Пам'ятай, що життя – мистецтво. Зрозумій, що усе – в тобі.
Нагадай і душі, і серцю: поки мріємо – ми живі.
Доки рухаємось назустріч мальовничій своїй меті..
Не зупинять нас перешкоди, якщо сильні на самоті.
Якщо фарби в думках яскраві і по них прокладаєш шлях..
якщо все присвятити справі – ти летітимеш наче птах..
Бо мета нам дарує крила, бо вона тобі каже: "Йди!"..
Пам'ятай, що життя – мистецтво. Зрозумій, що художник – ти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499681
дата надходження 17.05.2014
дата закладки 18.05.2014
Волинь жнивує, хліб вродив на славу,
Поля у золоті, аж просяться в снопи,
Волошки сині ще цвітуть яскраво
І мак червоний можна віднайти.
Складають копи трударі по полю,
Обв’язують перевеслом хліба…
І лине пісня, вирвавшись на волю,
Бо йдуть жнива, багаті йдуть жнива.
Ось перший сніп і мак червоний в ньому,
Що виріс в полі на землі святій,
Червона квітка заплелась в корону -
Тендітний мак в оправі золотій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440630
дата надходження 31.07.2013
дата закладки 12.08.2013
У небі, вкритім хмарами густими,
Й сповитім чистим співом солов`я,
Надії блискав промінь світло-білий,
Пронизуючи хмари навмання.
І грім лунав, чуттєво сповістивши
Про небажання сонячних вершин.
На зламі хмар, мелодію провівши,
Він йшов на північ, кроком у аршин.
Здавалось, вітер спав у хмар підніжжя,
Закоханий в пташині голоси.
А ранок сонця зустрічав обличчя,
Затьмаривши блакиті небосхил.
Ось так і ліс, у світанковім морі,
Спілкуючись з краплинами роси,
Ловив проміння крізь небесні штори.
А дощик ледве-ледве моросив... .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432184
дата надходження 18.06.2013
дата закладки 18.06.2013
Покликав би, якби мене почула,
побіг би сам, якби напевне знав,
що ти мене ще й досі не забула
на чорний день, що ніби не настав.
То чом на чашку кави не заскочиш,
як водиться в людей вряди-годи,
коли не знати, хочеш чи не хочеш,
щоб хтось тебе покликав назавжди?
Вже знову є про що поговорити,
як нам чекалось-скучилось обом
і як нам далі в цьому світі жити,
коли одні обов’язки кругом.
І треба буде думати-гадати,
чому не зачиняємо воріт,
коли здається треба небагато,
аби обняти знову білий світ.
Чому ти сумно голову схилила?
За стільки літ вже кожен відстраждав,
коли була відкритою могила,
в якій для інших суджений лежав.
За ближнім не поплачеш для годиться,
коли навіки лик його застиг,
і на роки лишилась таємниця,
що він хотів сказати
і не встиг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431896
дата надходження 16.06.2013
дата закладки 16.06.2013
Я починаю все з нуля,
Ні, навіть з мінус одиниці,
Бо ще лишились почуття,
Бо ще лишились таємниці.
Я починаю з мінусів,
Я хочу далі йти шляхами,
Та у минулі ті часи,
Я вбитий довгими цвяхами.
Я починаю…та дарма,
Я намагаюсь…забуваю,
Та десь у серці крадькома,
Я знаю: -« Я тебе кохаю!!!».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431905
дата надходження 16.06.2013
дата закладки 16.06.2013
І жодна людина в очах твоїх милих
Так сильно ненависть до тебе не крила.
Ти ж янгол у пеклі небесного дому,
Ти падаєш в хмари й злітаєш додолу.
І жоден диявол з пекельних кругів
Так сильно і жадно тебе не любив.
Тікати не можу від тебе й до тебе...
Врятує лиш море, зігріє лиш небо.
Ти дав мені волю й зламав мої крила -
Отруєний погляд, яка ж в нього сила!
Я хочу померти за тебе, кохання!
Тебе хочу вбити за сильне страждання.
Ти страх, ти бажання,
Ти перший, останній .
Ти біль, насолода,
Ти клітка й свобода!
....................................................
Ти перший вдих, останній видих,
Осіннє сонце, літня злива.
Я так живу чи не живу -
Я так ненавиджу й люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431730
дата надходження 15.06.2013
дата закладки 16.06.2013