есть,но не такие, как хотелось бы,у человека всегда всё не так как ему хотелось бы,пока у него не забрать то,что для него намного важнее чем он сам,роскошь тела,и привычная бытовая благодать.
Ибо только без лишней шелухи,ты можешь понять чего стоит человек на самом деле без своїх неотьемлемых благ:денег, власти, мобильных телефонов и девушек на одну ночь.
Итак,Гаврила…Сначал он хотел быть космонавтом,потом просто летчиком, потом генералом времен войны 1812 года,но все свои мечты,он ситал недостижимыми из-за слабости и болезненности своего тела…Тогда мальчик не знал,что его Дух,намного сильнее и намного ценее внешней оболочки.Его тело видели все,Дух же не видел никто…
И никто не ведал Глубин Его Силы,увы даже сам Гаврила…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428383
дата надходження 30.05.2013
дата закладки 30.05.2013
Моя плоть тягне мене донизу,
Могутній дух тримає на плаву...
Плював я на Вселенську кризу,
Я відчуваю,знаю,що живу!
Усі кричать про гроші,про багатство:
Забили болт на обміління душ...
Брехня обман,повсюдне панібратство,
Продати Матір за великий куш!
Недорого за тридцять срібних:
Забути близьких,загубити рідних,
Забути гордість і своє ім*я,
Звестися до нуля -убити власне "Я"!
15.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401598
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 27.05.2013
Серце воїна знаходить силу в спокої,
У ніжності,у сонці у любові...
Душа його гартується у крокові,
Рух-ліки для душі і крові!
Любов,як захист від неволі,
Від болю і від смертної коси...
На дні її очей побачиш долю
У дотику цілющої сльози!
14.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424821
дата надходження 14.05.2013
дата закладки 14.05.2013
Я знаю,хороша,ти любиш ромашки,
А в мене тут кульбаби і вино...
У тебе аристократичні замашки,
У мене- суспільне дно!
Ти любиш ці дивні квіти,
Не можеш без них ти жити...
Ти вщерть переповнена літом:
Я міг би тебе щодень пити!
Ти знаєш?Ці ніжні квіти...
На них ти на диво схожа!
Люблю я тебе любити,
Яка ти прекрасна...Боже!
Навіщо мене мучиш знов і знов,
День за днем,сторіччя за сторіччям...
У мене попри все козацька кров,
Яка мене до неба знову кличе!
Ти дитина правічного Степу,
Моя маленька і ніжна,бунташко!
Мені так боляче бути без тебе,
Нестерпно самотньо і важко!
13.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424586
дата надходження 13.05.2013
дата закладки 13.05.2013
Якщо ти хочеш навчитись літати,
Не дозволяй нікому себе зневажати!
Пам*ятай,що ти вільний і сильний козак,
А не слабкий і нікчемний хробак!
10.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423951
дата надходження 10.05.2013
дата закладки 10.05.2013
Я думал о жизни,о ее длительностях,о нотах,
А ты... скажи мне наконец,открой мне кто ты?
Моя любимая,Сонцем вскормленная,тень?
Мой Личный,Выдуманный Дзен?
Не знаю...Очень может быть,
Что делать?Бить или не бить?
Зависит от крепости черепной коробки...
И я счастливым мог бы быть
если б не было ядерной кнопки!
Если б было побольше света,
Побольше детских улыбок...
Если б люди не прятали Лета,
Наш мир нестабилен и зыбок...
Он стоит на огромной трясине,
Но я верю,я знаю отныне...
Будет много Любви,
В Душе,в Сердце и в Крови,
Будет море Любви,
И новых стихов в Крови!
1.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422304
дата надходження 02.05.2013
дата закладки 02.05.2013
Липень захлипав у липах медових-
Накнязювався-прощатися час.
Серпень з'явився в полях серпанкових
І нерозлучний з ним Яблучний Спас.
Стрімко відбулися зустріч-прощання
І на престолі молодший вже брат-
Гримнув врочисто, здув хмари останні
І розпочався концерт-зорепад.
Вперто працюють у полі комбайни,
До елеватора возять зерно,
Вишні давно обірвав дядько Ваня,
Булькає в бутлях майбутнє вино.
Літо,ще літо, достигли вже дині,
Свято природи внизу і вгорі,
Жаби концерти дають в жабуринні
І розкошують на всю комарі.
Літо,ще літо,ще густо тілами
Зайняті пляжі-кайфує народ-
Відпочивають в Криму і Майамі...
Тяжко працює повітряний флот.
"Будьмо,як сонце", всміхаймось,як діти,
Душі наповнемо світлом й теплом.
Будьмо готові узимку зустріти
Діда Мороза з червоним мішком.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420333
дата надходження 23.04.2013
дата закладки 23.04.2013
Не піддаюсь уже на чад принад-
Мені доволі бабки на веслі.
Щасливий я,коли розквітлий сад
Не почорніє раптом навесні...
Радію пляшці пива у жару,
Збираю липовий цілющий цвіт-
Спокійно так, без вибриків живу,
Записую у пам'ять білий світ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420350
дата надходження 23.04.2013
дата закладки 23.04.2013
Твої,як завжди,теплі пальці,
Єдинорідних мені рук...
Сплелися в невпинному танці,
З безоднею злих розлук!
Зі світлом чужих очей,
Пірнули в чуже волосся...
У тишу чужих ночей,
А я лише безголосся!
У мене немає крику,
І більше немає сліз,
Я ніби до всього звикнув,
Але в душі навскіс...
Не гояться давні шрами:
Два твоїх карих неба...
Твоїми хрестився устами,
Але невидимий без тебе!
18.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419301
дата надходження 18.04.2013
дата закладки 21.04.2013
Зупиняється час, серця міниться такт -
Знову ти всю свідомість полониш...
А не хочу в полон, ми щось робим не так...
Не тримай, відпусти! Що ж ти робиш?
Відганяю думки, що снують сіть-печаль.
Розвіваю страждання і муки,
Та життя запинає незрима вуаль...
Я ж... до тебе простягую руки.
Ну зроби перший крок (не до мене, а вбік),
Обмини ж бо шалену стихію.
Не впадай в почуттів цей нестримний потік.
Зроби те, чого я не зумію.
Прикликаю твій розум і мудрість твою:
Схаменися на висновку певнім,
Щоб ми вдвох за небачену дурість свою
У вогні не горіли пекельнім!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416855
дата надходження 08.04.2013
дата закладки 08.04.2013
Життя нас не страхує від проблем
й не кожна мить запам*ятається щасливою.
Тому не забувай про правило « 5-еН»
Не Нарікай, Нема Нічого Неможливого!..(L*)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416835
дата надходження 08.04.2013
дата закладки 08.04.2013
два рази ми сварились
на третій - розійшлись
мабуть ми розучились
любити як колись
як гірко визнавати
що сліз твоїх печаль
мені не витирати
а іншим їх не жаль
я знаю, щось змінилось,
пройдуть роки й колись;
чому ми посварились?
чому ми розішлись?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324945
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 04.04.2013
ти даєш мені крила
твої очі як небо
ти - моя ніжна сила
бунтівна Андромеда
я - не спати ночами
я - не житиму вічно
нескінченне почали
а продовжили звично
ти - царівна галактик
я в холодній квартирі
невиправний романтик
в почуттів на буксирі
світ звалився під ноги
я посиплю зірками
довжелезні дороги
що лягли по-між нами
ти даєш мені крила
а мені вони треба?
**************
ти - моя ніжна сила
бунтівна Андромеда!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316692
дата надходження 25.02.2012
дата закладки 04.04.2013
А хвилі билися об скелі
Я знаю, знаю, це не сон,
І небо синє замість стелі,
І крок гойдливий на балкон
Я накриваюсь з головою,
І в пляшці білого вина
Відчую ніжний шум прибою,
Давай зі мною, все до дна!!!
Ні, ні, обі́цянки в минуле,
Я розуміюсь на морях,
І поки зовсім не заснули
Хай кораблі - на якорях…
…А хвилі билися об скелі
Я знаю точно, це не сон,
І в піднебесні паралелі
Нас занесе міцний муссон…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415700
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 04.04.2013
Доиграна строка,
Чернильница пуста,
И керосин в чадящей лампе на исходе.
Ты держишь мир в руках,
Я — солнце на устах,
Но с места мы в полёте белых снов не сходим.
Мерцанье в хрусталях,
Мутнеет в окнах час,
Как осень без конца в душе посеребрённой.
За пешку — короля,
За миг — весну в лучах!
Рисуем святость слов на лицах просветлённых.
Мы пробили в часах,
Просыпались песком,
И пронеслись — как тень — гранитным циферблатом
Как снег на волосах —
Растаяли тайком,
И разлетелись врозь на крыльях слов крылатых.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415699
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 04.04.2013
Боженька!Дари ему любовь,
Пусть ему не будет в жизни больно.
От разбитой как коленки кровь,
Ну,как в детстве.И того довольно.
Пусть не кровоточит лишь душа,
Пусть лишь Ангелочек сны тревожит.
Ты храни его как малыша.
Он капризный?Боже,что он хочет?
Не любил?Оставила его.
Не мила и в сердце не запала?
Только б у него все хорошо,
Только бы я это Боже знала.
Не писала писем я ему,
От себя его я сохраняла.
Я не мстила,я его люблю,
И ни в чем его не обвиняла.
И прошло уже семнадцать лет,
Мне навстречу старичок усталый.
Показалось,знал он сотни бед,
И душой,и телом очень старый.
Возвращаюсь-он почти бежит,
Видно,чтоб его я не узнала.
А нога,ну как нога дрожит.
Палка вдруг у старика упала.
Подбежала.Боже,это он!
Старичок седой,ну почти белый.
-С кем живьешь?
-Живу с твоей душой,-
Прошептал старик очень несмело.
-Боженька,здоровья ему дай,
Поздно видно уж ему учиться.
Ангелочек мой!Оберегай.
И не дай в дороге оступиться.
Заливает в кружку кипяток
Старичок дрожащею рукою.
Он тогда даже сменил замок.
И прогнал почти ее зимою.
И никто ее не заменил,
Только старость все рукой трусила.
Он не знал,что так ее любил.
Он не понял,как она любила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415696
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 04.04.2013
В прийдешній світ приходять ті,
що можуть трішки щось змінити.
Та ні, вони не є святі,
та добре навчені любити.
Проте чомусь у всіх у нас,
думки блукають десь далеко.
Живем в важкий, в проблемний час,
душою чистим залишитися нелегко.
Зневіра, злість та грубість
охоплюють людські серця.
Чому ж не можем викинуть цю дурість,
й очиститись душою у Небесного Творця.
Без злих думок, без заздрощів та люті,
коли любов у серці, а в душі тепло.
Так легше жити, й будні вже не будні.
І трішки змінювати світ своїм добром.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415698
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 04.04.2013
Чи кара Божа це, чи ні? Не знаю.
З тривогою за цим спостерігаю.
Не може серце бачити і не боліти,
як незалежність топчуть твої діти.
За віщо ж наші прабатьки вмирали?
За віщо кров і сльози проливали?
Перевернуться їх кістки в землі,
Що знову нами правлять москалі.
Ні, не війною вони нас здолали,
Не жахом голоду свободи дух зламали:
по добрій волі- чистий самовол!
Давно не чули вуха "драб", "хохол"!
Та що ж ви робите, благаю, схаменіться!
Назад на сотню років огляніться,
Вас проклинають душі прадідів,
Що знов лягаєте під москалів!
Повстань, народний дух! Чи ти вже вмер?
Достойні діти наших праотців, єднайтесь!
Щоб біля їх могил сира земля
Не знала сліду злого москаля!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415230
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 03.04.2013
Очка-мов волошки,
Посмішка принцеси...
Ким ти станеш завтра:
актриса, поетеса?...
Обійми - найдорожчі,
маленькі рученята,
ми такі несхожі,
ти- викапаний тато!
Дорожче всього в світі
з тобою засинати,
тебе любити, пестити,
від бід оберігати.
Всі болі і печалі
тікають за вітрами,
Я знов сяю від щастя,
коли ти кажеш: "мамо!"
Цілую ручки, ніжки,
животик, щічки, спинку.
І полоскочу трішки...
Сміємось без зупинки.
Ти- мій безмежнмй всесвіт,
мій подарунок неба!
Ти тільки будь щаслива!
Нічого більш не треба!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415277
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 03.04.2013
Світ тепер сі розвиває,
Нема шо сказати,
Придумали для людини ,
Всякі апарати.
Тепер можеш і з Канадов
Навідь говорити,
Лишень треба телефонний
Апарат купити.
Телефон се так , як жінка
Вни обоє пара,
Раз для тебе се дар Божий,
А раз Божа кара.
Ось і нині на роботі ,
Шось собі міркую,
А ж коли се у кішени ,
Тарабани , чую.
Подививсі я , на него-
Кохана дружина ,
І не знаю , чи шось добре ,
Чи лиха новина.
Беру я , вже оту трубку ,
З страхОм піднімаю,
Вона звідти :я , для тебе,
Дві новини маю.
Ти лиш каже там не падай ,
Щастя нароблене,
МурашкИ пішли відразу,
По шкірі у мене.
Подивисі мій коханий,
Чи не чують з заді,
Вуйко твій помер стриєчний,
Каже у Канаді.
Вуйко той вже був старенький,
Сим не здивувати,
Але за ,шо така любість ,
Хотіло б сі знати ?
Ше тогди коли за шубу
Вна мене просила,
То такі слова файненькі,
Мені говорила.
Ти за вуйком не вбивайсі ,
Каже : мій миленький,
Спадок він ,тобі лишив,
Відав не маленький.
А ж тогди уже до мене
Всьо дійшло відразу,
Звідкі взєвсі: мій миленький,
А не ти заразо.
Але шоб се офіційно ,
Любчику узнати ,
Ше на пошту по роботі,
Мусиш повертати.
Маєш ти там телеграму,
Якусь прочитати
І з паспорта усі дані ,
Свої записати.
А би кінця тої зміни
Мені не чекати ,
Відпросивсі я , в начальства
Скоріше до хати.
Іду собі по дорозі ,
Тай плани складаю,
Які статкі за той спадок
Я , купити маю.
Дачу дісь на буковели,
Джіпа з наворотом,
Аж тут двері вже від пошти ,
В мене перед носом.
Подав паспорт я , в віконце,
Підписавсі файно,
Вони мені телеграму,
Віддали негайно.
Читаю ту телеграму ,
І не розумію ,
Чи я , повністю здурів ,
Чи лиш ше дурію.
Розказуют як здоров*ї
Із святом вітают ,
Пишут , шо в них перше квітня,
Тоже відмічачают.
Годину я , коло пошти ,
Сам собі сміявсі ,
Покі тамка не сказали ,
Аби забиравсі.
Прийшов в хату , сів на лавку ,
Знов сміх розбирє,
Уявив собі картину ,
Як се жінка взнає.
Треба певно перед тим ,
Як се їй казати,
Подзвонити у лікарню ,
Швидку заказати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414773
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 03.04.2013
Якби була у мене слава,
То б я всі оплески її
Без щонайменшого вагання
Віддав би радо за кохання
І славно жив би дні свої.
Якби казкове мав багатство,
То б всі запаси золоті
Без щонайменшого вагання
Віддав би радо за кохання
І мав би щастя у житті.
Але кохання-таємниця
І хоч що хоч із ним роби-
Не продається ні за славу,
А ні за будь-які скарби.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415198
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 03.04.2013
Зірка з посмішкою богині,
Зірка усього мого життя.
Зірка,яка живе в моєму серці і донині,
Але в якої інша лінія життя.
Та- яку я не в змозі забути,
Та-яка живе своїм життям,
І я не вправі вирішити бути чи не бути,
Вона не хоче вірити моїм словам.
Вона не може вірити:
У неї інша лінія життя,
А я не вправі схибити,
Я мушу зберегти єдине світле почуття.
Зірка з усмішкою богині,
Зірка усього мого життя,
Та,яка живе в мені й донині,
Моє єдине справжнє почуття.
4 лютого 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207005
дата надходження 20.08.2010
дата закладки 02.04.2013
Ти- не праведниця і не божество,
Не загибель ,не різдво.
Ти- не те і не інше.
Ти проста смертна людина-не менше не більше.
ТИ та котру люблю,через котру нищу своє і не тільки життя,
Ти- двері з яких немає вороття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206519
дата надходження 18.08.2010
дата закладки 02.04.2013
Ти нещасна занедбана квітка,
Ти міцна незламна клітка,
З якої мені назад немає ходу,
Але водночас ти мій єдиний квиток на свободу.
12 липня 2009р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206518
дата надходження 18.08.2010
дата закладки 02.04.2013
Девочка Нежность
девочка Ночь
девочка Вечность
Я иду прочь
Просто самому
Легче чем с тобой
Я сам построил эту тюрьму
Сам назвал ее Тобой
Источником боли
Бывает даже нежный прибой
И она все сильнее
С каждой новой волной
Девочка Вечность
Просто отпусти меня
Видимо твоя нежность
Не для ребенка зимнего дня
25 сентября 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212799
дата надходження 25.09.2010
дата закладки 01.04.2013
я переплавляю золото у вірші,
Те що залишилось- золото душі.
Напевне в когось є не гірші,
тоді я радий що не всі ще торгаші!
я переплавляю золото у вірші,
вплітаю в риму власні почуття
у когось вони за мої світліші,
Я радий:не таке і темне це життя!
щастя-у світі ще живуть поети,
щастя-досі ще горить любов,
що майбутнє цієї планети-
не суцільна багнюка і кров!
25 вересня 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212745
дата надходження 25.09.2010
дата закладки 01.04.2013
Твого волосся -темна ніч,
взяла мене в полон!
Люблю я ніжність твоїх пліч,
Ти мій солодкий вічний сон.
у ньому я хотів прожити все життя,
Все життя-одним цілим з Тобою!
І не зітліли б мої почуття,
Вони горіли б,палали ніжною Весною!
Та видно не для мене ти-
Примхливий подарунок долі!(((
Дитя небес і висоти-
дитина сміху,Сонця,волі....
19 вересня 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211669
дата надходження 19.09.2010
дата закладки 01.04.2013
Уже весна , та навкруги ще сніг,
Ще холодно , та пахне вже весною.
І пролісок уже пробитись зміг,
Щоб радість пренестИ, до нас з тобою .
Пробився він , такий весняний , ніжний,
Відчувши , що йому уже пора,
І не злякав його ,цей ранок сніжний,
Надворі ж починається весна.
Пташиний спів лунає ще не певно
І сонце ще не гріє в повну міць,
А пролісок всміхається приємно,
Не мов би каже :я , весну приніс.
Подекуди зима ще позіхає ,
Весна ще не прокинулась зповна
І тільки пролісок той душу зігріває,
Що перший нам про весну сповіща.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414033
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 30.03.2013
Вимкнути мозок, мов комп’ютер з мережі
Аби не чути слів, не бачити нікого і не знати
На чітко встановленій межі
З гнітючих дум себе почати визволяти
В програмах корзину негайно знайти
Сміття вкинути давно накопичене
Від минулого від’єднати дроти
Антивірусом лікувати кохання скалічене
Змінити фотошопом в пам’яті світлини
Когось стерти, когось домалювати
І знову з запалом дитини
В гру «Життя» продовжувати грати
Я права не маю « Game over» сказати
Мене ж десь чекає щаслива весна
Не варт на збій системи реагувати
Поки пляшка оптимізму є запасна
Немає сил дивитись на чужі презентації
Чиїсь аж надто дешеві понти
Відправити б їх в режим переадресації
Хай надсилають у космос листи
Ярлики суспільством навішані
Прикривають мою душу оголену
В них бруд з плітками змішані
Та дорогу не видно сльозами посолену
Гіркої кави вип’ю філіжанку
Щоб ніч від себе відігнати
І вперто аж до ранку
Проблеми на деталі буду розбирати
© Леся Приліпко, 29.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413811
дата надходження 29.03.2013
дата закладки 29.03.2013
Милозвучне сплетіння звуків
в твоїх помислах і словах.
Ти вже хочеш дітей та внуків,
а мене пробирає страх.
Сочно-приторним помарачем
намалюю твою любов.
Ранньоденновечірнім бранцем
моє серце здалось в полон.
Знов окутана спозаранку
я осіннім набором гамм,
Так,належу тобі до останку!
Твої очі небесних барв . . .
Повні марев і силуетів,
Я дивитимусь в них завжди,
Ти не зможеш мене втомити,
Я люблю, тож і ти люби!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413014
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 29.03.2013
Лежу на сіні запашному,
Дивлюсь як мерехтять зірки.
Здається,я,нарешті,вдома
Хоч і живе в мені ще втома,
Хоч і даються ще взнаки
Дороги,траси та стежки.
Ще тиждень,два в батьківській хаті
Побуду гостем дорогим
І знову треба вирушати...
Куди,чого,за чим?
Чумацький Шлях над головою
І тягнуть ноту цвіркуни,
В саду під грушею старою
Радіють зустрічі зі мною
Такі химерні пустуни-
Мої дитячі добрі сни.
Отут би дурневі і жити,
Плекати сад,дітей ростити,
Про землю дбати та батьків,
Не підганяючи років.
Отут би дурневі...та де там!-
Помчав до Царського Села...
А потім гарнізон в заметах,
Північне сяйво,як тенета,
Нічні тривоги без числа-
Як шліфування ремесла...
А втім, чого гнівити Бога-
Є гострі,є тупі кути.
У кожного своя дорога-
Якщо пішов, то треба йти.
Десь чути взялися співати-
Як кум лицявся до куми...
Тут мама скрипнула дверми:
"Ти не заснув ще? Йди до хати.
Йди,є вареників макітра,
Сметанка,соус з часником
І тато вже добув півлітра-
Сидить,чекає за столом."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413612
дата надходження 29.03.2013
дата закладки 29.03.2013
Не раз тебе бачив, не раз зустрічався,
Та якось так вийшло ,що я закохався.
Тепер ти для мене мов сонце яснЕ,
Тебе я кохаю,ти щастя моє.
Тебе я кохаю тебе я люблю ,
Твій образ я вічно у серці ношу.
Думками з тобою я поряд завжди,
Насправді ж до тебе боюсь підійти.
Боюся сказати люблю я тебе
І ніжно обняти кохання своє.
Та вірю кохана -настане той час ,
І щастя в сміхнеться весною до нас.
30.10.1999р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411911
дата надходження 24.03.2013
дата закладки 24.03.2013
Знову від’їжджаю – залишаю все
Позаду, і знаю буде щось нове
Життя така штука – вона не стоїть
На місці – в перед летить
Ті скажені танці й шоу вогняні
Знову готовий, я на коні
Що мені боятись – це усе лиш гра
Я у ній встановлюю правила
Знов як сон – чекаю що мені
Дасть новий день і як закон
Нині все пучком а завтра – ні
Та не думай про це собі
Знов буде все як і колись
Я приїду – ти озирнись
І побачиш ти як змінило нас
Все іде вперед , як час
День добіг кінця – завтра буде знов
Але вже ні слова про любов
Цей час для розваг тільки я і ти
Це часи моєї юності
Не кажу привіт – не кажу прощай
Я буду колись схочеш зачекай
Це моє життя – це лиш моя гра
І у ній існують мої правила
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410350
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 21.03.2013
Я любила тебя! До вчерашнего дня.
Ты кумир мой, и ангел, и солнце!
В глупом сердце моём было столько огня!
А сейчас – только жар. Там, на донце…
Не могу объяснить… Просто: всё, не люблю!
Что ты сделал, понять не пытайся.
Я не знаю сама. Только ночью не сплю,
Чтоб не снился. Уйди! Убирайся!!
Постараюсь забыть глубину твоих глаз.
Будто в омут, я в них окунулась.
Я тонула, звала, но меня ты не спас,
Утопил... Я смогла! Я вернулась!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410520
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 19.03.2013
Глянула на мене поглядом високим,
Гордим, але теплим, як липневий день.
Усміхнулась мила, – майже ненароком! –
А утім, від того, що весна іде.
А утім, від того, що і я всміхнуся.
Боже, це взаємність! Не любов, а все ж…
Обнімай скоріше, березень вернувся
І руйнує серце сотнею пожеж.
Десь на небі тихо молодість ридає,
Хоч у грудях подих все ще не зачах.
Завтра ти про мене більше не згадаєш,
Та сьогодні я лиш у твоїх очах...
11.02.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401175
дата надходження 14.02.2013
дата закладки 19.03.2013
Я сумую у тьмі білих стін...
Щось абсурдне, нелогічне,змішане.
Тьма - це темрява,чорний туман,
Біле ж - святість , ніжність,вишуканість.
Наче злочин . . ."у білому тьма",
Це ж яким треба буть песимістом,
Я б сказала,що це самота,
Але ж ні, як сердечний приступ,
Приступили оті думки...
. . .
Бачу біле навіть у тьмі,
інший погляд,нова історія,
Новий шлях і нова траєкторія,
Наче інші наземні світи...
Розкололась об мої думки,
Вся печаль сумної кімнати,
Загартовані мороком сни,
Не лякають моєї уяви.
. . .
Я сумую у тьмі білих стін..
так сумую,бо смута ходить,
все чаклує над "я" і над "ти"
приговорює : " Ми " не хочеш ?
Я мовчу,ну а що їй сказать,
Вона кусник моєї уяви,
Вона наче аборт вірша,
Жив в мені і тут "на тобі"..
Я позбавилась залишку рим,
Що не клеїлися до купи,
Я ковтала туман як дим,
З смаком жовчної гидоотрути...
А самотність усе була,
І ходила по білих стінах,
Я була ще така молода,
Коли це "дитя" зачаїлось. . .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408405
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 19.03.2013
Той, хто вміє спостерігати й відкриває людину,
про яку завжди мріяв, знає, що сексксуальна енергія виділяється ще
до сексуальних зносин. Головна втіха не в сексі, а в тій
любові, з якою його практикують. Коли ця любов сильна,
секс приходить, щоб завершити танець, але він ніколи не є його головним етапом.
Пауло Коельо ( \"Одинадцять хвилин\" )
Тихо... Не кажи ні слова! Розчинись зі мною в цій пітьмі!
І нехай за вікнами негода. Нам птахи виспівають пісні.
Простягни долоню білосніжну. Так! Проймає.
Хм... Погладжуєш, стискаєш руку! Ти прийшов сюди лише як друг.
Та безжальо зачинаєш муку, прагнення торкнутись пухлих губ.
Близько так твоє м'яке волосся, вигини і обрис сильних рук.
Декілька сантиметрів в безодню і в вісках чіткий синхронний стук.
Так! Чорт забирай! Я хочу, хочу відчувати твою плоть!
Ти заснув? О ні! Собі шепочу: зупинись! Та розум, наче ртуть.
Розсипається: дрібні кристали розповзлись миттєво, хто куди...
Від напруги серце завмирає. Відчайдушно просить хіть води!
Як (не розумію, небо!) можна трепетати, мов листок
На похиленому дереві хиткому лиш від доторку, від поруху гілок?
Лиш від доторку різкий коктейсь емоцій, сексуальний потяг, біглий сплеск.
Грім диявольських і ангельських овацій... Витримка - гіркий почесний блеф.
Спиш, мов янгол, крила вік тріпочуть, діфрагми ритм - сердечний біт.
Ти зі мною, в мому в ліжку, поряд... Тигр. Лагідний бенгальський кіт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285884
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 19.03.2013
Я можу мати твоє тіло завжди.
Його ти віддаєш мені за так.
Проте шукаю в закутках хоч крихту правди,
Бо твоя бігла пристрасть – ще не знак.
Мені так хочеться кричати в пустку!
Ну що ти коєш,хлопче,що?!
У власних думах, мов у меді грузну,
На нас дивлюсь, і ми - німе кіно.
Слова у горлі застрягають.
Я просто не знаходжу слів.
З тобою мої очі сяють.
Без тебе серце сповнив гнів.
Ти найдорожчий серед рідних.
Ти найрідніший з-поміж всіх.
Моїх очей не видно вірних,
У темноті панує гріх...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314479
дата надходження 16.02.2012
дата закладки 19.03.2013