lubashka: Вибране

Патара

Укотре дощ…

На  завтра  знову  дощ  
передають  прогнози,
Калюжами  іти
комусь  із  нас  куди.
Старі  обличчя  площ
міста  підставлять  грозам,
Заллє  усі  світи
потоками  води...
Струмок  із  парасоль
тектиме  нашим  містом,
Яскраві  кольори
довкілля  наводнять.
І  стільки  різних  доль,
Із  неподібним  змістом,
За  правилами  гри  -
чи  на,  чи  вже  з  занять.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498825
дата надходження 13.05.2014
дата закладки 14.05.2014


Ірина Лівобережна

Веди по небу

     Порой  душе  достаточно  одного  
     прикосновенья...      

Веди́  по  небу.    К  черту  былая  грусть!
Кем  бы  ты  не  был  –  тебя  уже  не  боюсь.
Тёплой  волною  бьётся  любовь  в  груди.
Будь  лишь  со  мною.  Только  не  уходи!

Очи  потупив,  больше  не  гложет  стыд.
Ты  меня  любишь.  Этот  барьер  забыт!
Я  тебе  верю.  Значит,  шагну  в  рассвет!
Зоной  доверья  –  общий  наш  силуэт…

Адовы  муки    -  не  позволять  -  позади.
Только  бы  руки    вновь  на  моей  груди…
Прочь,  расстоянья!    
         Здравствуй,  хмельная  ночь!
Слиты  дыханья…  Кокон  одежды  –  прочь!...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498898
дата надходження 14.05.2014
дата закладки 14.05.2014


Юрій Цюрик

Дивлюсь журливо в небо голубе…

Дивлюсь  журливо  в  небо  голубе:  
Розлука  й  біль,  чи  вічний  сум  спокути  ?!...
Я  так  боюся  втратити  тебе…  
Хоча  й  разом  довіку  нам  не  бути…

7.05.2014    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498877
дата надходження 14.05.2014
дата закладки 14.05.2014


Любов Ігнатова

Сонний вірш

Місяць  скрутився  на  небі  клубочком,
Прядиво  снів  розтрусивши  додолу  ;
Ми  (з  муркотливим  сіреньким  коточком)
В  цій  колисковій  співаємо  соло  ...

Зіроньки  мружать  свої  оченята,
Хмароперини  збиваючи  стиха  ;
Казка  навшпинечках  ходить  по  хаті,
Крилами  з  ліжка  зганяючи  лихо...

Десь,  за  віконцем,  верба  солов'ïна
Вітер  колише  в  тендітних  листочках  ;
Цокають  мірно  на  заспаних  стінах
Дами  -хвилини  в  своїх  чобіточках  ...

Тіні  мережать  підлогу  кімнати
У  незвичайну  якусь  таємницю  ;
Вечір  у  кошик  вкладається  спати,  
Лиш  павучок  плете  щастя  на  спицях  ...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498642
дата надходження 13.05.2014
дата закладки 13.05.2014


Жабокрик

світ впадав у страшні запої

Коли  вони  розходились  –  світ  впадав  у  страшні  запої
Починалися  війни,  взлітали  електростанції,  лилося  багато  крові.

Люди  не  знали,  яку  прийняти  сторону.  Легше  було  обом  
відтяти  голову  і  поховати  разом,  зв’язавши  руки.

Все  б  нічого,  та  у  час  розлуки  не  йшли  дощі,  зима  не  скінчалась,  
коси  сивіли,  фрази  зривались  і  летіли  у  люд  від  агресії.
Світ  впадав  у  важку  депресію.
__________________________________

Коли  вони  розходились.
Вона  спала  із  іншими,  з  бажанням  зігрітись.
Додому  йшла  пішки  (в  надії  із  ним  зустрітись)
Побачити  його  серед  ночі  у  парку,  
де  Він  допалює  десяту  цигарку.  
Забирає  дочитану  книжку  і  йде  у  свій  дім.

Вона  так  хотіла  зустрітись.  а  Він.

А  він  у  цей  час  хапав  інших  за  стегна.
Кидав  їх  на  стіл.  Чи  на  ліжко,  напевно.
але.  не.  цілував.
Бо  всі  інші  губи  (  крім  її  звичайно)  були  холодніші  
від  вчорашнього  чаю.
І  мали  присмак  дешевих,  старих  сигар.
Коли  вони  рвались  до  нього  в  надії.
Тягнулись  до  рук  і  хотіли  обіймів.
Він  речі  збирав,  наче  і  не  при  ділі.
І  йшов.  від.  чергової.  повії.

Від  бажав  лиш  Її.  а  Вона.

Ходила  із  іншими  на  кіно  чи  виставу.
І  якомусь  дебілу  варила  каву.
І  навіть  з  кимось,  напевне,  завела  кота.
Не  слухала  нікого  із  тих,  хто  був  поруч.
Замість  криків  "на  право"  звертала  ліворуч.
І  була  собі  пуста.
Її  намагались  навчати,  як  жити.
Намагались  вказати,  що  й  як  робити.
Її  це  дістало.  Вона  вкрала  кота  і  пішла.
________________________________

Коли  вони  зустрічалися.  Світ  божеволів  і  плакався
Богу  на  цих  двох  дурних.  
Світ  уже  дуже  простиг,  від  тих  зим  і  від  війн,  що  точились
в  нього  сили  уже  закінчились
зводити  тих  сліпих.  

Коли  вони  зустрічались.  Знову  штормило  і  блискало.
Все  відтавало.  І  тиснява  рвала  на  шмаття  серця.

Все  знову  сталося.  В  цім  безголоссі.
Жінка  із  чорним,  мов  смерть,  волоссям
Душу  Йому  віддала.
А  Він  цілував  Її  решту  свого  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498491
дата надходження 12.05.2014
дата закладки 12.05.2014


Annaleto

Якби я могла щось змінити

Якби  я  могла  щось  змінити,  то  я  б  змінила  своє  відношення  до  багатьох  речей.  Я  б  віднеслась  простіше  до  критики,  до  думки  багатьох  людей,  яка  звучить  як  звичайна  заздрість.  Я  б  поступила  на  інший  факультет,  раніше  почала  б  писати,  вірніше  –  почала  б  вчитись  та  зростати  в  цьому  напрямку  набагато  раніше.  Я  б  раніше  почала  вчити  англійську  мову  та  зробила  б  загранку,  відкрила  візу  й  полетіла  б  в  інші  країни.  Я  б  перестала  витрачати  гроші  на  непотрібні  речі,  дешеву  їжу,  фаст-фуд,  я  б  зайнялась  танцями.  Я  була  б  набагато  впевненішою  в  собі,  я  б  не  боялась  висловити  свою  думку,  не  боялась  ставити  запитання,  я  б  не  соромилась  того,  що  чогось  не  знаю.  Я  б  проживала  кожен  день,  ніби  це  останній  день  у  моєму  житті.  Я  б  не  зосереджувалась  на  образах  та  відпускала  своїх  кривдників.  Я  б  менше  шкодувала  про  скоєне  та  не  картала  б  себе  надто  довго,  що  зроблено  –  те  зроблено.  Я  б  не  вбивала  час  займаючись  дурньою,  а  зосереджувалась  би  більше  на  головному.  Я  б  проводила  хоча  б  10  хвилин  в  день  в  повній  тиші,  аби  розібратись  зі  своїми  думками.  Я  б  частіше  посміхалась  та  не  боялась  сказати,  що  люблю  когось,  адже  важливо  говорити  про  це,  навіть  якщо  не  буде  взаємності  –  я  точно  знатиму,  що  принаймні  спробувала.  Я  б  не  заводила  спір  з  людиною,  яка  я  знаю  що  точно  не  хоче  знати  мою  думку,  я  б  не  витрачала  час  на  недалеких  людей.  Я  була  б  до  них  добрішою.  Я  б  частіше  посміхалась  та  шукала  позитивні  моменти  в  кожному  дні.  Я  б  читала  більше  розвиваючої  та  мотивуючої  літератури.  Я  б  ходила  більше  в  театри,  відвідувала  б  виставки,  творчі  вечори,  знайомилась  би  з  цікавими  людьми,  які  не  такі  як  інші.  Я  б  проводила  більше  часу  саме  з  творчими,  креативними  та  розумними  людьми.  Я  б  знайшла  роботу,  яка  б  приносила  мені  стабільний  заробіток  та  задоволення  від  самого  процесу.  Я  б  робила  кожен  ранок,  або  кожен  вечір,  зарядку.  Я  б  бігала  або  їздила  б  на  велосипеді,  якомога  частіше.  
Я  б  не  вигадувала  собі  різні  депресії,  перепади  настрою  і  таке  інше.  Я  б  відпускала  не  моїх  людей  з  легкістю,  без  зайвих  слів  та  болю.  Я  б  була  вдячна  їм  за  досвід  відразу,  а  не  через  рік  чи  два.  Я  б  не  гримала  на  меншого  брата  через  те,  що  він  поводить  себе  як  дитина,  тому  що  він  і  є  дитина  Я  б  збирала  кожного  разу  гроші  й  витрачала  їх  на  поїздки  Україною,  а  не  купувала  нову  сукню,  штани,  взуття.  Тому  що  все  це  не  має  значення,  зрівняно  з  новими  враженнями  та  почуттями.  
Я  б  прагнула  до  того,  щоб  мій  внутрішній  світ  відповідав  зовнішності,  щоб  люди  бачили  не  тільки  зовнішню  красу,  а  й  внутрішню.  Я  би  більше  любила  себе  та  поважала,  тому  що  люди  відчувають  те,  як  ти  відносишся  до  себе.  Я  б  не  злилась  на  батька  за  те,  що  він  постійно  гримає  та  надокучає  розмовами,  я  б  простила  та  відпустила.  
Я  б  не  закохувалась  в  тих,  хто  надто  любить  себе  та  любить  тільки  себе.  Я  б  шукала  того,  хто  буде  кохати  мене.  Я  б  не  літала  так  високо  в  небесах.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497382
дата надходження 07.05.2014
дата закладки 12.05.2014


Ніла Волкова

Поцілуй мене…

Поцілуй  мене,  любий,
Більш  нічого  не  треба.
Не  прошу  я  у  Бога
Собі  іншого  дива:
Лиш  ці  руки  і  губи,
Подаровані  Небом,
Щоб  на  мить,  чи  на  довго,
Ще  була  я  щаслива.

2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498455
дата надходження 12.05.2014
дата закладки 12.05.2014


Мила Машнова

Без тебя

Я  без  тебя  –  пустой,  
Тщетный,  напрасный  звук.
Редкостный,  непростой,
Острый,  тяжкий  недуг.


Ключ  ото  всех  дверей,
Что  обронён  в  песок,
Счастье  забытых  дней,
Пуля.  Курок.  Висок.


Эхо,  в  котором  есть
Гамма  полутонов,
Горькая  правда,  весть
Сквозь  небылицы  снов.


Свита  без  короля
В  царстве  шальных  идей,
Выжженная  земля
Я  без  любви  твоей.

10  мая  2014

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498464
дата надходження 12.05.2014
дата закладки 12.05.2014