Ева Браун: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.04.2014


Радченко Дмитрий

Сказочные миражи

Рассыпать  нервы  по  планете
Лелея  запах  волшебства
И  улыбнуться  так,
Как  могут  только  дети
Во  времена  мистического  торжества
Собрать  ладонями  мерцающие  звёзды
Под  пеленою  траурных  лжеалтарей
И  вспомнить  все  пророческие  тосты
Мозолями  развенчанных  царей
Мечтали  будто  Счастье  где-то  и  когда-то
И  отводили  взгляд  от  пропасти  во  ржи
Наивные  слова-святые  паруса  волшебного  фрегата
Рождали  Радость  и  Доверие  как  сказочные  миражи...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460906
дата надходження 16.11.2013
дата закладки 26.11.2013


Радченко Дмитрий

Значенье

Мечты-задумчивые  акварели
ЦелУя  взглядом,регулирую  дыханье
Благодарю  Вас,люди-менестрели,
За  убаюканное  шёпотом  рыданье
Принять  себя  таким  какой  я  есть
Принять  другого  как  младенец-грудь
И  слушая,услышать  только  радостную  весть
Понять  значенье  выраженья:"Ты  не  обессудь."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452615
дата надходження 04.10.2013
дата закладки 26.11.2013


Радченко Дмитрий

Ленивая неподвижность

Космические  бесконтактные  бои
Любовь-кармическое  совпаденье  частоты
Индийское  сердечное  ГАИ
И  красота  внутри  отсутствующей  пустоты

Пятак  под  обожжённым  языком
И  заклинанье  отклоняющее  пулю
Весёлый  Оптимизм  рождённый  стариком
Целуют  в  сердце  Седовласой  галактическую  Поветрулю

Внимание-острейший  меч
Необходимо  думать,говорить  и  действовать
С  позиции  Могущества  и  Силы
Задуть  огни  заупокойных  свеч
И  посмеяться  над  ленивой  неподвижностью  Тортиллы...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442542
дата надходження 10.08.2013
дата закладки 26.11.2013


Артур Сіренко

Споглядання дерева у дивному мiстi

У  дивних  містах
Споглядаємо  храми
Чи  то  просто  дерева  –
Церкви  прадавньої  віри
Там  –  за  вікнами
Транспортних  засобів…
Не  збожеволіти  б
В  цій  сірості  днів
І  трамваїв…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339028
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 22.11.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2013


Андрей Кривцун

Сорвалась…

Сорвалась  с  аккорда  рука,
Не  о  том  был  звук,  не  о  том...
Песня,  рвущаяся  в  облака,  -  
Хрясь!  -  
На  землю  серым  комком.


Сорвалась  рыбёшка  с  крючка,
Чешуёй  ехидно  блеснув:
Мол,  видала  тебя,  дурачка,
Что  меня  размечтался  -  в  уху…


Сорвалась  с  деревьев  листва,
Сорвалась  метель  и  капель,
Летних  гроз  и  цветов  красота  -  
Времягодная  карусель.


Сорвалась  гимнастка...  И  -  всё....
Из-под  купола  -  вникуда.
Цирк,  конечно,  был  потрясён,
Но  опять  представленья  давал.

Сорвалась  охота  на  лис
И  звезда  -  с  ладони  ночной.
С  языка  -  дурацкая  мысль
Сорвалась  -  
И  стала  войной.


Сорвалась  машина  в  обрыв  -  
Просто  тот,  кто  вёл,  задремал.

...Так  срываются  страны,  миры,
Если  руль  Разрушитель  прибрал,
А  Создатель  просто  устал…


2013

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461139
дата надходження 17.11.2013
дата закладки 18.11.2013


Андрей Кривцун

Гл`ядя, как ты играешь с детьми…

Глядя,  как  ты  играешь  с  детьми,  солнце  смеётся.
Глядя,  как  ты  играешь  с  детьми,  ветер  поёт.
Ты  и  сама  расцветаешь,  как  утром  румяное  солнце.
Ты  и  сама  отправляешься  ветром  в  чудо-полёт.


Глядя,  как  ты  играешь  с  детьми
(Нет,  не  своими  -  
Рано  ещё  студентке-тебе  деток  рожать;
Родичи  ж  знают,  доверить  кому  чад  изобилие),
Я  ещё  больше  влюбляюсь  в  тебя,
Влюбляюсь  в  тебя.


Глядя  как  ты  играешь  с  детьми  -  
Лепишь  ли  бабу,
Мчишься  на  санках,  бьёшься  на  палках,  строишь  шалаш  -  
Я  понимаю,  что  ничего  мне  в  жизни  не  надо,
Только  бы  вместе  с  тобой  эту  жизнь  -  на  абордаж.


Глядя,  как  ты  играешь  с  детьми,  хочется  тоже
В  детство  вернуться  и  хоть  немного  с  тобой  поиграть.
Но  даже  юность  моя  седины  укрыта  порошей,
И  20  лет  между  нами  ни  спрятать,  ни  отмотать...


Глядя,  как  ты  играешь  с  детьми,  хочется  плакать:  
Плакать  от  счастья,  что  есть  такая  -  такая,  как  ты,
Плакать  от  горя  -  что  не  моя,  что  не  моя  ты,
Плакать  тихонько  или  напротив  -  плакать  навзрыд.

2013

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458725
дата надходження 05.11.2013
дата закладки 18.11.2013


nagorny_s

Чорна з білим фотографія

Твій  трепет  уст,  в  очах  весь  світ
І  сторінки  пожовклі  біографії.
З  душі,  мов  з  гілки,  одлітає  квіт
На  чорній  з  білим  фотографії.

Волосся  шовк  хвилюється  зернисто
І  шелестить,  як  шелестить  мигдаль,
А  осінь  вже  вбирає  у  манисто  
Твій  загадковий  погляд,  що  у  даль.

В  туман,  у  срібну  велич  саду,
Той  синій  погляд  лине  без  зіниць.
Сурмлять  кістками  крони  про  відраду,
Останні  сльози  розкидавши  долілиць.

Шкода,  що  листя  не  почує
Того  плачу,  і  не  торкне  долонь.
Воно  лиш  жде,  що  хтось  ним  прокрокує,
І  невід’ємне  візьме  у  полон.

І  хтось  прийшов.  Зодягнений  у  чорне.
Він  грав  для  тебе.  Боже,  як  він  грав.
Здавалося,  та  музика  загорне
В  обійми  снів  і  загадкових  трав.

Його  мелодія  лунала  фантастично,
Поволі  клавіші  пришвидшували  біг.
Актор  пив  по-французьки  еротично,
Вином  із  тебе  спрагу  втамувать  не  міг.

Він  випив  все  і  причинив  рояль,
Сховавши  ноти  й  чар  в  омерту  мафії.
А  ти  лишилась  з  поглядом  у  даль
На  чорній  з  білим  фотографії.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460117
дата надходження 12.11.2013
дата закладки 18.11.2013


nagorny_s

Любити тебе

Любити  тебе
в  повен  зріст
босоніж  почуттям  пройти
неви́проходжений  ніколи  міст.
Любити  голосно  настільки,
щоби  дощі  із  хмар  зривать,
щоб  пелюстками  п’янких  квітів
твоє  волосся  уквітчать.
любити  в  голосі  найтихше,
най  в  тім  мовчанні  втоне  грім,
най  у  беззвуччі  океану
піде  на  дно  фальшивий  грим
земних  й  приземлених  поетів.

Любити  просто,  без  прикрас.
любить  найскладніше  в  світі!
любити  тебе  у  віках,
віки  –  богам
…любить  щомиті
                                                                                                 Й  щомить  закохуватись  знов

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459846
дата надходження 11.11.2013
дата закладки 18.11.2013


Quadro.Tony

Думать не надо

свет  ослепляет,  скрывает  изъяны
я  исчезаю,  в  нем  растворяюсь
грязные  стены,  дело  за  малым
цепи  порвать,  но  к  койке  привязан
это  так  мило  когда  твой  диагноз
не  приспособлен,  не  обезглавлен.
"петь  ненужно"  -  с  улыбкой  читает
доктор  и  в  шприц  мою  душу  вливает
штаммом  заражен  -  глупые  мысли
мы  исправим,  все  это  исправим...

пусти  меня  решетка  окна
будет  не  больно  без  потолка
пусти  меня  решетка  окна
плывут  по  небу  цветные  облака
пусти  меня
отпусти  меня

"будет  не  больно"  шепчет  сестричка
дура,  да  ты  же  из  прошлой  жизни
перед  глазами  плывет  Ева  Браун
вместо  спасения  просит  спички
дело  за  малым  -  сделать  прививки
ты  будешь  гладким  и  идеальным
думать  не  надо,  доктор  не  хочет
видеть  в  глазах  свободные  мысли

пусти  меня  решетка  окна
будет  не  больно  без  потолка
пусти  меня  решетка  окна
плывут  по  небу  цветные  облака
пусти  меня
отпусти  меня

будет  не  больно,  правда
будут  глаза-решетки
нету  окна  напротив
не...  и  не  нужно  больше
иди  покупай  рекламы
иди  потребляй  "не  больно"
какие  могут  быть  раны
все  одинаково  вольны!
какие  могут  быть  мысли
все  нам  с  экранов  лают
какие..  и  к  черту  смысл
за  тебя  все  решают!

пусти  меня  решетка  окна
будет  не  больно  без  потолка
пусти  меня  решетка  окна
плывут  по  венам  цветные  облака
пусти  меня
отпусти  меня

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457279
дата надходження 29.10.2013
дата закладки 10.11.2013


Quadro.Tony

Искренно

листьями  сброшены,
мысленно  скошены
осени  красками,
детскими  сказками.
"искренне  Ваши  мы"
в  письмах  писавшие.
небом  подернуты
лужи  за  городом,
нам  отражавшие
ржавчиной  ставшее,
в  горле  застрявшее,
но  не  сломавшее
...
часто  грустящее,
реже  -  манящее
дальше,  в  иной  туман.
даже  в  такой  обман
кое-кто  вверится.
и  забывается  -
все,  что  не  сбудется,
не  распрощается
письмами  вечными  
в  адрес  изменчивый.
с  детскими  сказками
осени  красками

памяти  искрами
"снова  Ваш,
...искренно"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457211
дата надходження 28.10.2013
дата закладки 03.11.2013


ніхто_66

Багато

Так  багато  людей  які  казали  що  кохають,
Так  багато  друзів  які  казали  що  все  про  тебе  знають,  
Так  багато  рідних  які  тільки  й  вміють  що  зневажати,
Так  багато  людей  і  так  мало  чужої  уваги…

Так  багато  зрад,  ненависті  і  болі,
Куди  більше  ніж  розради,  радості  й  любові.
Так  пусто  на  душі,  а  ви  кажете  що  жаль
Та  пішли  ви  нахуй,  мої  сльози  -  не  печаль!

P.S.  вибачте  за  нецензурне  слово..(

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440253
дата надходження 29.07.2013
дата закладки 29.07.2013


Юхниця Євген

Чеченец надёжный сжимал энергичные пальцы

Среди  парижских  таксистов


Без  всяких  дистанций,  рывками  с  полос,  к  Шарль-де-Голю,
С  укрытыми  шашками  мчало  позёмкой  такси.
Чеченец,  оглядываю́щийся,  вёз  нас  привольно,
С  движеньями-сервисом:  «Брат,    что  захочешь  –  проси!»
Он  пел  ,  еле  слышно:  «  Мы  здесь  и  Париж  колесим!»
И  до́бро  для  нас,  пассажиров,  вовсю  балаболил.

Спортивный,  простой,  разговорчивый,  он  за  минуту
Вручил,  что  способный,  порядочный,  не  вакхабит!
"Зачем  генералы  Россий,  -    распалился,  -  иуды,
Оставили  нам  уходя  оружейные  груды:
Любой  приходил,  брал  «Калаш»,  или  там,    динамит...
Внушали  дудаевцы  нам:  независимость-чудо...

Я  русских  –  люблю!  И  евреев,  французов,  бурятов.
А,  вы  –  украинцы?  Есть  бизнес?  Могу  подсобить:
Где-что  по  узлам  не  сростается,  знаешь,  ребята  -
Помогут,  да  я  –  сам  решу,  всё  -  решу,  как  дать  пить.
Не  веришь?  Возьму  на  себя  все  расходы  и  траты.
Нас  много  чеченцев  здесь,  дружных,  покладистых  братьев!"

И  снова  о  том,  что  порядочный,  точный,  надёжный,
Сжимали  мобилу  и  руль  энергичные  пальцы.
...То  чуть  замолкал  ненадолго,  то  вновь  подоро́жил:
"Лицензию  вот  получу,  -  уверял  жестом,  кожей,
И  стану  работать  законно,  солидным,  хорошим!"
...Как  будто  за  войны,  Чечню,  здесь,  в  такси  отмывался...

23.07.13  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439178
дата надходження 24.07.2013
дата закладки 24.07.2013


Костянтин Куліков

Лед заклеил речке рот…

***
Лед  заклеил  речке  рот,
Снег  сорваться  с  туч  боится...
Листья  с  ветром  -  кто  вперед  -
Изучают  джиу-джитсу.

По  траве  скребет  декабрь,
Сам  готовится  к  ночевке...
Сизокрылый  брат-дикарь
Крошек  ждет  на  остановке.

Городские  кобели
Паровозиком  за  сукой...

К  ручке  на  твоей  двери
Приморозилась  сосулька.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240724
дата надходження 13.02.2011
дата закладки 22.07.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.07.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.07.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.07.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.07.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.07.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.07.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.07.2013


Ф.     

Ти

Ти.  Одна  на  мільйон.
На  мільярд.
На  весь  Всесвіт.
Ти.  Муза.
Мадонна.
Кохання,
одне  на  все  життя.

В  тобі  весь  світ,
цілі  галактики,  
в  тобі.

Ми  рідко  бачимось,  
та,  повір,  ці  зустрічі
це  найкращі  хвилини  мого  життя.

Ти,  завжди  усміхнена,  весела.
Ти,  завжди  радісна  й  сонячна.
Ти,  щира  та  справжня.
Ти  ангел,  якого  я  шукав  все  життя.  
Ти,  ніби  мрія  або  казка.
Ти.


Та,  знаєш,  
незважаючи  ні  на  що,

я  завжди  тебе  пам'ятатиму.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437600
дата надходження 16.07.2013
дата закладки 19.07.2013


Quadro.Tony

Твой ангел смертельно устал

[i]"Твой  ангел  смертельно  устал"  (с)  Анна  Демченко  or  Deform[/i]

Твой  ангел  смертельно  устал
Сложил  озябшие  крылья
Шторм  в  несколько  сотен  балл
Перья  засыпал  пылью
Бетонных  стен  карнавал
Цветет  зеленой  полынью
Твой  ангел  смертельно  устал
Провода  обожгли  крылья

Он  мечтал  о  скрипучем  кресле,  окошко,  шиповник,  розы
Плавки  летом,  осенью  чай,  зимой  -  плед,  камин  и  морозы
Кошка  спит  клубочком  в  дверях,  по  утрам  прибегают  дети
Приносил  бы  он  кофе  в  постель  своей  ненаглядной  Летти
Синим  вечером  у  огня  они  сочиняли  песни
И  не  было  на  белой  бумаге  зависти,  злобы,  лести
Он  бы  ставил  свой  самовар  и  дождем  запивая  сушки
Слушал  гром  и  выходил  в  сад  чтоб  собрать  детские  игрушки

Но  ангел  смертельно  устал
Душа  без  защиты  крыльев
В  трещинах  старых  зеркал
В  граффити,  свастике,  гнили
Кто-то  кинул  под  пьедестал
Немые  цветы  полыни
Но  ангел  смертельно  устал
Пить  вино  и  носить  крылья

Покосился  старый  сарай,  дует  ветер  в  щелях  оконных
Не  живет  ангел  больше  здесь,  только  ужас  в  лощинах  сонных
Гравий  скрипнет  под  сапогом,  не  услышит  он  звуков  этих
На  стене  незаконченный  стих  "моей  ненаглядной  Летти"

Твой  ангел  смертельно  устал
Пить  вино  и  носить  крылья...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435376
дата надходження 05.07.2013
дата закладки 18.07.2013


Quadro.Tony

Нехай тримається так

Їм  шаурму,  запиваю  її  компотом
В  сумці  Булгаков,  в  плеєрі  Декаданс
Навушники  Koss  більше  не  бьються  током
Дзвоню  Етікєтці,  поки  не  впав  у  транс

Кеди  Converse  в  пилу,  не  проти  зливи
Ці  рядки  пишу  ручкою  "Метабанк"
Порвав  ремінь  на  безі,  зшити  несила
Завязав  у  вузел  -  нехай  тримається  так

Поруч  катався  хлопчик  на  мотомашині*
Трохи  на  мене  наїхав  і  зник  в  кущах
Горобець  сів  позаду  моєї  спини
Телефон  сідає  як  сонце  десь  у  гілках


*  -  хлопчик  маленький,  машина  іграшкова

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436922
дата надходження 12.07.2013
дата закладки 18.07.2013


Quadro.Tony

Мы могли

[i]песня  группе  SummerFM[/i]

Мы  могли  пить  из  крана  воду
Не  задумываясь  что  после
Мы  могли  оседлать  ветер
Оставляя  следы  на  крышах
Мы  могли  видеть  двери  в  стенах
Открывать  ржавые  калитки
Тех  сердец  что  давно  закрыты
Мы  могли

Мы  могли  закричать  от  боли
Или  смехом  открыть  счастье
Мы  могли  ненавидеть  роли
Разрывая  себя  на  части
Мы  смогли...
То,  что  не  изменишь
Может  где-то  мы  не  успели
Но  мечтать  до  конца  и  верить
В  дружбу,  лето  и  верный  случай
Мы  могли  все  что  было  с  нами
Под  землей  только  время  лечит
Но  и  эти  пустые  мысли
Забываем,  когда  мы  вместе
Мы  смогли...
Мы  могли...

Мы  могли  видеть  в  каплях  солнце
Дождь  могли  рисовать  в  тетради
Или  слышать  октавы  ночи
На  холодных  пустых  проспектах
Мы  -  как  мы,  сказаны  слова  все
Поколение  Декаданса
Childrens  of  Coяn,  подвалов  дети
Группа  крови  в  глазах  открытых
Мы  могли..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432791
дата надходження 21.06.2013
дата закладки 18.07.2013


Ігор Сас

R….

Чисті  струмки  твоїх  осінніх  очей
Ніколи  не  торкнеться  смуток  
Жовто-пекучо-червоний
Тюльпанових  дерев
Бо  твоя  любов  у  розлуці
Вона  сильніша  і  більша  за  все.

Чорні  гілки  дерев,  що  ростуть  навколо
Тих  же  осінніх  озер  зводять  руками
Один  до  одного
Наче  в  прощанні
У  розпачі
Останнім  
Колись  і  вони  поховають
Один  одного
Навіки,  але  не  зараз…

Така  любов  -  поза  межами
Простору  й  часу.
Вічна  як  і  душа.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437485
дата надходження 15.07.2013
дата закладки 15.07.2013


Call_me_Sashka

солнце

Граждане!  В  нашем  доме  родилось  солнце!
Ворох  волос  его  треплет  проказник  фавн.
Граждане,  вы  могли  за  него  бороться,
Что  же  вы  разбегаетесь  по  домам?
Граждане  нынче  изволят  давлеть  со  скуки:
Ставни  на  окна,  ну  и  замок  на  дверь.
"Ну,  понимаешь,  дети,  ну,  знаешь,  внуки,
Ну  вот  куда  нам  солнце  еще  теперь?"
Шепчутся  люди,  солнце  внушая    бывшим,
Брешут  про  солнце:  "вот  бы  его  во  тьму"...
Кто-то  безумный  спорит  с  самим  всевышним,
Чтобы  всевышний  солнце  отдал  ему.
Бог  говорит:  "Куда  тебе  солнце,  глупый.
Я  вот  уйду,  останешься  с  ним  один."
Кто-то  упрям,  и  Бог  за  десяток  рупий  
Солнце  оставил:  "  Мучайся,  гражданин".
Кто-то  безумный  знает,  что  Бог  -  вернется.
Бог  вот  покурит  -  в  нем  заяснеет  власть.
Кто-то,  забытый  Богом,  находит  солнце
И  понимает,  что  он  его    не  отдаст.
Бог  возвращается.  Кто-то  почти  знакомый,
Весь  обожженный,  солнцу  велит  расти.

[i]Бог  раздает  лицо  его  на  иконы,
И  отпечаток    солнышка  на  кресты  ...
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422831
дата надходження 05.05.2013
дата закладки 15.07.2013


Юхниця Євген

И губами с колен одеяло, Разошедшись, целуя, рвала…

                         Написан  в  соавторстве  с  Высокой  Музой)

Ты  футболку  никак  не  снимала,
Сласть  дразнила,  рукой  провела....
И  губами  с  колен  одеяло,
В  ароматах  живого  котла,
Разошедшись,  целуя,  рвала.

Нос  -  к  животику...нет...увернулась,
Мне  -  кудряшками,  да  -  по  бедру.
И  рукой  (шоколадная  вкусность)
Под  футболкой  прогладил  -  в  жару.
...Порвалась...ты  орёшь...я  -  ору...

Удержал,  пил  нектар-дрожжь...И,  смолкнув,
Ты  -  рывком  повалила  на  по́л:
...От  сиропов  восторженных  громких  -
В  головах  расстекался  ментол.
Сквозь  футболки  проник  ледокол.
 
13.07.13  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437205
дата надходження 14.07.2013
дата закладки 15.07.2013


Імбирь

Волки умирают молча

Не  погубит  ли  нас  тишина,
Разрывая  тоской  перепонки,
Охлаждая  горячую  кровь,
Вороша  пустословием  звонким.

Я  без  слов  повторяясь  люблю,
Хищник  молча  страдает  душою,
Только  каплями  алая  кровь,
Все  сочится  одною  тобою.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424403
дата надходження 12.05.2013
дата закладки 12.05.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.04.2013


IseeU

Лист

Чорнила  розтікаються  по  білому  паперу.
П'ять  секунд  до  неба  і  вічність  до  тебе...
Слова  йдуть  квапливо  один  за  одним,
А  думки  поміж  ними,  їм  тісно  у  сяйві  твоїх  дорогих  хвилин.
Пишу,  що  сміюся,  в  думках  лиш  "сумую".
"Напевно  зірвуся.  Та  ні,  ще  живу  я".
Вино  та  робота,  робота  й  вино,
Машина,  дорога,  банальне  кіно...
Пишу,  що  хворію,  не  пишу  лиш  від  чого.
"...від  кохання  я  млію...".  А  це  тут  до  чого?
Черкаю  черкаю,  правлю,  пишу.
Палю,  викидаю...  І  знову:  "Люблю".
Від  серця  до  серця  тягнуться  нитки.
В  Лондрні  рвуться,  там  і  зростають.
Років  вже  з  двадцять  потроху  мене  убивають.
Граються  в  піжмурки  наші  слова
Між  трикрапками,  комами  -  звична  біда.
У  небі  нічному  майнула  зоря,
Вказала  на  тебе...на  тебе...
Удома  вже  звично  чекає  Агата,
Мабуть  вже  завершу...  Ім'я.  Підпис.  Дата.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367810
дата надходження 30.09.2012
дата закладки 25.03.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2013


команданте Че

біжи

ти  почуваєшся  так  ніби  у  тебе  температура
коли  лежиш  ось  так  не  підводячись
тисячі  секунд  вперед
і  спершу  навіть  неможливо  зрозуміти  що  сталось
чи  станеться  але  ти  абсолютно  впевнена  –
все  стається  не  просто  так
що  настрій  то  ніби  папір
на  якому  чітко  відображається  невидимий  малюнок
майбутнього  яке  тобі  не  сподобається
скоріш  за  все
тому  ти  воліла  б  порвати  його  на  шматки
спалити  розтерти  знищити  і  забути  все
як  сон
але  то  неможливо  бо  ще  зовсім  нічого  не  сталось
зовсім  нічого
і  напевно  не  станеться
а  той  малюнок  навіть  не  існує
у  просторі

та  від  того  ніколи  не  легше
бо  твій  внутрішній  біль  настільки  сильний
що  починаєш  божеволіти
а  хибні  відчуття  все  ж  достатньо  справжні
щоб  разом  із  сюрреалістичною  картиною  підсвідомості
тобі  нічого  не  лишилось
як  прийняти  все  це  і  вірити  в  неминучість
майбутніх  страждань  та  в  свою
справжність
ненавидячи  себе  за  це
і  за  злочин  якого  ти  ще  не  скоїла
та  сподіваюсь  не  скоїш
бо  ти  ж  просто  лежиш  ось  так  не  підводячись
і  нічого  не  можеш..

|..написати|




*фонова  композиція  –  Agrypnie  «0545»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405495
дата надходження 02.03.2013
дата закладки 25.03.2013


dercul

Батьківський дім

Галині  Бондар

             У  домі,  де  ти  народилась,
           сьогодні  заквітнув  світанок,  
У  нього  —  барвисті  вії,
           весняні  смішинки  в  очах,  
Він  лагідно  стіни  і  стелю
             вкрашає  бузком  і  жасмином,    
Співом  звучить  в  повсякденні,
           прогонить  тривоги  і  страх.
                   Про  ніч  тут  не  знають,  а  вечір
           живе  десь  скраєчку  даху,  
Де  ластівки  срібнокрилі
           розсипали  щебет  з-за  хмар.  
Тобі  він  дарує  щедро
           незбутні  мрії  з  дитинства,  
Спомини  про  минуле
           в  блідих  візерунках  Стожар.
                 Колись  у  цей  дім,  на  свята
           збирались  рідня  і  друзі,  
Сідали  вздовж  стін  на  лави,
           співали  не  абияк.  
Ти  грала  на  фортепіано
           Моцарта  ще  і  Шопена,  
Вони  ж  танцювали  польку
         і  любий  душі  краков'як.
                 Отих  співаків,  танцюристів,
         звиклих  до  степу  і  плуга,  
Велично-гордих  і  дужих
         давно  вже  не  знає  світ,  
Скупі  письмена  з  їх  прізвищ
       пожовкли  у  закутках  храмів,                              
Стерся,  згинув  назавжди
     на  битих  дорогах  їх  слід.

                   Тепер  ти  —  найстарша  в  родині
       і  мудра,  як  баба  Текля,  
Що  внуків  малих  і  сиріт  —
       нас  виходила  в  голодомор.  
Візьми  ж  від  землі  усю  силу,
       у  сонця  —  спалох  натхнення,  
А  віру  в  добробут  і  щастя  —
       столітній  хай  дасть  осокор.

                   Поклич  у  батьківську  хату
       рідню  всю,  найближчих  по  крові,  
Щоб  бачили  стіл  і  лави,
       де  рід  їх  прадавній  сидів,  
Спитай,  хто  з  них  буде  лицар,
     хто  стане  за  честь  держави,  
Хто  велич  краю  поверне,
     коли  Україна  в  біді.

                   Скажи,  бо  ти  знаєш  правду,
       праправнукам  гречкосіїв,  
Як  браття  за  гідність  і  долю
       боролись  в  усі  роки,  
їх  сорок,  —  ні,  сотні  тисяч
       лише  за  праведність  слова,  
Невинних  вели  з  конвоєм
       на  кару  і  смерть  в  Соловки.

                   Скажи,  хай  сусіди  чують,
       що  ми  нині  —  спільна  родина.  
Бажання  завітні  і  дії
       злились  у  могутній  потік.  
Невпинно  підем  у  майбутнє,
       з  добром  і  щирістю  в  серці,  
Злагода,  мир  —  непорушні,
       як  честь  і  державність  —  навік.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411423
дата надходження 22.03.2013
дата закладки 25.03.2013