Оазою дівчина вийшла по воду,
Прекрасна, мов гурія в райськім саду,
Собою втішаючись, гарна на вроду...
Та хлопець зустрівся їй, як на біду...
За нею іде, все собі поглядає,
То вірші чита, то співає пісні...
Поставила дівчина глек, і питає-
Ти хто? Що ти хочеш сказати мені?
Я, каже хлопчина до неї з любов"ю-
Поет та цінитель твоєї краси,
В коханні знавець, і піду за тобою,
Тебе не зречуся, чого не даси!
Отак він їй ніжно, шербету солодше,
Наспівував пісню кохання свого...
Замислено звузились дівчини очі...
Вона усміхнулась. Спитала його-
Чарівний юначе! Ти не помилився?
Іду за водою ж-бо я не одна.
Сестри ти моєї ще не роздивився.
Поглянь- он за нами прямує вона!
У неї тендітніша шкіра, ніж в мене,
Зі станом ніхто не зрівниться її.
І очі у неї- оази зелені,
Ясніш від смарагду. Куди там мої!...
Замислився хлопець. На місці лишився.
Вона собі далі із глеком пішла.
І- мало не впав, як ото роздивився-
Назустріч старезна бабуся пройшла...
Оговтався хлопець. Красуню нагнавши,
Питає- навіщо ж збрехала вона?
Вона усміхнулась чарівно, і, ставши,
До нього промовила- От дивина...
Поете! Як кажеш, пізнав у коханні
Всіх тонкощів, знань, і сказав ти мені,
Що любиш мене, що від ночі до рання
Для мене лиш будеш співати пісні.
Ти ж тільки-но клявся моїм залишитись.
То як же ти зміг, коли клятва дана,
Залишить мене, та піти подивитись
На іншу, чи краща за мене вона?!
.......... ........... ........... ...........
Прадавнє піски замітають пустелі...
Ми мудрість розкопуєм серед пісків,
І радо пізнАєм журливі й веселі
Прадавнього сходу надбання віків.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496956
дата надходження 05.05.2014
дата закладки 06.05.2014
Три сестри разом зростали у селі одному,
І ось час настав піти їм із рідного дому.
Старша з них була лінива, не доведи Боже,
А середня така злюка, ще й на відьму схожа.
Наймолодша - працьовита, лагідна й красива.
Й ось до їхнього обійстя жінка зайшла сива:
- Збирайтеся у дорогу, бо я ваша доля,
Хочу заміж вас віддати, на те Божа воля.
Посадила дівчат в бричку ледве засіріло,
Довго їхали і в полі парубка зустріли.
Він пшеницю жне і сходу у снопи складає.
Доля старшій каже: - Ти вже чоловіка маєш.
Їдуть далі, а назустріч не хлопець - картина,
Має дуже добре серце, щирий, як дитина.
До середньої звернулась Доля: - Це для тебе.
Ось такого чоловіка тобі, доню, треба.
Поїхала Доля шляхом з меншою сестрою,
Бачать - село, в селі хата стоїть під горою.
Сумно дивляться з-під стріхи маленькі віконця,
Біля хати спить п'янезний чоловік на сонці.
- Оце й є твій наречений... - каже Доля тихо.
Менша сестра швидко в сльози: - За що таке лихо?
Чим же я, скажи на милість, прогнівила небо?
- Та... Нічим. Тільки цей хлопець пропаде без тебе.
***
Чи буває доля з нами, людьми, справедлива?
Адже кожен хоче жити у парі щасливо.
Все частіше клянем долю, а того не знаєм,
Що ділитись з іншим треба тим, що в серці маєм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497171
дата надходження 06.05.2014
дата закладки 06.05.2014
Я вмію бути різною:
То доброю, то грізною.
Веселою, журливою,
Нещасною, щасливою.
Бадьорою, похмурою,
Дурепою і мудрою.
Багачкою, біднячкою,
Стилягою, простачкою.
Тверезою, вхмілілою,
Сумирною, чванливою.
М'якою і залізною,
Замурзаною, чистою.
Кумедною, марудною,
Зодягненою, nude-ною.
Дзвінкою, часом тихою,
Малою чи великою.
Сміливою, встидливою,
Слабачкою і сильною.
Я різна! Я така!
І де б я не була -
Завжди сама собою!
Чи будеш ти зі мною?
Фото: Елені-Софія Регліс
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485226
дата надходження 12.03.2014
дата закладки 12.03.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.03.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.02.2014
Романтика у нашому столітті застаріла.
Її замінюють комп'ютери, планшети і мобіла
Листи давно не пишуть, не модні й есемес
Усе біжить так швидко, що викликає стрес
Не ходять люди пішки, на зорі не любуються,
Понакупляли авто, і ними лиш хизуються,
Депресія у коней, і в молоді депресія,
Бо перші не потрібні, ну а у других сесії...
Гризуть граніт науки, з коханням зачекають,
У вільний час кохання в " контактах " пошукають.
В " контактах " друзів повно, не те що у житті.
Здається, ти між ними, а ти на самоті...
І книги вже не модні, у нас є інтернет!
А горе- це згубити свій стартовий пакет!
Відірваний від світу ти станеш, як відлюда
Цікаво раптом стало, а що ще далі буде?
У науковців є багато " чудових " цих ідей,
Тільки наука ця, насправді, відштовхує людей...
Лишень би не додумались про віртуальний секс,
Тоді беззаперечно почнеться вже регрес...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479973
дата надходження 17.02.2014
дата закладки 17.02.2014
Син приїхав із науки
Додому в суботу.
Повечеряв, вмивши руки,
Подав грізно ноту:
- Мамо, гроші мені треба.
- Нащо?
- Йду гуляти!
- Чи ловлю я їх із неба?
Де їх маю взяти?
- ВІЛ-інфекцію принести?
Молодим вмирати?
- Що таке дурне плетеш ти?...
Скільки гривень дати?!
[b]На додаток така мораль для молодих:[/b]
Добра справа - до кохання
Захист купувати.
Та все ж краще до вінчання
Цноту зберігати!
29.12.13 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473245
дата надходження 17.01.2014
дата закладки 14.02.2014
У кожного в житті знайдеться людина,
Яку ніколи не зможуть замінити.
Вона є тим скарбом, вона безцінна,
У твоєму серці вона буде завжди жити.
Бережи її як своїх рідних маму і тата,
Бо пройдуть роки, час не стоїть на місці.
З нею ти забудеш що таке зрада.
Дні, прожиті разом, будуть щасливі та милі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474687
дата надходження 24.01.2014
дата закладки 24.01.2014
Лейтенант якоїсь служби проспав на роботу,
Чомусь так йому здалося, що нині субота.
Розбудив його зненацька дзвінок на мобільний.
- Я вас слухаю - промовив сонно і повільно.
Голос ніжний і приємний питає з розгону:
- Чи не хочете отримать секс по телефону?
- Та ви знаєте, дівчино... Взагалі не проти.
- Тоді зараз вас з'єднаю з командиром роти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472702
дата надходження 15.01.2014
дата закладки 15.01.2014
Розкажу вам про лисичку,
Вовка сірого сестричку.
Хитра руда лиска дуже,
Та про це ти знаєш, друже.
Бо ж казки розповідають,
Який з нею клопіт мають -
Горобчика оббрехала,
Колобком поласувала.
На вовчику покаталась,
І на лавці повалялась.
Всю муку повисипала,
Й пиріжки з комори взяла.
Збитків наробила діду -
Рибку вкрала для обіду.
Журавля в дім запросила,
Та нічим не пригостила
Курей дуже полюбляє,
Тому й в села забігає
По вулицях покрутитись
Та чим небуlь поживитись.
Фарбою намалювалась -
Красотою хизувалась:
Лапки в чорних чобітках,
Чорні кінці на вухах.
Довгий хвіст бува мішає,
Як від пса вона тікає.
Замітає всі сліди,
Щоб позбутися біди.
Якщо ж ти чогось не знаєш,
Та бажання знати маєш,
Книжку взяти поспішай,
Й казочки перечитай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460854
дата надходження 16.11.2013
дата закладки 16.11.2013
1
Сказав би я:людина й швидкість
Створили надміцний союз,
Життя,як рік,дні-хлібні крихти,
В повітрі страх-я теж боюсь!
Сказав би ти:ми не з початку,
Не через нас лавина змін,
Не та епоха,щоб чекати,
Найкращий друг-адреналін!
Сказав би я...
Сказав би ти...
Активний я-пасивний ти...
2
Сказав би я:людина й мудрість-
Два протилежних полюси,
Спіральний світ,закон не дружній,
Батьки мовчали-я просив.
Сказав би ти:впорядку зброя,
Нас не страшить стіна води,
Дорога-суміш поту й крові,
Ми тут надовго-назавжди!
Сказав би я....
Сказав би ти...
Пасивний я-активний ти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453131
дата надходження 07.10.2013
дата закладки 08.10.2013
Дитинство, юність, то весна,
Середній вік, то щедре літо,
А старість – осінь то сумна,
Зима ж – прощання з білим світом.
Зустріти б ще одну весну
І літечком поласувати,
А старість оминуть сумну
І в забуття не крокувати.
Та, певно, мрія ця стара,
Цьому ніколи не бувати,
У кожного своя пора
Кінчати світом крокувати.
То ж поспішаймо залишить
У спадок щось розумне й вічне,
А не даремно світ коптить
Й гонімо думку про трагічне.
21.04.11.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451152
дата надходження 27.09.2013
дата закладки 27.09.2013