Рання осінь буває такою,
Коли, де-не-де, в кронах беріз
Блисне іскрою лист золотою,
Наче в жінки, іще молодої,
Перша паморозь в розкоші кіс.
Сяють жовті, духмяні гвоздики,
Чорнобривці на сонці горять,
В синім небі хмарки ясноликі
Та птахів заклопотаних крики
І засмучених соняхів рать.
Чути в лагіднім «бабинім літі»,
Перший подих осінніх вітрів.
Все збулось, та ще хочеться жити,
Щоби хтось у холодному світі
Твою душу коханням зігрів.
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518000
дата надходження 18.08.2014
дата закладки 20.08.2014
Прислухайся – шепочуть пелюстки,
бринить роса промінно-світанково.
Цей неповторний час не пропусти,
адже в ці миті розквітає слово.
Минула ніч, і ти поглянь на світ –
предивне світло плине знову й знову.
Поезії одвічний заповіт –
якби в душі розквітло тепле слово.
Завжди натхненно ранок зустрічай,
адже назад ці миті не повернеш.
Коли в душі твоїй горить свіча,
тоді ніколи слово не померкне.
І ти себе розкрий на всі лади,
щоб сколихнули душу серця струни,
щоб залишитись вічно молодим
і почуттів палких іскрився трунок.
Плекай пелюстку кожну у вірші
і будуть вічно квітувати ружі.
Коли мотив настояний в душі –
його почують душі небайдужі.
Мелодію любові віднайти
ніколи у житті оцім не пізно.
Коли цей світ в добрі покинеш ти –
лишиться всім твоя нетлінна пісня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503925
дата надходження 08.06.2014
дата закладки 05.07.2014
В найніжніших обіймах
Я, сніжинкою, тану,
У божественнім вальсі,
Мов у казці, пливу.
Мені легко й надійно,
Бо танцюю з коханим.
Завмираю від щастя –
І живу й не живу…
Все погасло навколо –
Тільки сяючі очі.
Я, неначе в повітрі,
Невагома, лечу.
«Ще хоч тур, чи хоч коло!
Більш нічого не хочу», –
Наче тиху молитву,
Я в душі шепочу…
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496464
дата надходження 03.05.2014
дата закладки 22.06.2014