Подібно до механізму парасольки,
Але в протилежності до її принципу і завдань
Відкривається і закривається моє серце.
Сонце, на небі ні хмаринки – і пуф
Я розплескуюсь всіма барвами
На проміннях вспокоєння і вмиротвореності,
Приймаю чужі біди, готова віддавати себе
По кусочку кожному чи цілком одному…
Парасолька наче сито – просіює
Впускає інформацію, людей
До мого світу сонця під парасолею.
Дощ, сльозами омивається світ,
Моя парасолька закрита на всі защіпки.
Дощ по тілу й душі.
Нікому, нічого, ніколи.
Я сама в собі
Закрита.
Та більшість часу парасолька в шафі
На гачку – ні сонця, ні дощу,
Захмареність,
Закрито-відкрито-медитативний стан,
Аналіз життя перед наступним дощем
Чи сонячним запамороченням.
Висить у шафі …
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494165
дата надходження 22.04.2014
дата закладки 24.04.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.04.2014
Маленька дівчинка
Серед серйозних розумних людей,
Дівчинка з тисячами запитань
Про світ, про себе,
Про серйозних розумних людей,
Які знають відповіді на всі запитання,
Бо… ніколи їх не задають.
Маленька дівчинка
Вільна у своєму незнанні,
Щира у запитаннях до себе
І серйозних розумних людей,
Які воліють обмежитись розумом
І вдавати, що знають усі відповіді
На запитання маленької дівчинки.
Вона шукатиме відповіді
Про світ, про себе,
І … можливо, їх не знайде.
Вони не знають відповідей,
І не шукають.
Вона щось відкриє
У запитаннях.
Вони втрачають себе
У знанні …
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494347
дата надходження 23.04.2014
дата закладки 24.04.2014
Накладаю фарбу
Синю для неба,
На неї золота
Сонячний диск,
Малюю обличчя,
І бачу – дитинка
Стоїть на зеленій траві.
Створюю усміх
І примружені очі
Від сяйва весни.
Видихаю любов –
І сміється дитинка
На синьому фоні,
Обрамлена сонцем
По коліна в зеленій траві.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490042
дата надходження 03.04.2014
дата закладки 04.04.2014
Кохати лицемірно не умію:
Із глини іншої зліпив мене Господь.
Від фальші серце зболено німіє,
Якщо ж ти зрадив - більше не підходь!
Як в літо, щедро сонцем оповите,
Я свято вірила у ніжність і любов...
І як мені, скажи, надалі жити? -
Ти віру цю брехнею розколов.
Не можу вгамувать в душі образу,
Тривоги сну кошмарного - це ти,
Тому кажу відверто і відразу:
Іди з мого життя під три чорти!
І не проси вернутися, не треба!
На розтоптання свою гордість не віддам.
Щасливою я стану і без тебе, -
Усім на зло, на зло усім вітрам!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485417
дата надходження 13.03.2014
дата закладки 14.03.2014
Скажи Московіє, - То де ж твоя земля?
Та істинно твоя? Звідкіль все почалося.
Вона була не більше тіні від Кремля,
Це звідси плем’я твоє світом розповзлося.
У всі боки, врізнобіч, наче сарана,
Така зажерлива, захланна, загребуща.
Твоя історія – суцільна кров й війна,
Тюрма і каторга, страшна та невсипуща.
Пів світу білого під себе загребла,
Ламала долі і хребти людські ламала.
Ти із ординського з’явилася кубла,
Орда живе у тобі й досі, не сконала!
Держави межі стовпами позначали.
Та хто себе тепер в безпеці відчуває?
Там, де стрічку колорадську пов’язали,
Там «Русский мир» Москва одразу захищає.
Орда жива, витає ще імперський дух,
Вірніше сморід, процес гниття таки іде.
Ти труп Московіє, який уже розпух,
Питання часу, коли лише цей труп впаде!
Впаде і розпадеться на дрібні шматки
Смердючим і страшним буде твоє падіння!
Тебе не втримають імперіє штики,
Чекай Московіє страшного потрясіння!
12.03.2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485178
дата надходження 12.03.2014
дата закладки 12.03.2014