скільки хочеш цілуй її руки і вуста, і ключиці, й зап'ястя.
це тебе не врятує від муки. це тебе не приречить на щастя.
скільки хочеш вкладай її в ліжко та вливайся до неї під ковдру.
це, на жаль,тебе, любий, не втішить.це,на жаль,принесе тільки втому.
скільки хочеш будь з нею, хоч вічність. затуманюй їй очі собою!
та від мене чекатимеш вістей. бо лиш я тобі рідна до болю.
проклинай і кажи, що я грішна. що про тебе нічого не знаю,
що у тебе давно вже є інша. та вона тебе так не кохає.
проклинай і впускай мене в душу. і ромазуй вуста, мов помаду.
з суші в море і знову на сушу. я клянусь, це не схоже на зраду.
проклинай же мене скільки хочеш, запускай в мої вигини пальці
я віддам тобі все, що ти хочеш. лиш не йди ні сьогодні, ні вранці.
скільки хочеш цілуй МОЇ руки, і вуста, і ключиці й зап'ястя.
я тебе не врятую від муки. та лиш я принесу тобі щастя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470723
дата надходження 06.01.2014
дата закладки 06.01.2014
О, мужчины, не злитесь на женщин!
Вы в коварстве сильней во стократ!
Весь ваш мир так фривольно изменчив,
Что достоин, в кавычках, наград.
Побеждая в любовной атаке,
И, неся флаг победы в руках,
Вы включаете хитрость и враки,
Оставляя любовь на словах.
Заметая следы хитрым взглядом,
Распушив по-павлиньему хвост,
Ожидаете новой награды,
Заступив на любовь, как на пост.
Вас не мучает совесть ночами,
Когда «бывшая» ждёт и грустит.
Вам не ведомы боль и печали.
Вы не в курсе, как сердце щемит.
Лишь тогда, когда сами споткнётесь
О коварство любовных интриг,
Вы под женскую слабость прогнётесь,
О своей забывая на миг.
И ругаете нас, что есть мочи.
Мол, все женщины стервы. И всё!
Забывая о том, между прочим,
Что мы часть вас! Точнее – ребро!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469811
дата надходження 02.01.2014
дата закладки 02.01.2014
Не бійся жити без його очей,
В них - холод, що тебе тримав.
З усіх обманутих людей,
Він лиш тебе одну кохав.
Не бійся гримнути дверима і піти,
Лишаючи йому пусту кімнату.
Ти знаєш, знає він, що не знайти
Більше такої, бо її він втратив.
Не бійся бути вже не поряд з ним,
Але не будь ще взагалі без нього.
Ти зачекай, нехай розвіє дим,
Тоді побачиш ти свою дорогу.
Не бійся згадувати все,
Що було ніби й не можливо.
Хай час у пам ’ ять заплете ,
Бо воно в серці в тебе жило.
Не бійся правди, що несе
В тобі всю щирість твого тіла.
Нехай і він дурню верзе,
Скажи, що ти кохати вміла.
Не бійся пробачати й пробачай,
І не суди, бо всі ми люди.
Втрачаючи борись, і знов втрачай.
Живу в одну лиш мить, такого вже не буде!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468314
дата надходження 25.12.2013
дата закладки 25.12.2013
Якщо пішов – іди. Не повертайся
Ти вже достатньо болю їй завдав.
Не розповідай про те, що це життя – не казка.
Їй не потрібно знати все, що ти пізнав.
Якщо пішов , то більш не повертайся.
Ти не руйнуй її наївність й чистоту.
За це ж її любив, собі признайся.
Хоча і не заповнив цим свою душевну пустоту.
Знайди собі під масть – пустих, відвертих.
Із досвідом…чи як це називав.
Таких є більшість – знають всі, напевне.
І ти таких багато зустрічав.
Знайди собі таку – на все готову,
Щоб без розмов про книги і кіно.
ЇЇ ж залиш… хоча таку чудову
Не буде більш знайти тобі дано.
Коли пішов, не смій вже повертатись.
Нехай вона не зразу зрозуміє,
Та їй без тебе буде значно краще –
Вона любові вічної воліє.
Не повертайся, щоб не зруйнувати
Загадку ту. ЇЇ, душею доброю.
Щоб не зробити її в мить і назавжди холодною
Ти просто зникни. Йди, не озираючись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467853
дата надходження 23.12.2013
дата закладки 23.12.2013
А в мене ванна з сіллю замість моря,
Розчинна кава і дешевий секс.
Мене гризе щоденна параноя,
Що це життя все ж не знайде свій сенс.
Моє життя — бордель!Бордель і бл*дство,
Бо я в віршах цих дохну і гнию,
Я у собі закована у рабство.
Ось так живу. І я ось так живу.
І я ж себе уже давно зносила,
Я бл*дь людина! А ви просто бл*дь.
Бо в нас чим старший — більше ти тварина.
І вже ніяк. І мабуть вже ніяк...
Бо нас же гидять. Гидять і плюндруюсь.
Ламають ноги, шию і хребет.
А потім враз ніхто тебе не чує.
І ти живий, хоча ти вже помер.
Три метра наді мною , сучий сину!
Брехні, обману і мабуть землі.
В мені давно забили вже дитину,
В мені давно погашені вогні.
А я не гасну. Я живу і тлію.
Тиняюсь світом і шукаю сенс.
Здіймаюсь в гори по свою надію,
Щоб вітер в мені полум'я воскрес.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436205
дата надходження 09.07.2013
дата закладки 09.07.2013
Пока ты называешь пауков насекомыми и путаешь дарвинизм с теорией антропогенеза, я чищу окаменелости в пыльной комнате, используя щетку и воду (иногда железо).
Тебя выводит, когда другие пишут безграмотно или обращаются к тебе не так, как ты хочешь. Хотя и сама называешь неправильное правильным в каких-то феерических расстановках точек.
Твои вечера - это безудержные комки эмоций, которые ты рождаешь и выливаешь на публику. Мои вечера - это игры в Квейк на слабеньком проце и попытки сложить жизнь, как кубик Рубика.
Ты постоянно влюблена и завязывала бы шнурки ему, но он с другой, недостойной и твоего вздоха. Мне до твоей славы - как раком до Киева, но я уже здесь и не знаю, хорошо это или плохо.
Мы никак друг ко другу не относимся, держась на расстоянии сотен километров и закрыв уши. Мы разные, как синус и косинус, и не выясняем, кто хуже и кто лучше.
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436024
дата надходження 08.07.2013
дата закладки 08.07.2013
Ведь каждый зодчий – он в душе поэт.
Слагая стих из камня или глины,
Кирпичик на кирпич, он много лет
Мешки бросал на согбенную спину.
Стих возведя из розы лепестков,
Любуется – какое совершенство!
Завянут розы… Как из страшных снов,
Разрушилась гармония блаженства.
Ломать – не строить. Кто это сказал?
Сломать бы строки – кирпичи без рифмы.
И жизнь направить в русло среди скал,
И гордо над ущельями парить бы.
И вновь перо с тетрадкою в руке.
Напоготове – шпатель и стамеска.
Построить остров в жизненной реке,
Чтоб для стиха нашлось бы свято место.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436019
дата надходження 08.07.2013
дата закладки 08.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.07.2013