Лінія фронту - це могила ,
Кордон між смертю і життям ,
Це вбиті молоді світила ,
Це ненька болю й каяття.
Це незбудовані домівки
І не посаджені сади ,
Червона кров дитини й жінки,
Що вже не матимуть мети.
Які уже не заспівають
Про погляд лагідних очей,
Про те , як матір обіймають,
Як заколисують дітей.
Їх наздогнала підла куля,
Забравши молоді життя ,
І просвистівши слово "Доля" ,
Відправила у забуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604040
дата надходження 04.09.2015
дата закладки 19.02.2016
Людей, не може зрадити країна.
Країну ж, може зрадити народ.
Вона для нас, завжди , одна-єдина.
Це ми її лишаєм в час негод...
І не спроста зоветься "Батьківщина",-
Те місце, що дало нам, дім і кров.
Єдиний рід- Єдина Україна.
Хіба важливо скільки в ній є мов?
Держава для народу- рідна мати,
В якої безліч дочок і синів.
Хай діти ладні, долю обирати,
Але ж не в змозі обирать батьків.
Ми можемо втекти під час негоди,
Й шукати щастя десь на чужині.
Та це це змінить нашої породи,
Ми України дочки і сини!
Ми можем розселитися по світу,
Чи зовсім відійти у забуття.
Для України, всі ми рідні діти.
Вона мов мати, нам дала життя.
Однаково всіх любить Україна -
І схід, і захід, і південний Крим.
Не зраджує народ іх Батьківщина,
Вона в його душі, і завжди з ним.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495158
дата надходження 26.04.2014
дата закладки 30.05.2014