Я про тебе забути не можу,
Ти споко́ю мені не даєш,
Ти бентежиш, ти мучиш, тривожиш.
Де ти зараз? З ким спиш? Чим живеш?
Твої руки не мерзнуть без мене?
Хтось вкриває тебе, як заснеш?
А хтось в губи цілує шалено?
Де ти зараз? З ким спиш? Чим живеш?
Про що мрієш, коли засинаєш?
Про що думаєш ти, як встаєш?
Чи лягає до тебе хтось скраю?
Де ти зараз? З ким спиш? Чим живеш?
Я не хочу тебе відпускати,
Хоч і знаю, що мушу… Та все ж
Мені б тільки всього лише знати,
Де ти зараз… З ким спиш… Чим живеш…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495165
дата надходження 26.04.2014
дата закладки 11.07.2014
Усе життя живемо на пероні
В очікуванні поїзда свого,
Роки летять – вже посивіли скроні,
А ми все виглядаємо його…
Повз нас проходять тисячі вагонів,
Мільйони доль в щасливому купе,
Повторюємо втомлені й нервові:
«Ще трішечки-і поїзд мій прийде…»
Квиток в руках, уже й не розгледіти:
Потертий номер, станція, маршрут…
І що тепер? І де себе подіти?
Вертатись чи залишитися тут?
Дивакуваті та нещасні люди -
Вагони ЛЮКС примарилися знов...
То ж потяга прогавили, приблуди-
І він собі тихесенько пішов…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320803
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 11.07.2014
Що мені дощ?.. Вода із неба...
Мокру завісу напнув над містом.
Вмощуся в крісло, бо є потреба,
Сьогодні знову слухати Ліста.
Вікно відкрию, впущу вологу,
Заповню простір дощем холодним.
Волинка слізно тягне жалобу,
В цей вечір з нею, наразі, згодна.
Що мені дощ?.. Вода, та й тільки...
Усі печалі зійдуть снігами...
Слухати Ліста... Читати Рільке...
Затишно в крісло вмощусь з ногами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478819
дата надходження 11.02.2014
дата закладки 11.07.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.07.2014
Я "олів’є" на свята не кришу,
не добираю в дзеркалі обнови
і жвавості додати не спішу
у хід нешвидкоплинної розмови.
Я не радію, як колись було,
від гамору гостей навколо столу,
від того, як рубіниться вино,
яснішають помолоділі чола.
У дружньому гудінні голосів
всі—лицарі, на подвиги спроможні,
сп’янілі від вина і щирих слів,
один за всіх, і всі—непереможні.
Солодкий час братання промине,
всяк до порогу власного доб’ється,
жарини згаснуть, холод обійме,
і усмішка утомлена зітреться.
Розійдуться—«усі за одного»-
і більше не зустрінуться, напевно.
Хтось часу дожидатиме свого,
нікого не турбуючи даремно.
Хтось буде в самоті ростить дитя,
хтось скоро, без провини, зубожіє,
хтось, як полин, ковтатиме життя,
приховуючи правду, як зуміє.
І кожен буде свій тягнути хрест
в самотності—жебрацькому достатку.
Чи сенс у людях був колись і щез,
а чи його не було від початку?
Вікторія Торон
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499268
дата надходження 16.05.2014
дата закладки 11.07.2014
О ніченько, солодка і жадана!
Здається, все довершу, що не встигла,
додумаю, відчую, надолужу,
напишу всім, хто ще листа чекає,
за немічних і хворих помолюся,
про день, що змарнувала, пожалію...
Що білий день? Можливостями дурить,
якими так нелегко скористатись.
За кожною з можливостей—питання,
за кожним із питань—іще десяток.
І тільки надвечір’я обіцяє
жаданий спокій, і раптову ясність,
і вдячність, коли знову сьогодення
у вічності бездонній потопає...
Вікторія Торон
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499269
дата надходження 16.05.2014
дата закладки 11.07.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.07.2014
листя одяга ється у вогку шкіру
в наступн ому втіленні я
стану лист ям
а шкіра моя стане мішк ом для лист я
в який я поміщу тебе повні стю
до я д ра останньої клітини,
що є цілісний орган із м
земля проросте в мене
бо дай од ним пагон ом
крізь пальці листопада
які проріджую ть мор я
хвиля ми осіннього вітру,
але зараз
ми
під кригою
де ти перегниваєш в мене
виловлюю чи слизьку рибу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509696
дата надходження 06.07.2014
дата закладки 11.07.2014
великий чорний бик
таврований вогнями
затягу є руку яка перебира є тельбухи
намоту є їх навколо шиї шарф ом
виводячи усмішку на синюшних устах
крізь які променить січень
сотами гострих наконечників
відлуннями минулих осеней
та папелищем прийдешніх
принеси жертву
напийсья крові
в твоїй піалі
шу мить море
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509749
дата надходження 07.07.2014
дата закладки 11.07.2014
Не всі що тепер на війні
Борються за Україну.
Деякі ідуть за медалі...
І ось.... Ти загинув....
Отримав її.
А що далі?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510470
дата надходження 10.07.2014
дата закладки 10.07.2014