Ira Lee: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.03.2014


Відочка Вансель

Мій вітер

Я  буду  спати  в  вітру  на  плечі,
Тримаючи  руками  саме  небо.
Я  буду  жити...Десь...На  самоті...
Коли  тобі  мене  уже  не  треба...

Я  зможу  жити...Хтось  віддав  життя,
Щоби  я  вранці  з  сонцем  просиналась.
Взуває  вітер  зношене  взуття,
А  я  за  нього...Спомином  чіплялась...

Тримаю  вітер...Довго,аж  до  снів.
Котрі  в  мою  домівку  не  приходять...
Та  ти    мене...Залишити  схотів...
Одні  вітри  зі  мною  дружбу  водять.

Тримаю  вітер.Сплю  в  його  руках.
Та  він  мене  однесенький  гойдає.
А  ти...Колись...Жив  у  моїх  думках,
Та  вітер  спомин  в  небо  викидає.

Кидаю  й  я...Цілюсь  у  місяць...Ні!
Я  пожбурляла    зорі,що  упали.
Мій  Боженьку...Ми  вже  такі  чужі.
А  вчора  ще...Ще  вчора...Цілувались...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486284
дата надходження 17.03.2014
дата закладки 17.03.2014


Tania_Tania

А я тобою хворію…

Між  подихом  і  вже  тремтінням,
Від  ломки  тіла  до  душі  ознобу.
Кохання  -  це,  напевно,  божевілля,
Одночасно  ліки,  і  таки  ж  хвороба.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486231
дата надходження 17.03.2014
дата закладки 17.03.2014


Світлана Моренець

Замкнути б душу десятьма замками…


Замкнути  б  душу  десятьма  замками
Та  ще  й  сховать  за  мури  кам'яні,
Щоб  не  штрикали  гострими  голками
Нахабної,  облудної  брехні,
Щоб  безсоромні  хижі  буржуї
Отруту  обіцянок  не  вливали,
На  гострий  кіл,  безправну,  не  саджали,
Міжклановим  лай.ом  не  поливали
І  не  плювали  владні  холуї!

Але  ж,  вона  в  тих  мурах  задихнеться
І  знепритомніє,  неначе  в  комі,
Заціпеніє  й  більше  не  стріпнеться...
То  ж,  треба  вижити  в  новім  Содомі...

Тримай  удар,  душе  моя  ранима!
Гартуйся  й  світлу  віру  бережи.
Попереду  ще  -  путь  неісходима,
Незвідані  причали  й  береги.
Ти  музики  і  квітів,  й  сонця  хочеш,
І  віриш  в  купину  неопалиму,
Так  любиш  тихі  солов'їні  ночі  -
Ні!  Ти  й  сама  сховатись  не    захочеш.
Держи  удар,  душе  моя  ранима!

2012  р
Із  збірки  "Душі  несмілі  первоцвіти"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486243
дата надходження 17.03.2014
дата закладки 17.03.2014


Олекса Дмитрук

Як же без них, без почуттів?

Як  же  без  них  без  почуттів?
Як  же  без  них  кохати?  Як  же  любити?
Як  же  без  них  цілувати?  Як  же  носити?
Ім'я  твоє  в  душі.
Як  у  душі́  плекати?
У  своїй  -  твоє  ім'я.
Невже  би  я,  невже  би  я?
Без  чуттів  зумів  кохати?
-  Не  повірю  я!
Що  кожне  слово,  звук  мій  кожен,
І  сльози...  сльози!  Невже,  Боже?
Зронив  я  справді  без  чуття?
Ні!  Без  них  любити  не  можна!
Не  можна  жити  без  них!
Без  них  кожна  людина  -  кожна!
Проста  упала  б  з  ніг.


2009

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485627
дата надходження 14.03.2014
дата закладки 14.03.2014


віталій чепіжний

Не варто рахувати вік жіночий

Не  варто  рахувати  вік  жіночий.
Це  -  справа  для  жіноцтва  хвороблива.
Ви  зазирніть  в  її  глибокі  очі
І,скільки  їй,вже  буде  неважливо.
Життя  давно  сягнуло  середини,
Часом  здається,що  до  краю  близько.
Схиліть  чоло  на  жінчині    коліна
І  знов  себе  відчуєте  хлопчиськом.
Нехай  уже  давно  дорослі  діти,
Не  варто  вік  жіночий  рахувати,
Вдихніть  дурман  жіночого  волосся
І,може  повесні  не  все  сбулося,
Потрібно  далі  жити  і  кохати  -
Іще  триває  нескінчене  літо!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484386
дата надходження 08.03.2014
дата закладки 08.03.2014


MVM

Як можна так кохати?

Ніхто  не  може  цього  зрозуміти,
Але  й  словами  це  не  передати,
Як  можна  ображатись  на  людину,
А  в  одночас  так  віддано  кохати!?!

Як  можна  жити  тільки  однією
І  від  життя  цього  так  серденьком  радіти?..
Як  можна  лиш  її  одну  кохати
Й  від  почуття  цього  так  тілом  затремтіти?..

Як  можна  завжди  думати  про  неї,
А  навкруги  не  бачити  весь  світ?..
Як  можна  у  розлуці  біль  терпіти,
Що  наче  серце  обгорнув  колючий  дріт?..

Як  можна  душу  й  серце  віддавати
Лиш  тій  одній,  що  так  її  кохав?..
І  хоч  в  мені  ніхто  того  не  бачив,
Та  я  страждав,  я  болісно  стаждав...

І  хоч  роки  пройдуть  так  незамітно,
І  запитає  хтось:  Чому  я  так  страждаю?..
А  я  йому  у  відповідь  скажу:
"Бо  я  кохаю  лиш  її  кохаю!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484406
дата надходження 08.03.2014
дата закладки 08.03.2014


Олекса Дмитрук

Хотілось…

Крізь  туманом  окутані  дні,
Крізь  повиті  смутком  ночі
Пролітали  літа  молоді,
І  ставали  тихими  очі.

І  не  хотілось  битись  навкулачки,
Не  хотілось  героєм  ставати,
Не  хотілось  сигарети  із  пачки
Діставати  пихато,  курити  й  плювати!!!

Хотілось  просто  усміхатись...
Бо  набридла  огуда  зла!
Хотілось  просто  помовчати...
Бо  дістала  людська  ворожа  імла!

Хотілось...  а  сам  не  розумів  чого.
Хотілось  інколи,  щоб  зникнув
Цей  день,  цей  світ,  брехня  його,
Та  розумів...  Що  до  всього  просто  звикнув...

Хотілось  все  змінити  скрізь,
Хотілось  все  перебудувати!
Та  не  розумів  я.  Через  мізерну  свою  злість  -
Що  просто  хтілось  покохати...


2009

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484414
дата надходження 08.03.2014
дата закладки 08.03.2014


Мирослав Гончарук_Хомин

Я обіймаю її за талію

Я  обіймаю  її  за  талію,
Але  з  такою  щирістю,
Як  обіймають  маму,
Вперше  ми  з  нею
Зустрілись    у  Талліні
І  всі  наші  особисті  баталії,
Які  інстинктивно  виникають
У  парі,
Де  кожен  звертає
На  себе  увагу,
Переросли  у  взаємну  
Спрагу
За  відчуттям
Один  одного  обабіч
Своєї  руки.
Я  хочу  завжди  її  
Берегти  
Від  усіх
Революцій  і  мук,
Особистісних  переживань,
І  коли  нас  застане
Грудень,
Я  цілуватиму  її
Палко  в  губи,
Я  укриватиму  її  пледом,
Я  грітиму  у  долонях
Чай.
А  щодо  моїх  
Страждань?
Хіба  це  все  володіє
Змістом,
Коли  ми  створені
Як  артисти
У  якомусь  дешевому
Водевілі.
Головне,  що  я  люблю  
Її  щиро,
І  вона  мені  справді
Вірить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484084
дата надходження 07.03.2014
дата закладки 07.03.2014


Мандрівник

ПОЕТАМ

Ми  перетворимо  сіру  реальність,
В  сотні  красивих  фраз,
І  даруйте  вже  за  банальність,
Зазвучать  каракулі  як  джаз...

   Ми  зітремо  нікчемні  будні,
   Римами  -  смолоскипів  поголов"я,
   Зробимо  тепло  навіть  у  грудні,
   То  ж  гріймося  всі  на  здоров"я...

Ми  проб"ємо  глуху  стіну,
Із  байдужості,  зневіри,  мовчання,
Будемо  ходити  по  самому  дну,
Шукати  правди  наосліп,  навмання...

   Ми  запалимо  маленькі  вогні,
   Що  слово  поета  -  іскра  з  багаття,
   Стане  куватися  мрія  в  горні,
   Нумо  до  праці  сестри  і  браття  !!!

Ми  зробимо  добрішим  цей  світ,
Невгамовними  промінцями  -  віршами,
Кожен  з  них  неначе  просвіт,
На  фоні  сутінків  людської  драми...  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471242
дата надходження 09.01.2014
дата закладки 06.03.2014


Мандрівник

Поети не сплять уночі

Поети  не  сплять  уночі,
Та  хіба  можна  заснути,
Коли  думи  як  ті  паничі,
Беруть  слова  у  свої  рекрути...

   Поети  не  сплять  уночі,
   Навколо  зорі,  самотня  душа,
   Кулькова  ручка  лиш  на  столі,
   Щоб  черпнути  фантазій  ковша...

Поети  не  сплять  уночі,
Їм  місяць  шепоче  світлі  ідеї,
Хоча  неясно  -  будуть  чи  ні,
Саме  зараз  музи  -  феї...

   Поети  не  сплять  уночі,
   Мугикають  про  себе  спросоння,
   Робочі  години  в  них  непрості...
   Здається  це  -  творче  безсоння...

Поети  не  сплять  уночі,
Геть  подалі  тишу  мовчазну,
Рвуться  на  волю  пласти  -  вірші,
З  літургійного  вічного  сну...




: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464513
дата надходження 06.12.2013
дата закладки 06.03.2014