Скільки сліз відчули перони
Скільки болю зазнали вони
Скільки бачили розбиті долі
І згорілі душевні мости
Дощ обмиє його стони
Потяг поїде вдаль
І теплі твої скроні
Відпустять його в вуаль
Ти промовчиш на гучному мінорі
Яке подарувало тобі печаль
Не вистачило сили волі
Щоб не пролилась з очей кришталь
Як же сильно перони стогнали
Про втрату подарованих надій
Як же сильно вони кричали
Що він більше не твій
Пожовкле листя падало під ноги
Колії всі замело
Ти відчула смак тривоги
Яке душу тобі гризло
Все з горизонту потягу не видно
Залишились лиш мокрі скроні
Зникло в темряві останнє рідне
За що ви зі мною так перони...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455077
дата надходження 18.10.2013
дата закладки 18.10.2013