ValeraRuzanova: Вибране

Катя Черемнова

доторкнись у ліжку пальцями старого лісу

-  думки  навколо,  коли  один  вдома,  коли  тиша,  є  щось  попити  і  глухий  сірий  вид  з  вікна.  інколи  хочеш  доторкнутись  пальцями  старого  лісу,  хоча  торкаєшся  свого  старого  ліжка

ліжко  ковдра  і  чай
весна
а  ти  сірість  ковтай
вона
прийшла  і  впала
як  ти
напевно  знала
гіркоти
вистачить  ще  багато
самоти
ліжко  чай  і  м'ята
відведи
погляд  очей  від  суті
забери
думки  мої  розкуті
залишай
образ  тепла  й  свободи
і  шукай
трави  запашної  оди
відчувай
руками  ногами  ліжко
запивай
чаєм  і  ковдрою  нишком
обернись
у  світ  чебрецю  й  меліси
доторкнись
пальцями  старого  лісу...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492549
дата надходження 14.04.2014
дата закладки 02.07.2014


Катя Черемнова

з тобою світе то найкраща розмова

світе
напевно  знов
буду  писати  про  тебе
земле
ти  напевно
найкраща  їз  тем
не  зрадиш
і  завжди  з  тобою
можна  поговорити
довго  поговорити
і  ти  зрозумієш  
мої  
німі  слова
ти  відчуваєш  все
правильно
відчуваєш  так
як  тре
коли  наодинці
з  тобою
світе  -
то  найкраща  компанія
розмова
бесіда
діалог
дружній  сміх
твоїх  квіток
та  лагідна  підтрика  
неба
міцність  твого
грунту  

світе
знов  поговорю  з  тобою
будучи  сама  собою

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493153
дата надходження 17.04.2014
дата закладки 02.07.2014


Катя Черемнова

слухати мовчання

Ще  одна  нікчемна  ніч.    
Що  вона  змінила  в  мені?  
Типово  -  нічого.
Ще  одна  хвилина  проходить  поволі
     і  все  таки  повз  мене.  
Я  не  відчуваю  часу,  
     не  відчуваю  сили.  
Я  хочу  знайти  себе  подалі  від  світу,
     далеко  в  незбагненності.  
Взяти  у  себе  серце,  
     покласти  в  руки  і  показати  небу.  
Поговорити  з  ним.  
Поговорити  з  птахами.
Поговорити  із  землею.  
Поговорити  з  дубовою  корою.
І  нехай  мої  уста  мовчатимуть.  
Розмову  вестиме  лише  оте  серце,  
     що  в  руках.
Я  намагатимусь  бути  щирою.
Я  тоді  буду  собою.
Я  буду  сміятися  від  болі  
     та  плакати  від  щастя.
Я  буду  тою,  яка  є.  
А  небо  дивитиметься  на  мене
     поглядом  вічного  добра.  
А  птахи  літатимуть  наді  мною,
     вітром  розносячи  свободу.
Я  знатиму,  що  вони  поряд.
Я  знатиму,  що  мене  чутно,  
     коли  я  насправді  мовчатиму.
Невагомість.  Усе  легке  і  щире.
Я  повертаюсь  у  ніч.  
Що  вона  змінила  в  мені?  
Типово...Нічого.  
Лишень  мої  нікчемні  мрії.  
Мрії  про  те,  як  нарешті
     говоритиму  серцем.  
Про  те,  як  те  серце  
     нестимуть  теплі  руки.  
Про  те,  як  люди  почнуть  
     слухати  мовчання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478196
дата надходження 09.02.2014
дата закладки 02.07.2014


Катя Черемнова

Удвох…

Є  люди,  з  якими  легко  та  спокійно
Сідати  й  пити  чай  удвох.
І  почуваєшся  надійно,
Робити  справу  теж  удвох.  
Сміятися,  щиро  говорити
Очі  в  очі  -  теж  удвох.
Бути,  вірити,  любити
Удвох,  удвох,  удвох...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473955
дата надходження 21.01.2014
дата закладки 02.07.2014