Прости, что не писал тебе...Плевать.
"Мы так давно не виделись, родная..."
Швыряю эти строки на кровать,
Невольно наше время вспоминая.
"Теперь всё проще. Я лечу на свет..."
Но медленно засасывает омут.
И, кажется, набор грядущих лет
Достанется кому-нибудь другому.
"Прости, я не хочу тебя грузить:
Привычки и стихи остались те же
И никому невидимая нить..."
Теперь с тобою связывает реже.
Да к чёрту всё! Шаги мои легки.
И время, как других, меня не старит...
В квартиру заползают сквозняки,
Редея во вчерашнем перегаре.
В кармане мелочь и десяток рифм,
"Поверь, я без тебя с тоски не вою."
Когда-то мы с тобой поговорим.
Надеюсь, ты поговоришь со мною...
"Несётся жизнь, безумна и глупа."
Подобна бестолковому курорту.
Смотрю в стакан, а там моя судьба
По донышку стеклянному растёрта.
Меня тошнит от праздной болтовни
И молодость сжигаю понапрасну.
Пока, родная, если что - звони.
"Не надо писем. В общем, всё прекрасно."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490447
дата надходження 05.04.2014
дата закладки 23.04.2018
Є час для слів, і для мовчання час.
І важко рівновагу відшукати
Між тим, що зайве, але рветься з нас,
Бо ми, слабкі, недужі, щоб змовчати,
І тим, що вчасно мовити б... Але
З усіх найбільших вад, гріхів, пороків,
Найгірше, що є в нас - мале і зле
Бажання гратись у святих й пророків.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735836
дата надходження 31.05.2017
дата закладки 14.12.2017
Обнимая за плечи мир -
просто тихо дышать в ключицу.
Мы - зачитанные до дыр -
на пустой странице,
состоящие из минут,
удивительно горько-сладких.
...я - останусь...
Останусь тут
той одной лампадкой,
самой светочной из покров
между сотен сгоревших свечек,
от когда-то упавших снов -
до когда-то встречи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743536
дата надходження 26.07.2017
дата закладки 19.10.2017
Осіння тиша. Синій дощ і ми…
Обіч дороги склякли мокрі клени.
Не треба слів, хай дощ про нас шумить.
Присядь, коханий, ближче біля мене.
Візьми за руку, нині я без крил.
Як осінь справжня… Хоча що між нами?
Шляхи несходжені на сотні миль,
І ночі зшептані не нашими йменами.
Між нами час ловив не нашу мить,
І квіти не мої, не ти… так треба.
Не нашим щастям в серці защемить,
І сьома вись не нашого крайнеба.
Між нами осінь і цей синій дощ,
І наші руки літом полонені.
І наше «ми» серед чужинських площ,
А ще, напевно, наші мокрі клени…
[i]продовження [/i]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791994
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694800
дата надходження 16.10.2016
дата закладки 18.08.2017
Поспіло літо
штруделем вишневим,
Заполунило солодко вуста,
І манить вечір
ложем перкалевим,
Співають колиханку
небеса...
Убралась ніч
у сукню з матіоли,
Пахниться перед юною вербою...
Мої ж думки
летять за видноколи,
Туди...
де буду пахнути тобою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739313
дата надходження 25.06.2017
дата закладки 12.07.2017
Щодня малюю сум на крижанім вікні,
І вітер забиває криком подих...
Так дивно кожен крок відболює мені,
Я хочу світла... Світла і свободи...
Я бачу десь зірки, що голосно впадуть
І зникнуть враз. Як ти. І я. Усі ми.
Я чую, як десь там весь час кудись ідуть
Ці... люди... із зіницями пустими...
Іду, повзу вперед, але мій шлях - стіна.
Крок вгору - і десяток у провалля.
Коли на цілий світ душа твоя одна,
То дійсність гірш, ніж темне задзеркалля...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610608
дата надходження 01.10.2015
дата закладки 06.06.2017
Ця осінь вже почалася без тебе...
Й хоча душа блука в твоїх стежках,
Не зрушу з місця. Ти забрав півнеба...
На твому - сонце, мо́є - у пітьмах.
Мені б втекти і враз усе забути.
І хочу тої втечі і боюсь...
Жага колише - лиш твоєю бути,
Та на шляху до тебе я згублюсь.
Мені б тікать від тебе світ за очі,
Й від себе теж... Бо ти ж бо завинив
У тому, що в думках моїх щоночі...
Я ж потай мрію, щоби ти спинив...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688083
дата надходження 12.09.2016
дата закладки 14.09.2016
[i]Весніє сад,
Маліють роки,
Як зорепад
Життя у боки.
Забілить доля
Чічка́ми душу,
Уже тополя
Колише грушу.
Плугами верстви
На землю чорну, -
Сп"янілі весни
До сонця горну... [/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659551
дата надходження 14.04.2016
дата закладки 03.06.2016
Я згадую тебе, коли дощі
цілують землю збуджену й гарячу.
Коли віршами від знемоги плачу...
От тільки чого варті ці вірші?
Я згадую тебе, коли слова
не створюють ні виразів , ні речень.
Коли щодня продумую план втечі.
Десь глибоко в собі тебе сховав...
І ти не йдеш нікуди з цих думок...
Мене тримаєш. Сковуєш навіки.
Ти - найогидніші на світі ліки!
Тобою я пропах... прожив... промок...
Мене вбиваєш. Кров - на білий сніг...
А я так хочу просто жити далі.
Крутити що є сил свої педалі...
Але щораз паду тобі до ніг...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559975
дата надходження 15.02.2015
дата закладки 19.05.2015
Стара кав'ярня... Вона і він...
Тремтячий голос... Між слів - питання...
Не зводить погляд з її колін,
Але стіною її вагання...
Воскресла пам'ять, а там - ВОНИ...
Смакує цнота навпіл із шалом.
Зі спільних таєн, хіба що сни
Й слова кохання звучать хоралом...
Кавовий смак вернув до тями...
От їй би в осінь, вона ж - у квіт...
Й відверто так, не манівцями:
- Тебе чекала я стільки літ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577531
дата надходження 27.04.2015
дата закладки 29.04.2015
Опалий лист приліг на вітражі,
У світлий розпис примостився сумно.
Та почувався зовсім тут чужим,
Напризволяще кинутим бездумно,
Відірваним, промоченим дощем…
Сюди заніс його гульвіса-вітер.
У барвах розмаїтих - серця щем
Й самотність, що рида несамовито.
Ось так і ти, чужим серед своїх
Впадеш додолу, як пожовкле листя.
Якщо міцне коріння не зберіг,
В житті чужому не віднайдеш місця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369489
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 15.04.2015
Скорбить мій сад, занедбаний стоїть…
Все тулиться до білої хатини.
Чоло напружив - щось його болить,
Уже нема великої родини…
І плаче сад, пригадуючи дні,
Коли ним милувались на світанку,
Рожевим цвітом яблуні цвіли,
Господарі гуторили на ганку.
І як в подяку плодоносив він,
Від дарів віття гнулося додолу,
Фруктовий аромат - з усіх сторін,
Медовим щастям пахло все довкола.
Не бігають по ньому дітлахи,
Червонобоких яблук не зривають,
Лише сумні, задумані птахи
Над садом одиноко пролітають...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342624
дата надходження 08.06.2012
дата закладки 15.04.2015
Ти говори... Кричи, кидай словами...
А я сплітатиму їх в павутину,
В сувої скручу, і у світ з саква́ми
Спроваджу з лихом їх на самотину...
Ти говори, про що мовчав віками,
А я твій біль віночком заквітчаю,
І за водою разом із гріхами...
Замолю їх, лілеями замаю...
Ти говори, а як забракне сили,
Й не буде місця у душі тісній,
Твої слова одягну в свої крила...
Замовкну я... ти ж не мовчи... не смій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555103
дата надходження 27.01.2015
дата закладки 31.03.2015
Погожий день. Яка чудова осінь!
Яка розкішна золота пора!
В очах її легенька мила просинь.
Вона мені подруга і сестра…
Складає тихо листяні узори
На тепле ще від літа полотно,
Десь вдалині жовтіють мужні гори
Мов у старому давньому кіно…
Загралось сонце листячком кленовим,
Шепоче казку теплий вітерець.
Красується намистом бурштиновим
Посланець сонця – ніжний промінець…
Сади... Вони ще пахнуть трохи медом,
Горіхом, що згубився у траві…
Земля вкриває плечі теплим пледом
І гріє руки в теплім рукаві…
Захоплююсь! Яка прекрасна осінь!
Синь з золотом – ліси і небеса…
Магічний спокій – шелест в безголоссі…
Предивовижна є твоя краса!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455361
дата надходження 19.10.2013
дата закладки 31.01.2015
Навмання, навпростець під дощем,
Що полоще нам коси та очі ,
Виринаючи з сутінок ночі,
По алеях діброви бредем.
В золотисто – бузковий, дзвінкий,
В дощ, що душу розкриллям лоскоче,
Що краплинами камінь розмочить,
Ми пірнаємо в запах п*янкий.
Розкошує безмежність краси –
Все у квітах палає довкола…
На узбіччях виводили соло
Барвінкових струмків голоси.
Струсим срібло з розкішних ялин…
Хвилі щастя завжди пахнуть трунком:
Дощ не змиє палкі поцілунки
З вуст , яких не торкався полин.
Край стежини мільйони гірлянд :
А давай під оркестр стоголосся
Затанцюємо вальс обох босі
По квітках різнобарвних троянд!
Злетимо , наче двійко синиць,
Полишивши між краплями жаль свій,
Над багряними хвилями сальвій
До акацій пахучих дзвіниць.
Навпростець , навмання під дощем,
Замикаючи руки , мов клином,
Легкокрилим ключем журавлинним
По алеях діброви бредем…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540953
дата надходження 02.12.2014
дата закладки 31.01.2015
А в дружбі не буває порівнянь.
Немає друзів КРАЩИХ або гірших.
Лиш СПРАВЖНІЙ друг за тебе без вагань
може віддати все і навіть більше.
В очах у ДРУГА не буває фальші.
І заздрості у серці теж не буде.
І байдуже молодший він чи старший,
та він тебе ніколи не осудить.
А дружбу не вимірюють словами.
Слова - ілюзія, що створена із пилу.
Лиш дружба не розвіється з роками,
бо справжня дружба це велика сила.
У дружбі не буває порівнянь.
Це кожен з нас повинен добре знати
Бо друг - це той, за кого без вагань
ти теж готовий все, що є віддати.
Dreamer
14.04-15.04.14
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492715
дата надходження 15.04.2014
дата закладки 12.01.2015
Поспіло літо
штруделем вишневим,
Заполунило солодко вуста,
І манить вечір
ложем перкалевим,
Співають колиханку
небеса...
Убралась ніч
у сукню з матіоли,
Пахниться перед юною вербою...
Мої ж думки
летять за видноколи,
Туди...
де буду пахнути тобою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504459
дата надходження 11.06.2014
дата закладки 29.07.2014