Божевільна Аліса: Вибране

Валерія Донецька

Мої 20 років

Якби  вернути  все  назад,
Якби  ж  то  20  років  знову.
Ту  зиму,  вереницю  свят,
Прожити  знову  ту  розмову.

Я  знаю,  я  б  знайшла  слова
По-іншому  все  повернути.
Якби  траплялися  дива,
Я  була  б  з  тим  з  ким  мала  бути.

Як  шкода,  в  нас  немає  прав
Своє  минуле  випраляти.
Цього  нам  Бог,  нажаль,  не  дав.
Він  заповів  усе  прийняти.

Як  жити  далі?  Куди  йти?
Я  стільки  дров  вже  наламала.
Крихкі  в  житті  були  мости,
Любов  була  така  невдала.

Як  не  хотілось,  не  вернеш
Ті  світлі  й  чисті  20  років.
А  ти  йдеш  далі,  і  я  теж
Зроблю  в  майбутнє  кілька  кроків...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452895
дата надходження 06.10.2013
дата закладки 23.08.2016


Валерія Донецька

Я просто далі буду жити…

Ні,  я  не  зможу  лити  бруду
На  того,  хто  для  мене  все
Але  й  молитися  за  нього  я  не  буду
Хай  кожен  сам  свій  хрест  несе.

Не  зможу  зла  йому  бажати,
Його  топити  у  брехні.
О,  як  би  я  хотіла  знати
За  що  ж  бо  він  брехав  мені.

Я  ще  одна,  я  не  єдина
У  його  списку  перемог.
Така  нещира  він  людина,
Не  я  суддя  йому,  а  Бог.

Не  хочу  я  себе  труїти  -  
Не  буде  докорів  й  образ
Я  просто  далі  буду  жити
Більше  не  гаятиму  час.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410514
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 23.08.2016


Fairytale

2:22

світ  зупиняється  о  другій  двадцять  дві.
я  не  знаходжу  його  там,  де  ми  ще  живі,
я  не  знаходжу  його,  навіть  коли  маю  від  кожного  ключа  дублікат.
він  десь  є,  просто  його  життя  -  послідовність  кімнат.

світ  зупиняється  і  тримається  на  його  журбі.
деякі  з  нас  занадто  слабкі,  аби  зізнатися  в  цьому  собі,
деякі  з  нас  занадто  сліпі,  щоб  боятись  його  великих  літер.
мені  щастить,  бо  я  знаю:  біля  нього  не  в'януть  квіти.

мені  щастить,  бо  якось  я  вмію  вчасно  приходити  й  вчасно  йти,
бо  десь  прочитала,  що  справжній  злочин  -  говорити  до  нього  на  "ти".
але  поки  я  себе  переконую  в  кожному  "I  just  wanna  be",
світ  і  далі  зупиняється  о  другій  двадцять  дві.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568836
дата надходження 23.03.2015
дата закладки 27.04.2015


Артура Преварская

Ну что, Алиса…

Ну  что,  Алиса,
Пойдешь  со  мною
В  страну  иллюзий,
В  Страну  чудес?
Ту,  что  ты  звала
Своей  мечтою,
Где  ты  искала
Края  небес.

И  там  был  кролик
Смешной  и  нервный,
На  циферблат  он
Всегда  смотрел.
Он  и  сегодня
Встречает  первый
И  поведет  нас
В  нору-предел.

Безумный  Шляпник
Не  выпил  чаю,
И  Королева
С  игрой  в  крокет,
И  кот  Чеширский
Улыбкой  тает,
И  предстает  пред
Судом  Валет.

А  в  Зазеркалье
Ты  станешь  пешкой
И  Белый  Рыцарь
Сопроводит.
И  линий  восемь
Пройдя  без  спешки,
Придешь  на  бал  свой,
Где  стол  накрыт.

Так  что,  Алиса,
Пойдешь  со  мною
В  страну  безумства,
В  Страну  чудес?
Ту,  где  ты  будешь
Сама  собою
И  где  твой  разум
Навек  исчез...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540428
дата надходження 30.11.2014
дата закладки 30.01.2015


ЮЛІЯ

Перегорає

Кажуть,  що  так  буває  -
Людина  перегорає.
Прокинеться  собі  зранку
Й  нічого  не  відчуває.

Минуле  все  забуває.
Що  буде  далі  не  знає.
Напевне,  у  цю  хвилину
Серце  її  замирає.

Про  біль  вона  забуває
Й  на  спогади  не  зважає.
Таке  насправді  буває  -  
Людина  перегорає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543837
дата надходження 14.12.2014
дата закладки 19.01.2015


Валерія Донецька

Яким серце буває пустим…

Від  чого  я  тікала,  скажи?
Ти  зробив  би  мене  щасливою...
Я  кричала  тобі  -  не  держи
Під  тою  холодною,  літньою  зливою.

Яким  серце  буває  пустим,
Яким  майбутнє  буває  безплідним...
Я  уже  засинаю  не  з  тим,
Кого  завжди  вважатиму  рідним.

Яка  я,  Боже,  була  дурна!
Як  могла  я  тебе  віддати?
Знай,  ніколи  не  зможе  вона
Так  як  я  тебе  покохати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448109
дата надходження 09.09.2013
дата закладки 19.01.2015


Валерія Донецька

Скажи, куди мені втекти?

Скажи,  куди  мені  втекти?
Куди  не  йду  -  повсюду  ти.

В  дощі,  в  краплинах  на  вікні
У  музиці,  у  тиші,  у  мені.

Моє  життя  –  моя  тюрма.
Ти  наче  поряд,  та  тебе  нема.

Пів  року  пролетіли  як  хвилина
Я  твоя  тінь,  вже  не  людина.

Куди  не  йду  -  повсюду  ти.
Скажи,  куди  мені  втекти?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433315
дата надходження 24.06.2013
дата закладки 19.01.2015


Валерія Донецька

Збрешу, якщо скажу, що не кохаю

Я  все  іще  вдивляюсь  у  вікно,
Коли  твою  зупинку  проїзжаю.
Збрешу,  якщо  скажу,  що  всеодно.
Збрешу,  якщо  скажу,  що  не  кохаю.

Інакше  не  було  би  цих  рядків
І  ти,  мабуть,  мені  б  не  снився.
Для  інших  рік  як  місяць  пролетів,
Для  мене  ж  час  неначе  зупинився...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434553
дата надходження 30.06.2013
дата закладки 19.01.2015


Валерія Донецька

Така любов буває раз в житті

Така  любов  буває  раз  в  житті,
Таку  любов  ніколи  не  забути.
Коли  крім  нього  всі  не  ті,
Коли  до  ранку  не  заснути.

Така  любов  усе  простить,
Взамін  нічого  не  попросить.
Від  неї  серце  не  болить,
Того,  що  даш  їй  уже  досить.

Така  любов  лишає  слід,
І  кіпу  спогадів  лишає,
Але  вона  не  зчинить  бід,
А  навпаки  допомагає.

Така  любов  в  мене  була,
Але,  нажаль,  усе  минає.
Було  спочатку  два  крила,
А  зараз  жодного  немає...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431873
дата надходження 16.06.2013
дата закладки 19.01.2015


Юрій Цюрик

Ми знову стоїмо на роздоріжжі…

Ми  знову  стоїмо  на  роздоріжжі;
На  перехресті  зламаних  доріг…  
У  Долі  не  завжди  кути  суміжні
І  не  завжди  щасливий  оберіг…  

У  щастя  не  завжди  блакитні  очі,  
Обійми  -  також  ніжні  не  завжди…
Та  й  безсоромні  ласки  серед  ночі
Ведуть,  на  жаль,  в  журливе  нікуди…      

У  просторі    життя  завжди  є  межі;
В  уяві  й  почуттях  чомусь  нема…  
Відносини  між  нами  обережні;
Стосунки  -  також,  ніби  крадькома…

Про  щось  мовчать  проспекти  білосніжні,  
Лиш  стразами  блищить  сріблястий  сніг…  
А  ми  з  тобою  все  на  роздоріжжі;
На  перехресті  втомлених  доріг…  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550898
дата надходження 12.01.2015
дата закладки 12.01.2015