Ти забула про сміх,
Бо на серці зима,
Зненавиділа всіх
І цей світ зокрема.
Охолола, як сніг,
Бо любов вже пройшла,
Це щасливий твій збіг,
Що мене ти знайшла,
Кинь ти смуток до ніг,
Він згорить, як сміття,
Серед сотні доріг,
Є одна в майбуття.
Подаруй мені гріх,
Не проси каяття,
І в полоні утіх,
Повернись до життя!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649707
дата надходження 07.03.2016
дата закладки 26.02.2017
Ти ангел,що посланий з неба,
Ангел водночас і демон.
На добрі справи чи на гріхи,
Посланий мені ти.
Ти ангел,що врятує мене з біди,
Чи демон,що підмовить на гріхи?
Хто ти є?
Ангел світла чи демон пітьми?
Рятуй мене поки не сталось біди,
Рятуй мене швидше ангел світла,
Чи демон пітьми.
Твої світлі справи водночас і темні гріхи.
Рятуй мене швидше!
Хто б ти не був...
Ангел чи демон.
Ти ангел, що посланий з неба,
Чи демон,що встав із пітьми.
Врятуйте мене хто небудь!
Бо ж для чого тоді прийшли?
Для чого ти посланий з неба,
Ангел,що мав чистий намір,
Чи демон,що встав із пітьми.
Скажи вже нарешті хоч ким ти є...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630475
дата надходження 22.12.2015
дата закладки 06.02.2016
Над нами небо-стеля
Велична синя даль...
***
...... любов дарує крила,
...... любов - то сенс життя!
автор:Митич@
з поезії:" Почуй мене крізь галас!"
У ангелів позичу
Я крила - зроблю крок!
А ти мене покличеш
У небо - до зірок!
Тебе я чую!...Галас?
Не спинить вже мене...
Давай втечемо - зараз!
Не стримуй й ти себе!
За мріями у небо
Ми з вітром -навсібіч!
І все, що мені треба
Це дотик твоїх віч!
Розхристані вітрила
У хмар - ми вкрали сни!
Любов нам дала крила
Ми близько до весни...
Я чую тебе, милий!
Крізь тисячу вітрів
Я знаю ти щасливий!
Не треба зайвих слів...
Заплющ свої повіки
Забудь усе - і мрій!
Знай, я твоя навіки
А ти назавжди мій!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640954
дата надходження 03.02.2016
дата закладки 04.02.2016
Тарасе, знов жиди із москалями
Вкраїну ріжуть на дрібні шматки.
Поля замінюються цвинтарями,
Під траками ламаються кістки.
Круки усіх мастей і рангів
Тут влаштували трупоїдний «пір»,
А ми, не розуміючи від долі бумерангів,
Знов добровільно втратили свій зір.
Сліпий народ, «слЄпиє трасти»,
ОБСЄ сліпе як темна, темна ніч.
І кожна сук@ думає лише як вкрасти.
А Україна із війною віч-на-віч.
Іде війна всередині і зовні,
В оселі кожній і у кожній голові.
Терпіння чаші вже по вінця повні,
Тобі, Тарасе, відчуття ці не нові.
Та вірю я, розквітне Україна,
І земляки твої ще ненароджені й живі,
Одна єдина радісна родина,
Складатиме пісні життя нові!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636768
дата надходження 18.01.2016
дата закладки 04.02.2016
Мій сотий вірш. Звичайно ж, він тобі.
Кому ж іще я міг його подарувати?
Розчиниться і зникне у людській юрбі,
А я завжди буду тебе кохати.
Не зміг в обіймах втримати твоє тепло.
Воно розтануло, мов шоколад в гарячій каві.
Твій образ сховано за непрозоре скло.
Лиш у ві сні твої я бачу посмішки ласкаві.
Не втримав ніжність твоїх лагідних долонь.
Сльозинок радості не встиг із твоїх щічок назбирати.
Нам крила опалив сліпий вогонь,
Нам не судилось разом в небесах літати.
Мій сотий вірш. Звичайно ж, він тобі.
Кому ж іще я міг його подарувати?
Не зміг з тобою бути в цьому я житті,
Тож буду у наступному чекати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638837
дата надходження 26.01.2016
дата закладки 04.02.2016
Ти не кричи усім, що гордий.
Що є багато тих причин,
через які ти став самотнім...
В житті залишишся один!
Ти не кричи усім, що любиш.
Коли у серці не горить!
Ти і свою долю погубиш,
і у чужої заболить!
Ти не кричи усім, що мало.
Коли насправді - через край!
Бо це і є отим початком,
що називають усі - грань!
Ти не кричи усім, що віриш.
Коли для тебе - це брехня!
Бо ти цим легко покалічиш
комусь глибокі почуття!
Ти не кричи усім, що чуєш.
Коли пускаєш все повз вуха!
Бо так ніколи й не почуєш
слова справжнісінького друга!
Ти не кричи усім, що знаєш.
Коли не в силі всього знати!
Бо те, що ти в книжках читаєш,
не означає - відчувати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638008
дата надходження 23.01.2016
дата закладки 25.01.2016
Тридцать первое число. Понедельник.
Июль остывал во мгле.
Наутро, проснулся пленник.
На этой забытой людьми земле.
Он был один. Не умирал от скуки.
Шаги свои сам направлял.
Ему не грозил страх разлуки.
Да и никто его совсем не искал.
Он был один, не о чём не жалея.
Он восхищался своей красотой,
Как будто всем миром владея,
Всегда был спокоен душой
Он был один. Своенравный пленник.
Позабыв о любви и добрых делах.
Бог прозвал его изменник,
Не видя страха в его глазах
Он был один. Он думал, что вечен.
Оказался пылинкой в сильных руках
Грехом навеки был искалечен.
И гордость его превратилась в прах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628676
дата надходження 14.12.2015
дата закладки 14.12.2015
Прошел этап безсмысленных исканий,
И возвращаюсь я опять назад.
Я приобрел друзей и много новых знаний,
Но разве этот я искал расклад.
А что искал сказать Вам не решаюсь.
Да я и сам весь в домыслах пока.
Душа и сердце будто понимают,
А в теле грешном кроется беда.
Она меня подводит под чистую,
Как дрожь в руках на хлестком вираже.
Ах если смог судьбу свою крутую,
Закрыть как Мерседес я в гараже.
Тогда она меня не настигала,
И не сжимала сердце по ночам.
Я весь застыл в предчувствии финала,
Но все же не доверился я Вам.
Да и зачем Вам знать мои печали.
Пускай они останутся со мной.
Да вы и сами по ночам рыдали,
Обмануты безжалостной судьбой.
И сжав обид букет в своей ладони,
Я улыбаться должен позабыв о всем.
И в этой жизненной погони,
Я не могу ударить в грязь лицом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626854
дата надходження 07.12.2015
дата закладки 07.12.2015
Нам порой не хватает слов,
чтобы выразить чувства любимым.
В этом мире вчерашних снов
мы тверды, а никак не ранимы.
Чтоб здоровой была семья
и родные с тобою рядом.
Чтоб житейских путей колея
не несла негатива на дом.
Счастье близко, не далеко,
в этой жизни ведь все возможно.
Затеряться в толпе легко,
а остаться собою - сложно.
И в потоке любви земной
жизнь дарить...и никто не осудит...
Счастье ценно для нас с тобой!
В это верю и значит так будет!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622833
дата надходження 21.11.2015
дата закладки 21.11.2015
Ми - будівельники своїх широт,
І можна будувати хмарочоси!
Та дотягнутися до тихих чистих вод,
Старанність - нагородить, лінь - все зносить.
Від нас сами́х залежить все, що є,
Оточення, всі люди і події,
Ми - то початок і кінець, своє,
Лиш віднайти і втілить власні мрії.
Без дій не побудуєш щось вели́чне,
Або , закинувши, лиш згаєш час,
Фундамент є щоб будувати вічне,
До схилу віку - то є хист для нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565256
дата надходження 08.03.2015
дата закладки 30.07.2015
ти загубив десь свої Крила...
а може хтось Їх обламав?
не побивайся, мій Безкрилий
тобі Нові придбаю...дам...
я по пір'їні позбираю
усе що зможу віднайти
у скриньку чарівну сховаю...
і почекаєм...до Весни...
а на Весні коли все Сонцем,
вкривається мов в перший раз
зроблю я тобі Нові Крила
зі срібних ниток і прикрас...
я зшию Їх сама руками...
стібок, петелька...раз у раз
стікатимуть, немов струмками
в неперевершений Вітраж...
голка стрибатиме грайливо
у пальчиках моїх тонких...
і вийдуть Крила, наче диво!
на плечиках твоїх струнких...
я їх на гудзики пришпилю
щоб не боліло більше, вже
тобі новий я світ відкрию
небо в хмаринках, голубе...
ти лиш не бійся мене, Милий
не скривджу я тебе....і знай
я швачка вправна, руки вмілі
мені довірся...ось тримай!
від мене приймеш Свої Крила
одягнеш гордо, без вагань
у них душа моя і сила
чого чекаєш?Ну.. злітай!
злетить мій Милий, рине в гору
Крильми досягне всіх висот
у слід всміхнуся...я щаслива!
а це найкраща з нагород...
лети Мій Янголе до Раю
нехай летять Крила Нові...
я тут на тебе почекаю
вернись в обійми, ще мої....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577327
дата надходження 27.04.2015
дата закладки 28.07.2015
Залізна злива у залізнім світі.
Залізні люди, небо, і зело...
Залізному — корозія лиш світить.
Усе потрапить на металолом.
Залізні руки і серця залізні,
не обійняти й не відчути як
перевертає все на світі ніжність
і творить диво усмішка твоя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586815
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 11.06.2015
ЧОРНЕ МОРЕ (ГОРЕ) (БЕРЕГ КРИМСЬКИЙ - ПОНТ ЕВКСИНСЬКИЙ)
А літо знову кінчається
Хлопець з дівчиною прощається
Її рука у його руці
І два квитки у різні кінці
Ось і літа нашого закінчуються дні
А ми з тобою на вокзалі стоїмо одні
Поїзд відправляється з хвилини на хвилину
Назавжди забере він мою дівчину
Усі образи один одному прощаємо
Пам'ятати одне одного обіцяємо
Та щось моє серце стискає
А рука моя тебе не відпускає
Та ось уже стоїш ти у вагоні
А я за поїздом біжу в агонії
Колеса поїзда стукають в такт
І ми з тобою назавжди втратимо контакт
Вдалині видніється поїзда лиш хвіст
Так жорстока доля розвела між нами міст
І не можу я назад тебе вже повернути
Але обіцяю ніколи не забути
А починалося все у Євпаторії
Ми поглядом зустрілися у санаторії
Ми купалися у водах Чорного моря
І не знали ми тоді оцього горя
Ми гуляли разом днями і ночами
Не міг намилуватися твоїми я очами
І не міг тоді я здогадатись
Що скоро доведеться нам розстатись
Було сонце море літо пляж
Я брав тебе на абордаж
І хоч назавжди ми розсталися
Ці хвилини в пам'яті моїй зосталися
Сяду на пісок подивлюсь на хвилі
Та без тебе вони мені не милі
І не знаю що робити куди мені іти
А наді мною чайка плаче а може плачеш і ти
Та здається що наш курортний роман
Більше схожий на самообман
Не заслужив у Бога я хоч трохи ласки
А тому не буде щасливого кінця у казки
Чорне море грає Чорне море піниться
Та на жаль від цього нічого уже не зміниться
Бо ти від мене тепер уже далеко
Та знай мені без тебе буде нелегко
Чорне море воно безкрає
Чорне горе мою душу крає
А раніше було воно Гостинне
Я точно знаю це воно у всьому винне
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 29 августа 2011 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580266
дата надходження 10.05.2015
дата закладки 02.06.2015
Для нас московський підібрав реєстр
Дві іпостасі – наці і холопи.
Найменшої не прикладає спроби
Своєму чванству влаштувати хрест.
Ми можемо лише поспівчувать –
У держиморд позиція непевна:
То їх пекуча дотинає ревність,
І ностальгія заважає спать.
То люта злість роздвоює жало,
Клекоче мста зневаженої баби:
« Я покладу на вас ведмежу лапу,
Щоби життя й спокою не було!»
О, в цьому добре школений сусід,
Віки чужим навчався приростати.
То Україну з пазур випускати?!
- На це і сподіватися не слід!
Шматує сарана мої поля.
Але кусок неперетравно-грубий.
Об нашу єдність поламаєш зуби
Ти, ненаситний карлик із Кремля!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583462
дата надходження 25.05.2015
дата закладки 25.05.2015
Ніч розлилася солов`єм...
І світить місяць вповні,
А на душі пекучий щем
Рве душу, виверта назовні.
Чому мене не відпускають
Твої несказані слова?
Вогнем із серця виринають -
І рана кожен день нова...
Не думати про це?.. Несила...
Кудись ховатися?.. Дарма!..
Ти б мою душу відпустила,
Бо просто сили вже нема!
Благаю: дай нарешті спокій!
Німує тиша... Лиш здаля
Спів солов`я поодинокий
Хоч трохи душу звеселя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580629
дата надходження 12.05.2015
дата закладки 12.05.2015
Вы говорите:\"жизнь прекрасна\"?
Я вам открою правду: Нет!
И от героев духом падших
я оглашу вам свой кошмарный бред
Вы плакали не видя света
Под тяжестью бытейских мук,
и в темной кухоньке советской
на подоконнике сажали лук.
И ничего сказать вы не хотите
Боясь верховной суеты
Но жить нельзя боясь презренья,
Боятся перейти с судьбой на \"ТЫ\"
Вас же таких десятки тысяч
Лишь только жалуетесь вы,
И нечему не изменится
ВЫ ПРОСТО ПЛЕННИК СУЕТЫ!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459128
дата надходження 07.11.2013
дата закладки 29.04.2015
Чернігів... Гарні береги Десни...
Пташиним співом сповнені гаї...
Сюди щоб не дійшов вогонь війни,
Повинні там ми стримати її.
Країну нашу захистити щоб
І любих, дорогих мені людей,
Озвався я на поклик і пішов
Туди, в добу цю я потрібен де.
За щастя цих людей нема ціни,
Яку не зміг би заплатити я.
В служінні Богу будуть хай вони
Щасливі. Це єдина ціль моя.
28.04.2015
Чернігів
Петро Орлов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577666
дата надходження 28.04.2015
дата закладки 28.04.2015
Мне чего-то не спится тёмной ночью осенней.
Тянет в стельку напиться и обиду забыть.
Ведь пришлось мне расстаться с профессией древней:
С коллективом мужским в океанах ходить.
Мой корабль ушел. Я на суше остался.
Не хватило здоровья в команду попасть.
Очень скучный удел мне на старость достался:
На причале его возвращения ждать.
Каждый день в горизонт я смотрю напряженно,
Жду увидеть знакомый вдали силуэт,
Хоть и знаю, списали на берег законно,
Но как жить без команды? Кто даст мне ответ?
День провёл на причале. Под вечер до дома
Возвращаюсь, как будто бы вахту стоял.
Овладели душою печаль и истома,
И уходит из сердца моряцкий запал.
Сухопутною крысой бы жить научиться:
На работу ходить, телевизор смотреть,
Снять тельняшку, с толпою безликою слиться,
А напившись про чёрного ворона петь.
Но не может моряк позабыть океаны,
Где шторма и ветра разрывают простор.
Крепко в памяти держатся дальние страны
И порты, что лежат у подножия гор.
20. 10. 2012 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577611
дата надходження 28.04.2015
дата закладки 28.04.2015
Я люблю жити!
Це так цікаво і натхненно,
хоч, часом тяжко і буремно...
Є щастя й горе, радість і біда -
життя іде і все мина...
Хтось скаже, -
це так нудно і буденно...
А я подумала:
для когось гривня - це сміття.
Для іншого - шалена радість -
і сяючи, подивиться дитя,
в тих оченятах бринить вдячність.
Для когось доторки руки -
звичайна справа.
А хтось і рук не має,
та поглядом торкаючись,
до неба підіймає.
Для когось слово - це порожній звук.
А інший посмішкою мовчазною
весь світ перевертає.
Все пізнається в порівнянні.
І вибір кожен має...
Для когось сенс життя
в досягненні мети.
Для мене ж, - як до неї йти.
Ти уяви - досяг, дійшов -
це все - кінець, її ти маєш.
Та обернись, поглянь,
що після себе залишаєш...
Чи хтось згадав твоє їм'я?
Чи хтось любов твою пізнав?
Чи так ішов, що навкруги
нікого ти не помічав?
Все пізнається в порівнянні...
І вибір ти, як кожен з нас,
теж мав...ще досі маєш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576791
дата надходження 24.04.2015
дата закладки 24.04.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.04.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.04.2015
Попроси у Бога счастья,
И о прошлом не грусти,
Попроси, чтоб был ты в жизни
Лишь на правильном пути,
И души своей богатство
Щедро людям отдавал,
Каждый день встречал с улыбкой,
Никогда не унывал.
Попроси у Бога мира
И улыбок матерям,
Чтоб не лили они слезы
По погибшим сыновьям,
Чтобы детские улыбки,
Чтобы смех и баловство,
Чтобы люди ощутили
Меж собой опять родство.
Попроси дать власть от Бога,
Мудрых попроси во власть,
Сатанинское ж отродье
Закопает Бог пусть в грязь,
Пусть в темницу их закроет,
Ключи бросит в океан,
В головах людей развеет
Политический туман.
Попроси, и Бог услышит,
И пошлёт спасенье нам.
Нынче ж черный ворон кружит,
И страною правит хам.
Над разрушенным востоком
Горе, ненависть и смерть
Празднуют свою победу,
Гордость оттеснив и честь.
Попроси: Оставь надежду
Людям чудо увидать,
С пугала сними одежду…
Чем могло оно пугать?
Пусть вернется к людям радость,
Смех над голым королем,
И исчезнет в мире пакость,
Грязь, в которой мы живем.
Как все просто! Проси Бога,
И откроются глаза,
Что с такою лживой властью
Людям жить уже нельзя.
Ведь за двадцать лет богатства
Нагребли, аж через край,
Разделили меж собою
Всенародный каравай.
Попроси у Бога силы,
Чтобы в жизни все стерпеть,
Чтоб соседи не мешали
Тебе в норке песни петь.
Бог все видит. Бог все знает.
Раз дает еще нам жить,
Значит, будем в Бога верить,
Дальше жить и не тужить.
13.04.2015 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574568
дата надходження 15.04.2015
дата закладки 15.04.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.04.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2015
Ці твої погляди - коктейлі із ніжно-байдужості,
Я впізнаю в них того, хто не боїться смерті.
Ти не псуєш почуття обручками та одруженням,
Сиплеться ніч на друзки зі щасливих миттєвостей.
Скільки людей довкола - а покохати нікого!
Скільки у мові слів - а хочеться тільки мовчати.
Саме тому я люблю приїжджати до твого міста,
Саме тому я не пишу тобі у мережевих чатах.
Відстань між нами здається смішною та іграшковою.
Коли я входжу у тебе , то сумнівів не виникає.
Хочу ділитися силою, часоспокоєм,
Зрештою, час - це єдине, що справді маю.
Ліжко під нами скрипить, як бюджетний кодекс,
Сором зникає швидше, ніж долар у київських банках.
Право любити - це наш найвищий поверх,
Стрибаймо із нього у невідоме завтра.
Ці твої погляди хтиві акордами Тома Вейтса
Джинсами затісними обліплюють моє тіло.
Якщо тобі добре, то байдуже, як воно зветься,
Грійся у вогнища цих почуттів,де би тебе не носило.
P.S. Любов - це форма спілкування між двома хорошими людьми.
10.03.15
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569251
дата надходження 25.03.2015
дата закладки 25.03.2015
Гойдаю день на сонячнім промінні.
Купаю зір в небеснім полотні.
Стираю сум бурштиновим камінням
З дерев , котрі ще в первісній наготі.
Ну, а каштан вже вистрілив бруньками.
Готує сили, щоби зацвісти,
Тепло вбирає жадібно ковтками.
А вільгу крадуть злодії-вітри.
Гойдає ясень сум в гілчастих грудях -
Гніздо чорніє пусткою вгорі.
Ще трохи... й бусли кораблем прибудуть,
У землю радо кинуть якорі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569029
дата надходження 24.03.2015
дата закладки 24.03.2015
Далека ти, як та зоря на небі,
Яку вночі на Сході бачу я.
Привіт промінням срі́бним шлеш мені ти,
Моя любов, слов’яночка моя.
Ти не боїшся мін злих та снарядів,
Що в місті виють, рвуться відтепер.
Ти ніжною дівочою рукою
На блок-посту спиняєш бетеер.
І я спішу прийти тобі на поміч,
Щоб з нечистю зітнутися в бою,
За Україну, неньку нашу милу,
За дівчину, слов’яночку мою!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568962
дата надходження 24.03.2015
дата закладки 24.03.2015
Я знаю, что меня обманешь,
Моя застенчивая Ложь.
Меня словами прикарманишь
И так, со мною, ты уйдешь.
Верни меня, ты не находишь,
Что шутка с Ложью невпопад.
Но... молчаливо ты уходишь,
Стыдливо прикрывая взгляд.
Не прячь глаза, моя Обмана,
Ведь ты шептала мне… «Люблю»
И рассовала по карманам
Ты душу грешнюю мою.
Ты вновь смёшься. Вновь смущенно
Бросаешь взгляды мне... игриво.
Но потихонечьку крадешься,
Покой воруешь не стыдливо.
Играешь мною, словно куклой,
Порой бросаешь по углам.
Я твой желанный…на минутку,
И нежеланный… на года.
Ведь знаю,…врёшь, но сладок грех,
Твоей любви столь скоротечной.
Моя застеньчивая Ложь,
Моей души…моя беспечность.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565775
дата надходження 11.03.2015
дата закладки 11.03.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.03.2015
Що діється зі мною, я не знаю,
Але в душі щось шириться, росте,
Великі дужі крила розправляє, –
Радіє серце і душа цвіте.
Мені сьогодні хочеться, щоб в цьому
Тепер цілком нелегкому бутті,
Всім на Землі народам по-новому
Сіяло сонце щастя у житті.
Квітень 1992 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564702
дата надходження 06.03.2015
дата закладки 06.03.2015
Где ты видишь на людях цены?
Что, дружок? Ты чего приник?
Возомнил… Ты не Авице́нна,
А всего лишь его ученик.
Хоть подумай разок толко́во,
Без опоры на чии-то слова.
Не ради игр привинтили голову –
Чтобы думал ты хоть едва.
Не спускайся на су́дьбы и случаи,
С чужой шеи не свешивай ног,
Не гадай на вертлявость пау́чью,
А прочи́сти души своей слог.
Сам себе будь искусным художником,
Режиссёром, поэтом, судьей.
Чтоб потом не попасть под заложники,
Пообве́шавшись чей-то ценой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564691
дата надходження 06.03.2015
дата закладки 06.03.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.03.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.03.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.03.2015
Таинственный источник света скрыт,
Но взгляд незримая притягивает тайна.
И чувства борятся - проигрывает стыд.
Стыд с любопытством вместе постоянно.
Проем дверной для любопытства, как магнит,
А скважина замочная мишенью
Становится, и кровь уже кипит
От предвкушенья, от воображенья.
И подлый взгляд, бросаемый извне,
Дрожит от страха быть изобличенным.
Все средства хороши, как на войне,
Среди интриг и зависти врожденной.
И, созерцая скрытое от глаз,
Всепланетарное испытываешь чувство.
Чужую тайну обнажая напоказ,
Со дна души рождаешь лишь паскудство.
И душу грех язвит своим огнем,
Боль причиняя, оставляя шрамы.
Проблемы сами для себя мы создаем,
Своей духовности в душе разрушив храмы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558840
дата надходження 11.02.2015
дата закладки 03.03.2015
Папілярних ліній мереживо,
Намалюй, навроч, обіцяй
Між знайомими цими вежами
Незнайомий синій трамвай
З чудернацьким дивацьким номером
І освітленням в стилі ню,
І кондуктора з синім коміром,
Цитувальника фраз Камю,
І порожні місця під вікнами,
І маршрут у даль навмання,
Де стовпи бетонними іклами
Розірвали сіре вбрання,
Там мій синій трамвай розчулено
Цілуватиме стиглу синь,
І вона потече пачулями -
Лікуванням від потрясінь,
І у вальсі вони кружлятимуть -
Синій з синню в синій імлі,
Заколисане, засинатиме,
Все відбите в трамвайнім склі,
І до ранку все місто висинять,
І зі світлом зникнуть умить,
І звучатимуть в небі піснею,
Від якої серце щемить,
Я ж лишуся під цими вежами,
Задивлюся у синь - між тим
Папілярів моїх мереживо
Потече, зіллється з твоїм
Папілярних ліній мереживом,
Мабуть, знак дивачки-судьби -
Все вона накреслила межами
На долонях наших різьби:
І ці вежі, і синь, і колії,
І трамвая дзвони і спів,
І зв"язки між нашими долями,
І сплетіння цих глупих слів.
2014
Малюнок: http://yevgeniawatts.com/blog/blue-tram-virtual-paintout-pastel-painting
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544393
дата надходження 17.12.2014
дата закладки 25.02.2015
Коли все є, та раптом… і немає,
Коли сама з собою вже безсила,
Коли надія назавжди зникає,
Коли знов руки… А я ж мала крила…
Коли б душі заплакати нестримно,
Коли й сльозинки вже зронить несила,
Коли була, як бути не повинна,
Коли… А я ж нічого не просила…
Коли, тепер… нічого не забути…
… Як мені бути?...
5.02.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562057
дата надходження 24.02.2015
дата закладки 24.02.2015
«Я не ворог тобі. Не дивися на мене спідлоба.
Я сьогодні прийшла, щоб тобі повернути печаль.
Не всміхайся фальшиво, я ж бачу, у тобі жалоба.
Як тобі відболіло вже! Щиро, мені тебе жаль.
Ти так ревно тікала від себе, байдуже, до кого.
Ти себе не обдуриш у внутрішній цій боротьбі.
Ти сама себе в кут заганяєш. Подумай, небого,
Що би ти не робила – я житиму вічно в тобі.
Я спинятиму серце твоє й відкриватиму очі,
І збиватиму ритміку дихання знову і знов.
Я в тобі не помру. І наступної спраглої ночі
Я до тебе прийду для таких от простих перемов.
Ти не зможеш мене задушити, ти в цьому безсила.
Я крильми затулятиму серце від твоїх вимог…».
Так повчально зі мною пів ночі Душа говорила,
А я сльози ковтала під тихий її монолог.
23.02.2015 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562153
дата надходження 24.02.2015
дата закладки 24.02.2015
Мій спокій дрімав на долоні у тебе
Хіба ти не бачиш – всміхається небо,
Сидиш і любуєшся вітру малюнком,
Не треба будити мене поцілунком.
Вся ніжність твоя у полоні моєму,
А можна додам її трохи до крему?
Отак я її навкруги розкидала,
Дожилась до того – ні грама не стало.
Колись ти вночі цілував мені очі,
Чому не цілуєш тепер їх щоночі?
Замріяний спокій тихенько дрімає,
Не рухай рукою, дивись, він зникає!
А думка моя – не розтринькуйте ніжність
Вона не псується, тримайте хоч вічність!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562084
дата надходження 24.02.2015
дата закладки 24.02.2015
Людей сила-силенна на Майдані –
Зібрала їх ялинка «на крові»
До цього ще не видане єднання
Злякало злобних карликів Москви
Це був протест всього єства проти насильства,
проти принижень гідності людей,
Щоб зупинити всебезжальне звірство,
для торжества всерівності ідей...
Мов світлячки світили телефони -
єдналися в сузір'я ліхтарі.
Хто бачив це, був у краси полоні -
горіли душі юних бунтарів...
Маріонетки ж карликів наказ
виконували кожен дуже чітко –
він псам своїм давав команду «фас»
собаки ж знають, чию лижуть кістку!
І наші діти гинули нізащо,
лишаючи своїх сиріт-батьків,
і відлітали у світи , де краще,
як янголи прозорі і леткі...
Та будьте певні, душі їхні чисті,
залишивши цей світ брудний й жорстокий,
нам світять зараз в зорях променистих,
слідкують за убивці кожним кроком...
Ми ж мусимо тепер їх пам'ятати -
безкомпромісну, безоглядну жертву!
Катів безжальних маєм покарати,
Кров на руках не зможуть вони зтерти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560588
дата надходження 18.02.2015
дата закладки 18.02.2015
Останню сигарету,напевно викурив,
Пішов на небеса-з голови все викинув...
Гадала,що не раз заспіваєш нам про Львів,
Та сталося інакше,так Бог того хотів...
І мама твоя плаче, і плаче вся країна,
Загинув наш артист, загинула Людина.
І спатиме сама тепер твоя дружина,
Аж в серці заболіло, покапала сльозина...
Сховаю в чемодан старі фотографії,
Згадаю лиш на мить твої уроки філософії.
Ти хочеш,щоб пустили і не тримали зла,
Тебе вже не вернеш...Скотилась ще сльоза.
Най буде дощ в той день,коли тебе не стало,
Твоїх пісень та жартів нам завжди буде мало.
Давай просто мовчати, зламались твої крила,
Сказати ще щось більше мені уже несила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556650
дата надходження 02.02.2015
дата закладки 02.02.2015
Україно – роз'ятрена рано,
Тихий шепіт зболілих сердець,
Твоє ім'я спокутою стало,
Для того, хто душею вже мрець
Україно – забута молитво,
Обітована земле…гріховна,
Розіп'ята леліяним сином,
Підлабузництвом й зрадою повна
Яничари звели тебе, ненько
На вершину, що зветься Голгота
Рідні діти пробили серденько -
Твоя мова для них – то срамота
Та я вірю – ти встанеш з руїни,
Бо душа незборима в народу,
Не поставити всіх на коліна
Не зламати козацького роду!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556566
дата надходження 02.02.2015
дата закладки 02.02.2015
Я закохаюсь в твою душу,
Не просто в образ твій,
Важливе цінувати змушу,
А ти кохати палко вмій.
Я закохаюсь в твої очі,
Їх рідний блиск знайду,
І в темні,важкі ночі,
Від тебе я не відійду.
Я закохаюсь в це волосся,
Твій запах стане дорогий,
З тобою злечу в піднебесся,
Без тебе не буду хоробрий.
Я закохаюсь в твою мову,
Слова загріють в зимній час,
Весь світ ввійде у нашу змову,
Птахи співатимуть про нас.
Я закохаюсь просто в тебе,
Молотимусь за нас обох
І більшого мені не треба,
Лиш би той парусток кохання не засох.
Я закохаюсь у принцесу,
Її тиндітно тихий тон,
Кохання буде без ексцесу,
Твій незнайомий баритон.
Я закохаюсь в твої мрії,
Ти подаруєш їх мені,
Ми будем жити у надії,
Турботами в житті віддалені.
Я покохаю твій відтінок,
Відтінок чистої краси,
Весною зацвіте барвінок,
Твоя душа в мені завжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552226
дата надходження 16.01.2015
дата закладки 17.01.2015
Цвіти попри все: ненажерливу владу,
Злодюгу сусіда і ляпаси “Граду”,
Байдужих дітей і стурбованих “друзів”,
Що роги скрутити не здатні катюзі.
Прости їх. І далі у пишному цвіті
Зростай, наймужніша, найкраща у світі,
Для тих соколят, що за тебе - горою,
Для їхніх дітей, для прийдешніх героїв.
Гартує Господь непідкорених духом,
Не вбити ні війнам тебе, ні розрухам,
Ні ситим щурам, ні мистецьким повіям.
Хай звідки б пронизливий вітер не віяв,
Цвіти, воскресай, хоч укотре розп’ята,
У вулиць твоїх не за горами свята.
Твій кат захлинеться кривавою грою,
Повернуться з бою сучасні герої,
І пісня твоя ще дзвінкішою стане…
За ніччю - завжди неминучий світанок.
Валентина Попелюшка
16 січня 2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552036
дата надходження 16.01.2015
дата закладки 16.01.2015
Під пралісом, де калину
вітер загинав,
плаче там мала дитина…
- Плаче, бо одна...
Дзвінко пташечка щебече
в темряві кущів...
- Тільки тут дитячі плечі
мерзнуть кілька днів...
Тре долонька сонні очі...
- Хоч лякає ліс,
засинає проти ночі...
в покривалі сліз...
Прохолоду віяв гай…
віднімав надій…
- Боже милий, щастя дай
дівчинці малій!..
1993 г.
Фото з інету.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456677
дата надходження 26.10.2013
дата закладки 15.01.2015
Пробач за вІрші погані,
муза моя захворіла.
Ранки до болю рум"яні,
яєшня знов підгоріла.
Пробач за розхристані рими,
мені вони теж щось не дуже.
Вірші бувають слабкими,
коли мені зовсім байдУже.
Настрій буває у всьому,
не тільки у нас, у людей.
Вірші радіють простому,
народжуються, мов із грудей.
Я бачу, що щось не виходить,
шукаю свою середину.
Я не боюся нашкодить,
я тут лише наполовину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529495
дата надходження 12.10.2014
дата закладки 08.01.2015
Оберігайте світ, що в вас у грудях,
і дякуйте усім, хто був, чи є.
Не бійтесь розчаровуватись в людях,
життя не тільки гладить, але й б*є.
Щоб не було, а будьте незалежні,
бо лиш з такими хочеться іти.
Притягуються тільки протилежні,
і ті, що не бояться висоти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527453
дата надходження 02.10.2014
дата закладки 08.01.2015
Після тебе час тягнувся довго.
Після тебе все уже не так.
Я до тебе по землі лиш човгав,
А тепер сідаю на літак.
Ніжні губи, зась на поцілунки.
Краще вмерти, ніж іти назад.
Твій космічний погляд, мов чаклунки
Мій учора зфарбував фасад.
Будь далеко і водночас близько.
Поруч будь, далеко не зникай.
Нам не раз ще буде дуже слизько,
Але збережемо цей Шанхай.
P.S. Скользько!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549721
дата надходження 08.01.2015
дата закладки 08.01.2015
Моя коханка - це моя робота,
Із нею завжди я проводжу час.
І ні тривога, чергова скорбота
Ніщо не здатне розлучити нас.
Мені байдуже, що диктує доля
Моя коханка завжди при мені
Вона є мій талант і моя воля
Вона - моє маля у пелені.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411127
дата надходження 21.03.2013
дата закладки 08.01.2015
Заморозится прохладой
Воздух желтым октябрем
Поплывут над Петроградом
Тучи серые с дождем.
Человек шагает быстро
По прозрачным мостовым.
От парадных серебристых
Вдоль по улицам пустым.
Человек идет по лужам,
Дождь над ним раскроет зонт.
Он идет туда, где нужен,
Там, где кто-то очень ждет.
По Садовой, вдоль Фонтанки
В дом, где желтый свет в окне,
Там где роза в синей банке
И подсвешник на столе.
Где камин живет старинный,
Где скрыпит еще паркет.
И сыграет очень длинный
Seiler вальс или сонет.
Где подвешена лампадка
У невидных образов
И зевает очнь сладко
Черный кот в плену у снов.
Где за окнами прохладой
Лист морозит октябрем.
И плывут над Петроградом
Тучи серые с дождем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548706
дата надходження 04.01.2015
дата закладки 04.01.2015
Спустошена? Наповнена до краю
Недопалками вічних почуттів.
Бо вічного нема. Перебираю
Останки перепалених мостів.
Зневірена? Я впевнена у со́бі.
Бо скільки навкруги не відбирай,
Надійних, бач, нема. При першій пробі
Ламаються усі. Ти вже звикай.
Голодна? Ні. Я сита донехо́чу,
Обіцяним годована сповна.
Довіри вже нема. Тепер промо́вчу.
У тиші красномовна глибина.
Жорстока? Та, можливо, лише краплю.
Як дзеркало, як ві́дбиток людей.
І ліків тут нема. Та я не кваплю,
У долі безліч різних панацей.
Складна? О, так! Аж інколи занадто.
Хочеш пізнати – серцем відчувай.
Бо простоти нема. Зі мною складно.
Шукав легкого шляху? Прощавай.
03.01.2015 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548693
дата надходження 04.01.2015
дата закладки 04.01.2015
Гордовитая Ворона,
Як поважная персона,
На подвір'ї розмістилась -
На Курей усе дивилась:
"Оці Кури - що за птахи?
Це справжнісінькі невдахи -
Крила мають, пір'я мають,
Але зовсім не літають."
Швидко втрутилась Корова:
"В тебе, бачу я, Ворона,
Нема м'яса, ні яєць,
Тож лети ти звідси геть!
А ті Кури, що на дворі́́
У хазяїна в фаворі:
Півень пісеньку співає,
Курка яйця відкладає."
P.S. Головне ж бо, не літати -
Свою справу добре знати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546301
дата надходження 25.12.2014
дата закладки 25.12.2014
За вікном був маленький дощик,
Промінчик сонця в серці погас.
На дворі була пізня осінь
І очі, сповнені хвилювань...
В цей час навколо все завмерло
І тільки чути серця стук...
Я знала, що хвилююсь, недаремно
Я знала, що в цю мить, ти вже не тут...
Була вже ніч,
На дворі темно-темно,
Але для мене зірка там пала.
Я знала, що це ти,
Це наче так і треба.
Між нами відстані нема...
І може ти мене не чуєш,
А тільки бачиш із небес...
Болю ти вже не відчуєш,
Який собою ти принес.
Багато болю, смутку, гніву
На світ, на себе, на людей.
Ти був життєво необхідним,
Але пішов у світ тіней.
З роками, я вже, мабуть, звикла
Жорстокий світ в нас забира
Людей, які нам так потрібні,
Але поруч їх нема...
P.S.: цінуйте кожну мить, бо самі найдорожчі можуть неочікувано втекти. Можна повернути будь-що, але не людину, якій не повернути життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540809
дата надходження 01.12.2014
дата закладки 25.12.2014
Город шепотом тихим опутан в ночи,
На деревьях грачи,
А внизу стукачи,
Дверь захлопни, задрай, сиди и молчи.
Бродят в серых плащах,
На сутулых плечах,
Этот «труд» здесь почетен в самых верхах,
И друзей, и родных продают не за страх.
По брусчатке стучат каблуки в той ночи,
Праздник будет, парад, а в строю стукачи
Шаг чеканят они, судьбы палачи,
Борзо перья скрипят: топоры и мечи.
Совесть здесь не продашь, то не ходкий товар.
За донос получаешь больше навар,
И в гkазах разгораются зависть-пожар,
А в душе зарождается тихий кошмар.
Но вот день наступает, солнце встает,
Птичьи трели и щебет, весны хоровод,
Грязный снег-стук вчерашний не нужный отход,
Жизнь пришла и сюда, на реке ледоход.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522229
дата надходження 08.09.2014
дата закладки 21.12.2014
Річка, річенька глибока,
Чом завмерла?
Моє серце одиноке
Геть замерзло.
Як дивлюсь у твої води
Спокій тягне,
Та твоя затишна врода
Лиш омана,
Як круги йдуть по водиці,
Так й бажання,
Як усяка молодиця -
Вся в коханні,
Моє серденько палає,
Душа рветься,
Щастя дівчина чекає,
Хай озветься…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542504
дата надходження 09.12.2014
дата закладки 09.12.2014
Уснул египетский фонарь
Зевнула летопись в кладовке,
Философ, что писал в каморке,
Задвинул мысли в свой словарь.
И аккуратно глянул вдаль,
Да рукава стянув по локти,
Смотрел ,как тихо бредят лодки,
Где рыбаки не чтут мораль.
Ложилась под ноги вуаль,
И ром разлился лунным светом,
Глядел философ-взор поэтов,
Как поднимает солнце,таль.
Погас египетский фонарь,
Проснулась летопись в кладовке,
Похмелье выползло с каморки,
Философ дописал словарь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240509
дата надходження 12.02.2011
дата закладки 05.12.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.12.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.12.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.12.2014
Небесним полум’ям палає
Вершина вічної гори,
Як сонце в небі, вона сяє,
Господь се чудо сотворив.
Всю велич дивної Природи,
Всю силу нашого Творця,
Відтворюють незламні гори,
Й людей палаючі серця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534606
дата надходження 04.11.2014
дата закладки 28.11.2014
Так много бессонных ночей,
Клятв нарушенных слов,
Неправильно прожитых дней,
Давних несбывшихся снов,
Но ты ни о чем не жалей –
Мир ведь всегда был таков.
Так мало прошли мы дорог,
Света достичь чтоб вдали.
Хотели бежать со всех ног –
Шагу ступить не смогли.
А свет тот всё так же далек –
В море маяк на мели.
Детство отпустим, а сами –
Прямо навстречу беде,
С полными неба глазами,
На опустевшей земле,
Ветер поет голосами
Тéней, что плачут во мгле…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526173
дата надходження 27.09.2014
дата закладки 27.09.2014
Провода, города, океаны
И от Вас ожиданье вестей
На душе в хлам разодраны раны
В сотый раз никаких новостей
Вы сражались за правду простую
Побеждая то жизнь, а то смерть
Вы взбирались на гору крутую
Только песню уже не допеть
За страницей стремится страница
И на каждой - страдания миг
Что ж, Володя, Вам так не сидится
Свою жизнь положили на стих
По частям свою душу раздали
Ничего не просили взамен
Вы у смерти на нервах играли
Отыграли... звоните ноль-семь
Пусть охота идёт, ну а всё же
Под прицел угодить не дадим
Вашим песням, они нам дороже
Они эхом звучат у вершин
Каждый сам выбирает дорогу
Ну а мне приглянулась тропа
В Вашем голосе слышу тревогу
И судьба оказалась слепа...
25.01.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526039
дата надходження 26.09.2014
дата закладки 26.09.2014
Твои глаза как у мадонны,
Таинственной печалию полны,
Как океан, безбрежны и бездонны,
И светом внутренним озарены.
Твоя улыбка как у Моны Лизы,
Своим сияньем освещает лик,
Ты не играешь в жизни антрепризы,
С тобою смысл всей жизни я постиг.
Ты статью как мадонна Рафаэля,
Собою украшаешь жизни путь,
И я тебя люблю, благоговея,
И рядом мне с тобою не уснуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525793
дата надходження 25.09.2014
дата закладки 26.09.2014
«Дивися, хлопче, та й затям
сьогодні і навіки:
як піднесе тебе життя,
так кине, мов каліку.»
«Так, знаю, пане, непросте…
Та хочеться щосили,
щоб полетіла через степ
душа моя на крилах.»
«Слабкі ще крила.
Лиш в піснях
ти дивишся за обрій.
Знай:
шматуватимуть щодня
тебе
вітри недобрі.»
«Про це почув чимало я,
чекати вже не можу.
Хай дружба і любов моя
у битві допоможуть.»
«Я і про це скажу:
дивись,
що почуття ті щирі
життя випробує колись
на міцність і на віру.»
«Ось
розгортається сувій
подій і знань
та знову
то надто чорним бачу світ,
а то уже казковим.»
«Світ –
більше, ніж ти знаєш з книг,
і ти –
не принц, не воїн.
Учись в людей,
тримайся їх,
та будь самим собою.»
«От знати – б,
звідки-то
біди
чекати –
та це диво.
Чи озиратися завжди –
хіба таке можливо?»
«Я не про вічний страх веду –
так,
ти не проживеш з ним.
Але
гартуй свій юний дух
і, все ж,
будь обережним.»
«Я досі вражений.
Та Вам,
хоч хто Ви,
вдячний дуже.
Я пам’ятатиму слова,
що Ви сказали, друже.»
Забудеш слово ти чудне,
як землю ніч залишить.
Біль моє серце огорне,
бо ти –
це я
колишній.
26 – 28. 05. 2012.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340364
дата надходження 28.05.2012
дата закладки 24.09.2014
"Проходят дни", минають ночі,
А в серце жалить, мов оса.
Не в тому річ, що всі ми не охочі,
А в тому, що не капне "с глаз" сльоза.
А в серці жаль, "а сердцу больно",
Що мову ми не бережем.
І як нам "может быть спокойно",
Коли в собі ми це несем?
Цей дивний сленг малого покоління
Світ не доведе до крутизни.
А ТИ читай та розвивайсь, і всі уміння
Не продавай, а у Вкраїну донеси.
Ти багатогранність й барви мови
Всім прославляй й пишайся тим,
Що тут живеш, і, що не ловиш гави
По сторонам і по просторам цим.
Я не бандерка. Я не маю цілі
Когось образити чи щось таке.
Хоч знайте українську в певній мірі.
Але ж не "продавайте" ВИ себе!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494624
дата надходження 24.04.2014
дата закладки 24.09.2014
"Язык мой - враг мой!" - Истина проста
Которую мы часто забываем
Из-за которой часто мы страдаем
И муки принимаем, словно за Христа.
Подумай, прежде чем сказать не так.
Ведь может быть слова твои
Ужалят человека хуже злой змеи,
Ударят в грудь сильнее, чем кулак.
Но, не подумав нескольких минут
Бросаем мы слова, в которых яд,
И превращаем жизнь чужую в ад,
И в пух и прах прекрасный чей-то труд…
Давайте никому и никогда
Не делать больно и не бить словами
Ведь в этой мерзости мы погибаем сами
А жизнь у нас, увы, одна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513156
дата надходження 24.07.2014
дата закладки 08.09.2014
Підступний та жорстокий,
Приречений на крах,
Злочинець невисокий
З брехнею на вустах.
Іде тиран кремлівський
Із атомним кийком,
Ніхто не привітався
В цім світі з тим брехлом*.
Ніхто у білім світі
За стіл не сяде з ним,
З убивцею кривавим,
Із путлєром страшним.
Цей блазень, після страти,
Не ляже в мавзолей,
Ним будуть довго, довго
Лякати всіх дітей!
*літературний варіант можна
замінити на справжній – х…йлом
2.09.2014р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521030
дата надходження 02.09.2014
дата закладки 02.09.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.09.2014
Тарасе, голос твій пророчий
живий, у пам’яті народу, ще живий!!
зірками на скрижалях ночі
нам світять заповіді твої в час сліпий.
Кручі Дніпра, Карпати-гори
сумують у тумані, без ріки пісень
та на засніжені простори
весняний вітер нам надію принесе.
Стежину-доленьку заплутав
будяк колючий, в'ється буйно поміж нас.
Та розцвіте червона рута,
й воскреснемо, як вірив в це завжди Тарас!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238843
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 01.09.2014
Цивілізована демократія
Небо довбають ракетами,
Нитки з богами порвали,
Панство падіннями-злетами
Наглухо в рабство загнало.
Возять хабарників „майбахи“
У королівські палаци…
Грають у сквериках лабухи,
Скаляться слуги-паяци.
Влада ламає комедію,
Пише розмови в „мобілках“,
Кинули нам „Викіпедію“,
Ллється рікою горілка…
Кажуть: у нас демократія,
Дали безмежну свободу…
Та, як завжди, стара братія
Шкіру здирає з народу.
Все навпаки в нас повернуто,
Збочене з права наліво,
Смирень тримають на „беркуті“ -
Пугалі людського гніву.
Села, міста, мегаполіси
Хвилі якісь полонили,
Тихо, без зайвого галасу,
Волю та ум відключили…
Небо довбають ракетами,
Зяють озонові діри,
Тупо йдемо з амулетами
Згинуть за „праведну віру“.
17 червня 2011 року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520762
дата надходження 01.09.2014
дата закладки 01.09.2014
Хмелю випила блакить,
як дитина мається.
В верболозах мерехтить,
В незабудках бавиться.
Ой, яка дзвінка краса,
Зелен – лугом точиться.
Впали квітом небеса,
І в долині моляться.
Сутність навколо бринить,
По долині котиться.
Прямо в серце цибенить.
І до Раю проситься!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520352
дата надходження 29.08.2014
дата закладки 30.08.2014
Когда мы дойдем до Москвы
И сделаем Кремль желто-синим,
Тогда лишь прозреете вы,
Молящие зла Украине.
Мы вам не оставим царя,
Назначим народное вече.
Чтоб больше не тратили зря
На ненависть сны человечьи.
И хоть мы не можем простить
Убитых отца, брата, сына,
Но злобно не будем мы мстить.
Не тем велика Украина.
Идем с благородством "на вы",
Презрев и тревоги, и беды.
Мы все же дойдем до Москвы,
И там водрузим флаг победы.
И сделаем, чтоб навсегда
Исчезли у вас злые рати.
И, может быть, только тогда
Мы станем и сестры, и братья.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520406
дата надходження 30.08.2014
дата закладки 30.08.2014
Тринадцята година в дорозі, а ти тільки зараз до мене прийшов.
Мій милий солодкий дощ.
Егоїстично так їхати в теплі, не чути крапель з-під підошов,
Не відчувати мокрих доріг і площ.
Егоїстично так любити тебе і не цілувати,
Не торкатись твоїх холодних рук.
Хочу кохати, чекати, гукати тебе, за тобою снувати,
А це не дозволить здоровий глузд.
Музика в навушниках зливається з твоїм плачем.
Не плач, я обов'язково до тебе прийду.
На бруківці сонце висушує сльози твоїх дилем.
Зникає твій силует. А я вкраду.
Дозволь мені закарбувати тебе в словах,
Мій милий солодкий дощ.
Сховаю тебе від усіх в думках, у руках, на устах.
Ти тільки, прошу, не зуроч.
Мій милий солодкий дощ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440225
дата надходження 29.07.2013
дата закладки 02.08.2014
Ти не піддався на спокусу...
І я тобі без міри вдячна.
Тепер і згадувати лячно
Крізь що продерлись наші душі.
Які здолали темні ночі
й стежки, що завели б в нікуди,
і що б тоді сказали люди,
коли б твої украла очі?
Ти не піддався на спокусу...
І поряд з цим розчаруванням
Захоплено щораз дивлюся...
Й дивуюся ... своїм коханням...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514646
дата надходження 31.07.2014
дата закладки 31.07.2014
Два-дев’ять-вісім, їхні тіні
Розгублено вдивляються у небо,
Маленькі діти, цілі сім’ї…
Цей світ і є сьогодні пеклом…
Їх ще чекають на посадку,
Місця чекають, плани, люди,
Чекає хтось від них на згадку
Останніх слів із уст почути.
Вони не знають цих країв,
Цей простір, що завдав їм муки,
Скажіть, чи Бог таке простив?
Того, що він людей всіх учить?
В нас українців худне віра,
Ми зуби зціплюєм щільніше,
Для прощення нема в нас сили,
Бо хтось уже боїться й тиші.
Вона підступна і злостива,
Виманює людей наверх,
А потім кидає осколки в спину,
І висіває у під’їздах смерть…
Сивіють діти, мов старці,
Зростають списки юних ветеранів,
Два-дев’ять-вісім у душі,
І цифра кожна – це відкрита рана.
30/07/2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514657
дата надходження 31.07.2014
дата закладки 31.07.2014
В динамиках скрипит усталый блюз,
Над нами пролегает Млечный Путь,
Он навевает тонким ароматом грусть,
И нам от прошлого, увы, не ускользнуть…
Бездушно светят звезды свысока,
И с этого пути уж не свернуть,
Была любовь когда-то глубока,
Но этого, увы, нам не вернуть…
Жизнь на душе оставила следы,
Мечту не удалось нам обмануть,
Сегодня мы чужие, я и ты…
И время вспять, увы, не повернуть…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514387
дата надходження 30.07.2014
дата закладки 31.07.2014
Зі сплячки збудився на Сході,
Хижий ненажера - звір,
Як колись у первороді,
Горланить знову " Русский мир"...
Йому б дрімати собі у барлозі,
І солодко смоктати лапу,
Та спочивати він невзмозі,
Йде заново ділити мапу....
Куди ж дивляться мисливці ?
І чи знає про це єгер,
Що по лісі ходить убивця,
Ще зліший як підступний тигр...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513823
дата надходження 27.07.2014
дата закладки 27.07.2014
Закат на Кубе ярко-нереален,
Клубятся белым дымом облака…
Что ты, мой друг, сегодня так печален?
И нервно чуть дрожит твоя рука?
Закат раскрасил небо все до края,
И море отражает солнца свет…
Ты, кажется, спросил, как так смогла я?
В твоей душе оставить яркий след?
А просто я была твоей закатной тайной,
Как море, переменчивой в ночи,
Капризной, страстной и необычайной…
Нет-нет, пожалуйста, молчи!
Ты выпил всю мою любовь до капли,
Мучимый жаждой в жизненной пустыне,
Я выжата совсем, вся без остатка
Погребена на дне в морской пучине…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513406
дата надходження 25.07.2014
дата закладки 25.07.2014
Ми всі тонемо у власних бажаннях.
Після себе лишаємо потоп.
На людей не діє ні мольба, ні прохання.
У душі людина завзятий мізантроп.
Тепер все інакше – цивілізація,
Тепер хмарочоси і магістралі.
Ми забули, що ми – нація.
Ми на життя своє купу наклали.
Ми вибираємо свої пріоритети –
Хтось мусить ходити босий.
А хтось читає престижні газети
І їде на Гавайї й Галапагоси.
Дорогі манікюри, шикарні авто,
Тепер життя зосереджене в баблі.
Чи заради цього проводять АТО?
Чи заради цього люди гинуть на війні?
Для того щоб далі чиновники крали?
Щоб вони загнали країну на дно?
Ви знаєте, мене вже дістало!
Й Росія дістала!
Путін – х#@ло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510480
дата надходження 10.07.2014
дата закладки 10.07.2014
Ти бачив дощ,по листі шелестів.
Вода із неба землю напуває.
Ти бачив сніг,що на траві лежить,
щоб не замерзла він її вкриває.
Якщо ти добре серце маєш,
яка різниця мову яку знаєш.
Твої діла за тебе все розкажуть.
Усе без слів в житті покажуть.
Забули ми -одних батьків ми діти.
І що тепер ми маємо робити?
Ми вежу Вавілонську будували,
єдину мову серця забували.
І гріх розкидав нас по всьому світі.
І що ми знову маємо робити?
Кордони,межі душам всім поставив,
на різних мовах розмовлять заставив.
Добро на світі зло перемагає.
Болить душа за тих,хто забуває,
що рідні ми по серцю і по мові.
Не будемо ділити душі знову.
Не хочемо ми вежі будувати.
Не хочимо ми межі розділяти.
Душа одна,хоч мови різні,
повинні пам"ятать,щоб не було вже пізно.
Ти бачив дощ,по листі шелестів.
То ангел з неба пісню нам співає.
Ти бачив сніг,що на траві лежить,
від холоду сердець нас зігріває.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509873
дата надходження 07.07.2014
дата закладки 07.07.2014
Мне кажется, что счастье где-то рядом.
Мне видится, что я в обнимку с ним.
Иду цветущим полным запахами садом.
Бежит навстречу мне и тянет руки сын.
В мечтах всегда есть выдумка ума.
И ты, очнувшись, обретаешь вдруг реальность.
Сознанье губит твою душу, как чума,
Мир превращая в ложную зеркальность.
Как мне смириться с тем, что суждено?
Как мне понять, что не был я услышан?
И если в жизни что-то не дано,
То это промысел Небес, а может свыше?
Уставший мозг поверит в что угодно.
В измученной душе нет больше слез.
Когда-нибудь смогу вздохнуть свободно.
Избавит мир иной меня от грез.
Кто будет род мой продолжать в грядущем,
И кто с могильной пыль стряхнет плиты?
Так и уйду, Всевышнего зовущим,
Приобретая бестелесные черты.
И неродившийся когда-то наш малыш,
Отца не видевши, был к Небу вознесен.
И почему, Творец ты мой, сейчас молчишь?
Иль дух сынишки моего все ж был спасен?
Я встречусь с ним в Небесной вышине.
Мне смерть в усладу, ибо он меня там ждет.
Но невозможно мне оставить на земле
Мою любовь, и эта мысль гнетет.
Мне невозможно бросить все и так уйти.
Мы разделили этот траур на двоих.
Нам до конца идти по этому пути -
Детей воспитывать родных, но не своих.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509477
дата надходження 05.07.2014
дата закладки 05.07.2014
Розрослися матюки, наче в лісі маслюки,
Із Московської орди по всьому світу:
Де кацап хоч раз бував, там «візитку» залишав –
Матюками обкладав усіх сердито...
Бо бандитто...
Матюки скрізь прижилися, наче із берези листя
В руській бані десь на дупі чи стакані,
Знає їх поляк і фін, українець і грузин,
І їх чути в ресторанах, й на Майдані.
Тож гордились москалі, що язик їх для Землі
Гідний внесок до всесвітньої культури,
В словниках їх слів багато, половина, правда, матом,
Що зоставили монголи і маньчжури...
Для цензури...
А от «ультрас» з України, ті, що «беркут» їм до спини,
Склали пісню про московського ху-йла,
Тепер кожен його знає, бо цю пісеньку співає
Просто так ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла!
Враз московські лизоблюди, по-народному – паскуди,
І ввели на батьківщині матюка
Скрізь повальну заборону, бо ж Ху-йло сидить на троні,
На матюччя і ажурні труселя...
Ля-ля-ля-ля...
Тепер стогнуть всі ординці, бо вже звикли по старинці
Смачно всі свої висловлювать думки,
Тож ви кремль покрийте матом, а ху-йлу киньте гранату,
Якщо треба – допоможем залюбки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508871
дата надходження 02.07.2014
дата закладки 02.07.2014
Все не будет уже как прежде,
Невозможно забыть эту боль!
Людям нужно давать надежду,
А не множить их жизнь на ноль.
Как забудут, скажите на милость,
Матери смерть своих сыновей?
Чтобы Запад с Востоком сплотились.
Сколько нужно еще смертей?
И какую, скажите, цену
Мы заплатим за призрачный рай?
Кто выходит на авансцену?
И приказывает: убивай?!
Мир расколот! За этим – ад!
Превратил нашу жизнь в войну!
Пусть мы с разных сторон баррикад
Всем зачтется война в вину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504508
дата надходження 11.06.2014
дата закладки 01.07.2014
Так хочется, чтоб это прочитали
Те, кто в крови нас хочет утопить.
Преумножатели неистовой печали,
Те, кто желает запретить нам жить!
Не отбирайте жизни, вы их не давали!!!
Оставьте Славянск, проявите человечность!!!
Ведь деньги, сколько б вы не воровали,
Не заберете вы с собою в вечность!!!
Пускай над головами ветеранов
Сияет солнце мирного Востока.
Не зажила ещё в сердцах их рана,
А вы им новые наносите жестоко...
Детей оставьте, ведь они невинны!
Они не заслужили ужас этот!
А вы по детям очередью длинной...
А вы по матерям шальной ракетой...
Донецк не трожьте, вам его не строить!!!
Легко разрушить, смыв крови потоком.
За что вы ад решили нам устроить,
Жестоко расправляясь над Востоком?
Подумайте о Боге, не грешите!
Его страшнее суд,чем наш, народный!!!
За то, что зверски судьбы вы вершите,
Вам мучиться придётся в Преисподней!
Есть ценности, важнее миллионов,
Ценнее жизни в мире нет богатства.
И солнца ясного на мирном небосклоне.
И верной дружбы, и стального братства.
Не нужно танков, БТРов, самолётов,
Мы не хотим войны, стрельбы, бомбежек.
Зачем вы так с родным своим народом?
Мы жертвы ваших денежных дележек!!!
Неужто зря сражались наши деды
За небо мирное над нашей головою,
Ценою тяжкою добыв для нас победу,
В краю, который вы равняете с землею?
1.06.2014г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507375
дата надходження 25.06.2014
дата закладки 01.07.2014
Ой, музика гучно грає,
В синє небо бубни б’ють!
Десь – то людоньки гуляють,
Десь танцюють, десь – то п’ють.
Ця мелодія грайлива
Неабияк дістає:
Я лишився нежонатим,
І весілля не моє!
Знаю, знаю, наречена
Стала з ним на рушнику.
Всі бажають щастя – долі
У годиноньку таку.
А мене такі моменти
Неабияк дістають!
Не для мене компліменти,
Не за мене чарку п’ють!
Ой, ти! – доле моя, - доле!
Ой, розмови та чутки!..
Чом відмовилася, Олю,
Від серденька і руки?!
Я тебе хотів засватать
Ще минулої весни…
Проти мене був твій тато,
Не про мене твої сни!
Гопацульки гучно грають,
Каблуки об землю б’ють!..
Пісні радісні лунають
Серцю жалю додають!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507251
дата надходження 25.06.2014
дата закладки 25.06.2014
Спіймай мене в краплині літнього дощу,
в промінні сонця, що на горизонті.
Сьогодні ніжністю тебе я пригощу,
не однією, а в асортименті.
Спіймай мене осіннім листопадом,
де золотом вкриваються дахи.
Удвох насолодитись зорепадом
я хочу. Лише не відпусти.
Спіймай мене сніжинкою вночі,
в казкових сутінках німого снігопаду.
Залишимося вдвох: лиш я і ти...
цілунок твій зі смаком мармеладу...
Спіймай мене весняним свіжим вітром
вдихай на повні груди досхочу.
Розквітну я в тобі багряним цвітом,
і від кохання твого затремчу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489591
дата надходження 01.04.2014
дата закладки 24.06.2014
мені мало місця
в будинках твоїх думок
мало сеця твого
навіть на сніданок
така любов
для сиріт
ти мій Чайте́н
і я надсилаю конверти
тобі без марок
*Чайте́н (ісп. Chaitén, що означає «корзина води» мовою уїїче, діалектом арауканської) — містечко і комуна в чилійській провінції Палена, в регіоні Лос-Лаґос. Комуна розташована приблизно в центрі провінції. Однойменне поселення також існує в аргентинській Патагонії.
2 травня 2008 року виверження вулкана Чайтен, розташованого за 10 км від містечка, змусило уряд провести евакуацію його мешканців, що фактично перетворило місто на мертве.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395099
дата надходження 24.01.2013
дата закладки 24.06.2014
Людство впадає в депресію,
З Небом зірвали зв’язки...
В цій ненависній агресії
Втрачено Рай на Землі!
Це світова анорексія-
Знуджено крихти добра.
Як же ж зуміли відверто так,
Щирість змінити на страх?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506265
дата надходження 20.06.2014
дата закладки 20.06.2014
Щезають гроші
І дні хороші,
Приходять гірші
Й турботи інші.
Як роздобути
Хоч щось ковтнути,
Ідеш до друга,
Голодна ж смуга,
Мо’ він пригостить
Хоча і постить,
Позичить гроші,
Щоб дні хороші
Прийшли скоріше,
Щоб як й раніше
До столу сісти
І щось поїсти.
Ой, гроші, гроші
Такі хороші,
Такі зрадливі,
Такі мінливі.
Грошей багато,
Рідні ти тато,
Тебе вітають
І поважають.
Грошей немає,
Рідня тікає,
Не хоче знати
І привітати.
10.06.14.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504317
дата надходження 10.06.2014
дата закладки 10.06.2014
Ніхто не знає, що його чекає.
У роздумах усе життя пройде.
Як потопаючий руками він махає,
Допоки дна свого не віднайде.
Всі хочуть бачити свого героя,
А потім гаряче кусають лікті.
Утративши усе своє здоров'я,́
Нажили собі ворогів у світі.
Маленькі люди хочуть виграти двобої,
Великі - вінець слави у війні.
Проте усюди тягнуться до зброї.
Живим немає місця у вогні.
[img]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502932
дата надходження 03.06.2014
дата закладки 04.06.2014