Крик, задушеный слезой...
Крик души, а не от боли.
Человек, ну что с тобой?!
Расскажи мне, что с тобою...
Я смогу тебя понять,
И тебе вдруг легче станет.
Что ты хочешь рассказать?
Что тебя так больно ранит?
Ты не ждешь тепла друзей,
Да, оно тебе не нужно.
Ты среди чужих людей
Ищешь родственннные души.
Незнакомый человек
Боль не разведет рукою.
Он лишь даст тебе совет.
С ним ты можешь быть собою.
И кто знает, может ты
Тоже чем ему поможешь;
Может, он от суеты
Так изнемогает тоже?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626440
дата надходження 05.12.2015
дата закладки 06.12.2015
я наче здавлений. мені бракує... чистого
повітря... слова, духу, часу. чашу
життя барвистого, солодкого, врочистого
я не шукаю, не бажаю - нащо?..
хвалити те, що похвали не потребує...
в нас
бавиться, іскриться та вирує -
час.
я підiймаюсь... я люблю життя. хто так, як я?..
полюбить пoринати у життя...
в житті...
побачить сцени із буття...
в бутті...
буття почує...
чутких чуток чуттєвії чуття чуттів -
весь світ вирує
у вирі вирів-почуттів...
сміється... з трагедій сцени та в житті...
я й сам... я сам з собою... не один лишився,
адже є я
і самість є моя...
зі мною...
сам з собою...
я зустрівся...
я наче здавлений... мені бракує...
між людьми...я сам... весь світ вирує...
у мені... мене самого...
між людьми мені бракує мене самого у мені!..
немає... бога...
й не потрібно!..
мені... в мені...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570211
дата надходження 29.03.2015
дата закладки 29.03.2015
Безмежним сумом в серці розливались
Невиражені словом відчуття,
П'янким туманом тихо розтікалось
По венах невідоме почуття.
Думки в безладнім хаосі кружляли,
Мов бульбашки у келиху з ігристим.
Та як їх вгамувати - я не знала,
Лиш чула в серці щось безмежне й чисте.
І лячно було всьому дати назви,
Тому їх і тепер ще не існує.
Та не складаються в картинку дивні пазли,
І лиш твій голос тугу цю тамує.
Тут логіка складає свою зброю,
Здоровий глузд беззахисно мовчить.
Лиш серце, переповнене тобою,
На мові невідомій щось кричить.
02.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448624
дата надходження 12.09.2013
дата закладки 13.09.2013
Гаси вогні: уже займається світанок,
Між білих хмар танцюють перші промінці.
Ходімо в ліжко. Поцілунок наостанок.
І очі в очі. І рука в руці.
Втікає час, немов ріка бурхлива,
А я все не натішуся тобою.
Щомиті, як у перший день, щаслива,
Незмінно переповнена любов'ю.
І нескінченні лагідні розмови,
Й мовчання невимовну глибину,
Таку незвичну, і таку казкову,
Не розумом, лиш серцем осягну.
Розтану вкотре у твоїх обіймах,
А у душі назавжди знати буду:
На сварки, на образи і на війни
Я не змарную жодної секунди.
15.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448112
дата надходження 09.09.2013
дата закладки 13.09.2013
Ти так легко знехтував мною,
Обнулив почуття свої...
Зжував серце,напився кров'ю,
Мов вампір!
Залишив лиш біль...
Ти втоптав у багно розлуки
Крихку душу,зелену любов.
І не встигла вона зчервоніти!
І зіржавів подвійний шов...
І замурзаною стояти
Ти покинув в стерильних днях...
Так безглуздо було стріляти
І гребти у пробитих човнах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419872
дата надходження 21.04.2013
дата закладки 13.09.2013
Такі, як ти, приходять назавжди,
У серце проникають мов отрута,
Навік свої лишаючи сліди,
Без запитань чи можна їм там бути.
Такий, як ти - один на все життя,
І втративши - довіку не пробачиш,
В собі нестимеш сум і каяття,
І знатимеш, що в серці й досі плачеш.
Спливаєш часом ти у моїх снах,
В думках моїх усміхнений спливаєш.
І я не вірю в те, що я сама
Обрала світ, в якім тебе немає.
І скільки б не пройшло з тих пір років,
Які б у серці бурі не здіймались,
Таких глибоких, чистих почуттів
Ніколи більше я не відчувала.
Лишився в серці сум, уже не біль
(Його роки розлуки вгамували...),
Та чи колись пробачу я собі
Те, що тебе так пізно розпізнала...
10.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448782
дата надходження 13.09.2013
дата закладки 13.09.2013