Пригоди Ю.В.Т. Юля голодує.
Всі кияне в трансі,
Тільки гомонять
Про Майдан, про шанси
Владу помінять.
Хоч юрби сумують –
Долетіла вість:
Юля голодує,
Нічого не їсть.
Не бере бананів,
Не бере борща.
Як же Юлі –мамі
Важко потощать?
Схудла наша Юля,
Де її краса?
Щоб усі звернули:
В чом проблема вся?
Підписи з ЄСом
До сих пір нема.
Важко, як під пресом –
Не зручна тюрма.
Люди бездоганні,
Біль тече в вірші,
Юліни кайдани -
Лезо для душі.
Віра ще не вмерла
І надії мить -
Юля як Мандела
В Африці сидить.
Юлі б на Майдані
Маси підіймать,
Керувать повстанням,
Щоби Раду брать!
Закликати маси,
До рішучих дій.
Навіть підораси
В том не без надій!
Підпишіть угоду,
Влада бандюків!
Бачите, народу
Вже палає гнів!
Гнів тече Майданом,
Вулиця кипить -
З нами Юля-мама,
Юлю не зломИть!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550573
дата надходження 11.01.2015
дата закладки 16.01.2015
как волки загнанные в цепь
флажков кровавых
гнусных татей
живём, как можем,
но предатель
со всех сторон готовит
сеть из паутины недомолвок
ну, что же,
значит, пусть винтовки
отстрелят ссученную ветвь…
гарант, ответь!
как ты сдавал нас
евросоюзу за полушку,
за пост солидный,
за избушку на курьих ножках
злобных масс?
как наблюдатели закрыли
своё прищученное око
на прошлых подвигов далёко,
фальсификацию на раз?..
но, ты не глядя на Парнас,
упорно взятый злом и ложью,
чирикнуть перышком
до дрожи такой заветный договор
никак не мог…
не мог ты, шалый!
сказать бы, что тебе мешало
убрать оскал свой
под забрало
лжепатриотам вдуть в орала
заокеанский вязкий смог?
и занялись срамные танцы
друзей твоих заокеанских
и тех, кто ближе – прикордонных
прикормленных и истощенных
буквально всех, кто вился рядом,
потом фашистские отряды
в защиту нации пошли,
чтоб не спустить свои баши
и, чтоб еще подзаработать
на бедах родины былых:
рубили лавки,
стены дома,
булыжник многовековой
тащили из земли родной,
громили памятники ломом,
покрышки жгли и били тех,
кто вынужден служить за всех…
за всех студентов и косящих
под немощных, больных и падших…
а как им быть? веселый смех
от отрока давно не слышен -
пацан под пулями крещен
он у страны родной, как нищий –
и обездолен и прощен…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475243
дата надходження 27.01.2014
дата закладки 29.01.2014
Да это счастье-просто в мире жить,
По лужам бегать и гонять дождинки.
И книжек тайны о любви хранить,
И смахивать тайком порой слезинки.
Какое счастье-солнце целовать,
Проснуться и лицо ему подставить.
И на работу утром опоздать,
И кофе для любимого поставить.
Какое счастье-маму обнимать,
Пускай ворчит,что папа недоволен.
Какое счастье...Просто осознать...
Что жить на этом белом свете стоит.
Какое счастье-встретить здесь друзей,
И заходить к ним утром,днем и ночью.
Я знаю-в мире лучше нет людей.
Я просто знаю...Просто знаю...Точно...
Какое счастье благодарной быть.
И Боженьке всегда,всегда молиться.
Что даже за других можно просить...
Ведь так легко порою оступиться...
За то,что можно трогать просто снег,
За то,что можно видеть звезды,небо.
Что не болеет мой сейчас сосед,
Что на столе всегда кусочек хлеба.
За то,что можно счастье подарить,
За то,что можно просто улыбнуться.
И просто ни за что других любить.
Благодарю,Господь...Могу коснуться
Руки того,кто любит и меня,
Что ночью его крепко обнимаю.
Спасибо,мой Господь тебе всегда.
Я счастлива...Я знаю,Господь...Знаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474160
дата надходження 21.01.2014
дата закладки 22.01.2014
Настали смуты времена.
Народ воюет сам с собою!
Это гражданская война
Ведется третьей стороною!...
За что воюем господа?!
Какие ценности Европы?!
Своя в развалинах страна!
Самим бы вылезти из жопы!
Объединяйтесь господа,
Но не на митингах МАЙДАНА!
Тень революции всегда
Сорила хаос -"власть тирана"...
Идеология войны -
Борьба за власть ценой народа!
О господа! Вы часть игры
Давно зажравшегося сброда!
Открой глаза слепой народ!
Покиньте эти баррикады!
Державный сей переворот
Лишь повод розничной осады!
Сколь иноверцев наплыло,
Тех представителей Европы?!
О господа! Им все равно!
Они проплатят и окопы!
Настали смуты времена.
Народ воюет сам с собою!
Святая Русь прости меня!
Смотрю на это с дикой болью!
"Национальная стезя"!
Но кем навязанную волю?....
Я Русский! И сейчас меня
С презрением гонят на "Московию"!
Народы братские лоб в лоб...
Мы в Православии все братья!
Все повторяется год в год
Подобно скудности проклятья!
Открой глаза свои народ!
Для них вы лишь марионетки!
Никто из них здесь не живет,
Да и в валюте их "монетки"...
Это война чинов за власть!
И дело вовсе не в Европе!
Они живут и будут в сласть,
А мы как прежде будем в жопе!...
12 декабря 2013 Кутасов Иван Владимирович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465700
дата надходження 12.12.2013
дата закладки 12.12.2013
Бунт злидарів, гопоти на майдані,
Як у 17-ому, коли ними керували теж жиди,
Вони свободою і вседозволеністю п’яні,
Купляйте зброю – час для громадянської війни.
Раби, пани, скажені українські уніати,
І праві радикали, фріки, вуйки, всі разом,
Мойша командує: гайда всі Беркут убивати,
Влаштуймо для міліції зараз содом.
Лaйном їх ЗМІ поллють, які до нас лояльні,
Повії-журналісти рідні нам тепер брати,
В своїх статтях, новинах відробляють вони гранти,
Американські грантососи – горді з цього ми.
Диви які на площі всі членороздільні і гаркаво мовлять,
Ленін у Петрограді, а Луценко помаранчевий майдан,
І знову «р» не вимовляє Парубій – ця технологія,
Аля циганське забалакування, що уводить в транс.
Ура, біжіть зомбовані гайда на барикади,
Калічте, нищіть органи правопорядку як каже Госдеп,
Заради США і європейців варто українців повбивати,
Так трохи, тих, які вже не влаштовують тебе.
Себе ж ти любиш, свої погляди шануєш,
На інших наплювати і насрати, то є другий сорт,
У небезпечну граєш гру, мій майданутий друже,
Злизався із запроданцями і попутав тебе чорт.
Кидаєш камінь в огород, плюєш в святу криницю,
Гілку пиляєш на якій і сам сидиш,
Шкода, що хочеш у помиях євр(оп)ейських ритися,
Петля затягується, на гілляці ти напівживий висиш…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465698
дата надходження 12.12.2013
дата закладки 12.12.2013
Я котёнок без имени,
Мне два месяца только...
Умоляю, возьми меня.
Мне и страшно, и горько...
Кругом стены бетонные...
Я умру... Помогите!
А вы все непреклонные,
Пожалеть не хотите.
Снег под лапками плавится,
Ветер жизнь выдувает...
Может кто-то оглянется,
Во мне друга узнает.
Кровь застыла от холода,
Зжальтесь люди немножко.
Внутри больно от голода,
Бросьте хлеба, хоть крошку.
Почему равнодушные,
Пряча взгляд, убегаете?
Неужели, бездушные,
Состраданья не знаете?
Вы для нас что-то высшее,
И мужчины, и женщины...
Вы считаете, слышал я,
Всех нас братьями меньшими.
Станьте же себе верными,
По делам не спешите.
Будьте же милосердными -
Выжить мне помогите!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376168
дата надходження 07.11.2012
дата закладки 12.12.2013
Голомозі дерева підскрипують жалібно вітру,
Що гойдає майбутнє у сонних пахучих бруньках ...
Сльози осені в титрах з віконного скла тихо витру,
І відкрию кав'ярню для птаства у груші в старезних руках ...
Вже парфуми зими обдають всіх морозяним шлейфом,
І куйовдиться дим з ароматом сосни в димарях ...
І останній листок, поруділим і стомленим ельфом,
Ліг в долоню мені, як закладка мого букваря ...
З листопадом на "ти "...Тож прощатись нам важче удвічі ...
Збережу його вірші у теці з поміткою "Мій часоплин "...
Буйні коні зими вже гарцюють у днів на узбіччі,
Закусивши вудила, викрешують іскри хвилин ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462755
дата надходження 27.11.2013
дата закладки 09.12.2013
ЄВРОМАЙДАН
Євромайдан - вже лохи на майдані,
Під прапорами євр(оп)ейськими кричать,
Уражені єврофілією, вони мов п’яні,
Готові Україну до ЄСу продавать.
За ковбасу дешеву, за дешевий одяг,
Безвізовий режим, так жадно дивляться туди,
Спішать на євр(оп)ейський гейський потяг,
Повіями під євр(оп)ейців швидше щоб лягти.
Такі нікчемні, у рожевих окулярах,
Хоч одним оком хочуть подивитися як там,
Покакати у євр(оп)ейських пісуарах,
В Європі ж рай усім, навіть таким рабам.
Чекають дядю Сема, німця із порядком,
Які научать жити, доларів дадуть мішок,
Ці яничари, малороси, у ярмо впряглися радо,
В гонитві за халявою й євросовком.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zFeNyI6zRTc[/youtube]
[url=""]https://www.youtube.com/watch?v=zFeNyI6zRTc[/url]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462293
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 08.12.2013
Я хочу спати в тебе на плечі,
Я хочу відчувати поцілунки
На свому тілі,на своїй душі.
Такі мені приємні лиш дарунки.
Я хочу чути,як ти поряд спиш,
Я хочу тобі каву готувати.
Як ти говориш і як ти мовчиш.
Вві сні тебе тихенько цілувати.
Я хочу тобі вітер дарувать,
Я хочу тобі зорі всі струсити.
Щоб вдвох тепло у душах відчувать,
І щоб тобою небом побродити.
Я хочу те,що хочеш тільки ти.
Я хочу тобі щастя дарувати.
До мене тільки милий підійди,
Я мрію знов тебе поцілувати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454682
дата надходження 15.10.2013
дата закладки 20.10.2013
От безсилия,одиночества
Волком выть...Все стихи разорваны...
Намотав всех людей пророчества,
Изучив все слабые стороны.
Понимать,что вороной белою,
С перепачканной болью душою
Оставаться себе неверною.
Быть почти для себя,всех чужою.
От такого да одиночества
Лишь молиться,чтоб слезы высушить.
Понимать,что мне очень хочеться
Хоть себя от той боли вылечить.
Как в ладонь,что просила корочку
Хлеба черствого...Камень с тяжестью...
Так хотелось писать хоть строчечку,
Если боль хоть чуть-чуть уляжется.
Так и мертвою жить и маяться...
Так и жить...Душу мне протягивать,
Как в ладонь камня три...И каяться...
И от слез не реветь...Да вздрагивать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453938
дата надходження 11.10.2013
дата закладки 20.10.2013
Їм небо поклало кохання під ноги,
Та хмари топтали і пір'я топтали.
Топтали не поруч дві різні дороги,
Зрікаючись того,що більше чекали.
Їм Бог дарував,обіцяли обоє,
Що будуть щодень і щоночі молитись.
Що будуть лиш дякувать Всесвіту,долі...
Та просто зреклися.Щоб не помилитись...
Та просто ось так розійшлися,як хмари,
Взялися за руки,всю ніч цілувались.
Тримаючи звечора дивнії чари..
А ранком спочатку від всього зрікались...
_____________________
Чи перейти дорогу,чи пройти?
Чи просто перебігти і спочатку
До тої немоленої мети,
Залишивши в душі пустку як згадку.
До чого і до кого?Для душі,
Що просить і благає про кохання?..
Колись життя я б віддала тобі,
Та лиш себе в собі шукала зрАння.
___________________________
Відхочу,відболію, розійдусь,
Відшепчу,віднайду і відречуся
Від мрій.А потім в небо піднімусь.
А потім...Потім тихо домолюся.
Цілую.Відцілую.Відлюблю.
Піду до тебе,де без тебе буду.
І на коліна ставши,прошепчу:
Нехай тебе коханий мій забуду.
Знайду...Знайдеш...А далі?..Лиш зима.
Осіннє листя мовить передмову...
Один.Один...Та і вона сама...
І з вереснем до сліз веду розмову...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452195
дата надходження 02.10.2013
дата закладки 09.10.2013
Кохала,цілувала на сто літ.
Вкладала в ліжко спати як дитину.
Бо він найкращий в світі чоловік.
Казала:
-Замість нього і загину.
Кохав,вкладав у ліжко,обнімав.
І на руках її носив,і пестив.
За неї і життя б завжди віддав,
Та тільки одним вчинком обезчестив.
А осінь десь плелась у її ніг,
Хоч вже давно зібралася за море.
І вітер на її плече приліг,
Коли вона ходила сама в поле.
А небо щось розхлюпалось дощем,
Заплакало,як те мале дитятко.
Вона прикрила плечі лиш плащем,
І смішно дощ збирала у горнятко.
Так дивно-раз лиш руку він підняв,
І вдарив...Цілував потім коліна.
Пробачила.Він бачив це і знав,
Вона забути все сама хотіла.
Сиділа в полі в дощ,щоб він змивав
З душі оті каміння,що давили.
Їй Бог на все це силоньки давав,
Та дивно якісь птахи голосили.
Вже й осінь зцілувавши десь пішла,
Вже й дощ забув,що обнімав за плечі.
Та третій день у полі знов сама,
Та третій день.І вже четвертий вечір...
Ніхто не знав,де стріла її ніч,
Лиш зорі її очі цілували .
А як в дитинстві гріла стара піч,
Коли на ній з бабусею лежали.
-Ти натомилась,доню,руку дай,
Ти бачиш зорі?Зблизька їх побачиш.
-Це ти,бабусю?Зробиш мені чай?
Ти досі за дідусем моїм плачеш?..
Вже зимонька пройшла як один мить,
Вже сонечко вбиралося в сукенку
Таку яскраву,що очі сліпить.
І в річку задивлялось як в люстерко.
Та досі ще шукає чоловік,
Та досі ще надія не вмирає.
Коли вже розтопився зовсім сніг,
Її знайшли...Хто тіло це впізнає?..
І на могилі хто поставить хрест?
Хто квіти принесе?Чи дві лілеї?
Кинули в яму,як Христос Воскрес
Співали в церкві ніби лиш для неї.
Ніхто так ніжно вже не цілував,
Нова дружина вигнала із хати
За те,що її просто попрохав
Її портрет у шафі потримати.
Все відсудила,видала майно:
Сорочки всі,портрет,стару платівку.
Лиш вітер цілував його чоло,
Коли свою закрив ключами хвіртку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453134
дата надходження 07.10.2013
дата закладки 09.10.2013
Мовчить душа напоєна весною,
Напоєна сповна і до країв!
Рука в руці ідемо ми з тобою,
І чутно серенади солов'їв...
Палюча хвиля огортає з головою
І розквітають ніжно небеса,
Струмок шепоче тихо за горою,
Рука в руці...Весна...Яка краса!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427460
дата надходження 26.05.2013
дата закладки 25.09.2013
Ми завжди в поспіху! Дрібниці життєві ,
Крадуть усі наші вільні хвилини,
Зникають безвісти, неповоротні дні ,
А от думками, я до тебе лину.
Хоч віртуальна наша дружба, все ж цвіте ,
Часом і слів для цього не потрібно ,
Давно думки у нас поєднані в одне,
Не сестри, друзі, а такі подібні!
Віршуємо! Нехай мовчанка в гості йде!
Посадимо її десь на покутті ,
Застелимо столи, нехай думки пряде!
Ми ж ними будемо любов’ю скуті!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449088
дата надходження 14.09.2013
дата закладки 15.09.2013
А на улице дождь.Почему же так мало дождинок?
Почему солнце жгло,облака слаще меда.Зачем?
Этот дождь из совсем необычных и нужных слезинок.
Плакал маленький Ангел.Хотел помогать в мире всем...
Только так не бывает.А он плакал целую вечность.
Заболела старушка,он плачет и долго грустит.
Пишет долгие письма он Богу,целует их нежно.
Целовать всех детишек он на ночь сегодня летит...
Плакал маленький Ангел.Его ведь учили стараться,
Он спешил,он летел.Только как же везде успевать?
А ему так хотелось пред Богом за всех заступаться...
Он хотел изменить целый мир...И слезинки ронял...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447065
дата надходження 03.09.2013
дата закладки 05.09.2013
Люби его,как я любить не смела.
Читай стихи,баюкай на груди.
И на асфальте напиши ты мелом:
Любимый,никогда не уходи.
Люби его.До дрожи,до безумства.
Люби его,как любят в мире раз.
Всеми мечтами,да...,До вольнодумства
Каких-то недописанных всех фраз.
Люби его,как я любить хотела,
Моли ты небо,Бога за него...
Моя любовь к нему вдруг опустела.
Я разлюбила...И на этом все...
______________________________________
И спит любовь,как осень запоздалая
В шкатулке,словно в маленьком гробу.
Тоска слезами заползает талая,
Когда не произносишь:я люблю...
И спит любовь.Веретено да кружево
В шкатулке той на самом дне лежат.
И штамп стоит за долгое супружество,
И даже тьма всю выела печать.
Ведь спящая?А даже не шевелится.
Ее на руки бережно беру.
Она мертва...А мне совсем не верится...
Ведь я тебя хороший мой люблю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446378
дата надходження 30.08.2013
дата закладки 05.09.2013
А ти прийшов з усіх моїх казок.
Та скільки за життя я їх складала!
Та скільки тих надумала думок,
Допоки ще тебе не цілувала.
А ти прийшов,так довго ти блукав,
Збивався з ніг,та я тебе чекала.
Спасибі,що завжди мене шукав,
За тебе тільки Господа благала.
Буденність,свято,дощ,гроза чи сніг...
Не звикну,бо до щастя не звикають
Зима чи осінь?День чи майже ніч?...
Та Янголи за нас Бога благають...
Шматочок хліба...Місто чи село...
Яка різниця?Тільки би з тобою.
Колись у душу снігу намело...
Та будеш ти завжди,завжди зі мною...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446185
дата надходження 29.08.2013
дата закладки 01.09.2013
Спасибо жизнь за всех моих врагов.
Спасибо за мои все испытанья.
Что иногда сто тысяч батогов
Обрушились на душу воспитаньем.
Что предавали,сотнями камней
Бросали в спину те,кто был так дорог.
Что были дни всех туч страшней,мрачней.
Что ты мои мечты стирала в порох.
За все тебя я жизнь благодарю,
Что плакала я иногда ночами.
За это очень я тебя люблю...
Что запирала дверь всеми ключами...
Я вижу солнце,небо и луну,
Я вижу дождь...Ну как не быть счастливой?
Я обещаю-всем я помогу,
И постараюсь быть я терпеливой.
Что попросить у Бога?Все ведь есть,
Ты только сохрани тех,кто мне дорог.
Родных,друзей...Да всех не перечесть...
И пусть меня счастливей будет ворог...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440054
дата надходження 28.07.2013
дата закладки 05.08.2013
Она его любила больше всех,
Да что сказать?Сильнее даже жизни.
Подумать о другом для нее грех,
И ей казалось-он безукоризнен.
Он ей цветы под утро приносил.
И замуж звал.Да как не согласиться?
И ей в ладошках солнце подарил,
На небо с ним возможно возноситься.
Да как поверить счастью?Не могла,
Молилась каждый день по сто раз Богу.
Она бы даже душу отдала.
И выбрала одну лишь с ним дорогу.
Как на икону смотрит на нее,
Так каждый день он ждал ее с работы.
Седьмое лето кажется прошло,
И второй час обычнейшей субботы.
Вот вечер,а его все время нет,
Вот ночь...Она больницы обзвонила.
Ведь столько лет,ведь столько долгих лет
Она секундой жизни дорожила.
Пришел под утро,думал-она спит,
Поцеловал и попросил прощенья.
-Скажи,твое сердечко не болит?..
-Да нет,прими мое благословенье...
Простила сразу,и рубашку взяв
Увидела пятно чужой помады.
И он колени так ее обнял,
Что растопил бы мира снегопады.
Прошла неделя.Все так хорошо,
Да как она простила?Как же любит?!
Сердечко так домой его вело,
Покой его сегодня что-то губит.
Седьмой этаж,да как же он бежал,
Чтобы сказать,что больше не оставит!..
Он в жизни этот день давно проклял,
Сто раз ошибку он готов исправить.
Как странно,но открыты окна все,
Как странно,что внизу шумели люди.
Как он бежал,как будто в страшном сне,
О поцелуе думал как о чуде.
И этот шум сводил его с ума,
Он просидел весь вечер.Ее нету...
Куда ушла любимая жена?
Да он готов пешком искать по свету!
Сосед звонил так долго в его дверь.
-Возьми кольцо...В руках его держала...
Милиция...И скорая...Поверь...
Она случайно,видимо,упала...
Она его любила больше всех...
Да почему милиция приходит?!
А он все слышал только ее смех.
И как к кровати ночью лишь подходит...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437574
дата надходження 15.07.2013
дата закладки 17.07.2013
Світ страшний.І не бачить ні бідних,ні хворих,
Все вимірює в грошах,а душі пусті.
Хтось в хоромах живе превеликих,просторих,
І на добреє слово всі стали скупі.
Чом все так?Бо не вміємо навіть ділитись,
Хоч копійку-та дай у долоню,прошу.
А зробили добро-перестаньте журитись,
Та робіть всім добро!Я благаю,молю.
Якщо сотню не можеш людей годувати,
То одного у світі хоча б нагодуй.
Свою посмішку можеш усім дарувати,
Чи ти чуєш мене?Чи ти чуєш?..Почуй...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437563
дата надходження 15.07.2013
дата закладки 16.07.2013
Медовий запах у дворі
Царівна бджілка рід зізвала
Збирають і нектар,пилок
І сотами воскують червень.
А полудень,як штиль тишИть
Жаріє,як горно у кузні
Джмелями струшені махрові пелюстки
Долів вкривають спраглу землю.
На колісниці дід погрім
Збивав хмарні коктелі
Він пару віз дощу,
Стушити полудень в розжарі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433206
дата надходження 23.06.2013
дата закладки 16.07.2013
І знову сон бридотним павуком
Сплітає підсвідомість в павутиння...
І мою душу з ягідним смаком
Вкриває ніч жахіттям, як лушпинням...
Холодний піт, мов щупалом липким,
Моє чоло погладжує із хіттю;
І час від цього став таким сипким,
Немов пісок, натрушений з лахміття...
І плаче слізно втрачена блакить,
Забувши, що відродиться в світанні;
А тиша так напружено дзвенить,
Немов набат, немов грози зітхання...
І я, зусиллям волі надлюдським,
Знов повертаюсь до свойого тіла,
Прощаючись із жахом тим слизьким...
Прокинулась...нарешті... Я зуміла!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435449
дата надходження 05.07.2013
дата закладки 08.07.2013
Можно спутать ли доброту?
Твою нежность ко мне,любовь?
У судьбы тебе допрошу
То,о чем пожелаешь вновь.
Хочешь-сказку,а хочешь-сны,
Где лишь Ангелы будут жить?
Где мечты все воплощены?
Ведь умею я ворожить.
Если даже обманет жизнь,
Все равно останусь с тобой.
Среди бурь,среди катаклизм...
Но за руку с одной судьбой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434781
дата надходження 01.07.2013
дата закладки 08.07.2013
А я тебе до місяця,до зір ясних люблю.
Блукала я у всесвіті і знала,що знайду.
Ночами,днями,росами шукала і змогла,
Писала я для тебе лиш усі в віршах слова.
Коли уже зневірилась і сіла спочивать,
Коли уже стомилася у всесвіт я гукать...
Тоді лише побачила,впізнала я тебе.
Нічого не змінилося...Ти цілував лице...
А я тебе до ніжності,до всесвіту люблю.
А хочеш-подарую я і зиму,і весну?
А хочеш-більше ніжності?Веселку і вірші.
Та навіть недописані давно уже твої.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434985
дата надходження 02.07.2013
дата закладки 08.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.06.2013