Не дивись... не дивись мені в очі !
Більш ніколи не буду твоїм...
Я не хочу... ти знаєш, не хочу
залишатись назавжди сліпим.
Не кажи... не кажи, що я твій!
І не згадуй про мене будь ласка !
Лиш одне, я молю, зрозумій,
що життя - це життя, а не казка...
Все, що бу́ло, забрали вітри...
Не несуть більше зламані крила.
Ти з очей своїх сльози зітри!
Я не вірю! Вони всі фальшиві!
Не питай де мої почуття
і чому все між нами так склалось!
Мені наснилось щасливе життя,
та насправді все тільки здавалось...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471552
дата надходження 10.01.2014
дата закладки 24.05.2014
Не закохуйся в мене! не треба!
Я ж не зможу тебе покохати....
Я закоханий , але не в тебе....
Не хотів, але мусів сказати...
Ти ж насправді мене не знаєш...
бачиш лиш в віртуальній мережі,
коли реальність свою покидаєш...
виходиш за дійсності межі...
Ти повір в те, що я не для тебе...
В світі є ще міль'ярди людей...
хтось шукає ефекту плацебо,
а хтось дотик коханих очей...
Ти не знайшла ще того́ , хто для тебе
призначений Богом. Ми - різні.
не закохуйся в мене , не треба...
зупинися поки́ ще не пізно!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470945
дата надходження 07.01.2014
дата закладки 24.05.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.05.2014
Людей, не може зрадити країна.
Країну ж, може зрадити народ.
Вона для нас, завжди , одна-єдина.
Це ми її лишаєм в час негод...
І не спроста зоветься "Батьківщина",-
Те місце, що дало нам, дім і кров.
Єдиний рід- Єдина Україна.
Хіба важливо скільки в ній є мов?
Держава для народу- рідна мати,
В якої безліч дочок і синів.
Хай діти ладні, долю обирати,
Але ж не в змозі обирать батьків.
Ми можемо втекти під час негоди,
Й шукати щастя десь на чужині.
Та це це змінить нашої породи,
Ми України дочки і сини!
Ми можем розселитися по світу,
Чи зовсім відійти у забуття.
Для України, всі ми рідні діти.
Вона мов мати, нам дала життя.
Однаково всіх любить Україна -
І схід, і захід, і південний Крим.
Не зраджує народ іх Батьківщина,
Вона в його душі, і завжди з ним.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495158
дата надходження 26.04.2014
дата закладки 21.05.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.05.2014
мы так ценим то, что потеряли,
мы потом так искренне скорбим,
много тратим время на детали,
основного видеть не хотим...
мы бываем чересчур жестоки,
много близким злого говорим,
разбирая нашу жизнь на крохи,
мы все больше пьем и меньше спим...
вечерами мы сидим одни в онлайне,
одиноко ловим взглядом пустоту,
как произошло и как мы стали,
одинокими в сети и почему...
позвонить ведь легче ожиданья,
встретить ведь полегче, чем забыть...
надоели все эти прощанья,
сколько можно без толку грустить...
надоело слушать эти сопли,
ты - не ноль, хоть даже одинок,
ты сумей ценить те радости мгновенья,
жизнь - игра, а ты - всего игрок...
так сыграй игру на максимум процентов,
рекордсменом стань и попади в топ-лист,
чтоб составить кадры жизни из моментов,
и услышать гром оваций, а не свист...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466971
дата надходження 19.12.2013
дата закладки 21.05.2014
А ти мене ніколи не забудеш...
Я - ніч жагуча, я - твій рай розрад,
Тікай хоч на край світу - завжди будеш
До мене повертатися назад.
Мої зелені очі - твій неспокій,
Всолода і вінець твоїх бажань.
Я - таїна - незнана і глибока,
Душі твоєї піднебесний стан.
Кляни, жени мене, та вічно будеш
В моліннях повторять моє ім'я.
Й не силься, бо мене ти не розлюбиш,
Бо ворожея і чаклунка я!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491958
дата надходження 12.04.2014
дата закладки 19.05.2014
Хто не народжений - тому не помирати.
А люди - смертні. Істина проста!
Подумай, що ти маєш цінувати!
Спитай - чи треба вірити в Христа?
Проснись о півночі! Дивись! Ти бачиш тьму?
Це - ти! А поруч, у пітьмі, таких - мільйони.
Маленький вогник - вдасться лиш йому
зібрати всіх, розповісти закони...
І повести в якийсь далекий край...
Чи зупинитись - змусить всіх чекати.
Ти не пітьма, ти маєш дар - палай!
Проснись, ти чуєш? Годі тобі спати!
Вставай! Біля вогню спинись на мить!
Помри на краплю, й в той момент воскресни!
Чарує погляд... Бачиш, як горить!
Повір, горіти так дано і смертним!
Вогнем любові, віри, доброти;
Вогнем, що не згасити навіть зливі!
Проснись і подивись: палаєш ти?
До біса сум - гори, живи щасливим!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496347
дата надходження 02.05.2014
дата закладки 18.05.2014
Він не любив її - вона не заслужила.
І тільки другом - більше ні на крок.
вона одним на світі дорожила,
Тож була поряд. Завжди буди вдвох.
Розрада словом, і підтримка втішна,
Не розділяв чужу й свою біду.
Вже не свята. Та певно і не грішна.
На захід сонця прийде, як у гру.
Він не любив її, бо друзів не кохають,
Вона його зовсІм не полонила...
Та десь далеко, біля неба краю,
Його чекає, мовби половина...
Лиш обійняти - і зникають сльози.
Бо він - як ліки. Він - її душа.
Він десь далеко. Вісті не приносять.
Вона чекає, ніби на ножах.
Казав : не жди. Будуй же власну долю,
Вона для тебе перша над усім.
Ну а вона вже ладна збожеволіть...
Нехай і другом. Аби разом з ним.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498518
дата надходження 12.05.2014
дата закладки 18.05.2014