Дочекаюсь слушної миті,
Запитаю: як в тебе справи?
Як жилося у тому світі,
Що колись удвох малювали.
Дочекаюсь того моменту,
Коли сонце засліпить очі.
І у темряві відшукаю,
Те, без чого жити не хочу.
Дочекаюсь, може запізно
Будувати нову мозайку.
Як набридло втрачати істину,
І шукати, весь час шукати.
Дочекаюсь, лише терпіння,
Все буде, коли час настане.
Моміняюся докорінно,
Переставлю усе місцями.
Дочекаюся в тому світі,
Відшукаю в самому пеклі.
Якщо треба буду горіти,
І старждати до нескінченності.
Між суцільними паралелями,
У хаосі людського бруду.
Ми зустрінемося в буденності,
Випадково, як чужі люди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473346
дата надходження 18.01.2014
дата закладки 25.01.2014
Вона його вже більше не чекала.
За шибкою ніч з вітром говорила.
Їх просто так двох доля розтоптала.
Ось так бува...Й комусь вже буде мила...
І він комусь...та думати ще тяжко,
Як вже не їй, а іншій на пероні
Він пригорне до серця руку...Важко...
І їй подзвонить...іншій...у вагоні.
Таке життя. Стрічаються ж бо люди
В житті для чогось, вищої мети.
Отак й вони надалі і повсюди
У різні боки собі будуть йти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473940
дата надходження 20.01.2014
дата закладки 20.01.2014
Твоя усмішка ніжна, мов весна
І добрі очі дивляться на мене.
У них така прозорість і краса,
Як роси, що лежать на листі клена...
Я уявляю щебет солов'я,
Твої слова, немов бальзам на душу.
Як шкода, що тепер я не твоя,
Та я думками, мрії, ще зворушу...
Вогнем палає дивний небокрай,
Неначе знову наступило літо.
А я думками із тобою - знай,
Серед зими, а в серці квітнуть квіти...
Летять сніжинки ніби кружева,
Лягають оксамитом на дерева.
У комин вітер часто завива,
Мчить трійкою Зимова королева...
Кладу долоню на холодне скло,
Гоню навбридливу самотність з хати.
Нас казкою зігріє ще тепло.
На нього завжди будемо чекати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392361
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 15.12.2013
Я для тебе була безмовною,
Навіть в миті судом душі
А у відчаї трішки сонною,
Трішки іншою, чи то не в собі.
Я для тебе була порожньою:
І тоді, як давилась в журбі,
І коли захлиналася втомою,-
Була просто тобою в собі.
Я для тебе була сніжною,
Коли ти обпікав думки,
Як старалася бути ніжною.
Я-то була, не бачив ти.
Я хотіла тобі відкритися,
Непочуті котились слова.
Чому жінка всього лише загадка?
Їй не згадки потрібні, а ви.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458116
дата надходження 02.11.2013
дата закладки 03.12.2013
Они ругались ночью,днем,
Но никого роднее нету.
И воет ветер за окном,
Поставив старую кассету.
Она ему готовит щи,
И ставит старые тарелки.
А так обычно дляться дни,
Часы обходят просто стрелки.
А он готовит вкусный чай,
Ворчит,в постель всегда приносит.
Она ведь знает-это рай,
И Господа все время просит
Оставить им хотя бы день.
Хотя бы ночь.Хотя бы лето.
Пускай стучится в жизни дверь
Лишь ветер со своей кассетой.
Они обнявшися легли,
Они всю жизнь так засыпали.
Какие б не были все дни,
Но ночью рук не разнимали.
Он утром встал,она лежит,
И смотрит в небо нежним взглядом....
Так это смерти был визит...
Она не будет больше рядом.
Он просто шел,и падал снег,
Присел на лавочке у сквере.
Ну почему ее все нет?
Он к ней идет.Он верит,верит...
И обняла,как каждый раз,
Ворчала,сильно прижималась.
-Скамейка ведь мала для нас?
-Да я б с тобой на ней осталась...
Его нашли через два дня,
Так сыпал снег,что не гуляли
Детишки.Но она пришла...
Чтоб порознь долго не скучали...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462465
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 26.11.2013