Парадом хвої пахнув вечір
Приємна втома полонила тіла стан
Розкуто почувались твої плечі
Рівнявся погляд по спокусливих устах
Під ковдрою на березі спочивши
Ми ніжно зустрічали зорепад
В цей день для себе я тебе відкривши
Пірнув у безлад мовчазних тирад
Там шепіт хвиль спинив години
Спільним теплом проймало нас
В очах я бачив біль дитини
Зі мною можна бути без прикрас
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594482
дата надходження 18.07.2015
дата закладки 10.08.2015
Я себе виливаю росою у день.
По краплі.
Дозовано.
Спрагло.
У цьому стані я надто легка мішень.
Чи поцілиш?
Не знаю.
Прагни.
Я себе викладаю в бруківку доріг,
Щоб по венах
у міста
бігти.
Ти для мене із затишку звий оберіг.
Я скорюся.
Лише щоб
зміг ти.
Я себе залишаю слідами людей,
Щоб у кроках
чужих
звучати.
В тебе є безперечно один привілей –
Ти для мене
новий
початок.
Я себе розтрусила напливом грози,
Ти хоч трохи
зібрав
у чашу.
Ти мене за собою вперед поведи,
Ми збудуєм
реальність
нашу.
Я себе відпускаю цим віршем увись,
Поцілунком
на твої
зап’ястя.
Він покличе тебе. Приходи, не барись,
Будем пити
взаємне
щастя.
16.02.2015 р.
© Альбіна Смолянська
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560279
дата надходження 16.02.2015
дата закладки 17.02.2015
Барви сонячно –янтареві -
Домінанти тепла і спокою…
Фантастично красиві дерева
В кольорових сукенках і в смокінгах...
Обмін враженнями на пленері,
І очікування на запросини -
У театрі природи прем’єра -
Моновистава осені.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519420
дата надходження 25.08.2014
дата закладки 12.02.2015
День безпросвітний, занурений в спомини…
Дощ пориваєтьcя снігом іти…
Раптом війнуло – як сонячним променем,-
Там за вікном у тролейбусі – ти!
Жаль, але бажане тільки здалось мені,-
Мряка і сутінки знову довкруж.
Жовті листочки –кораблики осені -
Мокнуть в холодних озерцях калюж.
Змерзлі дерева до затишку туляться...
Щемом на серці - утрат гіркота...
По спорожнілих оголених вулицях
Бродять заручені сум й самота.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545205
дата надходження 20.12.2014
дата закладки 12.02.2015
Оте містечко так на спогади багате…
І хоч кругом модерний неоліт,
Й змінилась невпізнанно alma mater,
Та все одно – який це рідний світ!
В думках вертаюся в оту щасливу еру…
Мов знову на побачення прийшов
В наш мальовничий старовинний скверик
На розі вулиць - Юність і Любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550191
дата надходження 09.01.2015
дата закладки 12.02.2015
[i]А замість снігу теплий дощ пройшов …
Міський пейзаж в традиціях поп-арту,
Де неба вечоровий мокрий шовк
Переливавсь відтінками асфальту,
Де вуличні жовтаві ліхтарі ,
Підсліпувато мружачись в тумані,
Навпомацки ловили угорі
Примхливі тіні кленів і каштанів.
Де з пантелику збитий календар
Для виправдань шукав якусь причину,
А осінь спішно, як скупий лихвар,
Ховала золото під білу скатертину.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554833
дата надходження 26.01.2015
дата закладки 12.02.2015
Глитаї ненажери у нас
Виростають неначе гриби,
Мо` настав їхній зоряний час –
Все ковтай і до себе греби.
А закони людські, то ніщо
Для усіх глитаїв ненажер,
Їх мораль – багатіти будь-що
До тих пір поки ти же не вмер.
Обібрати голодних й старих,
Задуривши навколо народ,
Відібрати усе за свій пчих
Й жирувати без всяких турбот.
Кажуть – дикий прийшов капітал
Й співчуття до невдахів нема,
Ненажера глитай, то шакал,
Що й подібних собі роздира.
Мудрість каже – нещасні всі ті,
Яким випало жити в час змін,
Вниз скидаються навіть святі,
Виживає глитай, тільки він.
Нехай згине цей світ глитаїв,
Хай розірве їх всіх на шматки,
А хто може іще не доїв,
Хай їм в горлі застрягнуть кістки.
21.09.06.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553952
дата надходження 23.01.2015
дата закладки 23.01.2015
В неї будуть онуки, доки ти зробиш перший крок,
Вона - втомлений практик, а ти весь такий теоретичний.
Ти ж, як алерген, викликаєш у неї шок
Анафілактичний.
Вона бачить тебе - розпухає, впадає в кому,
Багряніє, тремтить, сподівається, вірить Амуру.
Ти всміхаєшся їй... І мовчанням пускаєш додому,
Дурень!
Вона зцілиться, навчиться собі брехати,
Буде в неї надійність і діточки, як статуетки.
І колись вона зв'яже тобі на якесь там свято
Шкарпетки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436688
дата надходження 11.07.2013
дата закладки 21.01.2015
Цей хижий біль нестримно
пожирає
Кохання,що в душі моїй живе.
Для нього місця тут тепер
немає,
Бо серце не містечко снігове.
Кохання кину,як шкідливу
звичку,
Їдку,мов сивий тютюновий
дим.
І викину червону запальничку.
Розвію дим.Не дихатиму ним.
Пiду на вулицю,вдихну на
повні груди.
Так закричу,щоб відгукнулася
луна!
'От божевільна!',-крикнуть
безіменні люди.
'Щаслива...',-мовлять люди-
імена
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398490
дата надходження 05.02.2013
дата закладки 21.01.2015
Ти знаєш, друже, моя захворіла муза.
Нема від того ні ліків, ані мікстури.
І вже не радість, а навіть якась обуза
Писати рими, неначе терпіть тортури.
Ти бачиш, брате, спинився чомусь годинник.
Дивлюся пильно, чекаю якогось руху.
І час загуснув. І маревом тихим плине.
Неначе довга і дуже важка розлука.
Усе проходить. Прокинеться вранці спокій.
І стане легше. І час побіжить по жилах.
А поки тихо. Хворіє натхнення поки.
У музи кашель і трохи бракує сили...
18.01.15
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553418
дата надходження 21.01.2015
дата закладки 21.01.2015
Побудьмо при чеканні.
Воно з нас витончить усю
Раптовість смутку,
Чужинська близькість
Усе огорне в коло,
Яке хтось зачарує,
Але до того варто скласти
Пісню для Нікого.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540606
дата надходження 01.12.2014
дата закладки 21.01.2015