"Вера не для обреченных".
Дороже нет мне ничего,
Чем трон забытый... я в аду
Всю жизнь и смерть. Я не приду,
Туда где свет, и лишь врагу
Отведать дам я этой роли,
Не был нигде кроме земли,
Я верил в то, что нет любви,
Взаимной - точно, но ни боли,
Ни зла, ни грусти, я не знал,
И знать не буду, все вопросы,
Что я когда-то задавал,
Уже решились, и последний,
Остался грустью в голове,
Не видно смысла, нет ответов,
И даже правильных советов,
Я слышать больше не хочу...
Я одинок... и лишь сейчас,
Узрел, что это оттого,
Что я был мертв уже давно,
Улыбкой маску называл,
Под ней и истину скрывал...
Ничто не ценно, лишь одно,
Приносит радость мне теперь -
Я был нигде, но видел всё,
Имел судьбу, и каждый день,
Ее менял... кого прощал,
Кого терял... кого познал,
Бывало, к смерти провожал,
Но всё ушло, и я не стал,
Смотреть назад, и верить в то
Что есть пути... над нами бог,
Неверный ход моих дорог,
А то что правда - то ничто...
...Стою один я возле скал,
Мой трон удел - и он упал,
Тревожит мысли только факт:
Мой час прошел...
И я устал...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458974
дата надходження 06.11.2013
дата закладки 06.11.2013
[b]
Мама вчила мене моралі.
Тато у років 10 показав, що не існує вічності.
Я не встигши на власному досвіді відчути кохання, зрозуміла, що його не існує.
Вибач тату…[/b]
- [color="#995197"]Що таке вічність[/color]? – Запитала вона одного ранку і він не міг зрозуміти, чому такі думки лізуть у її чарівну голівку ще не встигши намазати зубну пасту на щітку.
- Щось сталося? – Перепитав він.
- Ми так часто використовуємо це слово. Ну типу: «Я чекав тебе цілу вічність», коли людина запізнилася хвилин на десять. Або ж «цю пісню можна слухати цілу вічність», коли вона нам подобається. Але це означає, що ми послухаємо її так тиждень, а потім з’явиться інша, яка буде подобатися може і більше. Тоді який сенс ми закладаємо у слова: «Я буду кохати тебе вічно»? Такий самий? Типу «я буду кохати тебе, поки не зустріну іншу чи іншого, який заманить нас чимось новим, незбагненним. Нас завжди цікавить щось нове.
- Ти не права. – Заперечив він. – Кохати можна і вічно.
- Ти хочеш сказати, що будеш кохати мене вічно?
- Так. А ти ні?
- Вибач, любий. Мені ніколи не подарувати тобі вічність.
- Щось сталося?
- Ні. Просто я інакше дивлюся на речі. Чому люди так легко вдаються до брехні? Чому не можна сказати: «Я буду кохати тебе 363 дні, там 8 годин, 3 хвилини і 10 секунд», а потім все, пуф і кохання вивітрилося. Чи так: «Ми будемо щасливі аж поки у мене не з’явиться секретарка, у якої будуть більш упругі груди, ніж у тебе».
Мені ніколи не подарувати тобі вічність. Мене не навчили кохати.
Я не знаю, хто винен, та з усіх уроків життя я найбільше впитала в себе, як губка, брехні, тому і сама почала її сіяти.
Кажуть, якщо людину чимось образити, то вона відчувши, як це боляче на собі, ніколи сама такого не зробить.
Тоді це не про мене.
Вибач, мені багато брехали.
Здається, брешу ще більше.
Найстрашніше – не соромно.
Мені здається, що кожній людині на небі при народженні дарують таланти, принади, вміння.
Мені подарували вміння кохати, писати, думати, вчитися.
Та проживши кілька років, я відмовилась від дару кохання і замінила його на зради і брехню.
- До чого ти ведеш?
- Ти кажеш, що будеш кохати вічно, так?
- Так.
- Впевнений?
- Так.
- А якщо я скажу, що тиждень тому я не засиділася у подруги. А точніше не у подруги.
- Що ти хочеш цим сказати?
- Я була з хлопцем.
- Ти зрадила?
- Так. Тепер ти будеш кохати мене вічно?
- Між нами все скінчено.
- Ось бачиш як легко вічність перейшла в «ніколи». Тепер ми ніколи не будемо разом. Ти легко від мене відмовився. Нічого вічного немає.
- Як ти могла?
- Ось бачиш брехня навколо, а ми віримо словам.
- Як ти могла?
- [color="#995197"]А я і не могла…[/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458767
дата надходження 05.11.2013
дата закладки 05.11.2013
Поволі втрачаю зв'язок із тобою,
Втрачаю всі болі,
Втрачаю роки.
Все сталось страшенно сумною зимою.
Все сталось без волі.
Все вже навпаки.
Поволі звільняюсь від спогадів спільних.
Звільняюсь від втрати.
Звільняю думки.
І розум працює тактично, повільно.
Працює на страту.
Вже все навпаки.
Поволі вдихаю нові інтереси.
Вдихаю свідомість.
Вдихаю життя.
Тебе було менше, ніж болі та стресів.
Менше. Натомість
Було каяття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456862
дата надходження 27.10.2013
дата закладки 28.10.2013
Мы часто создаем себе кумиров.
Привязанности крепче всех оков.
Не тех, что звезды на пол-мира.
А что близки, и любим мы кого.
Те, кто давал порою нам надежду.
Кто приручил нас ласкою своей.
Кто даже другом звался прежде.
Вдруг станет как-то холодней.
Но я уверен, мир не создан для страданий.
Все выдержу, пускай в душе и пусто.
Взлечу, наперекор сердечной ране.
Все проиграв, поверив призрачному чувству.
18.10.2012.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391245
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 17.10.2013
Любовь наверное ушла…
Напряг не вынесла, слегла…
Но вытереть нельзя следы…
Следы в душе… От пустоты.
Судьба сорокою стрекочет.
Следы её темнее ночи.
И боль знакомая опять,
В друзья меня собралась звать.
Разорвана влеченья нить.
Не смог судьбу я ублажить.
Прощай пора сказать друг другу.
Пускай укроет след наш вьюга.
Те паззлы толком не сложились.
Ответов нет, ответы скрылись.
Смотря на мир сквозь грязное окно,
То чувство в тяжких муках умерло.
Осталось лишь себя винить.
Пускай и с болью, надо жить.
Надеяться, что лекарь-время,
С плеч снимет тягостное бремя.
07.01.2013.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391250
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 17.10.2013
Вино игристое,любовь,долги и свечи.
Соблазны эти русская рулетка лечит.
Простите,милая...в судьбу уйду я прочь...
Плеснёте мне искристого? Я с вами в ночь !!!
Сударыня! ! ! Распущенность порою не порок
А всплеск эмоций.Жизнь сегодня...завтра холод.
Свинец иль седина?что первым тронет мой висок?
В конце тунеля свет?или по крышке вдарит молот?
Мою улыбку только черный юмор бередит .
А в остальном ,прекрасная графиня
Всё будет хорошо ! мечтать ! любить !
И строки посвящать я буду ныне!
Плеснуть искрящего хочу в бокалы счастья.
Нектаром сладким , были чтоб полны.
Не разорвать,увы,ту ночь на части...
Мы будем вместе...в мыслях...я и ВЫ !
18.07.2013.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438145
дата надходження 18.07.2013
дата закладки 17.10.2013
Есть те,что ограничатся лишь малым.
Другие требовать хотят сполна.
Не понимая,что у жизни жало.
Укол наносит когда ты у дна.
Бывают в жизни злые шутки.
Не выгребешь,коль ты на глубине.
И не помогут даже прибаутки.
Когда дышать трудней вдвойне.
Я вам скажу ,как Ихтиандр со стажем.
Цените мелочи .Они всегда важны.
От слова малого,что сдури недоскажем.
Зависит часто ход судьбы.
04.03.2013.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405891
дата надходження 03.03.2013
дата закладки 17.10.2013
С тобой мы знаем, будто вОлки — санитары леса.
Но тут сей зверь олицетворяет негатив.
В душе твоей пусть не найдет волчица места.
Судьбу ты можешь от нее спасти.
Они не ходят в одиночку.
Их бродит стая. За спиной. Где мгла.
Одна за одиночество в ответе точно.
За боль другая выть пришла.
Волчица горести на месяц зубы скалит.
У многих злоба капает слюной.
Но ты их просто прогони подале!!!
Прочь злобных тварей, сильною рукой!
12.11.2012.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390326
дата надходження 06.01.2013
дата закладки 17.10.2013
Я для тебе залишуся вітром лише.
Ледве чутним в твоїх відчуттях.
Він раптово розгорне осіннім віршем,
Враз схололої пам"яті прах.
Відбринить в душі болючий щем.
І спогади зникнуть,як сніг навесні.
Грозовим відшумить швидкоплинним дощем.
І усмішка вуста не торкне уві сні.
Пам"ять стежку позначить чужими слідами.
До поштової скриньки стане іншим пароль.
Географію серце доповнить новими містами.
І на сцені актори розпочнуть нову роль.
25.12.2012.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390859
дата надходження 08.01.2013
дата закладки 17.10.2013
Как-то вот так сочинилось...Не знаю, что с ним делать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403987
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 14.10.2013
Ми заблудились у своїх здогадах,
Ти ще любила мене у спогадах,
Коли у смутку ховалась за хмарами,
І біль душевна зливалась з гітарами.
Як пазли складала моменти щастя,
Та я знав, що для мене ти гостя.
Усе розбилось на дрібні шматки,
І полилися сльози на твої рядки.
Ти зліпити хотіла світ ідеальний.
Втративши все, він став маргінальний,
Де ночами ти мучилась у своїх здогадах,
А я зовсім забув тебе у своїх спогадах.
2012р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435334
дата надходження 04.07.2013
дата закладки 14.10.2013
Среди зелени и чаек глухого кричанья,
Где-то от шумных баров вдали,
Я полна слепого отчаяния,
Я источена до самой крови.
Я скучаю по зябкости улиц
И по чаю из твоих губ.
Я домой все еще не вернулась,
Я считаю мгновенья и лгу.
Я бессовестно лгу всем, кто просит,
Что мне тут хорошо, как в раю.
Скоро снова нырну в нашу осень -
В нашу осень, в которой люблю.
Я стерплю и промозглые будни,
И тягучий кисель выходных.
Лишь гитары твоей бы струны.
Лишь замедлить бы время на миг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454316
дата надходження 13.10.2013
дата закладки 13.10.2013
Ти не плакала, ні. Твої речі
вже покоїлись у багажі.
Ти не прагнула тихої втечі.
І не хтілось чудес у житті.
Поверталась до темного бару,
бренді-колу вливала до рота.
Кожен третій складав тобі пару.
Кожен другий казав «ти гидотна».
Не буття, і не мрія. Сьогодні.
Паралельно бувало життя.
Ти шукала себе де завгодно.
В голові не думки – маячня.
Від нагадувань сльози з’являлись,
та одразу зникали в очах.
Бо із ними в тобі виринали
сором, біль, дикий відчай та страх.
Ти не плакала, ні. Твій автобус
на кордоні стояв п’ять годин.
Ти шукала загублену гордість
в лабіринтах душевних руїн.
31.08.12
21:30
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373870
дата надходження 28.10.2012
дата закладки 13.10.2013
Ти припиняєш чекати.
Чекання вбиває тебе.
Істота, що має хребет
свідомо вдягає лати
для захисту від сподівань
на краще та на майбутнє.
Щоб відчувати відсутність
того, що розхитує грань.
Ти - нетривалість моменту.
Епізодичний період.
Сумрак - всього лише привід
не заплатити ні цента
за всю безтурботність весни,
за літні примхи і зради.
Ти виживаєш заради
єдиного дня восени.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452113
дата надходження 01.10.2013
дата закладки 13.10.2013
Ты прости, но я очень устала
От пустых незатейливых встреч.
Что сберечь не смогла, что сломала,
Еще целых не тронутых свеч.
Ты прости за все то, что не будет
С нами больше случаться теперь.
Снова солнце с тобой не разбудит,
Забираясь на нашу постель.
Ты прости, что я больше не встречу
На пороге улыбку твою.
И на ласку теперь не отвечу,
Перед сном не шепну, что люблю.
Ты прости что к тебе прикоснулась, -
Может к сердцу, а может к душе.
Что однажды с тобою проснулась,
Что проснется другая уже . . .
26.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453236
дата надходження 07.10.2013
дата закладки 07.10.2013
Спробуй поєднати запах теплої кави з корицею
та сигарет з ментолом -
і ти його ніколи не забудеш.
Так пахло у неї на кухні,
коли я вперше прийшов.
Вона у джинсових шортах та футболці,
яка не закривала її плечі,
чекала на мене.
Потім готувала каву та говорила.
Говорила багато та по суті. Курила,
продовжувала говорити, вже про граматику у поезії,
ненормативну лексику та сучасних поетів,
їх особисте життя, наркотичні вподобання,
який алкоголь купують сьогодні та
їх недосконале виховання.
А я у виправдання казав, що в цьому вони і поети:
у алкоголі, заплутаному особистому житті ,
різновиді наркотиків – бо якщо б всі вживали
один вид марихуани,
то щоб це була за однопланова поезія?
А вона мовчки дивилась за рухами моїх губ
і коли я завершив
говорити – поцілувала мене.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451134
дата надходження 27.09.2013
дата закладки 27.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.09.2013
Давай играть, я будто мачо
И нет жены и нет детей
И мы с тобой одни на даче
Сестры двоюродной твоей…
Давай играть, ты будто леди
И нет ни мужа, ни детей.
И мы одни на белом свете
Среди заснеженных полей.
Давай играть, что мы знакомы
Сегодня ровно десять лет,
Ты вывела меня из комы,
А я тебе принес букет…
Давай играть, что мы в разведке,
Кругом Гестапо, СМЕРШ и кровь,
А мы с тобой как птицы в клетке
Поем и празднуем любовь.
Давай играть, что я из зоны
Откинулся и, хоп, к тебе
И под мелодии шансона
Я волю чувств даю себе.
Давай играть, ты будь-то пышка
И ходишь-бродишь по Тверской.
А я, не опытный мальчишка,-
знакомлюсь с падшею Москвой.
Давай играть, что мы на пляже,
На диком пляже и одни…
Наверное, поближе ляжем.
Нельзя терять нам эти дни.
Давай играть, что ты доярка,
А я колхозный бригадир
Пришел к тебе, - ну, что Одарка,
Давай за Родину, за мир!
Давай играть,ты куртизанка
А я француз, маркиз де-Сад
и волоку тебя в альтанку,
а ты кричишь: -.........!*
Давай играть,- мы на орбите,
Под нами вертится Земля.
И все число наших соитий
Проконтролировать нельзя.
Давай играть, что ты царица,
А я твой верный фаворит.
Царица жаждет веселиться
И это так меня бодрит.
Давай играть, что я геолог,
А ты, чукотская жена.
И ночи час, ну очень долог,
А ты мне мужем отдана.
Давай играть,что конец света
не за горами,-он пришел!
Но вместе мы.Ты чуть одета.
Нам напоследок хорошо.
Давай играть, как много значит
что я тобой лишь дорожу;
От всех под теплым пледом прячу
И черный кофе подношу.
*- читатель может подставить рифму по своему рассуждению. :-)
.
.
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389424
дата надходження 02.01.2013
дата закладки 24.09.2013
Больших домов расплывчатые тени,
Туман вдали и щедрый листопад,
А мысли о тебе как червь сомнений,
В осенний день такой у нас расклад.
Струится в небе синем паутина,
Серебренные нити на ветру,
Уходишь ты - печальная картина,
А окликать обратно ни к чему!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450450
дата надходження 23.09.2013
дата закладки 23.09.2013
Ті карбованці в твоїй кишені
Ти всі спустиш на пачку LM.
І наповнивши димом легені,
Забуваєш про сотні проблем.
Ти стоятимеш, вгору піднявши,
Очі, повні дитинства колись.
Що було, і що буде зрівнявши,
Клянеш мрії, які не збулись.
Ти запалиш за перше кохання,
І за ті неповторні вуста,
За страхи ті дурні та вагання,
За солодші у світі слова.
Ти палитимеш, наче востаннє
Покохати тобі довелось.
Роздивляючи небо безкрайнє,
Знов згадаєш, як все почалось.
Натягнувши обличчя щасливе,
Ніби це дурнуватий був сон,
Приховаєш свій погляд журливий
Серед тисяч подібних персон.
Запозичені гроші зелені
Обміняєш на декілька грам.
Опустошені знову кишені,
І немає на квіти для мам.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417678
дата надходження 11.04.2013
дата закладки 29.08.2013
Біль надій вже ллється в моїх сльозах,
Що печаль пересолила знову,
Перебрала трішки, я п'янію в рамках дози,
Із мовчанням я завершила розмову.
Мене відстань не рятує, не лікує
У моїх мостів порвались троси
Вже ніхто нічого не почує
Бо голос втрачений без операцій та наркозу.
Мій спокій заглушено шепотом вітру,
Вся вірність згубила свій природній відтінок
Та тіло швидше ззовні як жертва,
Бо вийняте серце заживо мертвим.
Звучить десь ехо мовчання крізь стіни,
Я у світі де на все свої ціни
Не душевних купюр, ті сльозами обмоклі.
Я чекаю на чудо, заглядаю в біноклі.
Божевілля поселилось у коренях мрії,
А в душі вже наповнились кишені надії
Заплювала всі клапани серця отрута
Кров прокисає тим самим маршрутом
Свобода запахла салютами стартом
Відчай вмирає як спокій забутий!
А я далі їду, чергове перехрестя
Вже все скаженіє, що горіло із честю.
Я часто щось зважую, щось обираю
У розчаруванні я спокій постійно чекаю
Надії живуть та вбиває їх відчай
Не стану я іншою, не зміниш обличчя.
Спочатку десь щастя, відверті надії
А потім по-трошки плавляться мрії
Багато бажань та цілі високі,
Та після планів десь знаходиться спокій.
А від сподівань божеволіють люди,
Ходять по світу, провітрюють груди,
Існують як слиз, не живуть ці істоти,
Постійні турботи, нікчеми, гидoтa!
Існуєш?Не в спокої бачиш ти щастя,
А коли кров пропалює вщент зап'ястя
Та вічно тікаєш ти від себе
Риторичне питання: воно тобі треба?
Чи змінить весь сум ця зміна погоди?
Чи забере всі від тебе тривалі турботи?
Чи зможеш ти дихати й жити - дилема,
Чи гіркота кави єдина проблема?
Чи спокій молитва мовчанню як крикові серця?
Розпач- патрони повільної дії люстерця,
Не треба шукати в чужій душі павутину
Бо мають можливість, а решта-причину!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445831
дата надходження 28.08.2013
дата закладки 28.08.2013
ЗАМУЖ МЕНЯ НЕ ЗВАЛИ,
ДЛЯ ВЕХ Я ПУСТАЯ СТРАНИЦА
ХОТЯ НИКОГДА НЕ ИСКАЛА
Я В ЖИЗНИ ДАЛЕКОЙ ПРИНЦА.
ХОТЕЛА ЛЮБВИ ПРЕКРАСНОЙ,
ПЛЕВАЛА НА ЧЬЕ-ТО МНЕНЬЕ,
НО В ЭТОЙ ЖИЗНИ ЯСНОЙ
НЕ КО ВСЕМ ПРИХОДИТ ВЕЗЕНЬЕ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445347
дата надходження 25.08.2013
дата закладки 25.08.2013
Я пишу тобі листа, життя моє:
Що без тебе вже не можу жити.
Полюби мене таким, яким я є
Всеодно тобі самотньою тужити.
Та признайся, любиш ти мене,
Ці рядки душі пишу у слові.
Знаю, що грядуще не мине,
Возродивсь в нашій палкій любові.
І свідомо йшов до цього часу,
Малював долонями цю весну.
Щоб з тобою вдіти спільну расу
Й знов без тебе нині не засну.
Де ти є, моя кохана осінь?
Барвою листків мене прийми.
Хай моя любов тебе возносить,
Ти ж візьми і просто обійми.
Знаю я, наречена весною,
Взимку пережив тяжкий удар.
Та й нас червень обвінчав красою.
Я з тобою рай, а не кошмар.
Вертайся здалеку, кохане зайченя,
Беру до рук я лише наші фото.
Коли ти скажеш знов мені: «Твоя!
То що, ти забереш мене з аеропорту?».
16 серпня 2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443767
дата надходження 17.08.2013
дата закладки 25.08.2013
Наверное, что-то остыло...
И где-то внутри перестало болеть...
А может я просто простила,
И может душа перестала гореть?..
Я не верю, что это паденье!
Надеюсь на то, что опять низкий старт...
Ты не жди, что хоть на мгновенье
Я брошу тебе жалеющий взгляд!
Я умею летать, ты же знаешь...
И умею теплом согревать в холода...
Но чем больше грехов ты прощаешь,
Тем скорее уйдешь навсегда!
Вот и я наконец-то уйду, не вернусь..
Пожелаю удачи, - ты же счастье свое потерял,
Но тихонько уйду и с тобой не прощусь...
Я уже не хочу, чтобы ты меня возвращал...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445367
дата надходження 25.08.2013
дата закладки 25.08.2013
(Присвячую моїй коханій Суботіній)
Згадав про тебе знов, моя акаціє,
Леліяв мовчки, ждав коли зростеш.
Під хмарно-синім небом аплікації
Ти виросла і я з тобою теж.
Заквітчана, убрана в пишні шати,
Мов наречена, видна між усіх.
Солодкий аромат хотів спізнати
Та обривати цвіт для мене – гріх.
Твій аромат мій вітер рознесе,
Свої думки ще раз очищу кров’ю.
Для тебе знов створив нове есе
Написане взаємною любов’ю.
Хоч виростив, леліяв і беріг,
Ти мовчки дивишся, сумую за тобою.
Бо не цвітеш, а сиплешся до ніг
Не цвітом, а моєю простотою.
25 травня 2013 р. Автор: Олег ГАВРИЛЕВИЧ
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435710
дата надходження 06.07.2013
дата закладки 07.07.2013
"Не забувай мене" - скажу я
В ту порожнечу сірих днів,
Ти не сумуй, молюсь я,
Не бачачи про тебе снів.
Я знаю, буде добре, вір,
Не забувай моє тепло,
Знайдеш очікуваний мир,
Якого, думав, не було.
"Не забувай мене" - скажу я,
Нехай дороги розійшлись,
Частиночка душі - твоя,
Надіюсь мрії всі збулись..
Не думай "Завтра ", є "Тепер",
Але ті спогади залиш,
Надіюсь все погане стер,
Згадай мене, а не облиш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435693
дата надходження 06.07.2013
дата закладки 07.07.2013
Із неба тихо падав дощ,
А краплі входили у землю.
Не говори, ти - краще змовч,
Щоб зустріч не була даремна.
Вже скільки часу разом ми
У спокої цілуєм ночі.
Я зрозумів після зими,
Кому ще раз погляну в очі.
Заглянув в дощ – тебе немає,
Із сумом прогуляюсь знов.
Чому ти їдеш, як кохаю,
Ти ж не топчи мою любов.
А дощ все йшов щораз сильніший,
Тобі писав свої я вірші.
Щораз він бив мене в обличчя.
Баланс, тривога, протиріччя.
«Ти не впадеш», - скажу ще раз.
Почуй з дощем в чужій країні.
Благословлю наш спільний час,
Пандори скриня у руїні.
Ще дощ ішов в природи лоно
Зросив надію і любов.
Твоя душа, мов біле гроно,
Моя ж чекає знов і знов.
Пройде все літо, може, й осінь,
Зима злетить, немов літак.
Ти не впадеш у прірви косінь,
Хай навіть все буде не так.
25 червня 2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435521
дата надходження 05.07.2013
дата закладки 06.07.2013