Я так боявся втрати тебе,
Най ріднішу у світі людину !
Але не зміг утримати, тепер ...
Пішовши ти зоставила лиш вітер ...
Все що, було між нами,
Насправді важко позабути.
Але сама минуле, ти стерла руками,
І мені тебе назад не повернути.
Ти обіцяла мені бути поруч,
Я вірив тобі завжди …
Навіть коли твій погляд був холодним,
Ну, як же можна тепер жити?
Я згадую моменти чудернацькі,
І губи спекотні твої.
Як ти дарувала мені поцілунки,
Я тим же відплачував тобі…
А пам'ятаєш, той останній вечір,
Ти говорила що, потрібен я тобі.
А пам'ятаєш, ніжно взяв тебе за плечі ...
Як ти розтануло в руках моїх тоді.
Я пам'ятаю, як говорила ти:
"Мені час повертайся, додому".
Я зрозумів тоді, що це означає.
Але я сказав "Я залишусь з тобою".
Я тебе обійняв, поцілував так ніжно,
І начебто стало все добре.
Та все одно, відправляла мене ти додому поспішно,
Дивлячись мені невинно, брехливо в обличчя.
"Заради мене, повертайся прошу додому".
Шепотіла на вухо мені знову і знову.
Я розумів, що для тебе ніхто я ....
Образу навічно, ти в мене вселила …
Ти пам'ятаєш, погодивсь піти я,
Заради, тебе я пішов ...
І не в силі тепер перенести ....
Адже пішов до нещастя назавжди.
Від тебе спогади залишились лише,
І біль так тяжко перенести ...
Так само тяжко, як в ту останню ніч.
Шепотіла на вухо мені знову і знову :
"Заради мене, повертайся прошу додому".
(P.P.S «ЯК СПОМИН ПРО П/В.О.»)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427709
дата надходження 27.05.2013
дата закладки 27.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.05.2013
Ой цвіте на Україні красне літо
Ой збирають чорноброві в гаю квіти,
В’яжуть стрічку й квіточку в стіжок,
Щоб до танцю вбратись в оберіг –…( вінок)
*******
Щоб було ЗДОРОВ"Я, була СИЛА,
Цвіт її не в’яне, бронзовіє.
Серед квітів справжній характерник.
У вінок вплітається…(безсмертник).
***
Куди вітер занесе,
Приживеться там й цвіте.
НЕСКОРИМИЙ дух у ній
Зветься квітка … (деревій).
***
Зеленшовком і зимою, й літом в’ється,
Про життя та квітка знає і БЕЗСМЕРТТЯ.
Синім цвітом оживить сумний затінок,
У віночку бавиться … (барвінок).
***
Щоб складалась материнська доля,
Квітнуть навесні сади плодові.
Щоби ДІТКИ були гарні і міцні,
В цвіт рожевий вбрались. (яблуні).
***
Цвіте білим навесні, а на осінь китиці червоні,
Щоб була КРАСА дівоча, була ВРОДА.
Незрівнянно гарна, як наша країна,
Заплітають у віночок оберіг… (калину)
***
Що би ВІДДАНІСТЬ була в любові
Є чар-зілля у дівочому вінкові.
Щоб душа і думка були чисті,
Зацвітав жовтенький, духмяний … (любисток).
***
Ой у полі синіють кокошки,
Квіти ті неначе неба трошки.
Від лихої бережуть ворожки,
Вплетені на ВІРНІСТЬ у вінок …(волошки).
***
А ще у віночку квітка є – ДОВІРА,
Вона має сонце всередині.
В неї чисті, білі пелюсточки - свашки,
Про дівочу долю розповість … (ромашка).
***
Всім квіткам вона княжна.
Дивовижна, запашна.
Хто не ВІРИТЬ і байдужий
Вразить того шипом …(ружа, троянда).
***
Батька хату осява,
Струнка, байхова барва.
Щоб НАДІЯ не в’яла,
Квітне роду берегиня …(мальва).
***
А ця квітка як троянда виглядє
Та не колить бо шипів не має,
Щоб була ЛЮБОВ, була гармонія,
У дівочому віночку виграє …(півонія).
***
На зелені вуса сів джміль,
Тай заплів усе всуціль,
То на РОЗУМ, на гнучкий
В’ється …(хміль).
***
Наче крові каплі в полі,
Тих хто воював за долю.
Квітка та ПЕЧАЛІі знак,
Символ СМУТКУ …(мак).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427719
дата надходження 27.05.2013
дата закладки 27.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.05.2013
Ми не стаємо молодшими,
То значить потрібно нам стати мудрішими.
Нехай совість все частіше гризе,
І кожен день для нас цінніший,
Ми не стаємо молодшими …
Але потрібно вік свій любити.
Бути не до інших - до себе суворіше,
І частіше правду говорити.
Ми не стаємо молодшими ...
Дзвінки здоров'я смикають.
Але сумувати все ж негоже,
Хоч душі болять все сильніше.
Ми не стаємо молодшими,
Але дай нам Бог в маразм не впасти.
Не стати занудами ... о, Боже!
І життям насолоджуватися всмак.
Ми не стаємо молодшими ...
Куди від цього тікати?
Але я прошу - давайте все ж
Життя добротою прикрашати,
Давайте бачити, слухати, пам'ятати
Про тих хто поруч і вдалині.
І співучасть життя наповнити ...
Адже в наших силах, чорт візьми!
Ми не стаємо молодшими.
Так значить потрібно стати мудрішими
І не зважати зморшок шкіри ...
Зморшки душ куди страшніше!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425653
дата надходження 17.05.2013
дата закладки 18.05.2013
І я, напевно, віддала би все за те щоби зараз просто впасти в твої обійми
Схилити тобі голову на плече і відчути себе з тобою вільною.
І я, напевно, ніколи й нізащо не проміняла б твою небриту щоку на чиєсь ідеально гладке обличчя.
І, знаєш, мені байдуже як і де ти живеш, я лише хочу бути тобі ближче.
Комусь потрібен ідеал, а мій ідеал зовсім неідеальний.
Він не п’є зранку зелений чай, не перевіряє пошту і не носить краватку.
Мені достатньо його освідчень, нехай банальних,
І його любові, що пронизує від серця до лопаток.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425647
дата надходження 17.05.2013
дата закладки 18.05.2013