мне всё равно
сколько на дне твоих глаз
трупов бывших
но я прошу
чтобы в этот раз
не было никаких
всплывших
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436630
дата надходження 11.07.2013
дата закладки 11.07.2013
коли будуть пізнані всі різниці
і знайдені всі спільні знаменники
коли набриднуть нічні залізниці
і перечитування щоденників
коли біль твій погодиться зі знеболювальним
коли нарешті увімкнеться настрій
коли прислів*я про себе повторювані
втратять слова як жовтневі айстри
коли від нещадного застосування
притупиться лезо страху панічне
і з місця постійного перебування
опівночі тебе зганятиме відчай
коли перестанеш боятись появи
у ранкових новинах знайомих прізвищ
повиганяєш монстрів з уяви
щоб перед сном сумувати за ними ж
коли все так погано і так само добре
коли світло на скроні послаблює натиск
не знає серце твоє хоробре
до чого тягнутись від чого стискатись
зникає вся певність і йде за туманом
у ньому ми всі надійно потоплені
зникає час так так невпинно і плавно
і ти стоїш у німому захопленні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372969
дата надходження 24.10.2012
дата закладки 28.06.2013
коли ми у житі сиділи над прірвою
і пильнували щоб жоден не впав
дні були сонцем довершено вирівняні
дні прокидались раніше за півнів
шнурівка доріг полювала за рівнями
куйовдилась стрічкою і крок її виправляв.
нас тоді познайомили зоряні й темні
ветерани червневих повільних блукань
густі ночі роздумів - повні і певні
ненавмисне добірні шукали нам теми
комарів розганяли пахучі креми
едді мерфі смішив кристалічний екран.
не за формою слів і ніяк не за змістом
ганявсь опівнічний питальний знак
радісно-ясно: з якого ти тіста,
і які головні складові воно містить
на деревах темнішали голки і листя
було досить не знати, який ти на смак.
мені досить було залишитися другом
залишатися поруч з правами на все
на до ранку розмови і вільні рухи
без претензій на власність, що зв'язує руки,
без присвійних займенників й страху розлуки -
залишатися другом, якщо ти ще віриш у це.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423158
дата надходження 06.05.2013
дата закладки 28.06.2013
Раз- два: я нахабно наслідую звуки
І вивільнюю світлом окреслене тіло.
Я без міри сильнішою бути б хотіла
Й простягати у відчаї руки...
І хапати есенції захвату- ті он! -
І мастити побляклі перуки.
І за струмки невловної води
Хапатись, як за рятівні канати,
Вростати пір'ям в крила всіх пернатих
І плутати вогкі свої сліди.
І друзки скла всім друзям дарувати,
Щоб дивувася і сварився ти.
І при вікні на килим тяжко впасти,
На кшталт порожньої і вимитої пляшки,
І, як слабка, тонюсінька комашка, -
У мед м'яких приземлень, як у пастку.
Чи є різниця- птаха ти, чи пташка?
Насамперед для тих, хто пір'ям вріс
В крило. І застеріг від "впасти".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307806
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 28.06.2013