Юлія Антоняк: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.01.2016


Леся Kürbis

Эльза

Утро  ангинным  голосом
Кашляет  из  динамиков.
В  старческой  телогреечке
Зябнет  её  спина.

Эльза  распустит  волосы,
Став  непристойно  маленькой,
Звонкой,  как  горстка  мелочи  –  
Вроде  и  не  она.

Ветер  по  хлипким  ставенкам
Перьями  бьёт  упругими,
И  почему-то  холодно,
Холодно,  просто  жуть.

Эльза  побудет  маленькой.
Птицы  седыми  дугами
Чертят  страницы  города,
Воду  из  окон  пьют.

Эльза  опять  сутулится.
Ей  почему-то  холодно.
Хочется  ей,  безрадостной,
Чтоб  не  она,  а  ты

Вышел  сегодня  в  улицу,
Где  во  хмелю  и  солоде
Бродят  под  чёрным  парусом
Уличные  коты.

Выкурив  ночь  бессонницы,
Словом  бы  брила  матерным,
На  тротуаре  вырос  бы
Холм  твоего  шмотья!..  

Эльза  осталась  скромницей.
Эльза  осталась  с  матерью.
Вместо  неё  от  сырости
Морщусь  сегодня  я.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582113
дата надходження 18.05.2015
дата закладки 14.01.2016


Настя Терник

Життєватра

Сонно  гойдається  янгол  на  білій  стіні,  
Він  втомивсь  прикрашати  новорічні  дерева.
Цю  ніч  ми  розділим  надвоє  -  тобі  і  мені
Всі  зорі  холодні  з  глибин  січневого  неба.
В  очах  твоїх  -  далеко  не  різдвяні  квіти,
А  пам'ять  твоя,  іменами  списана  рясно,
І  холод  сухий,  що  всерйоз  намагався  згоріти,
І  зміна  сезонів  -  вміла  гра  декорацій  майстра..
Та  від  дотику  твого  і  кров  стає  вином,
І  знаєш,  ти  -  моя  остання  життєватра,
Що  горить  яскраво  між  маревом  і  сном
Для  ранку,  що  приречений  на  страту.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633616
дата надходження 05.01.2016
дата закладки 14.01.2016


Катка

Невидиме

Але  речі  прості,  і  нічого  тут  не  вигадуй.
Місто  спить,  а  у  місті  –  ні  міфів  тобі,  ні  мафії.
Він  приходив  як  лицар,  а  йшов  неодмінно  гадом
(і  сонети  тоді  зазвучали,  як  епітафії).

Що  не  день  –  як  не  день,  а  суцільне  глибоке  днище.
Не  стираються  лиця,  хай  як  не  старайся  вбити  їх.
Я  лечу,  я  лечу,  я  лечу  усе  нижче  й  нижче,
і  мене  помічають  і  видимі,  і  невидимі.

А  любов  –  не  любов,  а  остання  у  світі  пристань.
Я  лічу  половинки,  збираю  докупи  зламане,
відділяю  зерно  від  полови  і  гублю  числа,
коли  він  
не  шукав,
не  тримав,
не  чекав.  
Не  знав  мене.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620049
дата надходження 10.11.2015
дата закладки 11.11.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.10.2015


isabel

*

**
я  стала  водою
важкою
наповнена  киснем
піском
і  тобою
ось  так  і  живу
каюся
скута  зимою  в  льодах
по  весні  -  розливаюся
лиш  осінь  буває  нестерпною
благословен  будь  неділею  вербною
тихими  вечорами
ніжними
серцем  й  думками
цілунками  тиші
і  шепотом  вишні

суддя  нам  з  тобою  -
всевишній

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206027
дата надходження 15.08.2010
дата закладки 17.10.2015